ГАЗОНИ
Навчальний посібник
Національний лісотехнічний університет України
Марутяк С.Б., Шукель І. В.
ГАЗОНИ
Навчальний посібник
Львів – 2011
УДК 635.964
І.В.Шукель, С.Б. Марутяк
Рекомендовано до видання методичною радою лісогосподарського факультету НЛТУ України (протокол № від 2010 р.)
Рецензенти:
Даний навчальний посібник призначений для виконання практичних робіт з дисципліни “Газони” студентами лісогосподарського факультету спеціальностей “Садово-паркове господарство”, “Ландшафтна архітектура”, освітній рівень – бакалавр. Посібник містить курс практичних завдань, виконання яких дозволяє поглибити і закріпити отримані на основі лекційного матеріалу знання для проектування газонів різного призначення та агротехніки їх створення і утримання.
ЗМІСТ
РОБОТА 1 – Біоекологічний аналіз газонних трав. 6
РОБОТА 2 – Типи кущіння газоноутворювачів. 12
РОБОТА 3 – ЯКІСТЬ ТРАВОСУМІШІ ТА ВИДІВ ТРАВ.. 18
РОБОТА 4 – МОРФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ГАЗОНУ.. 23
РОБОТА 5 – Розрахунок норми висіву насіння трав. 29
РОБОТА 6 – Календарний план робіт з влаштування декоративного газону. 32
РОБОТА 7 – Календарний план робіт з влаштування спортивного газону. 35
РОБОТА 8 – Календарний план робіт з влаштування спеціального газону. 38
РОБОТА 9 – Бур’яни на газонах і боротьба з ними. 40
РОБОТА 10 – скошування газонів. 44
РОБОТА 11 – Підживлення газону та аерація дернини. 46
РОБОТА 12 – Полив газону та його розрахунок. 50
РОБОТА 13 – Календарний план робіт з утримання газону. 52
РОБОТА 14 – Технологічна карта влаштування газону. 54
РОБОТА 15 – Технологічна карта догляду за газоном. 55
РОБОТА 16 – Проект відновлення газону. 57
РОБОТА 17 – Оцінка стану утримання газону. 60
Список літературних джерел. 62
Вступ
Зелене оточення людини в місті формують рослини на вулицях і подвір’ях, в парках і скверах, на вікнах квартир і в робочих приміщеннях. Важливе значення у складі міської рослинності має газонний культурфітоценоз.
Газонний культурфітоценоз – це трав’яне рослинне угруповання, яке створюється і культивується на певній ділянці однорідної території. Надалі в цьому угрупованні, залежно від його видового складу, екобіотопу і агротехніки вирощування, відбуваються складні процеси регулювання кількісного і якісного складу ценобіонтів, що ведуть в кінцевому результаті до інтеграції більш чи менш стійкої фітоценотичної системи.
Газоном називається ділянка ґрунту, покрита зімкненим, килимовим трав’яно-дерновим покривом, що складається, як правило, з багаторічних мезофітних злаків. Наземну частину такого покриву формує велика кількість вкорочених пагонів, а підземну – густе переплетення коріння, кореневищ та основ пагонів, що утворює дернину.
Культура газонів, влаштування дернового покриття в садах і парках, відома з далекого минулого. Ще 500 років до н.е. газони складали основу персидських садів. З Персії вони поширились на Британські острови. Наукові розробки з влаштування дернового вкриття в садах і парках було покладено Шредером (1883). Значну частку в цю справу внесли Ф.Демюр (1882), В.Валанжев (1875), К.Єпанчин (1899), А.Регель (1896, 1900) та багато інших. В наш час на Україні серед спеціалістів декоративного луківництва слід відзначити Лаптєва О.О., Лихолата Ю.В., Мицика Л.П.
Декоративне луківництво (газонознавство) – це сукупність знань з культурфітоценології та ландшафтознавства, що розвивається на базі ботаніки, ґрунтознавства, агрохімії, загального та прикладного землеробства, луківництва, генетики, інтродукції, селекції рослин, тощо в комплексі з технологією влаштування та утримання газонів і у взаємозв`язку з ландшафтною архітектурою. Газонознавство, як теоретична основа створення газонних культурфітоценозів, досліджує роль газонів, біоморфологічні та функціональні характеристики дернини, якість травостоїв та видів газоноутворювачів, їх еколого-біологічні властивості, районування та фітоценотичні взаємодії компонентів в культурфітоценозах. Це наука про біологічні, екологогічні, фітоценотичні властивості газоноутворюаючих рослин, їх динаміку, технологію формування та експлуатацію газонів.
Проблема газонознавства є як екологічною, бо досліджує на надорганізмовому рівні популяції газоноутворювачів, які утворюють екосистеми, так і технологічною, бо, використовуючи знання експериментальної ботаніки, розробляє наукові засади технології створення та утримання газонів.
Робоча програма занять
Під час практичних занять студенти виконують 17 практичних робіт, розрахованих на 34 аудиторні години.
Робота 1 – Біоекологічний аналіз газоноутворювачів
Робота 2 – Визначення типів кущіння газоноутворювачів
Робота 3 – Визначення якості травосуміші та видів газонних трав
Робота 4 – Проект морфологічної структури газону
Робота 5 – Розрахунок норми висіву насіння трав
Робота 6 – Календарний план влаштування декоративного газону
Робота 7 – Календарний план влаштування спортивного газону
Робота 8 – Календарного плану влаштування спеціального газону
Робота 9 – Бур’яни на газонах і боротьба з ними
Робота 10 – Скошування газонів
Робота 11 – Проект підживлення та аерації дернини
Робота 12 – Визначення потреби в поливі та їх розрахунок
Робота 13 – Складання календарного плану утримання газону
Робота 14 – Розробка технологічної карти влаштування газону
Робота 15 – Розробка технологічної карти утримання газону
Робота 16 – Аналіз травостою та проект відновлення газону
Робота 17 – Оцінка стану утримання газону
РОБОТА 1 – Біоекологічний аналіз газонних трав
Мета роботи:
1. Біоекологічний аналіз газоноутворювачів
На допомогу студенту
З великого різноманіття злаків при вирощуванні високоякісних газонів у різних країнах отримали застосування лише деякі види. Висока якість газонів здебільшого залежить від форм, що систематично покращуються. Не зважаючи на це, знати деякі біологічні особливості трав, що входять до складу травосумішей, їх морфологічні характеристики (висоту рослин, ширину листових пластинок, їх забарвлення) і особливості агротехніки дуже важливо, щоб визначити яку травосуміш з переважанням яких трав нам слід вибрати при покупці, або створити самим для влаштування газону певного типу. Тому немаловажне значення має інформація про географічне розташування рослин та їх природне зростання, що дозволяє робити висновки про пристосування різних видів до певних екологічних умов і дає можливість знайти ці рослини в природі для збору посівного матеріалу.
Вибір рослин повинен базуватись і на інших цінних господарських ознаках: характері кущіння, його стабільності на протязі вегетаційного періоду при високому проективному вкритті ґрунту; рівномірному розподілі пагонів по поверхні, їх рясності, характері розташування листків по стеблу і зосередженні значно більшої їх кількості в нижній частині пагона; утворенні потужної і розгалуженої кореневої системи; ранньої вегетації навесні і пізнім закінченням розвитку восени; швидкості відростання після скошування. Основними критеріями в оцінці якості газонних трав є: зимостійкість, посухостійкість, іноді тіневитривалість і надання переваги вологим ґрунтам, швидке задерніння ґрунту, стійкість рослин до витоптування, шкідників, хвороб, довголіття. Маючи таку інформацію, можна робити висновки про можливість використання різних рослин для створення газонів.
Еколого-біоморфологічна класифікація газонних трав складає теоретичну та практичну основу вивчення біологічних властивостей видів трав при створенні стійких довговічних газонів. Газоноутворюючі трави класифікуються за життєвими формами окремо за біологічними та екологічними морфами, які є рівнозначні в газонних травостоях [Лаптев,1983] (Рис.1.1).
Штучні травостої найчастіше представлені травосумішами, де при аналізі як окремого виду, так і всього фітоценозу розрізняють наступні біологічні морфи: одно-, дво- та багаторічники різного способу розмноження, типу пагоноутворення, розеточності, кущіння, кореневої системи, ярусності в травостої та типу розвитку.
Однорічні трави на протязі одного вегетаційного періоду цвітуть, утворюють зріле насіння і відмирають. У дворічних трав життєвий цикл триває два роки. В перший рік розвивається вкорочене стебло з листками, найчастіше у вигляді прикореневої розетки. На другий рік виростає квітконосний пагін, рослини цвітуть, плодоносять і, утворюючи зріле насіння, відмирають. Тривалість життя багаторічних трав складає понад два роки. При цьому щозими у них відмирає надземна частина, а навесні з підземних органів, на яких є бруньки відновлення, знову розвиваються квітконосні пагони, рослини цвітуть, плодоносять, а до зими знову відмирають. Перше цвітіння цих рослин починається з другого – третього року життя або пізніше. Більшість видів газонних трав – багаторічники.
За висотою росту в складних травостоях вони представлені трьома ярусами. У верхньому ярусі розташовані світлолюбові трави; їх називають верховими. Вони формують крупні (заввишки приблизно 100 см) грубі стебла і листки, мало кущаться. До цієї групи відносять: грястицю збірну, костер безостий, лисохвіст лучний, люцерну посівну та ін. Низові трави в травостої займають нижній ярус. Висота їх 50-70 см, пагони тонкі з вузьким листям. Після скошування сильно кущаться, утворюючи густу масу приземних вкорочених стебел і листків. До цієї групи належать: тонконіг лучний, костриця червона, мітлиця тонка і біла, гребінник звичайний, конюшина повзуча, лядвенець рогатий та ін. Напівверхові трави займають проміжне положення між низовими і верховими. В складних травостоях ростуть у другому ярусі. Утворюють багато вкорочених вегетативних пагонів та кущ середньої щільності. Після скошування швидко відростають та добре кущаться. До цієї групи віднесені: пажитниця багаторічна, райграс багатоквітковий, костриця лучна, тимофіївка лучна, конюшина гібридна. Для посіву на газонах найбільш придатними є низові злаки, які утворюють низькорослі і сильно галузисті кущі, але до складу газонних сумішей часто вводять і верхові злаки теж.
Класифікація життєвих форм розроблена датським вченим К.Раункієром, котрий визначив життєву форму як “вираз здатності певних груп рослин до розселення та закріплення на території, до їхньої участі у формуванні рослинного покриву”. В основу його класифікації покладена концепція про захищення бруньок відновлення, положення їх відносно поверхні землі. Особливості розташування бруньок відновлення у різних видів трав’яних рослин газонів мають вирішальне значення при відборі стійких до несприятливих екзогенних впливів ценопопуляцій. Виділяють наступні життєві форми рослин: Hанофанерофіти – рослини, бруньки відновлення яких знаходяться над поверхнею ґрунту (на висоті не менше, ніж 30 см) і захищені лише бруньковою лускою. У складі газонів Львівщини виявлено лише два види нанофанерофітів, які зустрічаються порівняно рідко. Це Parthenocissus quinquefolia та Sambucus nigra. Гелофіти – трав’яні рослини, у яких бруньки відновлення сховані в ґрунті; зростають на ґрунтах, надмірно насичених водою. Гемікриптофіти – багаторічні трав’яні рослини, в яких бруньки відновлення знаходяться в поверхневому шарі ґрунту і захищені рослинним опадом, підстилкою і снігом. Надземні пагони таких рослин відмирають на початку несприятливого (зимового) періоду. Геофіти – багаторічні трав’яні рослини, у яких бруньки відновлення сховані в ґрунті і закладаються в підземних органах – цибулинах, кореневищах, коренях (цибулькові, кореневищні, клубнецибулькові, клубневі). В фітоценозах газонів Львівщини найчастіше зустрічаються Calamagrostis epigeios, Cirsium vulgare, Cirsium setosum, Galium mollugo. Терофіти – життєва форма рослин, які проходять цикл розвитку протягом вегетаційного періоду іне закладають бруньок відновлення (однорічні трав’яні рослини).
Екологічний аналіз передбачає визначення морф трав’янистих газоноутворювачів за поширенням, відношенням до клімату, тепла, освітленості, родючості та вологості умов місцезростання, за відношенням до засолення або конкретного лімітуючого фактора в ґрунті.
У забезпеченні рослин водою і мінеральними солями важливу роль відіграє коренева система, розвиток якої обумовлюється грунтово-кліматичними умовами. Рослини посушливих місцезростань розвивають глибоку стрижневу кореневу систему (до 4-8 м); рослини лучних угруповань з неглибоким рівнем залягання ґрунтових вод мають пальчасту, мичкувату або стрижневу кореневу систему на заболочених ділянках (корені розміщені на глибині 0-20 см). За вимогливістю до води рослини поділяються на чотири екологічні типи: гідрофіти, гігрофіти, мезофіти, ксерофіти. Гідрофіти – це рослини, які повністю або більшою частиною свого тіла занурені у воду. Такі рослини дуже вимогливі до забезпечення водою і населяють моря, озера, річки тощо. Гігрофіти – це суходільні рослини, що ростуть в умовах високої вологості повітря і великого зволоження грунту, постійно або тимчасово обводнених місцезростань. Вони не зазнають дефіциту вологи, хоча більша частина їхнього тіла знаходиться в повітряному середовищі. Мезофіти – це рослини, котрі вимагають для свого розвитку помірного зволоження. Ксерофіти – це рослини, які живуть у засушливих місцевостях, оскільки можуть розвиватися в умовах високої повітряної та ґрунтової сухості. Вони маловимогливі до води, завдяки чому беруть помітну участь в рослинному покриві Степу та Лісостепу України. Ксерофіти відзначаються низькорослістю, високим ступенем галуження та скупченості пагонів, у результаті чого виникають плоскі або напівсферичні подушкоподібні форми рослин.
На розвиток рослин істотно впливає хімічний склад грунту. Рослини чутливо реагують на вміст у грунті макро- та мікроелементів, завдяки чому вони можуть служити індикаторами кислотності, засоленості, а також забезпечення ґрунту азотом, кальцієм, магнієм, калієм та іншими поживними речовинами.
За вимогливістю до кислотності ґрунту виділяються такі групи рослин:
Ацидофіли – рослини, що зростають на кислих і дуже кислих ґрунтах (рН 2,4 – 6,0), здебільшого на сфагнових болотах і кислих болотистих луках. Нейтрофіли – рослини, які ростуть при нейтральних умовах ґрунтового розчину (рН 6,7 – 7,0). Базофіли – рослини, приурочені до ґрунтів з лужною реакцією ґрунтового розчину (рН більше 7,0). Індиферентні рослини не виявляють чіткої вимогливості до кислотності ґрунтового розчину і ростуть як на кислих, так і на вилугуваних ґрунтах.
За вибагливістю до до валового вмісту поживних речовин у грунті рослини поділяються на три екологічні групи: мегатрофні (евтрофні), мезотроні й оліготрофні. Мегатрофи вимагають грунтів з високим вмістом поживних речовин. Індикаторами евтрофності можуть служити кропива дводомна, копитняк європейський тощо. Мезотрофи – це рослини з помірною вимогливістю до водно-мінерального живлення. Оліготрофи мало вимогливі до умов мінерального живлення, а тому можуть рости на грунтах з мінімальним вмістом азоту і зольних елементів. До оліготрофів належать смагни верхових боліт, рослини пісків, високогір’їв, які забезпечуються азотомі зольними елементами, що надходять з атмосферними опадами. Представниками оліготрофів є куничник наземний, костриця овеча, колосняк.
За вимогою до кальцію розрізняють такі групи рослин:
Кальцефіли – це вимогливі до кальцію рослини, які добре розвиваються на грунтах, багатих на вапно. До кальцефілів належать стоколос гіллястий, люцерна жовта, анемона лісова, сеслерія голубувата. Характерними ознаками кальцефілів – трав’яних рослин є низькорослість, подушкуватість, сланкуватість, ксероморфність будови.
Кальцефоби – рослини, які уникають грунтів, багатих на солі кальцію; для нормального їх розвитку досить в наявності кальцію в грунті в мінімальній кількості. Типовими кальцефобами є біловус, щучник, люпин багаторічний тощо.
Індиферентні – це рослини, які байдуже ставляться до вмісту солей кальцію в грунтовому розчині, тобто вони однаково розвиваються на грунтах із мінімальним вмістом кальцію і його надлишком (до 20% і більше). До індиферентних рослин належать буркун білий, роман напівфарбувальний.
За вимогливістю до азотного живлення рослини поділяються на дві групи: нітрофіли та нітрофоби. Нітрофіли – це рослини, які потребують багатого нітратного живлення. Типовими нітрофілами є лутига, щириця, хміль. Нітрофоби – це рослини, які уникають грунтів, багатих на нітратні та амонійні сполуки, і нормально розвиваються там, де вміст їх мінімальний. Такі рослини, як люпин, щучник, хвощ, куничник, перстач прямостоячий є індикаторами грунтів, бідних на азот.
На засолених грунтах розвивається специфічна галофільна рослинність.
Завдання:
1. Провести біоекологічну характеристику газоноутворювачів за формою табл. 1.1 кожного 5-го виду з Додатку А, починаючи з номера за списком в журналі викладача.
Очікувані результати:
1. Заповнена таблиця 1.1.
Таблиця 1.1
Біоекологічний аналіз газоноутворювачів
| Види трав | Біологічні особливості (біоморфи) | Відношення до факторів зовнішнього середовища (екоморфи) | ||||||||||||||
| Довговічність | Спосіб розмноження | Розеточність | Тип кущіння | Тип кореневої системи | Ярусність | Темп розвитку | Життєва форма | Трофоморфа | Факультативна морфа | Термоморфа | Геліоморфа | Гідроморфа | Галоморфа | Ценоморфа | Стійкість до несприят. факторів | |
| 1 | 2 | 3 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
Контрольні запитання:
1. Що таке вид, підвид, морфа, сорт ?
2. Поняття та суть біологічної морфи виду.
3. Поняття та суть екологічної морфи виду.
4. Роль морфи виду при формуванні газону.
5. Роль ценотичної морфи виду на газонах.
| ГАЗОННІ ТРАВИ | |
| Біоморфи (біологічні особливості, форми) | Екоморфи (екологічні особливості, форми) |
| Багаторічність та довговічність | КЛІМАТОМОРФИ: Термоморфи |
| багаторічні полікарпики | |
| довгорічники (більше 10 років) | оліготермофіти |
| середньодовгорічники (6 – 10) | мезотермофіти |
| малорічки ( до 5 років) | мегатермофіти |
| дворічні монокарпики | |
| однорічні монокарпики | Геліоморфи |
| Спосіб розмноження | геліофіти |
| насінням | сциофіти |
| насінням і кореневищами | геліосциофіти |
| Тип пагоноутворення | сциогеліофіти |
| Розеточність | |
| Тип кущіння | Трофоморфи |
| рихлокущові | оліготрофи |
| кореневищні | мезотрофи |
| Кореневище кущові | мегатрофи |
| столоноутворюючі | |
| щільнокущові (дернові) | Факультативні трофоморфи |
| кореневище-рихлокущові | Нітрофіли, нітрофоби |
| повзучі | Ацидофіли, нейтрофіли, базофіли |
| повзучі з пагонами, що підносяться | галофіли |
| клубневі та цибулькові | Кальцефіли, кальцефоби |
| Тип кореневої системи | Галофіти |
| поверхнева | ксерогалофіти |
| об‘ємна | мезогалофіти |
| густо мичкувата | гігрогалофіти |
| середньомичкувата | |
| рідкомичкувата | Гідроморфи |
| стрижнева | ксерофіти |
| Ярусність в травостої | мезофіти |
| верхові | гідрофіти |
| напівверхові | гігрофіти |
| низові | Ценоелемент |
| Темп розвитку | сільванти |
| швидко розвиваються (ярові) | пратанти |
| поволі розвиваються (озимі) | степанти |
| Життєві форми за Раункієром | дезартанти |
| нанофанерофіти, гемі криптофіти, | |
| терофіти, геофіти, гелофіти | |
| Стійкість до несприятливих факторів середовища | |
| стійкі | нестійкі |
Рис.1.1. Характеристика газонних трав за життєвими формами
РОБОТА 2 – Типи кущіння газоноутворювачів
Мета:
1. Типи кущіння газонних трав.
На допомогу студенту
Для трав, що формують газон, найважливішим критерієм оцінки вважається вегетативне відновлення пагонів, або кущіння. Кущіння у злаків полягає в утворенні нових пагонів. В однорічників весь розвиток проходить і закінчується менш ніж за один рік. У багаторічних злаків в рік посіву генеративні стебла розвиваються з тих пагонів, які з’явились безпосередньо з насіння і утворили перший вузол кущіння. З цього першого вузла кущіння розвиваються нові вегетативні пагони, котрі в рік початку свого розвитку не утворюють генеративних пагонів.
Стебло злаку уявляє собою соломину, розділену внутрішніми перегородками (вузлами) на окремі міжвузля. В процесі проростання зернівки злака і подальшого росту в порожнині першого листка розвивається головний пагін молодої рослини; далі на цьому пагоні утворюється вузол кущіння. з цього вузла кущіння з’являються нові корені і пагін; стебло, що з’явилося на деякій відстані від головного стебла, утворює свій вузол кущіння. З розвитком коренів другого порядку і початком утворення нових пагонів корені, що виникли в процесі проростання, а також частина первинного стебла, котра залягає нижче від першого вузла кущіння відмирають. Цецй момент визначає початок періоду кущіння.
За характером росту надземних пагонів, котрі відходять у вузлі кущіння від основного стебла, і розвитком кореневої системи газонні трави поділяють на наступні групи: рихлокущові, кореневищні, кореневище-кущові, щільнокущові та столоноутворюючі (Рис.1.1).
Рихлокущові злаки (рис. 2.1) утворюють вузол кущіння нижче поверхні грунту. Від вузла кущіння головного стебла під гострим кутом зазвичай відходять два пагони, і кожен з них утворює одне підземне міжвузля зі своїм вузлом кущіння; ці пагони піднімаються на поверхню у вигляді надземних стебел другого порядку, і кожне з них утворює свій вузол кущіння. Під землею у пагона рихлокущових злаків утворюється лише один вузол кущіння, але не розвиваються підземні пагони, як у кореневищних. Над землею утворюється рихлий кущ, який складається з великої кількості пагонів. Нові кущі утворюються лише з насіння, вегетативне розмноження відсутнє. При нормальному розвитку ці злаки утворюють у верхньому шарі ґрунту (10-20 см) та на його поверхні дернину середньої щільності та міцності на розрив. При відсутності догляду в середині куща з часом накопичується маса відмерлих решток пагонів і листя, центр куща стає найстарішою його частиною. Позбутися цього можна за допомогою прочісування дернини, землювання травостою перегноєм або компостом. Рихлокущові злаки маловибагливі до аерації ґрунту, добре ростуть на середньо-задернілих луках, на зволожених і навіть підтоплюваних ґрунтовими водами. Кращими для них є пухкі суглинкові, суглинково-піщані перегнійні ґрунти. На газонах рихлокущові злаки (як такі, що швидко розвиваються) є тимчасовими домінантами (1-3 роки), потім переходять в субдомінантне положення, в групу доповнення. До рихлокущових злаків належать костриця лучна, пажитниця багаторічна, райграс багатоквітковий, житняк, гребінник звичайний, пирій без кореневищний, мітлиця звичайна та ін.
Рис. 2.1. Схема кущіння рихлокущових злаків
Кореневищні злаки (рис. 2.2) зону кущіння мають неглибоко під землею. Розвивають вертикальні пагони, які ростуть вгору і утворюють на поверхні ґрунту травостій середньої щільності. Підземні пагони (кореневища) спочатку наростають горизонтально під землею, утворюючи по декілька підземних вузлів (3-5), де на дузі вкорочених вузлів проходить розвиток підземних пагонів з самостійною кореневою системою і зоною кущіння. Кореневищні злаки розмножуються вегетативно і генеративно. Нові вертикальні пагони ці злаки утворюють через 1-5 міжвузлів на підземному кореневищі, тому суцільної щільної дернини не формують, між вертикальними пагонами проглядається ґрунт. Перші кореневища молодий злак закладає в ґрунті на глибині, де пористість та рихлість ґрунту забезпечує його життєдіяльність. Нове покоління утворюється вище старого, тому, з віком злаку кореневища все вище і вище підходять до поверхні ґрунту. Цим зумовлена важлива біологічна особливість кореневищних злаків – у фітоценозі вони зберігаються в достатній кількості до ущільнення верхнього шару ґрунту, а потім випадають з травостою. В складних травостоях їх частка незначна. Виділяються злаки з довгим кореневищем (довго-кореневищні – 3-5 підземних вузли) і коротко-кореневищні (1-3 підземні вузли). До кореневищних газонних трав належать: деякі форми костриці червоної, тонконіг звичайний і болотний, мітлиця біла, лисохвіст лучний та ін.
Рис. 2.2. Схема кущіння кореневищних злаків
Кореневище-кущові злаки (рис. 2.3) відрізняються від кореневищних тим, що в процесі кущіння утворюються недовгі, але чисельні кореневища з пагонами, що формують більш рихлі (або більш щільні) кущі. Формується система кущів, які зв’язані короткими кореневищами. Зона кущіння розміщена неглибоко під поверхнею ґрунту (5-8 см); з неї утворюється густа мережа коріння. Рослини утворюють систему розеточних пагонів, з’єднаних кореневищами. Ці злаки формують рівну, пружну та міцну дернину, яка є бажаною при влаштуванні газонів високої якості. Злаки цього типу кущіння є найбільш цінними для влаштування спортивних та якісних декоративних газонів, так як сформована дернина є щільною, пружною і не ламкою. Вона не проривається при бігу спортсменів і не утворює купин при витоптуванні, поверхня тривалий час зберігається рівною. Серед всіх трав цієї групи в газонознавстві особлива роль належить костриці червоній, бо вона має ряд біоморф: справжньо-кореневищна, кореневище-рихлокущова та кореневище-компактно-кущова. Це має не лише біологічне, але і практичне значення. Кореневище-кущові трави є травами, що розвиваються поволі і досягають повного розвитку на 2-4 рік. З цього періоду вони переважають в складних травостоях і є постійними домінантами. До цієї групи злаків належать також тонконіг лучний, мітлиця звичайна та ін.
Щільнокущові (дернові) злаки об`єднують підгрупи: щільно-дернові та рихло-дернові. Особливістю злаків цього типу кущіння є те, що бічна брунька росте паралельно до материнської осі і боковий пагін спочатку залишається притисненим до материнського та є всередині пазухи покривного листка. Цей тип розвитку пагонів є характерним переважно для ксероморфних злаків сухих лук, степів та напівпустель, а в тропіках – для саванних злаків. Щільно-кущові злаки вузол кущіння мають на поверхні ґрунту. При кущінні молодий пагін або зовсім не виходить з листкової пазухи стрижневого пагону і росте, притиснувшись до нього, або, витягнувшись, відхиляється від нього. При цьому формуються щільні кущі
Рис. 2.3. Розвиток кореневище-кущових злаків (на прикладі тонконога лучного):
а – розвиток пагонів у рослини насіннєвого походження;
б – вегетативне розростання пагонів на кореневищах материнської рослини.

Рис. 2.4. Характер розростання столоноутворюючих злаків на прикладі мітлиці пагоноутворюючої
купинястої форми, де середина куща є найстаршою частиною. Іноді ряд пагонів різних за віком поколінь, починаючи зі старшого, утворюють ніби ланцюг, пов’язаний дуже короткими міжвузлями. Ці злаки утворюють щільну дернину, а в ґрунті – щільну і міцно-скріплену масу коріння, товщина дернини досягає 30 і більше см. Вона щільна, зв’язана, дуже вологоємна і у вологому стані майже непроникна для повітря, що виключає нормальне сумісне зростання зі злаками інших груп. Із щільно-дерновими злаками співіснують лише мохи та деякі мікотрофи. Ці трави довговічні, тримаються на одному місці роками. При влаштуванні газонів їх використовують рідко, лише в тих випадках, коли через посушливі умови не можуть зростати інші трави.
Рихло-дернові злаки за формою куща не відрізняється від щільно-дернових. Зона кущіння розміщена в поверхневому шарі ґрунту. Бокові пагони розвиваються на похилих або лежачих материнських пагонах, тому ростуть не завжди вертикально і формується кущ менш щільним, ніж у щільно-кущових злаків. Використання цих злаків на газонах є обмеженим, оскільки вузли кущіння розміщені під ґрунтом. Внаслідок цього формується купиняста поверхня, де проглядається не вкритий травами ґрунт.
До групи щільно кущових злаків належать: костриця овеча, житняки, мітлиця собача та ін.
Столоноутворюючі злаки (рис. 2.4) – трави зі сланкими надземними стеблами, у них від зони кущіння радіально відходять надземні пагони більш або менш щільно-притиснені до землі, які у вузлах приростають до ґрунту і утворюють додаткові розетки листя та вертикальні пагони. В деяких злаків вертикальні пагони колінчато-зігнуті, нахилені до землі або вертикальні. Ці трави поділяються на: повзучі, напівповзучі та прикріплюючі. Формують травостій середньої щільності. При скошуванні часто оголюються жовті та коричневі основи пагонів, що вимагає проведення землювання та скошування. Це ефемери сухих степів і напівпустель.
Серед бобових, осок та різнотрав‘я виділяють :
– стрижнекореневі, сюди відносяться бобові та багато видів різнотрав’я, серед яких трапляються злісні бур’яни. Бобові трави в природі зустрічаються рідше ніж злаки. Вони є скрізь, але поширені розкидисто або одиничними екземплярами і не формують головної маси природних травосумішей. При проростанні насіння бобових рослин розвивається центральний стрижневий корінь, що розгалужується на декілька порядків та надземний пагін, який вкорочений і при виході на поверхню утворює потовщення, що називається кореневою шийкою. Нові пагони проростають з бруньок, що розвиваються на кореневій шийці, в міру розростання головного стрижневого і придаткових коренів. Коренева система бобових заглиблюється в ґрунт до 1,5-2,5 м і дає чисельні відгалуження. Розрізняють бобові: з неглибокою кореневою системою (головна маса коріння зосереджена на глибині 40-50 см, окреме коріння сягає глибини 1 м); з глибокою кореневою системою (коріння пронизує ґрунт до 2 м, а головний стрижневий корінь сягає декількох метрів);
– кореневищні, утворює люцерна жовта;
– кущові, коренева шийка розміщена на 1-2 см над поверхнею ґрунту, утворюються пагони, що йдуть під кутом до головної осі куща і формується один кущ. Після цвітіння і плодоношення монокарпічні пагони відмирають, замість них утворюються нові стебла;
– зі сланкими пагонами, від кореневої шийки, що розміщена біля поверхні землі, відходять, розповзаючись по поверхні ґрунту в різні сторони, горизонтальні пагони – столони. У вузлах на поверхні ґрунту утворюють розетки листя, іноді гіллясті квітконосні пагони, а в ґрунті – додаткові корені.
Завдання:
1. Замалювати рослини за типом кущіння.
2. Навести приклади рослин за типом кущіння (по 10 шт.).
Очікувані результати:
1. Схеми кущіння газонних трав та їх пояснення.
2. Список рослин за типами кущіння.
Контрольні питання:
1. Рихлокущові трави та їх роль в газонознавстві.
2. Кореневищні трави та їх роль в газонознавстві.
3. Кореневище-кущові трави та їх роль.
4. Дернові трави та їх роль в газонознавстві.
5. Столоноутворюючі трави та їх роль.
6. Біоморфи бобових трав та їх роль.
РОБОТА 3 – ЯКІСТЬ ТРАВОСУМІШІ ТА ВИДІВ ТРАВ
Мета роботи:
1. Навчитись проводити аналіз газонної дернини.
2. Визначити якість видів та сортів газоноутворюючих трав.
На допомогу студенту
Ідеальний газон повинен зберігати декоративність при розгляданні зблизька і на відстані та утворювати стійку до витоптування, м’яку і пружну дернину. Трави повинні бути стійкими до посухи (в посуху виникає потреба в штучному поливі). Взимку травостій повинен зберігати свій колір, щільність, однорідність, протягом року бути стійким до ураження хворобами. На газонах слід використовувати багаторічні трави, що сильно розростаються. Недопустиме зростання трав, які мають грубе листя (медова трава шерстиста, медова трава м’яка).
Мітлиці (Agrostіs), костриці (Festuca) і тонконоги (Poa), які використовуються на якісних газонах, не викликають жодної зацікавленості в отриманні сіна. На ідеальних газонах небажане зростання білої конюшини (Trіfolіum repens L.) і пажитниці багаторічної (Lolіum perenne L.), хоч ці трави є основою травостою пасовищ.
До газонної дернини ставиться ряд експлуатаційно-механічних вимог, що характеризують її стійкість до різних видів навантажень та несприятливих чинників: опір на розрив; несуча здатність або опір до продавлювання; зносостійкість (стійкість до частих скошувань, розмокання, пилимість, старіння, виродження тощо). Для порівняльної оцінки якості газонних травосумішей запропоновано шкали, що включають показники продуктивності пагоноутворення (щільності) травостою (табл.3.1) та декоративності травосуміші (табл.3.2), при цьому якість газону визначається за комплексною шкалою (табл.3.3) [Лаптев,1983]. До видів та сортів газоноутворювачів ставляться вимоги: морфологічні (приземний ріст, декоративність, інтенсивність забарвлення); екологічні (зимо- та посухостійкість, стійкість до хворіб та шкідників, відношення до вологості та родючості ґрунту); біологічні (пагоноутворююча здатність, насіннева продуктивність, стійкість до скошування та витоптування); фітоценотичні (конкурентна здатність, проективне вкриття).
Комплексна оцінка газоноутворюючих трав проводиться за 100-бальною шкалою [Лаптев,1983] і складається з суми оцінок продуктивності пагоноутворення, загальної декоративності, насінневої продуктивності, стійкості до кліматичних умов та умов експлуатації, стійкості до пошкодження шкідниками та хворобами. Кожен з показників оцінюється за 5-ти або 6-ти бальною шкалою, що перераховується на вартість ознаки в комплексній оцінці виду або сорту (табл.3.4). Величина кожної оцінки встановлюється емпірично, трави групуються за якістю утворюваного травостою та визначаються групи газоноутворювачів (Додаток Б).
Зауваження: При оцінці загальної декоративності враховується інтенсивність забарвлення, текстура листя і пагонів, швидкість схожості, швидкість задерніння грунту, швидкість відростання травостою після скошування, швидкість відростання травостою весною та терміни закінчення вегетації восени.
Таблиця 3.1.
Будова газонної травосуміші або її щільність
| Кількість пагонів за природними зонами, шт/100 см2 | Оцінка, бали | ||
| Лісова (Поліська) | Лісостепова | Степова | |
| 150 і > | 120 і > | 100 і > | 6 |
| 100-150 | 100-120 | 75-100 | 5 |
| 90-100 | 75-100 | 50-75 | 4 |
| 75-90 | 50-75 | 25-50 | 3 |
| 50-70 | 25-50 | 15-25 | 2 |
| < 50 | < 25 | < 15 | 1 |
Таблиця 3.2.
Декоративність газонної травосуміші
| Характер складу (зімкнутості) травостою | Проективне вкриття, % | Бали |
| Зімкнуто – дифузне | 81 – 100 | 5 |
| Зімкнуто – мозаїчне | 70 – 80 | 4 |
| Мозаїчно – групове | 50 – 69 | 3 |
| Роздільно – групове | 21 – 49 | 2 |
| Одинично – роздільне | 15 – 20 | 1 |
Таблиця 3.3.
Комплексна оцінка якості газонної травосуміші
| Якість складу травостою, бали | Оцінка декоративності, бали | Загальна максимальна оцінка травостою, бали | Показник якості травостою |
| 6 | 5 | ≥30 | Вищої якості (супергазон) |
| 5 | 5 | 25-29 | Відмінної якості |
| 4 | 5 | 20-24 | Доброї якості |
| 4 | 4 | 16-19 | Задовільний |
| 3 | 4 | 9-15 | Посередній |
| 2 | 2 | 4-8 | Поганий |
Таблиця 3.4
Комплексна оцінка видів і сортів газонних трав
| Ознака травостою | Оцінка (6 та 5 бальні шкали) | Перевідний коефіцієнт | Максимальна оцінка ознаки |
| Продуктивність пагоноутворення (кількість пагонів на одиниці площі) | 6 | 5 | 30 |
| Загальна декоративність | 5 | 5 | 25 |
| Насінна продуктивність трав | 5 | 4 | 20 |
| Стійкість до кліматичних та експлуатаційних умов | 5 | 3 | 15 |
| Стійкість до шкідників та хвороб | 5 | 2 | 10 |
| Всього: | 100 |
Таблиця 3.5
Комплексна оцінка видів газонних трав
| Вид | Продуктивність пагоноутворення | Загальна декоративність | Насінева продуктивність трав | Стійкість до несприятливих кліматичних і експлуатаційних умов | Стійкість до пошкоджень | Сумарна оцінка та група якості |
| Райграс пасовищний | 20 | 25 | 20 | 9 | 8 | 82, І |
| – багатоукісний | 15 | 20 | 20 | 9 | 8 | 72,ІІ |
І група – вищої та відмінної якості: тонконіг лучний, костриця різнолиста та червона, мітлиця тонка, райграс пасовищний. Мають від 80 і більше балів. Для України це кращі газоноутворювачі і можуть використовуватись для влаштування супергазонів – партерних, спортивних тощо;
ІІ група – доброї та відмінної якості: мітлиці повзуча і біла; костриці: лучна, овеча, валіська (типчак), вузьколиста, сплюснута та звичайна; гребінник звичайний, райграс багатоукісний, житняк. Оцінюються в 70-80 балів, можуть використовуватись для влаштування звичайних садово-паркових і лучних газонів та дернового вкриття спеціального призначення;
ІІІ група – травостої незадовільної якості з оцінкою нижче 70 балів.
Це трави переважно високорослі, з верховим і середнім характером розташування листя, з масивними стеблами (бекманія звичайна, райграс високий, ржівка ситникова тощо). Непридатні для влаштування спортивних та декоративних партерних та звичайних садово-паркових газонів.
Завдання
1. Визначити якість газонної дернини. Варіанти завдань в табл. 3.6
2. Визначити якість видів трав, що в завданні 1.
Очікувані результати:
1. Розрахунок аналізу газонної дернини.
2. Таблиця якості видів газонних трав за формою табл. 3.5.
Таблиця 3.6
Варіанти завдань
| Варіант | Агрокліматичні зони за Додатком В | |||||||||||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | А | Б | |||||||
| N, тис.шт/м2 | P,% | N, тис.шт/м2 | P,% | N, тис.шт/м2 | P,% | N, тис.шт/м2 | P,% | N, тис.шт/м2 | P,% | N, тис.шт/м2 | P,% | |
| 1 | 1,5 | 78 | ||||||||||
| 2 | 2,0 | 57 | ||||||||||
| 3 | 1,3 | 78 | ||||||||||
| 4 | 1,2 | 80 | ||||||||||
| 5 | 1,2 | 39 | ||||||||||
| 6 | 0,9 | 39 | ||||||||||
| 7 | 2,8 | 59 | ||||||||||
| 8 | 1,1 | 77 | ||||||||||
| 9 | 2,1 | 58 | ||||||||||
| 10 | 1,3 | 50 | ||||||||||
| 11 | 2,3 | 56 | ||||||||||
| 12 | 1,4 | 65 | ||||||||||
| 13 | 1,7 | 58 | ||||||||||
| 14 | 1,1 | 55 | ||||||||||
| 15 | 1,6 | 58 | ||||||||||
| 16 | 1,8 | 57 | ||||||||||
| 17 | 2,4 | 69 | ||||||||||
| 18 | 1,1 | 67 | ||||||||||
| 19 | 1,6 | 45 | ||||||||||
Контрольні питання:
1. Групи газоноутворювачів та критерії щодо їх використання на газонах різного типу.
2. Вимоги до газонної дернини.
3. Мета та суть аналізу газонної дернини.
4. Мета та суть аналізу видів та сортів газонних трав.
5. Види газоноутворювачів, що формують газон найвищої якості.
6. Порядок комплексної оцінки видів та сортів газонних трав.
РОБОТА 4 – МОРФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ГАЗОНУ
Мета роботи:
1. Розробити проект травосуміші конкретного типу газону.
Залежно від використання газони поділяються на декоративні, спортивні та спеціального призначення.
На допомогу студенту
КЛАСИФІКАЦІЯ ГАЗОНІВ
партерні
звичайні
ДЕКОРАТИВНІ лучні
мавританські
ґрунтопокривні
кольорові
галявини
галявини
СПОРТИВНІ футбольні поля
гольф
великий теніс
іподроми
ігрові майданчики
узбіччя транспортних магістралей,
береги гідроспоруд,
береги каналів, ярів,
СПЕЦІАЛЬНІ ґрунтові аеродроми,
відвали розкривних порід,
відвали теплостанцій, переробних та добувних підприємств,
ділянки між смугами аеродромів,
захист від пилу.
Рис.4.1. Класифікація газонів (Сигалов,1979)
Декоративні газони створюються в садах, парках, скверах, лісопарках, в системі насаджень житлових районів та інших об`єктів озеленення. До декоративних газонів відносяться: партерні, звичайні, лучні, мавританські, ґрунтопокривні, квітучі.
Партерні газони створюються на головних вузлах архітектурної композиції; в партерних композиціях парків, площ, біля громадських будов, пам’ятників, фонтанів скульптурних груп, декоративних водойм тощо, тобто в найбільш відповідальних в декоративному відношенні місцях. Займають, головним чином, геометричні сектори та центральну частину об’єктів озеленення, служать основою для влаштування партерів, відіграючи суттєву роль в їх квітковому оформленні. При створенні партерів слід дотримуватись головної умови, щоби площа головного фону – партерного газону – завжди переважала над площею квітників та інших партерних композицій. Якщо ж площа квітників та квіткової мозаїки рівна площі трав’яної основи, або ж переважає над нею, то створюється враження роздрібнення всієї композиції. При цьому немає цілості сприйняття всієї картини [Стойчев,1962]. Поверхню ґрунту влаштовують дуже ретельно. Трава, що використовується при створенні партерних газонів, повинна бути довговічна, протягом вегетаційного періоду утворювати низький, густий, рівномірно зімкнений травостій з одноколірним ясно-зеленим забарвленням. Найкраще цим вимогам відповідають багаторічні низькорослі злакові трави з тонкими стеблами, відносно вузьким листям, з високою інтенсивністю кущіння та тонкою будовою куща. Найбільш однорідний та гарний партерний газон можна отримати при чистій культурі таких злаків: костриця червона та різнолиста, тонконіг лучний, мітлиця тонка, а також, хоч і меншою мірою – пажитниця багаторічна, мітлиця пагоноутворююча та інші. За умов, коли чиста культура неможлива, або затруднена, для партерних газонів використовується травосуміш, але з видів, які мають однорідну фактуру куща та забарвлення і які в результаті росту створюють однорідний зелений покрив з рівномірним розміщенням пагонів по площі. Бур`яни недопустимі.
Звичайні садово-паркові газони займають за декоративністю та технікою влаштування і утримання проміжне положення між партерними і лучними газонами. Вони займають значну частину дернового покриття на території парків, скверів, бульварів, мікрорайонних та внутрі-квартальних насаджень, центральних частин лісо- та лугопарків. Головними якостями цих газонів повинні бути декоративність, довговічність, стійкість до частих скошувань та витоптування, тіньовитривалість, а також у визначених межах посухо- та морозостійкість. Для створення таких газонів слід виростити травостій з міцною дерниною, яка може протистояти механічним пошкодженням та іншим несприятливим факторам. Це можливо при сумісному зростанні трав з різноманітними типами пагоноутворення, тобто які відносяться до різних життєвих форм (кореневищні, кореневище-кущові, рихлокущові, рідше щільно-кущові та стрижневі). Для цієї мети підходять всі види трав, які використовуються для партерних газонів. Крім цього, залежно від ґрунтово-кліматичних умов, можуть застосовуватися такі види: костриці: валіська (Festuca valesiaca Gaud.), лучна, овеча, східна; тонконоги: вузьколистий та звичайний; житняки: гребінчастий (Agropyron pectinatum (Bieb.) Beauv.), пустельний (Agropyron desertorum (Fisch. ex Link) Schult. ex Schult. fil.).
Лучні газони займають великі площі лісо- та лугопарків, а також великі галявини в крупних парках, за складом та агротехнікою вирощування близькі до культурних лук. Ці газони створюються шляхом покращення існуючих травостоїв методами поверхневої обробки дернини та підсівом відповідних травосумішей. За видовим складом лучні газони можуть бути представлені різнотрав’ям, яке складається з трав багатьох родин (злаки, бобові, осокові тощо). В склад травосумішей можна вводити додатково багато інших злаків (пирій повзучий, гребінник звичайний, костер безостий, тимофіївка лучна, лисохвіст лучний, тонконіг болотний та лісовий, бекманія звичайна), бобові (конюшина червона, біла та гібридна, лядвенець рогатий, люцерна синя та жовта, еспарцет); осокові (осоки рання, низька, скручена тощо), а також багато видів різнотрав’я (деревій, перстач гусячий, вероніка тощо). Траву скошують рідше, іноді допускають до цвітіння, в результаті чого отримують гарні квітучі луки.
Мавританські газони – так звані яскраво-квітучі газони. За розміщенням в садово-парковому ансамблі ці газони не мають визначеної приуроченості. Їх створюють на місці звичайних садово-паркових або лучних газонів, рідше окремими квітковими групами та плямами, а також на фоні партерних. В класичному розумінні мавританські газони влаштовують з суміші декількох видів однорічних та багаторічних трав з квітковими рослинами (настурцією, маком, портулаком, аліссумом, гіпсофілою, іберісом, льнянкою, віскарією, багаторічним льоном, люпином). Однак при сумісному зростанні трави заважають нормальному росту квіткових рослин.
Останнім часом все частіше квіти–літники стали висівати безпосередньо в ґрунт на окремих куртинах, розміщених на фоні злакового газону. В зв’язку з цим з’явились додаткові поділи в класифікації газонів:
Кольорові (Сигалов,1971) і пахучігазони (Кирильчик, 1977). Такий дрібний поділ не завжди правомірний, оскільки в першому випадку він відображає влаштування елементів садово-паркового оформлення, а в другому – окрему ознаку – аромат рослин. Але ж фітонцидними якостями характеризується більшість газоноутворюючих трав і пахучі квітково-декоративні рослини зустрічаються на будь-якому газоні чи квітнику;
Ґрунтопокривні газони влаштовують в умовах, що є непридатними для злакових рослин.
Одновидові газони є переважаючими перед сумішшю трав. Це пояснюється тим, що однорідна дернина більш стійка до грибкових захворювань, менше забур’янюється, має вищу загальну декоративність. Особливо це видно на партерних газонах. В чистих посівах на одиницю площі найбільше рослин має костриця червона (2,1 шт/см2), далі йде тонконіг лучний та пажитниця багаторічна. За кількістю пагонів переважає тонконіг лучний, костриця червона на другому місці.
Звичайні, лучні, спортивні та спеціальні газони найчастіше створюють з використанням травосумішей. В таких культурфітоценозах протягом років спостерігається наступна динаміка: трави, що поволі розвиваються з тривалим віргінільним періодом розвитку в перший і частково другий рік вегетації – травостій розвивається повільно (тонконіг лучний, мітлиця тонка, костриця різнолиста Festuca heterophylla Lam.та червона тощо); в цей час в травостоях домінують види зі швидким темпом розвитку, які мають короткий віргінільний період (пажитниця багаторічна, гребінник звичайний, костриця лучна, житняк широколистий тощо); розпочинаючи з 2-3 року вегетації види, що розвиваються поволі, починають домінувати та стають постійними і довговічними домінантами в травостої.
Домінантність виду залежить від типу пагоноутворення: найбільш конкурентноздатними та стійкими домінантами на газонах є злаки кореневище-кущового типу; рихлокущові трави виступають в якості тимчасових домінантів і субдомінантів; довгокореневищні злаки в чистих посівах утворюють травостій середньої щільності, але в складних культурфітоценозах на 2-3 рік знижують участь і зберігаються в невеликій кількості (3-5 до 7%) і щільних травостоїв не формують; кореневище-кущові трави поселяються в екологічні субніші між зонами кущіння, які розростаючись, ущільнюють верхній шар ґрунту, що призводить до випадання кореневищних злаків. Міжвидова боротьба між кореневищними і рихлокущовими травами розвивається на деякій віддалі від материнського куща кореневищних форм; у травосумішах кількість рослин і пагонів кожного виду менша ніж у чистих посівах, але сумарні показники на одиницю площі високі і наближаються за показниками домінантного виду конкретної травосуміші в чистих посівах; складні газонні травостої з сумісних компонентів, розвивають найбільшу кореневу і підземну масу на одиницю площі в порівнянні з чистим. Правильно складені травосуміші є більш продуктивними і більш стійкими фітоценозами в порівнянні з одновидовими посівами.
Травосуміші за якістю поділяються на групи:
І – складені з кореневище-кущових, рихлокущових і довгокореневищних злаків, тонкостебельних та вузьколистих, низових з однорідним забарвленням, вищої та відмінної якості;
ІІ – травостої з напівверхових, переважно рихлокущових і кореневищних злаків, формують газони задовільної та доброї якості;
ІІІ – травостої з верхових з масивними стеблами, довгим, широким листям трав кореневищного, рихлокущового і стрижнекореневого типу, непридатні для газонів.
Моделі травосумішей для різних газонів за типами пагоноутворення трав та агрокліматичними зонами наведено в табл.4.1, 4.2 та Додатку Г.
Завдання:
1. З вибраного асортименту газоноутворювачів в роботі № 1 скласти травосуміші І, ІІ та ІІІ груп якості у І, ІІ, ІІІ, ІV, А та Б агрокліматичних зонах.
2. З вибраного асортименту газоноутворювачів в попередніх роботах скласти травосуміші для газонів у І, ІІ, ІІІ, ІV, А та Б агрокліматичних зон.
Очікувані результати:
1. Варіанти травосумішей для всіх агрокліматичних зон України.
2. Заповнена таблиця за формою табл. 4.3.
Таблиця 4.1
Структура травосумішей газонів для агрокліматичних зон України
| Індекс агрокліматичних зон | Частка біотопів, % | ||||
| Кореневищні | Рихлокущові | Кореневище-кущові | Щільно-кущові | Стрижневі | |
| І | 25-35 | 25-30 | 30-50 | – | 5-10 |
| ІІ | 20-30 | 30-40 | 30-50 | 5-10 | 5-10 |
| ІІІ | 20-30 | 30-45 | 30-40 | 10-15 | 5-10 |
| ІV | 20-30 | 30-45 | 30-40 | 10-15 | 5-10 |
| А | 25-35 | 25-30 | 30-50 | – | 10-15 |
| Б | 25-35 | 35-40 | 30-45 | 5-10 | 10-15 |
Таблиця 4.2
Модель різних типів газонів з використанням трав різного
типу пагоноутворення [Лаптев,1983]
| Тип газоноутворювача | Типи газонів | |||||||||
| Партерні | Звичайні | Лучні | Спортивні | Спеціальні | ||||||
| Кореневищні | +* | + | + | + | + | |||||
| Рихлокущові | + | + | + | + | + | |||||
| Кореневище-кущові | + | + | + | + | + | |||||
| Щільнокущові | – | +У | + | – | + | |||||
| Стрижнекореневі | – | – | + | – | + | |||||
Таблиця 4.3
Проектована структура травосумішей
| Тип та склад травосуміші | Частка біотопів за агрозонами, % | |||||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | А | Б | |
| 1.Декоративні газони: | ||||||
| А.- партерні | ||||||
| Б- звичайні | ||||||
| В – лучні | ||||||
| Г- ґрунтопокривні | ||||||
| 2.Спортивні газони: | ||||||
| А- галявини | ||||||
| Б- футбольні поля | ||||||
| В- іподроми | ||||||
| Г- ігровий майданчик | ||||||
| Д- гольф | ||||||
| Є – великий теніс | ||||||
| 3.Спеціальні: | ||||||
| А- відкоси автодоріг | ||||||
| Б- відкоси берегів річок | ||||||
| В- відкоси ярів в місті | ||||||
| Г- злітні смуги | ||||||
Контрольні питання:
1. Особливості одновидових газонів.
2. Особливості травосумішей, переваги і недоліки.
3. Методичні засади складання травосумішей.
4. Групи травосумішей за якістю дернини.
5. Травосуміші І, ІІ та ІІІ груп якості.
РОБОТА 5 – Розрахунок норми висіву насіння трав
Мета роботи:
- Розрахувати норми висіву насіння газонних трав.
На допомогу студенту
Травостій на газонах може створюватись шляхом посіву газонних трав, посадкою вегетативних органів трав та розкладкою дернини. Кожен з методів має багато варіантів. Посів насіння є найбільш поширеним і відносно дешевим способом створення газонів. Важливим моментом у ньому є визначення норми висіву насіння газонних трав на одиницю площі, яка залежить від багатьох факторів: кліматичних, ґрунтових (ступеня родючості та вологості ґрунту, ступеня забур’яненості ґрунту), цільових, біологічних властивостей, якості насіння, строків посіву тощо.
Визначення посівних якостей трав проводиться контрольно-насіннєвими лабораторіями. Посівні якості насіння визначені Держстандартом і складають три класи. Перший клас – це краще насіння, що використовується для насінництва і селекції. Насіння другого класу використовують на газонах, а третього – непридатне для створення газонів. Насіння газонних трав має незначний запас поживних речовин. З ним пов’язана пробивна сила паростків, розтягнений період проростання, швидкість вкорінення, сила росту, стійкість до забур’янення та інших несприятливих факторів середовища.
Норми висіву дуже різняться між собою і коливаються від 46 до 1062 кг/га [Головач,1955]. Основною причиною розходжень є те, що не знайдено єдиного критерію, згідно з яким можна правильно визначити оптимальну норму висіву насіння. В природі існує взаємозв’язок між розмірами рослин і густотою їх проростання – чим рослини дрібніші, тим густіше вони розміщені по площі. Між вагою насіння, розмірами і нормою висіву спостерігається кореляція. Так, в 1 кг насіння тонконогу лучного міститься біля 4 млн. зернинок, а мітлиці білої – біля 6,5 млн. Відповідно, норма висіву насіння тонконогу вища, ніж у мітлиці білої.
Рекомендується встановлювати наступну норму висіву насіння: для швидкорослих крупностебельних видів трав 2-4 см2/шт.; для повільно ростучих дрібностебельних трав 1-2 см2/шт. [Лаптев,1965]. Причини високих норм висіву насіння:
- декоративні якості травостою газону тим вищі, чим більш ніжні і дрібніші рослини його формують;
- якість дернини буде тим краща, чим більша кількість рослин її формує, цьому, зокрема, сприяє скошування газону; внаслідок невеликого запасу поживних речовин та розтягненого проростання існує небезпека пригнічення молодих, ослаблених сходів бур’янами;
- завдяки прискореному утворенню зімкнутого травостою в більш стислі терміни формується дернина і раніше утворюється зімкнений зелений травостій; рідкі посіви в розрахунку на високе кущіння трав себе не виправдовують.
Фактична норма висіву уточнюється за господарською цінністю трав, що використовуються для посіву: Нг = Н х 100/К; де Нг – норма посіву насіння конкретної господарської цінності, кг/га; Н – орієнтовна норма висіву, кг/га; К – господарська цінність насіння І-ІІ класу, %. Фактичну норму висіву насіння, що використовується для посіву, але не відповідає за своєю якістю вимогам, визначають за формулою: Нф = 1000 Н/(К : Г): де Нф – фактична норма висіву, кг; Н – орієнтовна норма висіву, кг/га; К – господарська цінність насіння І-ІІ класу, %; Г – господарська придатність насіння для посіву, %. При використанні травосумішей розрахунок норми висіву проводиться окремо для кожного виду за формулою: К = Ф*П/100, де К – кількість насіння даного виду, кг/га; Ф – фактична норма висіву насіння, кг; П – участь виду у травосуміші, %. Орієнтовні норми висіву насіння, що спираються на практичний досвід та пагоноутворення трав наведено в табл.5.1.
Таблиця 5.1
Норми висіву трав при 100% господарській цінності, кг/га
| Вид трави | Вага 1000 шт. , г | Тип газону | |||
| Партерний | Спортивний | Звичайний | Лучний | ||
| Костриця лучна | 1,85 | – | 170-250 | 120-140 | 120-140 |
| Костриця овеча | 1,10 | 90-110 | 90-110 | ||
| Костриця червона | 1,10 | 180-240 | 120-160 | 100-120 | 100-120 |
| Конюшина біла | 0,69 | 40-50 | 40-50 | ||
| Лисохвіст лучний | 80 | 80 | 55 | 40 | |
| Мітлиця біла | 0,15 | – | 20 | 20-40 | 20-40 |
| Мітлиця волосовидна | 0,15 | 20-25 | 20-25 | ||
| Мітлиця звичайна | 0,15 | 30-50 | 20-25 | 20-25 | |
| Пажитниця багатоквіткова | 100-120 | 100-120 | |||
| Пажитниця багаторічна | 2,15 | 200-250 | 200 | 120-150 | 120-150 |
| Тимофіївка лучна | – | – | 45 | 35 | |
| Тонконіг болотний | 50-80 | 50-80 | |||
| Тонконіг лучний | 0,25 | 60-80 | 70-90 | 40 | 50 |
| Тонконіг звичайний | 100-120 | 100-120 | |||
| Тонконіг лісовий | 60-70 | 60-70 | |||
Таблиця 5.2
Розрахунок норми висіву насіння газонних трав
| Тип та склад травосуміші | Частка трави в суміші, % | Темп розвитку рослини | Площа розвитку рослини, см2/шт | Вага 1000 шт. насінин, г | Норма висіву з господарською цінністю 96%, кг/га | Норма висіву з господарською придатністю 87%, кг/га |
| І агрокліматичний район | ||||||
| – партерний | ||||||
Завдання:
1. Розрахувати норму висіву насіння за розробленими травосумішами. Господарська цінність 96%, а господарська придатність 87%
Очікувані результати:
1. Розраховані норми висіву трав звести в таблицю за формою 5.2
Контрольні питання:
1. Чинники, що визначають норму висіву трав.
2. Порядок розрахунку норми висіву трав.
3. Фактори формування травостою.
4. Переваги створення газону шляхом посіву.
5. Основні недоліки створення газону шляхом посіву.
РОБОТА 6 – Календарний план робіт з влаштування декоративного газону
Мета роботи:
1.Календарний план робіт з влаштування декоративного газону.
На допомогу студенту
Газони потребують цілеспрямованої системи заходів для забезпечення декоративності, високого пагоноутворення та життєвості рослин. Кращі результати досягаються шляхом виконання заходів з влаштування газону, які визначаються природнокліматичними умовами, типом газону, станом ґрунту, порою року, рівнем механізації і об’єднуються в етапи: підготовка основи газону, влаштування рослинної суміші, влаштування газонної дернини тощо.
Для отримання стійкого, довговічного газону, незалежно від домішок, що використовуються, слід ретельно підготувати підґрунтя, надавши йому оптимальної повітропроникності, водопроникності та водоутримуючої здатності, створюючи сприятливі умови для життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і вмісту достатньої кількості засвоюваних поживних речовин. Операції з підготовки ґрунту включають:
- прибирання території від будівельних решток (каміння, залізо, скло, цегла);
- підготовка підґрунтя: якщо підошва основи піщана, то влаштовують глинистий прошарок товщиною 8-10 см; якщо підошва основи глиниста – формують водопроникний шар з піску товщиною 8-10 см; якщо не має потреби у цих роботах, то слід провести розпушування ґрунту основи газону на глибину 15-20 см;
- після прибирання основи газону з кожних 100-150 м2 поверхні взяти зразок вагою 1-1,5 кг для проведення хімічного аналізу ґрунту;
- вирівнювання основи газону;
Майже всі аналізи ґрунту вказують на його низьку родючість. Газони можуть створюватись без добавки рослинного ґрунту, з добавкою рослинного ґрунту, з добавкою торфо-мінеральних добрив, з добавкою торфу, осаду стічних вод (ОСВ) тощо.
Оптимальними строками посіву є весна та рання осінь, а для бобових – лише весна. Рекомендується висівати спочатку крупне насіння з загортанням до 3 см, потім дрібне – на глибину до 0,5-1,5 см. Однак це можливо лише при обробці невеликих ділянок газону з ручним посівом і загортанням насіння. Використання механізованого посіву суміші насіння передбачає його рівномірний розподіл по поверхні ґрунту внаслідок ретельного перемішування та загортання насіння в ґрунт, замість якого проводиться мульчування або землювання з товщиною добавок 1-2 см. В якості мульчі використовують провітрений торф, торфо-мінерально-аміачне добриво (ТМАД) або парникову землю. Мульчування слід проводити по вологому ґрунту, тому що при нанесенні мульчі на сухий ґрунт рослини будуть страждати від нестачі вологи, яка буде поглинатись торфом. Для більш рівномірного розподілу мульчі, створення сприятливих умов для проростання насіння та подальшої життєдіяльності рослин проводять післяпосівне трамбування ґрунту. Трамбування ґрунту наближає вологу до насіння і забезпечує більш рівномірні та повні сходи. При трамбуванні ґрунту збільшується дружність появи сходів, зеленіння наступає на 3-5 днів раніше, проростання насіння збільшується майже на 30%. Трамбування слід проводити або вручну, або механічним катком у 2-3 сліди і, залежно від структури ґрунту, вагою катка від 75 до 100 кг. Після посіву насіння необхідно утримувати ґрунт у вологому стані протягом 5 днів, проводячи полив у ранковий або вечірній час. При досягненні травостоєм висоти 7-8 см проводиться скошування газону і газон представляється комісії до здачі в експлуатацію.
При влаштуванні газону складається акт на скриті роботи, де вказується: товщина шару рослинного ґрунту, його структура та наявність поживних речовин, склад суміші насіння трав.
Таблиця 6.1
Вихідні дані для виконання практичного завдання N6*
| Варіант | Агрокліматична зона | Площа за типами газону, х 10-2 га | |||||||||||||||||
| Декоративні | Спортивні | Спеціальні | |||||||||||||||||
| а | б | В | г | д | є | а | б | в | г | д | є | а | б | в | г | д | є | ||
| 1 | І | 9 | 9 | 9 | |||||||||||||||
| 2 | ІІ | 2 | 2 | 2 | |||||||||||||||
| 3 | ІІІ | 3 | 3 | 3 | |||||||||||||||
| 4 | ІV | 6 | 6 | 6 | |||||||||||||||
| 5 | А | 5 | 5 | 5 | |||||||||||||||
| 6 | Б | 6 | 6 | 6 | |||||||||||||||
| 7 | І | 8 | 8 | 8 | |||||||||||||||
| 8 | ІІ | 8 | 8 | 8 | |||||||||||||||
| 9 | ІІІ | 7 | 7 | 7 | |||||||||||||||
| 10 | ІV | 5 | 5 | 5 | |||||||||||||||
| 11 | А | 8 | 8 | 8 | |||||||||||||||
| 12 | Б | 8 | 8 | 8 | |||||||||||||||
| 13 | І | 7 | 7 | 7 | |||||||||||||||
| 14 | ІІ | 8 | 8 | 8 | |||||||||||||||
| 15 | ІІІ | 6 | 6 | 6 | |||||||||||||||
| 16 | ІV | 4 | 4 | 4 | |||||||||||||||
| 17 | А | 5 | 5 | 5 | |||||||||||||||
| 18 | Б | 7 | 7 | 7 | |||||||||||||||
| 19 | І | 8 | 8 | 8 | |||||||||||||||
| 20 | ІІ | 6 | 6 | 6 | |||||||||||||||
Таблиця 6.2
Фрагмент календарного плану робіт із створення партерного газону
| N п/п | Шифр норм | Найменування робіт | Вимірник | Норма часу на вимірник | Терміни виконання, розряд, кратність | Машини і механізми |
| І півріччя | ||||||
| 1.5 | 0.5 п.10 | Прибирання території від будівельних решток | 100 м2 | 5,5 | ІІІ, 1, 1 | Лопата |
Завдання:
1. Скласти календарний план робіт з влаштування декоративного газону на новобудові. Варіанти газону в табл.6.1.
2. Скласти акт на скриті роботи по влаштуванню газону.
Очікувані результати:
1. Заповнена таблиця за формою табл. 6.2
2. Акт на скриті роботи за формою Додатку Д.
Контрольні питання:
1. Підготовка території для влаштування декоративних газонів.
2. Підготовка грунтової суміші для газонів.
3. Підготовка посівного матеріалу для влаштування газонів.
4.. Технологія посіву газонної травосуміші.
5. Технологія посадки газонної травосуміші.
РОБОТА 7 – Календарний план робіт з влаштування спортивного газону
Мета роботи:
- Календарний план робіт з влаштування спортивного газону.
На допомогу студенту
Спортивні газони є невід`ємним елементом стадіонів, іподромів, ігрових майданчиків та інших спортивних об`єктів. Для цих газонів характерною є рівна поверхня з еластичним, пружним дерновим покривом з доброю фільтруючою здатністю, стійкістю до витоптування та несприятливих факторів зовнішнього середовища. На ньому зручно та менш виснажливо проводити різноманітні ігри, а спортсменам легше виконувати складні технічні прийоми. Цей покрив повинен надійно запобігати утворенню пилу і бруду в поверхневому шарі ґрунту, а також слугувати декоративною прикрасою споруд і майданчиків.
Для створення стійких спортивних газонів слід забезпечити особливі ґрунтові умови: спланувати основу газону, добрий дренаж для відводу надлишкової води, однорідний за структурою та потужністю гумусовий шар з достатньою пухкістю та пористістю для проникнення води і повітря до коріння. Важливою передумовою при створенні якісних газонів є рівна поверхня поля з невеликими ухилами для стоку талих і дощових вод.
Роботи з влаштування футбольного поля виконуються за етапами – спочатку планують (вирівнюють) основу (згідно з проектом надають необхідні ухили), влаштовують дренажну мережу, а якщо необхідно, і дренуючий шар з водопроникних матеріалів, після чого вкладають верхній рослинний шар ґрунту до верхньої відмітки і засівають поле.
Дренування території може бути суцільним чи складним, з кільцевим трубчатим дренажем, оскільки рівень ґрунтових вод у цьому випадку не повинен перевищувати 0,7-0,8 м. Вид дренажу та його конструкція встановлюється проектом. Планування основи ділянки проводиться на основі даних нівелювання окремих квадратів газону розміром 3,0 х 3,0 м або 5,0 х 5,0 м і вертикальних проектних відміток з дотриманням ухилів від 0,005 до 0,01 м. Таке планування ділянки забезпечує своєчасний відвід талих вод і атмосферних опадів з поверхні газону. При плануванні основи в межах окремих квадратів ділянки виконуються всі види робіт, що вказані для звичайного газону.
Після закінчення дренажних та планувальних робіт приступають до укладки рослинного ґрунту, структуру і вміст поживних речовин якого перед цим покращили на основі попереднього агрохімічного аналізу, що включає механічний та хімічний склад ґрунту. Рослинний ґрунт вкладають на спортивному газоні шаром 25-30 см в 2 прийоми: нижній підстеляючий шар товщиною 10-15 см ґрунту та верхній покривний шар 15 см добре просіяного через сито з отворами 0,5 х 0,5 мм рослинного ґрунту, без механічних та інертних вкраплень. Ці шари при рівномірному вирівнюванні повинні ідеально копіювати всі ухили поверхні основи газону. Роботи проводяться при помірній (18-20%) вологості рослинного ґрунту. Вирівняну та добре котковану поверхню ділянки (катком вагою 1,5-2 т) утримують до появи сходів бур`янів у вологому стані 5-7 днів, після чого ґрунт легенько рихлять на глибину 1-2 см та готують до посіву насіння газонних трав. Для дотримання ретельного та рівномірного посіву на порівняно невеликих територіях газону рекомендується проводити його вручну з висівом крупного і дрібного насіння окремо. Для цього всю ділянку розбивають на рівномірні смуги (натягненим на кілочки шпагатом) шириною 2-3 м. По закінченні посіву насіння за допомогою грабель акуратно покривають шаром грунту товщиною 0,5-2 см, після чого втрамбовують кільчатим катком в зчепленні з мотоблоком у двох перпендикулярних напрямках і зволожують дощуванням з розрахунку 10 л на 1 м2. Після просушування поверхні вручну наноситься шар торфо-мінерально-аміачних добрив (ТМАД) у суміші з середньо-зернистим піском, товщиною 0,5 см (замість землювання). Перше скошування травостою молодого газону слід проводити на висоті 5-6 см при досягненні ним висоти 10-12 см.
Спортивні газони також можна створювати шляхом вегетативного розмноження газонних трав та дернуванням. При першому способі у підготовлений, як вказано вище, грунт замість насіння газонних трав вносять дернинки за допомогою спеціального пристосування на відстань 25 см одна від одної. Наступний догляд полягає у поливі і, при необхідності, землюванні ділянки. Після зімкнення травостою слід провести скошування. Для створення газону вегетативним способом використовують кореневищні трави (мітлицю пагоноутворюючу).
Створення спортивного газону дернуванням – трудомістка та складна робота, але така, що дає швидкий та стійкий результат. Ця робота виконується при наявності розсадника штучної дернини, або великих лучних територій з доброю дерниною на легких ґрунтах з необхідним асортиментом газонних трав.
Завдання:
1.Скласти календарний план робіт з влаштування спортивного газону. Варіанти газону наведено в табл.6.1.
2.Скласти акт на скриті роботи по влаштуванню газону.
Очікувані результати:
1. Заповнена таблиця за формою табл. 6.2.
2. Акт на скриті роботи за формою Додатку Д.
Контрольні питання:
1. Вимоги до влаштування спортивних газонів.
2. Підготовка території для влаштування спортивного газону.
3. Підготовка грунтосуміші під спортивний газон.
4. Підготовка посадкового матеріалу для влаштування спортивного газону.
5. Технологія створення дернового покриву спортивного газону.
РОБОТА 8 – Календарний план робіт з влаштування спеціального газону
Мета роботи:
- Календарний план робіт з влаштування спеціального газону.
На допомогу студенту
Газони спеціального призначення, або ж дернові покриття типу газону, відіграють важливу фітомеліоративну роль при рекультивації девастованих ландшафтів: задерніння відкосів шосейних автодоріг, шлакозвалищ електростанцій та заводів, териконів, водосховищ, відкосів каналів, інших гідроспоруд, при обдерновуванні полів аеродромів, смуг ґрунтових аеродромів тощо.
Умови зростання трав`янистих рослин у наведених прикладах між собою дуже відрізняються вмістом поживних речовин у ґрунті – як від повної відсутності так і до достатньої їх кількості. Основна мета створення спеціальних газонів – це прискорити природну сукцесію шляхом створення дернового покриву для зменшення дефляції та іншого виду ерозії ґрунту. Технологічна схема створення газонів полягає у формуванні рослинного ложа та посіву або посадки газонного травостою. Широке застосування отримав спосіб створення газонів шляхом гідропосіву на відкосах та насипах.
Гідропосів може використовуватись при влаштуванні декоративних (звичайних і лучних) та спеціальних газонів. При цьому методі детально перемішана робоча суміш, що складається з насіння газонних трав, мінеральних добрив, мульчі, плівкоутворюючого матеріалу і води, наноситься на підготовану поверхню майбутнього газону механізованим способом – гідросіялкою. Для гідропосіву придатні рихлокущові та кореневищні злаки та бобові трави; суміш мінеральних добрив (кг на 100 м2 поверхні газону) складається із суперфосфату (фосфорні добрива) – 3; селітри (азотні добрива) – 6; калійної солі – 2. В якості мульчі використовується деревна тирса, просіяна через сито з отворами 10х10 мм. У робочу суміш слід додавати плівкоутворюючі дивінілстирольні, дивиніл-карбоксилатні або дивинілнітронні латекси (проміжні продукти, що отримуються при виробництві синтетичного каучуку). Для гідропосіву трав використовується гідросіялка, яку обслуговує 2 чоловік: оператор та водій. На підготовку матеріалу до посіву та завантаження сіялки залучаються ще 3 людини.
Технологія гідропосіву складається з трьох операцій: підготовки основи газону або насіннєвого ложа, заправки гідросіялки і гідропосіву насіння трав.
Підготовка основи газону для гідропосіву проводиться аналогічно до звичайного газону, лише шар рослинного ґрунту зменшується до 3-5 см. Для рівномірного розподілу робочої суміші слід влаштовувати на кожні 200-300 м2 поверхні земляні утримуючі валики висотою до 1-2 см шириною 3-4 см. Заправка агрегату компонентами робочої суміші проводиться підйомниками або вручну. Витрати матеріалів для заправки однієї цистерни гідросіялки КМП-64 наступні: насіння газонних трав – 36 кг, добрива мінеральні – 99 кг, тирса очищена – 2,25 м3, латексна емульсія (при нормі 40 г сухої речовини на 1 м2) – 36 кг, вода – 4500 л. Такий об`єм робочої суміші дає можливість виконувати роботи на 700-800 м2 поверхні газону. Робоча суміш наноситься на основу газону з допомогою гідромонітора. Рівномірність її розподілу по площі забезпечує оператор (не допускаючи розмиву ґрунту). Робоча суміш наноситься при ввімкненій системі перемішування.
Задля уникнення змиву рослинного грунту з відкосів (схилів) кут нахилу схилу не повинен перевищувати 45 градусів. Для закріплення верхнього шару рослинного грунту на схилах необхідно використовувати комплекс захисних заходів.
- Використання різних видів трав з різною кореневою системою.
Одні види трав,завдяки своїй кореневій системі, яка сягає 1,- 2 м, укріплюють схили по вертикалі. Інші види трав, завдяки швидкому розвитку вегетативних пагонів, укріплюють схили по горизонталі. А ще інші види трав надають необхідної декоративності і щільності травостою.
2.Механічне укріплення схилів.
При укріпленні схилів травами необхідним є певний час для розвитку кореневої системи, тому в комплексі з травами використовують механічне закріплення схилів «біоматами» (біомат – SC і біомат – C). На схилах, кут нахилу яких дорівнює 45 градусів, «біомати» слід закріпити «габіонними матами», які, в свою чергу, закріплюються спеціальними шпильками довжиною 40 – 50 см.
Послідовність робіт.
- Спланувати відкос, кут нахилу якого повинен бути не більшим як 45°.
- Обсипати схил рослинним грунтом не більш як 10 см.
- Спланувати і втрамбувати рослинний грунт ручним катком.
- Посіяти необхідні трави. Вибір трав необхідно робити з врахуванням конкретних умов: грунту, крутизни схилу, експозиції, температурного режиму в зимовий період, рози вітрів,загазованості, наявності тих чи інших шкідливих викидів.
- Загорнути насіння трав в рослинний грунт з допомогою спеціального культиватора або граблями методом забивання.
- Прикатати поверхню схилу катком повторно.
- Закріпити схил «біоматами», використовуючи шпильки довжиноюне менш ніж 30 см.
- Провести закріплення схилу поверх «біоматів» «габіонними матами», використовуючи в своючергу шпильки довжиною не менш ніж 40 – 50 см. Мати слід завести за верхню кромку схилу на 1,5 -2 метра.
- Після посіву трав і закріплення «біоматів» і «габіонних матів» необхідно проводити обовʼязковий дрібнокрапельний полив напротязі перших 25 днів.
Рекомендовані травосуміші для посіву на схилах:
Травосуміш для південних схилів не більш як 30 градусів
Фестулоліум смарагдовий 50%
Тимофіївка лучна 10%
Костриця лучна 30%
Пирій повзучий 10%
Травосуміш для південних схилів від 30 до 45 градусів
Фестулоліум смарагдовий 40%
Тимофіївка лучна 10%
Костриця лучна 10%
Костриця червона 30%
Пирій повзучий 10%
Травосуміш для північних схилів не більш як 30 градусів
Тонконіг лучний 25%
Костриця червона 30%
Тимофіївка лучна 10%
Костриця лучна 30%
Пирій повзучий 10%
Травосуміш для північних схилів від 30 до 45 градусів
Костер безостий 40%
Тимофіївка лучна 10%
Костриця лучна 10%
Костриця червона 30%
Пирій повзучий 10%
Рекомендовані травосуміші для газонів і відкосів вздовжавтодоріг і автомагістралей.
1-ої категорії декоративності
Костриця червона 50%
Костриця лучна 25%
Пажитниця багаторічна 15%
Пирій повзучий 10%
2-ої категориї декоративності
Костриця лучна 45%
Костриця очеретяна 25%
Пажитниця багаторічна15%
Пирій повзучий 10%
Костер безостий 10%
Завдання:
1.Скласти календарний план робіт з влаштування спеціального газону.
Варіанти газону наведено в табл.6.1.
2.Скласти акт на скриті роботи по влаштуванню газону.
Очікувані результати:
1. Заповнена таблиця за формою табл. 6.2
2. Акт на скриті роботи за формою Додатку Д.
Контрольні питання:
1. Вимоги до влаштування газонів спеціального призначеня.
2. Підготовка території для влаштування спеціальних газонів.
3. Рослинна суміш для влаштування спеціальних газонів.
4. Технологія гідропосіву посіву спеціальних газонів.
5. Технологія посадки спеціальних газонів.
РОБОТА 9 – Бур’яни на газонах і боротьба з ними
Мета роботи:
- Вивчення бур’янів на газонах та способи боротьби з ними.
На допомогу студенту
Бур’яни на газонах – це рослини, які заселяють газони, знижують їх естетичні (поверхня газону плямиста, листя бур’янів має непривабливе листя) та експлуатаційні характеристики. Бур`яни, внаслідок своєї високої пристосовуваності, стійкості та невибагливості, виступають конкурентами культурних рослин за вологу, поживні речовини, світло і простір; велика їх кількість є проміжними господарями для збудників хвороб та шкідників газонних трав. Відсутність, або неналежна боротьба з бур`янами на газонах призводить до поступового виродження газону. Боротьба з бур`янами є однією з найбільш серйозних і важливих завдань з утримання газонів. Ця боротьба повинна проводитись скрізь, постійно, своєчасно, систематично, акуратно. Достатньо визріти насінню одного незнищеного бур`яну, щоб засмітити значні площі газону і звести нанівець попередню працю.
Особливості бур`янів: у них розвинена здатність до вегетативного розмноження; насіння достигає раніше ніж насіння газонних трав; у них висока врожайність насіння, яке легко осипається та має широке пристосування до поширення; насіння характеризується недружністю проростання, яке затягується на роки та зберігає схожість навіть після проходження через травні органи тварин.
Основні джерела забур`яненості газонів: вітер, птахи, засміченість ґрунту прилеглих територій насінням і вегетативними частинами бур`янів, неправильне, несвоєчасне та неякісне проведення догляду за газоном.
Для успішної боротьби з бур`янами необхідно знати особливості їх розвитку. Бур`яни класифікують за тривалістю життя на однорічні, дворічні та багаторічні. Однорічні з`являються на свіжозасіяних газонах. Але навіть при великій кількості під впливом частого скошування вони швидко випадають з травостою. Те саме можна сказати і про дворічні бур`яни. Багаторічні бур`яни – це переважаюча кількість бур`янів, здатних до постійного вегетативного відновлення. Найбільш злісними є бур`яни, що витримують часті скошування, оскільки майже впритул прилягають до поверхні ґрунту – це розеткові та горизонтально розміщені трави, що ростуть при самій землі і уникають зрізування газонокосилкою. Деякі трави, що вважаються бур`янами для партерних газонів та звичайних, на лучних, мавританських та газонах спеціального призначення входять до основного складу травостою.
Заходи боротьби з бур`янами:
І. Попереджуючі: – застосування чорного пару при посіві трав; очистка насіння, транспортних засобів, зерносховищ від насіння бур`янів; догляд за клумбами та квітниками, узбіччями доріг, живоплотами; приготування гною, компостів з підігрівом до 60-70 оС; дотримання термінів, способів і норм висіву насіння (на забур`янених ділянках рекомендується збільшувати норму висіву на 10-15%, а перехресний посів знижує забур`яненість газонів); проведення своєчасного скошування газонів; вибір районованих видів і сортів газонних трав; очистка води для поливу від насіння бур`янів (обкошують береги водойм або обробляють гербіцидами, в поливній системі влаштовують захист); дотримання карантину: зовнішній попереджає завезення бур`янів, внутрішній – попереджує поширення карантинних бур`янів по території держави.
ІІ. Технологічні – передбачають підвищення стійкості газонів до забур’янення шляхом формування щільної дернини, яка захищає газон від зараження бур’янами. Газон повинен скошуватись відповідно до технологічної карти. Дуже низьке або нерегулярне скошування на рекомендовану висоту веде до ослаблення трави і відкриття шляху бур’янам. Невиправданою є стрижка газону “наголо”. Правило “потроху, але часто” особливо важливо використовувати на новому газоні; якщо в суху погоду газон довго не поливати, то трава буде рости поволі, але прийдеться витратити більше часу на прополювання бур’янів. Коли знову підуть дощі, бур’яни поселяться серед поріділої від посухи трави. Чистка газону граблями допомагає контролювати ріст бур’янів з повзучими стеблами та укріплювати траву, розбиваючи повсть. Підживлення прискорює ріст газонних трав, що не допускає ріст бур’янів. Боротьба з дощовими черв’яками запобігає виносу на поверхню ґрунту і вкоріненню сплячого насіння бур’янів та допомагає також боротися з хворобами. В результаті захворювання на газоні утворюються ділянки ослабленої або мертвої трави, де можуть поселитись бур’яни або мохи.
ІІІ. Хімічні методи боротьби з бур`янами передбачають використання хімічних речовин – гербіцидів, які отримали широке застосування на спортивних газонах.
ІV. Винищувальні спрямовані на безпосереднє знищення бур`янів, насіння, вегетативних органів розмноження в ґрунті та посівах. Для знищення багатьох видів бур`яну необхідні спеціальні прийоми, але існують і загальні способи боротьби. Розрізняють механічні (обробіток ґрунту та газонів з метою знищення зростаючих бур`янів, запасів насіння і вегетативних органів розмноження); біологічні заходи – знищення бур`янів з допомогою фітопатогенних мікроорганізмів і шкідливих комах, для яких вражена рослина є джерелом живлення. Так, для боротьби зосотом польовимвикористовуютьгриб пуцинію, альтернацію – проти повитиці, совку – проти амброзії. На зрілому газоні бур’яни слід виполювати або знищувати з допомогою гербіцидів.
Завдання:
1. Зі списку рослин завдання № 1 виділити бур’яни відповідно до типів газону та провести їх біоекологічний аналіз.
2. Вказати заходи боротьби з кожним видом бур`яну.
Очікувані результати:
1. Заповнити табл. 9.2 та табл. 9.3
Контрольні питання:
1. Причини поселення бур’янів на газонах.
2. Класифікація бур’янів.
3. Бур’яни на декоративних газонах та способи боротьби з ними.
4. Бур’яни на спортивних газонах та способи боротьби з ними.
5. Бур’яни на спеціальних газонах та способи боротьби з ними.
Таблиця 9.1
Вибір способів боротьби з бур’янами
| № п/п | Тип бур’яну | Спосіб впливу | Спосіб дії |
| 1 | Широколистяні трави | Гербіцид суцільної дії | Вражає або зупиняє ріст надземної частини багатьох бур’янів, мохів, підсилює інтенсивність забарвлення трави |
| Гербіцид вибіркової дії | Вражає або зупиняє ріст надземної і підземної частини багатьох бур’янів. Ефективніший за гербіцид суцільної дії, однак не вражає мохів. | ||
| 2 | Мохи | Гербіцид загальної дії | Вражає або зупиняє ріст як надземної так і підземної частини, однак, якщо не ліквідувати причину появи на газоні мохів, то вони повернуться. |
| Проти мохів | Розроблено спеціальні засоби проти мохів, з вмістом дихлорофену | ||
| 3 | Інші бур’яни | Механічні засоби боротьби | Ефективних хімічних засобів боротьби не існує. Вибір конкретного механічного способу боротьби залежить від бур’яну. |
Таблиця 9.2
Визначення бур’янів на газонах
| Вид | Тип газону* | |||||||||||||||||
| Декоративні | Спортивні | Спеціальні | ||||||||||||||||
| а | б | в | г | д | є | а | б | в | г | д | є | а | б | в | г | д | є | |
Таблиця 9.3
Характеристика бур’янів на газонах
| Вид бур`яну | Біологічна група | Район поширення | Забур`яненість газонів | Насінна продуктивність однієї рослини, тис. шт. | Засоби боротьби |
| Лобода біла | |||||
| Тощо |
РОБОТА 10 – скошування газонів
Мета роботи:
- Визначити необхідність у скошуванні газонів.
На допомогу студенту
Регулярне скошування травостою є невід`ємним заходом з догляду за газоном. Декоративність газону, особливо партерного або спортивного, перш за все визначається рівномірним килимом, однорідністю фактури травостою. Без регулярного скошування неможливо отримати декоративний та стійкий дерновий покрив. Секрет скошування полягає в тому, що трава повинна бути настільки високою, щоб коріння отримувало достатню кількість поживних речовин, і достатньо низькою, щоб газон виглядав гарно. Висота трави повинна залишатись приблизно однаковою протягом всього сезону. Скошування негативно впливає на розвиток травостою і це є однією з причин використання традиційного асортименту, здатного до вегетативного розмноження та до відростання після скошування.
Газон стрижуть з квітня-травня до жовтня. Частота скошування залежить від типу газону, асортименту трав, погоди, характеру ґрунту та пори року. Найкращий порадник – висота трави. Якщо вона на 1,5 см перевищує рекомендовану – пора косити газон. Оптимальною умовою вважається відростання трав на 8-10 см для партерних газонів і 10-12 см для звичайних. Кратність скошування партерних та звичайних газонів – два рази в тиждень влітку та раз в тиждень навесні, восени і в посушливі літні періоди. Лучні газони скошуються 2-4 рази на сезон. Кращий час для скошування - ранок або вечір.
При частих скошувань слід частіше проводити підживлення. Скошену траву слід прибрати відразу, так як утворені валики неприбраної трави порушують декоративність газону та заважають проведенню наступних стрижок. Корисно раз у 3-4 роки перше весняне скошування проводити з затримкою на 7-10 днів, що сприяє кращому укріпленню трави після зими. Молодий газон слід скошувати при досягненні пагонами висоти 15-20 см. Останнє скошування у сезоні – приблизно за 25-30 днів до настання морозів, при встановленні середньодобової температури повітря 8-100С. Залишати високий травостій на зиму не допускається, оскільки відбувається його випрівання.
Невеликі ділянки скошують ручними косарками з шириною захвату 30 см, паралельними смугами; при кожній стрижці напрям смуг повинен бути різним, що сприяє зменшенню хвилястості травостою. При скошуванні газонокосаркою рекомендується кожен раз змінювати напрям її руху, щоб не допускати утворення нерівностей поверхні газону. Після скошування корисним є коткування газону, що підвищує стійкість до витоптування та сприяє утворенню більш щільної дернини.
Завдання:
1. Проект скошування газонів. Варіанти завдань в табл.6.1.
Очікувані результати:
1. Календарні плани робіт із скошування газонів за табл.6.2.
Контрольні питання:
1. Показники, що визначають терміни скошування газонів.
2. Терміни, висота та кратність скошування декоративних газонів.
3. Терміни, висота та кратність скошування спортивних газонів.
4. Терміни, висота та кратність скошування спеціальних газонів.
5. Технологія скошування газонів.
РОБОТА 11 – Підживлення газону та аерація дернини
Мета роботи:
1. Навчитись визначати потребу у підживленні газонів.
2. Навчитись визначати потребу в аерації дернини.
На допомогу студенту
Систематичне скошування газонів зменшує запаси поживних речовин в ґрунті. При цьому швидко знижуються запаси азоту і поволі запаси фосфору та калію. Якщо не компенсувати втрату поживних речовин, то травостій стає блідим, тонким і зрідженим, що є передумовою для поселення бур’янів. Крім основного добрива перед посівом, необхідно проводити систематичне підживлення трав з врахуванням наступних правил:
– злаки для успішного розвитку у перший рік життя гостро потребують азоту, а також фосфору. Потреба калію у різних злаків різна – у пирію повзучого потреба у калії виникає до моменту появи сходів, тимофіївка лучна найбільшу кількість калію споживає у фазі виходу у трубку;
– навесні, на початку вегетації, коли ґрунт погано прогрітий і у ньому відчувається нестача повітря та діяльність ґрунтової мікрофауни ослаблена, – у ґрунті спостерігається нестача засвоюваного азоту;
– після скошування травостою у рослин різко зростає потреба в усіх поживних речовинах;
– у кінці вегетаційного сезону більше значення мають фосфор і калій, бо сприяють підвищенню морозостійкості газонних трав;
– в наступні роки після кожного скошування трави особливо багато потребують поживних речовин. При проведенні підживлень слід враховувати динаміку поживних речовин у ґрунті протягом вегетаційного періоду;
– добрива краще вносити меншими дозами але частіше. Це особливо актуально при підживленні газонів партерного типу, які скошуються найчастіше.
Поряд з мінеральними підживленнями слід проводити підживлення газонів органічними добривами. Для поверхневого підживлення газонів кращими органічними добривами вважаються: перегній, компост, дрібний кінський гній, добре розкладений торф тощо. Потребу в поживних речовинах можна визначити за зовнішнім видом рослин (табл.11.1).
Ґрунт газонів підживлюють перегноєм як після другого укосу, так і ранньою весною з розрахунку 10-12 т/га. Найбільш цінним є кінський або добре розкладений коров‘ячий гній. В якості добрива можна використовувати кістяне борошно з розрахунку 300-700 кг/га, кров`яне борошно – 200-400 кг/га, пташиний послід, що має всі основні види поживних речовин в легкодоступній формі – 300-500 кг/га. Деревний попіл використовується для підживлення з розрахунку 300-1000 кг/га. Попіл є фосфорно-калійним добривом, крім того, на кислих підзолистих ґрунтах нейтралізує кислотність. В якості добрива можна використовувати вапно, норми внесення якого визначаються кислотністю ґрунту і видом добрива. Кращі результати дає одночасне використання вапна з торфом. Мінеральні та органічні добрива загортають в ґрунт боронами або граблями. Задля уникнення опіків листя та стебел не рекомендується розсипати міндобрива на мокріпагони. Газони з низько-зимостійким травостоєм можна після останнього скошування посипати шаром перепрілого торфу або перегною. Це утеплює травостій і є добривом.
В результаті життєдіяльності трав формується густа, щільна дернина. Погіршується аерація у кореневій зоні та вологість ґрунту, органічна речовина слабо розкладається і гірше засвоюється. Це приводить до зниження продуктивності трав і можливого відмирання. Для попередження цього явища використовують спеціальний прийом – проколювання газонів. При цьому утворювані спеціальним знаряддям отвори підвищують газовий обмін в дернині та сприяють кращому розподілу вологи. Покращується ґрунтовий фон, що призводить до активного засвоєння корінням поживних речовин. Проколювання – обробка за допомогою спеціальних борін або голчастих катків, що забезпечують руйнування повсті. Всього роблять 200-300 проколів на 1 м2 газону. Суцільне проколювання рекомендується проводити з 3-4 року життя газону, коли сформувалась щільна дернина. Перше проколювання проводять навесні та повторюють в кінці літа. Колюче знаряддя може бути ручним, причіпним або моторним. Добрі результати дає одночасне проколювання та підживлення добривами. Для цього на барабані з зубами для проколювання кріпиться обертаючий циліндр – ємність для добрив. При проході добрива висипаються через спеціальні отвори певними порціями .
Схема підживлення газонів міндобривами наведена в Додатку Ж..
Таблиця 11.1
Ознаки нестачі поживних речовин у ґрунті
| Нестача азоту | Нестача фосфору | Нестача калію |
| Світло-зелене забарвлення рослини. Нижнє листя, більш світле, передчасно жовтіє, при висиханні має світло-бурий або жовтий колір. | Ріст і розвиток молодих рослин затримується. Листя тьмяно-зелене, іноді з червонуватим відтінком. | Середнє і нижнє листя сильно починає жовкнути з кінчика, частина пластинки листка (ближче до стебла) довго лишається зеленою. |
| Посвітління забарвлення листя розпочинається з жилок і прилеглої до них частини пластинки. При висиханні листя жовте, світло-буре. Стебла тонкі, листя тонше і вужче, ніж при нормальному живленні рослини. | Нижнє листя жовтіє і буріє, при висиханні воно темно-бурого або чорного кольору. | Кінчики і краї листка поступово відмирають і буріють, з`являються некротичні плями. |
Зауваження: 1. Нестача азоту і фосфору впливає на всю рослину, але найбільше помітна на нижніх листках.
2. Нестача калію проявляється на середніх та нижніх листках. Верхня частина рослин має нормальний вигляд.
Завдання: За описом газону, або самостійним дослідженням газону за формою Додатку Є оцінити потребу у підживленні та визначити об’єм добрив.
Очікувані результати:
1. Висновки про необхідність проведення підживлення.
2. Розрахунок потреби в поживних речовинах за формою табл.11.2.
Таблиця 11.2
Розрахунок поживних речовин для підживлення газону, кг
| Вид добрива | Площа газону, м2 | Терміни підживлення | Всього | |||||||||||||
| Рано навесні | Після І-го скошування | Інтенсивне пагоноутворення | Закінчення вегетації | |||||||||||||
| г/м2 | на площу, кг | г/м2 | на площу, кг | г/м2 | на площу, кг | г/м2 | на площу, кг | |||||||||
| Мінеральні добрива | ||||||||||||||||
| азотні | ||||||||||||||||
| фосфорні | ||||||||||||||||
| калійні | ||||||||||||||||
| Органічні добрива | ||||||||||||||||
| торф | ||||||||||||||||
| перегній | ||||||||||||||||
| пташиний послід | ||||||||||||||||
| Комплексні добрива | ||||||||||||||||
| ТМАД | ||||||||||||||||
| ЗБ ОСВ | ||||||||||||||||
| ТВ ОСВ | ||||||||||||||||
| ТО ОСВ | ||||||||||||||||
Контрольні питання:
1. Ознаки нестачі азоту в газонних травах.
2. Ознаки потреби рослин у фосфорних добривах.
3. Ознаки для визначення потреби рослин у калійних добривах.
4. Визначення норми внесення добрив при підживленні газону.
5. Технологія підживлення газонів мінеральними та органічними добривами.
РОБОТА 12 – Полив газону та його розрахунок
Мета роботи:
1. Навчитись визначати потребу в поливі на газонах.
На допомогу студенту
В помірних широтах є достатньо вологи для забезпечення газонів водою. Але в літні місяці часто спостерігається посуха, під час якої газони вигорають. Під час тривалої посухи пізньою весною та влітку газони потребують поливу. Рекомендовані наступні заходи з підвищення посухостійкості трав’яного вкриття:
– укріплення та поглиблення кореневої системи газонних трав (восени проколюання та мульчування дернини);
– не занижувати рекомендовану висоту скошування;
– в посуху залишати скошену траву на газоні;
– вносити фосфорні добрива, які стимулюють коренеутворення;
– восени проводити вичісування трав’яної повсті;
– полив газону має поповнити запаси води в ґрунті. Не заливати газон водою до заболочування. Надлишок води небезпечний як і нестача, або дуже частий полив.
При поливі газонів необхідно дотримуватись наступних правил:
– перша ознака нестачі води – втрата травостоєм «пружності». Саме в цей час слід полити газон, інакше трава втратить яскравість і набуде сіро-жовтого відтінку. Якщо не полити, трава пожовтіє, побуріє, на газоні поселяться бур’яни;
– перед поливом слід оглянути поверхню ґрунту. Якщо на ній утворилась кірка або повсть, краще спочатку проколоти дернину, щоби полегшити проникнення води;
– поливати краще в прохолодну погоду, ввечері та вранці;
– частота поливу залежить від погоди і типу ґрунту. Газони на піщаних ґрунтах уражаються посухою більше ніж на глинистих ґрунтах, тому їх поливають частіше. Затінений газон поливають рідше, в спеку частіше, ніж в прохолодну суху погоду;
– визначених правил для поливу не існує. В середньому в суху погоду поливати декоративний газон слід один раз на тиждень; у спеку або на пісках – два рази на тиждень, а в прохолодну погоду – раз на 10 днів.
Важливо: між поливами земля повинна просохнути, щоби коріння рослин отримало достатньо повітря, оскільки це стимулює розвиток кореневої системи. Обприскувати газон кожен день або через день шкідливо – це сприяє поширенню мохів та розвитку поверхневого коріння у трав. Загальна кількість поливів на сезон може складати від 5 до 20 разів та більше.
Полив газону здійснюють лійками, стаціонарними дощувальними установками, пересувними розприскувачами, шлангами з насадками, роторними розприскувачами, розприскувачами з роторним струменем.
Завдання:
1. Визначити потребу поливів на газонах. Завдання в табл.6.1.
Очікувані результати:
1. Розрахунок потреби поливу газонів.
2. Календарний план поливів за формою табл.6.2.
Контрольні питання:
1. Суть та зміст поливів на газонах.
2. Класифікація поливних систем.
3. Полив партерних газонів.
4. Полив спортивних газонів.
5. Полив спеціальних газонів.
РОБОТА 13 – Календарний план робіт з утримання газону
Мета роботи:
- Календарний план робіт з утримання газону
На допомогу студенту
Газони при експлуатації потребують цілеспрямованого догляду, мета якого полягає у забезпеченні високої декоративності та життєвості рослин на тривалий час. Кращі результати досягаються за рахунок комплексного виконання заходів з догляду за газонами. Прийоми з догляду залежать від типу газону, віку травостою, пори року та рівня утримання і включають:
- Скошування – щотижнево на протязі вегетаційного періоду; в період інтенсивного росту – 2 рази на тиждень; у спеку тільки після заходу сонця. Враховувати критичну висоту скошування;
- Полив – Разовий полив 13-20 мм. Перевіряти вологість ґрунту зондуванням до і після поливу;
- Підрівнювання країв газону;
- Підживлення – проводиться з інтервалом 3-4 тижні. Найкраще співвідношення N:P:K= 4:1:2;
- Весняне та осіннє прочісування граблями – як тільки дозволить стан вологості ґрунту, вздовж і поперек газону;
- Знищення копролітів,
- Землювання – проводиться після обробки поверхні газону граблями, вилами або прорізання ґрунту газону ножами двічі на протязі вегетаційного періоду на спортивних газонах і через кожних 2-3 роки на декоративних. Суміш для землювання повинна складатись з піску, торфу і землі у співвідношенні 4:1,5:2 (за об’ємом). Що важчий ґрунт газону, тим більшим повинен бути відсоток піску у суміші.
- Зимове утримання;
- Аерацію дернини – проводити проколювання не менше 3-4 разів в сезон (на спортивному газоні), залежно від щільності ґрунту і величини навантаження на газон;
- Поточний та капітальний ремонт дернини – ремонт газонів включає в себе відновлення травостою на окремих пошкоджених ділянках. До поточного ремонту відносяться роботи з розпушування витоптаної поверхні, підсипкиі рослинного ґрунту, прочісування граблями та вирівнювання поверхні, підсіву насіння газонних трав з його наступним загортанням. Проріджені травостої підсівають після розпушування дернини та внесення добрив з наступним поливом. Поверхню газону обробляють дисковими боронами, вносять добрива та прикатують.
- Прополювання;
- Прибирання;
- Підмітання;
- Прикатування – рекомендується періодично проводити прикатування газону катком, особливо навесні, коли ґрунт помірно вологий, – це азпобігає утворенню нерівностей і купин на газоні. На важких ґрунтах вага катка не повинна перевищувати 100 – 200 кг, а на легких ґрунтах вага катка може бути до 800 кг;
- мульчування;
- вапнування;
- використання гербіцидів, ретардантів, стимуляторів росту трави тощо.
Прочісування – обробка поверхні дернини за допомогою спеціальних металічних або спеціальних ротаційних щіток, при якій з поверхні газону вилучаються сміття та стара відмерла трава.
Розповсюдженню бур’янів можна запобігти за допомогою регулярного граблювання, прочісування, проколювання, внесення мінеральних добрив і правильної стрижки. Ці агротехнічні заходи сприяють росту і розвитку культурних дерноутворюючих трав. Застосування хімічних засобів для боротьби з бур’янами обов’язкове лише в тих випадках, коли розповсюдження бур’янів сягає значних розмірів і виправити становище механічними та іншими засобами неможливо.
Завдання:
1. Скласти календарний план робіт з догляду за газоном. Завдання в табл.6.1.
Очікувані результати:
1.Заповнені таблиці за формою табл. 6.2
Контрольні питання:
1. Чинники, що впливають визначення прийомів догляду.
2. Особливості зимового утримання.
3. Полив газонів та особливості його застосування.
4. Землювання газонів та особливості його застосування.
5. Поточний та капітальний ремонт дернини, особливості застосування.
РОБОТА 14 – Технологічна карта влаштування газону
Мета роботи:
- Технологічна карта влаштування газону
На допомогу студенту
На основі календарного плану робіт розробляються технологічні карти створення та утримання різних типів газону. Заключним етапом практичного завдання є вартісна оцінка проекту влаштування газону. Пропонується застосовувати розцінки “Єдиного республіканського каталогу уніфікованих одиничних розцінок на ремонтно-будівельні роботи” із застосуванням уточнюючого коефіцієнта на подорожчання робіт та матеріалів на період оцінки. Окрім цього, на більшість матеріалів взяти діючі ціни. Розмір накладних витрат прийняти на рівні 15%, валових накопичень 25%, податку на добавлену вартість – 20%.
Завдання:
1. Скласти технологічну карту влаштування газону за одним з календарних планів. Результати розрахунків звести в табл.14.1, 14.2. Площу проектованого газону взяти за варіантом з табл.6.1.
Очікувані результати:
1. Заповнені таблиці за формою табл. 15.1 та 15.2.
Контрольні питання:
1. Поняття та суть технологічної карти.
2. Основні етапи робіт з влаштування газону.
3. Роботи, що проводяться при підготовці основи газону.
4. Порядок складання технологічної карти влаштування газону.
5. Зведена потреба витрат влаштування газону та її розрахунок.
РОБОТА 15 – Технологічна карта догляду за газоном
Мета роботи:
1.Навчитись розробляти технологічну карту утримання газону
Порядок розробки технологічної карти на утримання газону аналогічний розробці карти на влаштування газону (завдання 14).
Завдання:
1.Скласти технологічну карту влаштування та утримання газону за одним з розроблених календарних планів. Результати звести в табл.15.1, 15.2. Площу проектованого газону взяти за варіантом з табл.6.1.
Очікувані результати:
- Заповнені таблиці за формою табл. 15.1 та 15.2.
Таблиця 15.1
Технологічна карта по догляду за звичайним садово-парковим газоном площею до 500 м2. Головний вимірник 100 м2
| № п/п | Шифр норм | Найменування робіт | Вимірник | Норма часу | Строки, розряд, кратність | Об`єм робіт на вимірник | Витрати | Машини і механізми | ||||||
| Люд.-год. | Машино-змін | Матеріали | ||||||||||||
| І півріччя | ||||||||||||||
Таблиця 15.2
Зведена потреба по догляду за звичайним декоративним газоном
площею до 500 м2.
| Потреба | Один. виміру | Вартість один. виміру | Витрати | |||||
| І півріччя | ІІ півріччя | Всього | ||||||
| К-сть | Сума, грн. | К-сть | Сума, грн. | К-сть | Сума, грн. | |||
| Робітники: | люд.-год | |||||||
| Непередбачені витрати, 5%: | ||||||||
| Матеріали: | ||||||||
| Машини: | ||||||||
| Механізми: | ||||||||
| Всього: | ||||||||
Контрольні питання:
1. Основні види робіт з утримання газону.
2. Використання хімікатів на газонах.
3. Роботи по догляду за газоном І-ІІ року вирощування.
4. Аерація дернини, її призначення та проведення.
5. Землювання газону, його призначення та виконання.
РОБОТА 16 – Проект відновлення газону
Мета роботи:
- Розробити проект відновлення газону на основі аналізу травостою.
На допомогу студенту
Газонні травостої в надземній і підземній частинах розвивають своєрідний феномен – дернину, що представляє собою верхній шар ґрунту, густо порослий травами і переплетений їх корінням та кореневищами, котрі знаходяться в симбіозі з ґрунтовими мікроорганізмами. У вертикальному розрізі дернина поділяється на 3 горизонти: травостій, власне дернина (поділяється на дернову повсть та дерновий пласт) і основа дернини.
Газонна дернина має ряд експлуатаційних характеристик, що визначають її стійкість до впливу різноманітних несприятливих умов на певному типі газону. На практиці часто доводиться зустрічатись з ситуацією, коли стан газонного травостою не відповідає вказаним критеріям. Такий газон потребує спеціальних заходів з відновлення – реновації.
Таблиця 16.1
Варіанти для практичного завдання №16
| Варіант | Площа газонів, га | |||||||||
| 0,14 | 0,39 | 0,42 | 0,58 | 0,51 | 0,33 | 0,47 | 0,13 | 0,29 | 0,73 | |
| 01 | 1а | 2а | ||||||||
| 02 | 1б | 2б | ||||||||
| 03 | 1в | 2в | ||||||||
| 04 | 1г | 2г | ||||||||
| 05 | 1д | 2д | ||||||||
| 06 | 1є | 2є | ||||||||
| 07 | 3а | 1а | ||||||||
| 08 | 3б | 1б | ||||||||
| 09 | 3в | 1в | ||||||||
| 10 | 3д | 1г | ||||||||
| 11 | 3є | 1д | ||||||||
| 12 | 2а | 1є | ||||||||
| 13 | 2б | 3а | ||||||||
| 14 | 2в | 3б | ||||||||
| 15 | 2д | 3в | ||||||||
| 16 | 2є | 3г | ||||||||
| 17 | 2а | 3д | ||||||||
| 18 | 1а | 3є | ||||||||
| 19 | 1б | 2г | ||||||||
| 20 | 1в | 2д | ||||||||
Завдання:
1. За виданими викладачем, або виконаними самостійно описами газону за Додатком Г провести аналіз травостою.
2. Технологічна карта відновлення газону. Завдання в табл.16.1.
Очікувані результати:
1. Аналіз травостою за формою табл.16.2-16.8 та висновки.
2. Календарний план робіт з відновлення газону за формою табл.6.2.
Таблиця 16.2
Структура трав’яного покриву (чисельник – види, шт.; знаменник – %,)
| № опису | Родини | Сума | |||
| Злаки | Осоки | Бобові | Різнотрав`я | ||
| 1 | |||||
Таблиця 16.3
Характеристика трав’яного вкриття за довговічністю та способом розмноження, (чисельник – кількість видів, шт.; знаменник ,%,)
| № опису | Довговічність | Розмноження | Сума | ||||
| Багаторічні | Середньорічні | Мало-вікові | Одно – дворічні | Насінням | Насінням і кореневищами | ||
| 1 | |||||||
Таблиця 16.4
Структура покриву газонів за типом кущіння, шт/%
| № опису | Типи кущіння | Сума | |||||||
| Рихлокущові | Кореневищні | Кореневище-кущові | Дернові | Столоно-утворюючі | Повзучі | Клубневі | Цибулинні | ||
| 1 | |||||||||
Таблиця 16.5
Структура покриву зо розеточністю, кореневою системою, ярусністю, шт/%
| № опису | Розеточність | Тип кореневої системи | Ярусність | Сума | ||||
| Поверхнева | Об`ємна | Стриж_нева | Верхова | Напівверхова | Низинна | |||
| 1 | ||||||||
Таблиця 16.6
Екологічний аналіз газонів , шт/%
| № опису | Трофоморфа | Гідроморфа | Сума | ||||
| Мегатроф | Мезотроф | Оліготроф | Гідрофіт | Мезофіт | Ксерофіт | ||
| 1 | |||||||
Таблиця 16.7
Структура газонів за цено- та термоморфами, шт/%
| № | Ценоморфа | Термоморфа | Сума | |||
| сільванти | пратанти | степанти | мезотерма | мегатерма | ||
| 1 | ||||||
Таблиця 16.8
Структура газонів за геліоморфами , шт/%
| № | Геліоморфа | Стійкість до умов середовища | Сума | |||||
| Геліо-морфа | Сцио-морфа | Геліосци-оморфа | Сциогелі-оморфа | Стійкі | Середньостійкі | Нестійкі | ||
| 1 | ||||||||
Контрольні питання:
1. Суть біоекологічного аналізу газону.
2. Основні біологічні морфи рослин.
3. Основні екологічні морфи рослин.
4. Трофо- та гідроморфи та їх роль в газонознавстві.
5. Ценоморфи та їх роль в газонознавстві.
РОБОТА 17 – Оцінка стану утримання газону
Мета роботи:
1.Оцінка якості утримання декоративних газонів.
Практичне заняття проводиться у вигляді екскурсії по місту.
На допомогу студенту
Для оцінки якості утримання газонів слід використовувати показники утримання зелених насаджень (Лаптев, Глазачев, Маяк,1984):
І квартал
Відмінно – газон чистий, з низьким травостоєм. Відсутні стежки, наїзди автотранспорту, викиди брудного льоду та снігу. При таненні снігу сміття прибирається.
Добре – вимоги ті ж. Допускається незначна кількість стежок та льоду.
Задовільно – допускається складання брудного льоду і снігу. Стежки на газонах і наїзди автотранспорту, на краях пісок. Сміття прибирається несистематично.
Незадовільно – газон не прибирається, наявний брудний сніг, лід та пісок. Влаштовано стежки від стихійного витоптування.
ІІ і ІІІ квартал
Відмінно – своєчасне проведення підживлення та підсів газону. Поверхня вирівняна, відсутні витоптані місця та бур`яни. На пошкоджених взимку ділянках газон відновлено і проводяться регулярні скошування. Висота травостою на партерних газонах не перевищує 5 см, на звичайних – 10 см, на лучних – 15 см.
Добре – вимоги ті ж. Є зауваження щодо якості виконуваних робіт. Подекуди схожість трав після поточного ремонту незадовільна.
Задовільно – підживлення та підсів не проводились. Існують витоптані місця. Скошування проводилось, але не регулярно, внаслідок чого травостій перевищив допустиму висоту на 5 см.
Незадовільно – листя і сміття не прибране, газон не скошений, є бур`яни. Поточний ремонт не проведений, багато стежок і витоптаних місць.
ІV квартал
Відмінно – газони скошені до масового листопаду. На місцях з інтенсивним відвідуванням опале листя прибране і вивезене. Відсутні стежки, витоптані місця та наїзди автотранспорту. Відсутні насипи льоду та снігу.
Добре – вимоги ті ж. Біля фасадів будинків вздовж магістралей і на місцях з інтенсивним відвідуванням листя вивезене на 70%. Спостерігається незначне витоптування.
Задовільно – в місцях, обов`язкових для прибирання, листя вивезене на 50%. Наявні стежки та наїзди автотранспорту. Сміття прибирається не регулярно.
Незадовільно – газон не скошений. Листя не прибране, або не вивезене, спостерігається постійне витоптування.
Завдання:
1. Оцінка утримання газонів конкретного садово-паркового об‘єкту.
2. Визначити необхідний обсяг робіт з відновлення газону.
Очікувані результати:
1. Аналіз оцінки утримання газону.
2. Календарний план робіт з відновлення газону за формою табл.6.2.
Контрольні питання:
- Показники утримання зелених насаджень.
- Показники утримання партерних газонів.
- Показники утримання садово-паркових газонів.
- Показники утримання спортивних газонів.
- Суть відновлення газону.
Список літературних джерел
- Абрамашвили Г.Г. Городские и спортивные газоны. – М.: Московский рабочий, 1979. – 104 с.
- Абрамашвили Г.Г. Спортивные газоны: методическое пособие. – 2-е изд., перераб.и доп. – М.: Советский спорт, 2006. – 172 с.: ил.
- Веселовский І.В.,Лисенко А.К.,Манько Ю.П. Атлас – визначник бур`янів. – Київ: Урожай, 1988. – 72 с.
- Газоны. Научные основы интродукции и использования газонных и почвопокровных растений. – М.: Наука, 1977. – 244 с.
- Глазачев Б.А. Зеленые насаждения на жилых территориях. – К.: Будівельник, 1980.
- Головач Д.Г. Газоны, их устройство и содержание. – М.-Л.: Из-во АН СССР, 1955. – 338 с.
- Интородукция и семеноводство газонных трав на Украине / Лаптев А.А., Котик Е.А., Коваленко Н.К. – Киев: Наук. думка, 1978. – 178 с.
- Карписонова Р.А. Травянистые растения широколиственных лесов СССР. – М.: Наука, 1985. – 208 с.
- Кирильчик Л.А. Газоны в Белоруссии. – Минск: Наука и техника, 1977. – 112 с.
- Кучерявий В.П. Урбоекологія. – Львів: Світ, 1999. – 359 с.
- Лаптев А.А. Газоны. – Киев: Наукова думка, 1983. – 176 с.
- Лаптев А.А., Глазачев Б.А., Маяк А.С. Справочник работника зеленого строительства. – Киев: Будівельник, 1984. – 152 с.
- Марутяк С.Б. Особливості формування газонів Львівщини. – Дисертація канд. с.-г. наук. – Львів: УкрДЛТУ, 2002. – 327 с.
- Норми часу (виробітку) на роботи з озеленення. – Київ: Держком житлокоммунгосп. – 1997. 174 с.
- Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – Киев: Наук. Думка, 1987. – 548 с.
- Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України. Затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.94 N 70.
- Работнов Т.А. Экспериментальная фитоценология. – М.: МГУ, 1998. – 240 с.
- Рекомендации по устройству и содержанию газонов в Украинской ССР: РД 204 УССР 25-87. – Киев: Минжилкоммунхоз УССР, 1987. – 113 с.
- Рекомендации по устройству и содержанию газонов с применением существующих средств механизизации / Б.А.Глазачев, Л.Ф. Куницкая, А.А. Лаптев и др. – К.: НИКТИ гор.хоз-ва, 1978. – 172 с.
- Рубцов Л.И., Лаптев А.А. Справочник по зеленому строительству.- Киев: Будівель-ник, 1971. – 341 с.
- Сигалов Б.Я. Долголетние газоны. – М.: Наука,1971.- 312с.
- Смирнов Г.В., Белый А.И.Устройство декоративных газонов.- Л.:ТА,1984.-28 с.
- Справочник по карантинным сорнякам /В.Я.Марьюшина, Л.Г.Дидык, В.Г.Козенко, Т.М.Касаткина. – Киев: Урожай, 1990. – 96 с.
- Тихонов В.І., Петренко В.Ф., Садова В.А. Озеленення міст і селищ. Київ: Будівельник, 1990. – 208 с.
- Улейская Л.И. Декоративные газоны. – Ростов н/Д: Феникс, 2006 – 221 с.
- Хессайон Д.С. Всё о газонах. – М.: Кладезь, 1997. – 128 с.
- Haber Zbіgnіw. Trawy rabatowe dla naszych parkow і ogrodow. – Poznan: OW «Atena». – 1989. – 88 s.
- John Brookes. Zakladanіe ogrodu. – Warszawa: Muza SA, 1996. – 224 s.
- Оndrej Jan,Opartna Mіlada.Trawnіkі і trawy ozdobne.-Warsz.: Elіpsa.1997.–128 s.
Додаток А
СПИСОК РОСЛИН, що трапляються на ГАЗОНАХ
| N п/п | Латинська назва | Українська назва | Російська назва |
| Achillea submillefolium Klok. et Krytzka | деревій майже звичайний | тысячелистник обыкновенный | |
| Aegopodіum podagrarіa L. | яглиця звичайна | сныть обыкновенная | |
| Agropyron cіmmerіcum Nevski | житняк керченський | житняк керченский | |
| Agropyron pectіnatum (Bieb.) Beauv. | житняк гребінчастий | житняк гребенчатый | |
| Agropyron pontіcum Nevskі. | житняк понтійський | житняк понтийский | |
| Agrostіs alba L. | мітлиця біла | полевица белая | |
| Agrostіs canіna L. | мітлиця собача | полевица собачья | |
| Agrostis tenuis Sibth. | мітлиця тонка | полевица тонкая | |
| Agrostіs stolonіfera L. | мітлиця повзуча | полевица побегоносная | |
| Alopecurus pratensіs L. | китник (лисохвіст) лучний | лисохвост луговой | |
| Arctіum lappa L. | лопух справжній | лопух большой | |
| Armoracia rusticana Gaertn., Mey. et Scherb. | хрін звичайний | хрен посевной | |
| Arrhenatherum elatius (L.) J. et C.Presl | райграс високий | райграс високий | |
| Avena fatua L. | овес звичайний, вівсюг | овес пустой, овсюг | |
| Beckmannia eruciformis (L.) Host | бекманія звичайна | бекмания обыкновенная | |
| Bellіs perennіs L. | стокротки багаторічні | маргаритка многолетняя | |
| Brachypodium sylvatica (Huds.) Beauv. | куцоніжка лісова | коротконожка лесная | |
| Bromopsіs іnermіs Holnb. | cтоколос безостий, кострець | бромомпсис безостый | |
| Calamagrostіs epіgeіos Roth. | куничник наземний | вейник наземный | |
| Capsella bursa-pastoris (L.) Medik. | грицики звичайні | пастушья сумка обыкновенная | |
| Carex hirta L. | осока шершава | осока шершавая | |
| Centaurea brevіceps Іljіn. | волошка короткоголова | василек короткоглавая | |
| Centaurea cyanus L. | волошка синя | василек синий | |
| Centaurea jacea L. | волошка лучна | василек луговой | |
| Centaurea ruthenіca Lam. | волошка руська | василек русский | |
| Centaurea talіewіі Kleop. | волошка Таліїва | василек Талиев | |
| Cerastіum arvense L. | роговик польовий | ясколка полевая | |
| Cerastium holosteoides Fries | роговик ланцетовидний | ясколка ланцетовидная | |
| Cerastium lanatum Lam. | роговик шорстистий | ясколка шерстистая | |
| Chamomilla suaveolens (Pursh) Rydb. | хамоміла запашна | ромашка душистая | |
| Cіrsіum arvense (L.) Scop. | осот польовий | бодяк полевой | |
| Convolvulus arvensіs L. | березка польова | вьюнок полевой | |
| Convolvulus hіrsutus Bіeb. | березка шорстка | вьюнок жостковолосистый | |
| Convolvulus lіneatus L. | березка лінійнолиста | вьюнок линейнолистый | |
| Convolvulus scammonіa L. | березка смолоносна | вьюнок смолоносный | |
| Cynodon dactіlon (L.) Pers. | свинорий пальчастий | свинорой пальчатый | |
| Cynosurus crіstatus L. | гребінник звичайний | гребенник обыкновенный | |
| Cynosus echіnatus L. | гребінник колючий | гребенник шиповатый | |
| Dactylіs glomerata L. | грястиця збірна, г. звичайна | ежа сборная | |
| Dactylіs slovenіca Domіn. | грястиця словенська | ежа словенская | |
| Daucus carota L. | морква дика | морковь дикая | |
| Daucus satіvus Roehl. | морква посівна | морковь посевная | |
| Deschampsia caespitosa (L.) Beauv. | щучник дернистий | луговик-щучка | |
| Duchesnea indica (Andr.) Focke | дюшенея індійська | дюшенея индийская | |
| Echinochloa crusgalli (L.) Beauv. | плоскуха звичайна | плоскуха обыкновенная | |
| Elytrigia repens (L.) Nevski | пирій повзучий | пырей ползучий | |
| Equisetum arvense L. | хвощ польовий | хвощ полевой | |
| Erіgeron canadensіs L. | злинка канадська | мелколепестник канадский | |
| Festuca arietina Klok. | костриця бараняча | овсяница баранья | |
| Festuca beckeri (Hack.) Trautv. | костриця Беккера | овсяница Беккера | |
| Festuca fallax Thuіll. | костриця обманлива | овсяница обманчивая | |
| Festuca gigantea (L.) Vill. | костриця велетенська | кострица гигантская | |
| Festuca heterophylla Lam. | костриця різнолиста | овсяница разнолистая | |
| Festuca іnarmata Shur. | костриця безоста | овсяница безостая | |
| Festuca multіflorа Hoffm. | костриця багатоквіткова | овсяница многоцветковая | |
| Festuca orientalis (Hack.) V.Krecz. et Bobr. | костриця східна | овсяница восточная | |
| Festuca ovіna L. | костриця овеча | овсяница овечья | |
| Festuca pallens Host. | костриця бліднувата | овсяница бледноватая | |
| Festuca pіcta Kіt. | костриця мальована | овсяница окрашенная | |
| Festuca polesіca Zapol. | костриця поліська | овсяница полесская | |
| Festuca polonіca Zapal. | костриця польська | овсяница польская | |
| Festuca pratensіs Huds. | костриця лучна | овсяница луговая | |
| Festuca rubra L.s.str. | костриця червона | овсяница красная | |
| Festuca rupicola Heuff. | костриця борозниста | овсяница бороздчатая | |
| Festuca altissima All. | костриця найвища | овсяница лесная | |
| Festuca supina Schur | костриця лежача | овсяница приземистая | |
| Festuca tenuіfolіa Sіbth. | костриця тонколиста | овсяница тонколистая | |
| Festuca valesiaca Gaud. | костриця валіська | овсяница валисская (типчак) | |
| Festuca versicolor Tausch | костриця різнобарвна | овсяница разноцветная | |
| Galіnsoga parvіflora Cav. | галінсога дрібноцвіта | галинсога мелкоцветковая | |
| Geranіum columbіnum L. | герань голубина | герань голубиная | |
| Geranіum molle L. | герань м’яка | герань мягкая | |
| Geranіum pusіllum L. | герань маленька | герань мелкая | |
| Geranіum rotundіfolіum L. | герань круглолиста | герань круглолистая | |
| Geranіum sanguіneum L. | герань криваво-червона | герань кроваво-красная | |
| Geum rіvale L. | гравілат річковий | гравилат прибрежный | |
| Geum urbanum L. | гравілат міський | гравилат городской | |
| Hordeum murinum L. | ячмінь мишачий | ячмень мышиный | |
| Juncus bufonіus L. | ситник жаб`ячий | ситник лягушачий | |
| Koelerіa brevіs Stev. | кипець короткий | тонконог короткий | |
| Koelerіa crіstata (L.) Pers. | кипець гребінчастий | тонконог гребенчатый | |
| Koelerіa glauca (Spreng.) DC. | кипець сизий | тонконог сизый | |
| Koeleria grandis Bess. ex Gorski | кипець великий | тонконог большой | |
| Koeleria sabuletorum (Domin) Klok. | кипець пісковий | тонконог песчаный | |
| Lamіum maculatum L. | глуха кропива крапчаста | яснотка крапчатая | |
| Lamіum purpureum L. | глуха кропива пурпурова | яснотка пурпурная | |
| Leontodon autumnalіs L. | любочки осінні | кульбаба осенняя | |
| Leontodon hіspіdus L. | любочки щетинисті | кульбаба щетинистая | |
| Leontodon keretіnus Nyl. | любочки керецькі | кульбаба керетская | |
| Leymus arenarіus Hochst. | колосняк пісковий | колосняк песчаный | |
| Leymus racemosus Tzvel. | колосняк китицевий | колосняк кистистый | |
| Leymus ramosus (Trin) Tzvel. | колосняк гіллястий | колосняк ветвистый, вострец | |
| Lolіum multіflorum Lam. | пажитниця багатоквіткова | плевел многоцветков | |
| Lolіum perenne L. | пажитниця багаторічна | райграс пастбищный, плевел многолетн. | |
| Lolіum persіcum Boіss. | пажитниця персикова | плевел персиковый | |
| Lolіum rіgіdum Gaud | пажитниця жорстка | плевел жесткий | |
| Lolіum temulentum L. | пажитниця п`янка, дурійка | плевел опьяняющий | |
| Lotus arvensis Pers. | лядвенець польовий | лядвенець полевой | |
| Lotus olgae Klok. | лядвенець Ольги | лядвенец Ольги | |
| Lysіmachіa nummularіa L. | вербозілля лучне | луговой чай, вербейник монетчатый | |
| Medіcago lupulіna L. | люцерна хмелевидна | люцерна хмелевидная | |
| Medіcago satіva L. | люцерна посівна | люцерна посевная | |
| Nardus strіcta L. | біловус стиснутий | белоус торчащий | |
| Odontіtes vulgarіs Moench. | кравник звичайний | зубчатка обыкновенная | |
| Paspalum paspaloides (Michx.) Scribn. | паспалум двоколосий | паспалум двуколосый | |
| Pastinaca sativa L. | пастернак посівний | пастернак посевной | |
| Pastіnaca sylvestrіs Mіll. | пастернак дикий | пастернак дикий | |
| Phalarіs саnarіensіs L. | канаркова трава справжня | канареечник канарский | |
| Phleum pratense L. | тимофіївка лучна | тимофеевка луговая | |
| Phleum subulatum (Savi) Aschers. et Graebn. | тимофіївка шиловидна | тимофеевка шиловидная | |
| Plantago lanceolata L. | подорожник ланцетол. | подорожник ланцетолист. | |
| Plantago major L. | подорожник великий | подорожник большой | |
| Plantago medіa L. | подорожник середній | подорожник средний | |
| Poa alpіna L. | тонконіг альпійський | мятлик альпийский | |
| Poa angustіfolіa L. | тонконіг вузьколистий | мятлик узколистый | |
| Poa annua L. | тонконіг однорічний | мятлик однолетний | |
| Poa bulbosa L. | тонконіг бульбистий | мятлик луковичный | |
| Poa compressa L. | тонконіг стиснутий | мятлик сплюснутый | |
| Poa glauca Fellm. | тонконіг голубий | мятлик голубой | |
| Poa longіfolіa Trіn. | тонконіг довголистий | мятлик длиннолистый | |
| Poa nemoralіs L. | тонконіг дібровний | мятлик дубравный | |
| Poa palustrіs L. | тонконіг болотний | мятлик болотный | |
| Poa pamіrіca Roshev. | тонконіг памірський | мятлик памирский | |
| Poa pratensіs L. | тонконіг лучний | мятлик луговой | |
| Poa sylvіcola Guss. | тонконіг лісовий | мятлик лесной | |
| Poa trіvіalіs L. | тонконіг звичайний | мятлик обыкновенный | |
| Poa versіcolor Bess. | тонконіг різнобарвний | мятлик разноцветный | |
| Poa vіolacea Beb. | тонконіг фіолетовий | мятлик фиолетовый (маганьн) | |
| Polygonum avіculare L. | гірчак звичайний | спорыш обыкновенный | |
| Potentіlla alba L. | перстач білий | лапчатка белая | |
| Potentіlla anserіna L. | перстач гусячий | лапчатка гусиная | |
| Potentіlla argentea L. | перстач сріблястий | лапчатка серебристая | |
| Potentilla erecta (L.) Raeusch. | перстач прямостоячий, калган | лапчатка прямостоячая | |
| Potentіlla reptans L. | перстач повзучий | лапчатка ползучая | |
| Puccіnellіa dіstans Parl. | покісниця розставлена | бескильница расставленная | |
| Ranunculus acrіs L. | жовтець їдкий | лютик едкий | |
| Ranunculus arvensіs L. | жовтець польовий | лютик полевой | |
| Ranunculus aurіcomus L. | жовтець золотистий | лютик золотистый | |
| Ranunculus repens L. | жовтець повзучий | лютик ползучий | |
| Ranunculus reptans L. | жовтець сланкий | лютик стелющийся | |
| Rumex acetosa L. | щавель кислий | щавель кислый | |
| Rumex acetozella L. | щавель горобиний | щавелек | |
| Rumex confertus Willd. | щавель кінський | щавель конский | |
| Sisymbrium officinale (L.) Scop. | сухоребник лікарський | гулявник обыкновенный | |
| Stellarіa fragіlіs Klok. | зірочник ламкий | звездчатка ломкая | |
| Stellarіa gramіnea L. | зірочник злаковидний | звездчатка злачная | |
| Stellarіa medіa Vіll. | зірочник середній | звездчатка средняя | |
| Stellaria holostea L. | зірочник ланцетовидний | звездчатка ланцетолистная | |
| Stіpa capіllata L. | ковила волосиста | ковыль волосатик | |
| Stipa lessingiana Trin. et Rupr. | ковила Лессінга | ковыль Лессинга | |
| Taraxacum erythrospermum Andrz. | кульбаба червоноплода | одуванчик красноплодный | |
| Taraxacum officinale Webb. ex Wigg. | кульбаба лікарська | одуванчик лекарственный | |
| Taraxacum serotinum (Waldst. et Kit.) Poir. | кульбаба пізня | одуванчик поздний | |
| Thymus marschallіanus Wіlld. | чебрець Маршаллів | тимьян Маршалла | |
| Thymus serpyllum L. | чебрець повзучий | тимьян ползучий | |
| Trifolium alpestre L. | конюшина альпійська | клевер альпийский | |
| Trіfolіum campestre Schreb. | конюшина рівнинна | клевер полевой | |
| Trіfolіum dubіum Sіbth. | конюшина сумнівна | клевер сомнительный | |
| Trіfolіum fragіferum L. | конюшина суницевидна | клевер земляничный | |
| Trіfolіum hybrydum L. | конюшина гібридна | клевер гибридный | |
| Trіfolіum lupіnaster L. | конюшина люпинова | клевер люпиновый | |
| Trifolium medium L. | конюшина середня | клевер средний | |
| Trіfolіum pratense L. | конюшина лучна | клевер луговой | |
| Trіfolіum repens L. | конюшина повзуча | клевер белый, к. ползучий | |
| Trifolium sativum (Schreb.) Crome | конюшина посівна | клевер посевной | |
| Trifolium spadiceum L. | конюшина темно-каштанова | клевер бурый | |
| Tussіlago farfara L. | підбіл звичайний | мать-и-мачеха | |
| Urtіca cannabіna L. | кропива коноплева | крапива конопленая | |
| Urtіca dіoіca L. | кропива дводомна | крапива дводомная | |
| Urtica galeopsifolia Wierzb. ex Opiz | кропива жабрійолиста | крапива ладанниколистая | |
| Urtіca urens L. | кропива жалка | крапива жгучая | |
| Vіcіa cracca L. | горошок мишачий | горошек мышиный | |
| Vіcіa pіlosa Bіeb. | горошок пухнатий | горошек опушенный | |
| Vicia sepium L. | горошок плотовий | горошек заборный | |
| Vіcіa vіllosa Roth. | горошок волохатий | горошек мохнатый | |
| Zoysіa japonіca Steudel. | цойсія японська | цойсия японская | |
| Zoysіa matrella (L.) Merіll. | цойсія матрела | цойсия матрелла | |
| Zoysіa tenuіfolіa Wіlfd. | цойсія тонколиста | цойсия тонколистая |
Додаток Б
Комплексна оцінка видів газонних трав за 100-бальною шкалою
| Вид | Продуктивність пагоноутворення (кількість на од. площі) | Загальна декоративність травостою | Насінна продуктивність | Стійкість до клімату та експлуатації | Стійкість до пошкоджень шкідниками і хворобами | Середня оцінка та група якості |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Пажитниця багаторічна | 20 | 25 | 20 | 9 | 8 | 82, І |
| Райграс багатоукісний | 15 | 20 | 20 | 9 | 8 | 72,ІІ |
| Райграс високий | 20 | 10 | 16 | 12 | 8 | 66,ІІІ |
| Тонконіг лучний | 25 | 25 | 16 | 15 | 8 | 89,І |
| – звичайний | 20 | 20 | 12 | 12 | 10 | 74,ІІ |
| – сплюснутий | 20 | 20 | 12 | 12 | 10 | 74,ІІ |
| – вузьколистий | 25 | 20 | 12 | 12 | 8 | 77,ІІ |
| Костриця лучна | 20 | 15 | 20 | 15 | 8 | 78,ІІ |
| – червона | 25 | 25 | 20 | 15 | 10 | 95,І |
| – різнолиста | 25 | 25 | 16 | 15 | 8 | 89,І |
| – овеча | 25 | 15 | 12 | 15 | 10 | 77,ІІ |
| – борозенчаста | 25 | 15 | 12 | 15 | 10 | 77,ІІ |
| – тростинна | 15 | 10 | 16 | 12 | 10 | 63,ІІІ |
| – лісова | 15 | 10 | 16 | 12 | 10 | 63,ІІІ |
| Мітлиця біла | 20 | 20 | 16 | 12 | 8 | 76,ІІ |
| – тонка | 25 | 25 | 12 | 12 | 10 | 82,І |
| – пагоноутворююча | 25 | 25 | 8 | 15 | 8 | 79,ІІ |
| Гребінник звичайний | 20 | 20 | 12 | 12 | 8 | 72,ІІ |
| Житняк (види) | 15 | 20 | 20 | 15 | 8 | 78,ІІ |
| Грястиця звичайна | 15 | 10 | 12 | 15 | 8 | 60,ІІІ |
| Тимофіївка лучна | 20 | 10 | 12 | 12 | 8 | 62,ІІІ |
| Бекманія звичайна | 15 | 10 | 12 | 12 | 8 | 57,ІІІ |
| Костер (види) | 20 | 15 | 12 | 9 | 8 | 64,ІІІ |
| Келерія (види) | 20 | 10 | 10 | 9 | 10 | 59,ІІІ |
| Лисохвіст лучний | 20 | 15 | 12 | 12 | 10 | 69,ІІІ |
| – здутий | 20 | 15 | 12 | 12 | 10 | 69,ІІІ |
| Пирій (види) | 15 | 10 | 12 | 12 | 10 | 59,ІІІ |
Додаток В
Характеристика агрозон України для газонознавства [Лаптев, 1983]
На території України виділяються наступні агрокліматичні зони:
І. Волога, помірно тепла зона за природним районуванням відповідає зоні мішаних лісів і північно-західній частині лісостепової зони. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) – 2,0-1,3; сума температур – 2400-3100 С. Волога помірно тепла зона поділяється на 2 підзони. Райони, сприятливі для вирощування основних дерноутворюючих багаторічних трав мезофітної та гідромезофітної біоекології: мітлиць, тонконогів, пажитниць, костриці червоної та лучної. Підвищена вологість несе загрозу розвитку грибкових захворювань, тому агротехніку вирощування слід розробляти з врахуванням надлишку вологи, а в окремі роки – і нестачею її в південних районах.
ІІ. Недостатньо волога, тепла зона включає міжстепову зону, характеризується недостатніми запасами тепла (при сумі її 2500-2900 С) і вологи (ГТК=1,3-1,0) для вирощування трав мезо- і мезоксерофітної біоекології, а також створює сприятливі едафічні умови для розвитку злакових дерново-утворюючих трав. Агротехніка вирощування трав переважно спрямована на мобілізацію та максимальне використання обмежених ресурсів вологи.
ІІІ. Посушлива, дуже тепла зона, територіально включає північно-степову підзону степової зони. З південної степової підзони входять північні частини Дністровсько-Бугського і Бугсько-Дніпровської областей, Дніпровсько -Молочанська область і область Причерноморсько степової провінції, ГТК=1,0-0,7, при сумі температур 2900-3300 С. Найбільш сприятливі умови для вирощування газонних трав у північній частині зони. Зона характеризується значною нестійкістю і різким коливанням зволоженості в окремі роки. Трави озимого типу розвитку краще використовують опади холодного осіннього та ранньовесняного періоду, ніж ярові. Агротехніка спрямована на максимальне використання обмежених водних ресурсів. Сприятливіші умови зволоженості відмічаються на Донецькому підвищенні.
ІV. Дуже посушлива, помірно жарка зона з м‘якою зимою включає південні частини Дністровсько-Бугського і Бугсько-Дніпровської областей, Причорноморсько-Приазовську сухостепову провінцію, області Північно-Кримської низовини і Тарханкутської підвищеної рівнини, Кримської і Південно-степової провінції. Зона відрізняється вираженою диспропорцією між наявністю сонячного тепла і обмеженістю опадів (ГТК=0,7-0,5; сума температур 3300-3400 С), що вимагає обов‘язкового зрошення. М’яка зима в поєднанні з високою сонячною радіацією влітку створюють сприятливі умови для вирощування трав мезоксерофітної та ксерофітної біоекології.
А – Карпатський та
Б – Кримський район вертикальної кліматичної зональності. Характеризуються строкатими природними умовами і представляють значний інтерес для первинних інтродукційних досліджень видів, різновидностей і форм рослин, які можна використати на газонах.
Додаток Г
Імовірний склад травосумішей газонів в І агрокліматичній зоні
| Тип газону | Умови створення | Склад травосуміші, % |
| Партерний | Ділянки біля громадських центрів, пам`ятників, декоративних водойм, біля входу в парк | Тонконіг лучний-100 Костриця червона-100 Мітлиця звичайна – 100 |
| Звичайний | Паркові галявини і території інших садово-паркових комплексів: на легких та неродючих ґрунтах освітлених місцях | Тонконіг сплюснутий 30 Костриця овеча – 30 Костриця червона – 30 |
| Костриця біла – 50 Тонконіг лучний – 30 Райграс пасовищний –20 | ||
| – на родючих свіжих супіщаних ґрунтах в освітлених місцях | Мітлиця звичайна–50 Райграс пасовищний–20 Тонконіг лучний–30 | |
| – на супіщаних ґрунтах в затінених місцях | Тонконіг лучний 30 Тонконіг лісовий 40 Костриця червона 30 | |
| – на заболочених ґрунтах в затінених місцях | Тонконіг болотний – 50 Тонконіг лісовий 30 Костриця лучна – 20 | |
| Костриця лучна – 40 Райграс високий – 20 Тонконіг лісовий – 20 Тонконіг болотний – 20 | ||
| Лучний | Території лісо- і лукопарків: – на супіщаних малородючих ґрунтах | Костриця овеча – 25 Костриця червона – 25 Тонконіг сплюснутий-25 Конюшина біла – 25 |
| – на свіжих малородючих ґрунтах | Конюшина червона – 30 Мітлиця біла – 30 Костриця лучна – 25 Райграс пасовищний-15 | |
| – на ділянках зі значним рекреаційним навантаженням | Костриця червона – 30 Тонконіг лучний – 20 Мітлиця звичайна – 20 Духмяний колосок – 15 Конюшина біла – 15 | |
| – на ділянках з незначним рекреаційним навантаженням | Костриця червона – 30 Мітлиця біла –20 Костриця лучна – 20 Духмяний колосок – 20 М`ята польова – 10 Конюшина біла – 15 | |
| Спортивний | Футбольні поля, іподроми, галявини для ігор | Костриця червона – 45 Тонконіг лучний – 20 Райграс пасовищний-15 Костриця лучна – 15 Конюшина біла – 5 |
Додаток Д
АКТ
Львів “___________” 200 р.
Ми, що нижче підписались, Комісія в складі ________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Склала даний акт про те, що цього числа провели огляд в натурі і приймання робіт по незавершеному виробництву, виконаних (найменування будівельної організації) при будівництві парку (найменування об`єкту) у 200.. році. При цьому виявилось, що виконані роботи проведені у відповідності з технічними умовами, а об`єми їх, вказані в додатковій відомості, відповідають обмірам в натурі.
Додаток: Відомість об`ємів та вартості робіт по незавершеному виробництві.
Підписи:
Відомість
об`ємів та вартості робіт незавершеного виробництва, виконаних у 200… році, при будівництві парку (найменування парку)
| № пп | Найменування видів і елементів робіт | Одиниця виміру | Кількість | Ціна | Сума | Параграф нормативного довідника |
| 1. | Копання ущільнених ґрунтів на глибину: до 15 см на ґрунтах середніх | м2 | 1.1.1.26 | |||
| 2. | Планування (вирівнювання), зачищення і трамбування поверхні шаром до 10 см: – на середніх ґрунтах | 100 м2 | 1.1.1.5 | |||
| тощо |
Головний інженер
Виконавець робіт
Додаток Є
БЛАНК ОПИСУ ГАЗОННОГО ФІТОЦЕНОЗУ N______
”__” _________200….р.
1. Назва місцевості_______________________________________________
2. Найменування об’єкту__________________________________________
3. Площа об’єкту_________________________________________________
4. Оточення_____________________________________________________
5. Характер рельєфу, мікрорельєф__________________________________
6. Тип ґрунту, ступінь його порушення _____________________________
7. Перелік рослин, які складають ценоз
| № п/п | Назва видів | Рясність | Проективне вкриття | Фенофаза | Висота, см |
8. Загальне покриття вищими рослинами: проективне і дійсне ____________
______________________________________________________________
9. Характер ярусності______________________________________________
10. Переважаюча висота травостою___________________________________
11. Аспект (фізіономічна характеристика)_____________________________
______________________________________________________________
12. Стан рослинності в момент обліку, загальна декоративність___________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
13. Мікроугруповання та їх зв’язок з тими чи іншими умовами_________________
______________________________________________________________
14. Вік газону_____________________________________________________
15. Якість дернини_________________________________________________
______________________________________________________________
16. Результати ґрунтового аналізу____________________________________
______________________________________________________________
17. Пропоновані рекомендації щодо вдосконалення фітоценозу___________
________________________________________________________________
18. Загальні зауваження_____________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Підпис________
Додаток Ж
Загальна схема підживлення газонів мінеральними добривами
| Вік газону | Період підживлення | Умови, коли слід проводити підживлення | Добриво | Поживна речовина, кг/га |
| Перший рік | Початок кущіння | На дуже бідних ґрунтах, недостатньо підживлених або непідживлених до посіву | Азотні Калійні Фосфорні | 20-40 40-80 30-40 |
| На підзолистих, піщаних і супіщаних ґрунтах, де присутнє вимивання або через інші причини внесення знижених доз | Калійні Фосфорні | 30-60 20-30 | ||
| За 1-1,5 місяці до осені | На всіх ґрунтах, де необхідне підживлення | Фосфорні Калійні | 30-60 40-80 | |
| Другий та наступні роки | Рання весна до початку росту трав | На всіх ґрунтах, що потребують підживлення, фосфорні і калійні добрива використовують, якщо вони не були внесені восени | Азотні Калійні Фосфорні | 20-40 20-40 40-60 |
| Після першого укосу | – На підзолистих, піщаних і супіщаних ґрунтах, бідних на поживні речовини (особливо при недостатній заправці добривами у І рік ). – При добре виражених у рослин ознаках недостатнього живлення на всіх ґрунтах | Азотні Калійні Фосфорні (при нестачі фосфору і достатній вологості ґрунту) | 20-40 30-60 20-40 | |
| За 1-1,5 місяці до закінчення вегетації | На всіх ґрунтах, що потребують добрив і не отримали раніше підживлення | Фосфорні Калійні | 20-40 30-60 |
Зауваження: Азотні добрива знижують зимостійкість трав і в кінці вегетації не вносяться.
Додаток З
Еколого-географічно-систематичний аналіз рослинності газонів
| № п/п та назви таксонів | Географічний тип ареалу | Зонально-поясний елемент | Екологічний (ценотичний) елемент | Життєва форма за Раункієром |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Клас: 2. Equisetopsida
Порядок: 1. Equisetales
Родина: 1. Equisetaceae
1. Equisetum arvense L. Космополітний бореально-неморально- рудеральний Гемікриптофіт
монтанний
Клас: 3. Magnoliopsida
Порядок: 1. Araliales
Родина: 1. Apiaceae
1. Aegopodium podagraria L. Євро-Сибірсько- неморально-монтанний лісо- Гемікриптофіт
Середньо-азійський чагарниковий
2. Aethusa cynapium L. Євро- Малоазійський бореально-субнеморально – лісо- Гемікриптофіт
монтанний чагарниковий
3. Chaerophyllum temulum L. Середньоєвропейсько – неморально-монтанний лісо-лучний Гемікриптофіт
-Балканський
4. Daucus carota L. Євро-Середньоазійський бореально- субнеморальний рудеральний Терофіт
5. Heracleum sphondylium L. Європейський бореально-неморально- лучний Гемікриптофіт
монтанний
6. Pastinaca sativa L. Євроазійський неморально- рудеральний Гемікриптофіт
субнеморальний
7. Pastinaca sylvestris Mill. Європейський неморально- лісо-лучний Гемікриптофіт
субнеморальний
8. Petroselinum crispum (Mill.) Європейський бореально- рудеральний Терофіт
A.W.Hill субтропічний
9. Pimpinella saxifraga L. Євроазійський бореально-неморально- лучно- Гемікриптофіт монтанний чагарниковий
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Порядок: 2. Asterales
Родина: 1. Asteraceae
1. Taraxacum officinale Webb. Євроазійський бореально-неморально- лучний Гемікриптофіт
ex Wigg. монтанний
2. Achillea submillefolium Євроазійсько- північно- бореально-субнемораль- рудеральний Гемікриптофіт
Klok. et Krytzka африканський но-монтанний
3. Leontodon autumnalis L. Євро-Сибірський мультизональний лучно- Гемікриптофіт
чагарниковий
4. Anthemis arvensis L. Євро- Малоазійський бореально-субнемораль- лучний Терофіт
ний
5. Arctium lappa L. Євроазійський бореально-субнемораль- рудеральний Гемікриптофіт
но-монтанний
6. Arctium tomentosum Mill. Євро- Малоазійський бореально-субнемораль- рудеральний Гемікриптофіт
но-монтанний
7. Artemisia absinthium L. Голарктичний бореально-субнемораль- лучний Гемікриптофіт
но-монтанний
8. Artemisia scoparia Waldst. Євро- Середньоазійський бореально-субнемораль- лучний Терофіт
et Kit. но-монтанний
9. Artemisia vulgaris L. Євро-Середньо-
азійсько-Північно- бореально-субнемораль- лісо-лучний Гемікриптофіт
американський но-монтанний
10. Bellis perennis L. Євро- Малоазійський неморально-субнемораль- лучний Гемікриптофіт
но -монтанний
11. Bidens tripartita L. Космополітний мультизональний лучно-болотний Терофіт
12. Carduus acanthoides L. Євро- Малоазійський неморально-монтанний рудеральний Терофіт
13.Carduus crispus L. Євро-Кавказько- бореально-субнемораль- лучно- Гемікриптофіт
Середньоазійський но-монтанний чагарниковий
14. Onopordum acanthium L. Євро-Малоазійський неморальний рудеральний Геофіт
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
15. Centaurea cyanus L. Голарктичний бореально-субнемораль- рудеральний Терофіт
но-монтанний
16. Centaurea jacea L. Європейський неморально-монтанний лучно- Гемікриптофіт
чагарниковий
17. Chamomilla recutita (L.) Євро- Американський бореально-неморальний рудеральний Терофіт
Rauschert
18. Chamomilla suaveolens Євро- Американський бореально-субтропічний рудеральний Терофіт
(Pursh) Rydb.
19. Cichorium intybus L. Євроазійсько- Північно- бореально-субнемораль- рудеральний Гемікриптофіт
африканський но-монтанний
20.Cirsium arvense (L.) Scop. Євро – Малоазійський неморальний рудеральний Геофіт
21.Cirsium oleraceum (L.) Євро-Сибірський бореально-неморально- лучно- Геофіт
Scop. монтанний чагарниковий
22. Cirsium setosum (Willd.) Євроазійський неморально-субнемораль- рудеральний Геофіт
Bess. но-монтанний
23. Cirsium vulgare (Savi) Ten. Євро-Кавказько- неморальний рудеральний Геофіт
Малоазійський
24. Crepis tectorum L. Євроазійський бореально-субнемораль- рудеральний Терофіт
но-монтанний
25. Erigeron canadensis L. Північно- американський бореально-неморально- рудеральний Терофіт
монтанний
26. Eupatorium cannabinum L. Євро-Малоазійсько- неморально-субнемораль- по берегах Гемікриптофіт
Середньоазійський но-монтанний водойм
27. Galinsoga ciliata (Rafin.)Blake Євро- Американський азональний рудеральний Терофіт
28. Galinsoga parviflora Cav. Південно- американський азональний рудеральний Терофіт
29. Hieracium aurantiacum L. Євро-Сибірський монтанний лучний Гемікриптофіт
30. Hieracium pilosella L. Євро-Сибірсько- бореально-неморально- лучний Гемікриптофіт
Середньоазійський монтанний
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
31. Hieracium pratense Tausch Євро-Сибірський неморальний лучний Гемікриптофіт
32. Hieracium umbellatum L. Голарктичний неморально-монтанний лісо-лучний Гемі криптофіт
33. Hypochoeris radicata L. Євро- Американський неморально- субнеморальний лучний Гемікриптофіт
34. Inula hirta L. Євро-Середньо- Азійський неморально-субнеморальний лучно-степовий Гемікриптофіт
35. Inula salicina L. Євроазійський неморально-субнемораль- лісо- Гемікриптофіт
но -монтанний чагарниковий
36. Lactuca serriola Torner Євро-Малоазійсько- неморальний рудеральний Гемікриптофіт
Середньо- азійський
37. Lapsana communis L. Європейський неморально-монтанний лісовий Терофіт
38. Leucanthemum vulgare Lam. Євро-Сибірсько-Центрально- бореально-неморально- лучно- Гемікриптофіт
азійський монтанний чагарниковий
39. Matricaria perforata Merat Європейський бореально-субтропічний піщані, злегка Терофіт
засолені ґрунти
40. Picris hieracioides L. Євро- Малоазійський бореально-субнеморальний рудеральний Гемікриптофіт
41. Senecio jacobaea L. Євроазійський неморально-субнемораль- лучний Гемікриптофіт
но -монтанний
42. Senecio vulgaris L. Євроазійсько- Північно- бореально-субтропічний рудеральний Терофіт
африканський
43. Serratula tinctoria L. Європейський бореально-субнеморальний лісо-лучний Гемікриптофіт
44. Sonchus arvensis L. Голарктичний бореально-субтропічний рудеральний Гемікриптофіт
45. Sonchus asper (L.) Hill Голарктичний мультизональний рудеральний Терофіт
46. Sonchus oleraceus L. Голарктичний бореально-субтропічний рудеральний Терофіт
47. Stenactis annua Nees Північно- американський бореально-неморально- лісо-лучний Терофіт
монтанний
48. Tanacetum vulgare L. Євроазійський неморально- рудеральний Гемікриптофіт
субнеморальний
49. Tussilago farfara L. Євроазійсько- Північно- мультизональний по берегах водойм Гемікриптофіт
африканський
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Порядок: 3. Campanulales
Родина: 1. Campanulaceae
1. Jasione montana L. Європейський бореально-субтропічний лісо-лучний Гемікриптофіт
Порядок: 4. Capparales
Родина: 1. Brassicaceae
1. Alliaria petiolata (Bieb.) Євроазійсько- Північно- бореально-субнеморально- лісо- Гемікриптофіт
Cavara et Grande африканський монтанний чагарниковий
2. Armoracia rusticana Європейський неморальний рудеральний Гемікриптофіт
Gaertn., Mey. et Scherb.
3. Barbarea vulgaris R.Br. Європейський бореально-неморально- лучний Гемікриптофіт
монтанний
4. Berteroa incana (L.) DC. Південно-середньо- неморально-субнеморально- рудеральний Терофіт
східноєвропейський монтанний
5. Capsella bursa-pastoris (L.) Космополітний мультизональний рудеральний Терофіт
6. Cardaminopsis arenosa (L.) Європейський неморальний піщані, злегка Гемікриптофіт
Hayek засолені ґрунти
7. Cardaminopsis halleri (L.) Hayek Середньо-європейський монтанний лучний Гемікриптофіт
8. Descurainia sophia (L.) Голарктичний мультизональний рудеральний Терофіт
Webb et Prantl
9. Erysimum cheiranthoides L. Європейський бореально-неморальний рудеральний Гемікриптофіт
10. Erysimum diffusum Ehrh. Євро-Середньоазійський неморально- кам’ян., степові Гемікриптофіт
субнеморальний схили, піски
11. Raphanus raphanistrum L. Євро-Малоазійський бореально-субтропічний рудеральний Терофіт
12. Rorippa amphibia (L.) Bess. Євроазійський бореально-субтропічний рудеральний Гемікриптофіт
13. Rorippa brachycarpa Євро-Сибірсько- неморально- лучний Гемікриптофіт
(C.A.Mey.) Hayek Середньоазійський субнеморальний
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
14. Rorippa palustris (L.) Bess. Голарктичний неморально- болотний Гелофіт
субнеморальний
15. Rorippa sylvestris (L.) Bess. Євро- Американський мультизональний лучно- болотний Гелофіт
16. Sinapis arvensis L. Євро-Середньоазійсько- бореально-субтропічний рудеральний Терофіт
Північноамериканський
17. Sisymbrium officinale (L.) Євро-Американський бореально-субтропічний рудеральний Терофіт
Scop.
18. Thlaspi arvense L. Євроазійський бореально-субтропічний рудеральний Терофіт
Порядок: 5. Caryophyllales
Родина: 1. Amaranthaceae
1. Amaranthus retroflexus L. Євро- Американський бореально-субнемораль- рудеральний Терофіт
но-монтанний
Родина: 2. Caryophyllaceae
1. Cerastium arvense L. Голарктичний бореально-неморально- лучний Гемікриптофіт
монтанний
2. Cerastium glomeratum Космополітний мультизональний рудеральний Терофіт
Thuill.
3. Cerastium holosteoides Fries Космополітний мультизональний індиферентний Геофіт
4. Coronaria flos–cuculi (L.)A.Br. Євро-Кавказько- Сибірський неморальний лучно-болотний Гелофіт
5. Melandrium album (Mill.) Євроазійський неморально- лучно- Гемікриптофіт
Garcke субнеморальний чагарниковий
6. Silene vulgaris (Moench) Євроазійський неморально-субнемораль- лучно- Гемікриптофіт
Garcke но -монтанний чагарниковий
7. Stellaria graminea L. Євро-Сибірсько- бореально-неморально- лучний Гемікриптофіт
Центрально- Азійський монтанний
8.Stellaria holostea L. Євроазійсько- Північно- неморально-монтанний лісо-чагарниковий Гемікриптофіт
африканський
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
9. Stellaria media (L.) Vill. Голарктичний мультизональний рудеральний Терофіт
Родина: 3. Chenopodiaceae
1. Atriplex patula L. Євроазійський бореально-субнемораль- рудеральний Терофіт
но-монтанний
2. Chenopodium album L. Космополітний мультизональний рудеральний Терофіт
Порядок: 6. Dipsacales
Родина: 1. Caprifoliaceae
1. Sambucus nigra L. Європейсько- неморально-монтанний лісо- Hанофанерофіт
Кавказький чагарниковий
Порядок: 7. Euphorbiales
Родина: 1. Euphorbiaceae
1. Euphorbia peplus L. Євро-Американський бореально- субнеморальний рудеральний Терофіт
Порядок: 8. Fabales
Родина: 1. Fabaceae
1. Trifolium repens L. Голарктичний мультизональний лучний Гемікриптофіт
2. Trifolium pratense L. Євро-Малоазійський бореально- субнеморальний лучний Гемікриптофіт
3. Coronilla varia L. Євро-Кавказько- неморально- лісо-лучний Гемікриптофіт
Сибірський субнеморальний
4. Lathyrus pratensis L. Космополітний мультизональний лучно- Гемікриптофіт
чагарниковий
5. Lathyrus sylvestris L. Європейсько- Кавказький бореально-неморально- лучно- Гемікриптофіт
монтанний чагарниковий
6. Lotus arvensis Pers. Євро- Середньоазійський бореально-субтропічний лучний Гемікриптофіт
7. Medicago lupulina L. Євроазійський мультизональний рудеральний Терофіт
8. Medicago procumbens Bess. Європейський неморально- лісо-лучний Гемікриптофіт
субнеморальний
9. Medicago sativa L. Євроазійський неморально- рудеральний Гемікриптофіт
субнеморально– монтанний
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
10. Melilotus albus Medik. Євроазійський бореально-субнеморально – рудеральний Гемікриптофіт
монтанний
11. Melilotus officinalis (L.)Pall. Євроазійський бореальний рудеральний Гемікриптофіт
12. Trifolium arvense L. Космополітний мультизональний лучний Терофіт
13. Trifolium hybridum L. Європейський бореально-субтропічний лучний Гемікриптофіт
14. Trifolium medium L. Євро-Малоазійсько- неморально-монтанний лісо- Гемікриптофіт
Середньоазійський чагарниковий
15. Vicia cracca L. Євро- Малоазійський бореально-субтропічний лучно- Гемікриптофіт
чагарниковий
16. Vicia sepium L. Євро-Центрально неморально- лучно- Гемікриптофіт
азійський субнеморальний чагарниковий
17. Vicia tenuifolia Roth Євро- Малоазійський бореально-субтропічний лучно- Гемікриптофіт
чагарниковий
18. Vicia tetrasperma (L.) Євроазійський бореально-неморальний лучно- Терофіт
Schreb. чагарниковий
Порядок: 9. Gentianales
Родина: 1. Rubiaceae
1. Cruciata glabra (L.) Євро-Кавказько-Сибірський неморально-монтанний лісо-лучний Гемікриптофіт
2. Galium aparine L. Голарктичний бореально-субнеморально- рудеральний Терофіт
монтанний
3. Galium boreale L. Євроазійський мультизональний лісо-лучний Гемікриптофіт
4. Galium mollugo L. Євро-Сибірсько- бореально-неморальний лісо-лучний Геофіт
Малоазійський
5. Galium odoratum (L.) Scop. Євроазійський неморально-монтанний лісовий Геофіт
6. Galium tinctorium (L.) Scop Європейський бореально-неморально- лісо-лучний Геофіт
монтанний
7. Galium verum L. Євроазійський неморально-субнемораль- індиферентний Геофіт
но -монтанний
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Порядок: 10. Geraniales
Родина: 1. Balsaminaceae
1. Impatiens parviflora DC. Євроазійський неморально-монтанний рудеральний Терофіт
Родина: 2. Geraniaceae
1. Erodium cicutarium (L.) Євроазійський бореально-неморально- рудеральний Терофіт
L.’Her. монтанний
2. Geranium divaricatum Ehrh. Євро-Малоазійсько- неморально- лісо- Терофіт
Середньоазійський субнеморальний чагарниковий
3. Geranium palustre L. Європейський неморальний болотний Гелофіт
4. Geranium phaeum L. Європейський неморально-монтанний лісо- Гемікриптофіт
чагарниковий
5. Geranium pratense L. Євро-Сибірсько- бореально-субнеморально- лучно- Гемікриптофіт
Центрально-азійський монтанний чагарниковий
6. Geranium pusillum L. Євро-Кавказько- неморально- рудеральний Терофіт
Середньоазійський субнеморальний
7. Geranium pyrenaicum Західноєвропейський неморально-монтанний лісо-лучний Гемікриптофіт
Burm. fil.
8. Geranium sanguineum L. Європейсько-Кавказький бореально-субнеморальний лісо- Гемікриптофіт
чагарниковий
Родина: 3. Oxalidaceae
1. Oxalis acetosella L. Голарктичний бореально-неморально- лісо- Гемікриптофіт
монтанний чагарниковий
2. Xanthoxalis dillenii (Jacq.) Голарктичний неморально- рудеральний Терофіт
Holub субнеморальний
Порядок: 11. Lamiales
Родина: 1. Lamiaceae
1. Glechoma hederacea L. Євро-Сибірсько- неморально-монтанний лучно- Гемікриптофіт
Середньоазійський чагарниковий
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
2. Ajuga reptans L. Євро-Кавказько- неморально-монтанний лісо-лучний Гемікриптофіт
Малоазійський
3. Galeobdolon luteum Huds. Євро-Кавказько- неморально-монтанний лісо- Гемікриптофіт
Середньоазійський чагарниковий
4. Galeopsis pubescens Bess. Європейський неморальний рудеральний Терофіт
5. Lamium album L. Голарктичний мультизональний рудеральний Гемікриптофіт
6. Lamium purpureum L. Євро-Сибірсько- мультизональний рудеральний Терофіт
Малоазійський
7. Mentha arvensis L. Євроазійський неморально-монтанний болотний Гелофіт
8. Mentha longifolia (L.) Huds. Євро-Сибірсько- неморально- болотний Гелофіт
Малоазійський субнеморальний
9. Prunella vulgaris L. Євроазійський неморально-монтанний лісо-лучний Гемікриптофіт
10. Stachys palustris L. Євроазійський мультизональний лучно-болотний Гелофіт
11. Thymus serpyllum L. Північно-середньо- бореально-неморальний лучний Гемікриптофіт
європейський
Порядок: 12. Malvales
Родина: 1. Malvaceae
1. Malva neglecta Wallr. Євро-Центрально- азійський бореально-субтропічний рудеральний Гемікриптофіт
2. Malva pusilla Smith Євро-Центрально-азійський бореально-субнеморально- рудеральний Терофіт
монтанний
3. Malva sylvestris L. Східноєвропейсько- Північно- бореально-субтропічний рудеральний Терофіт
американський—Малоазійський
Порядок: 13. Myrtales
Родина: 1. Lythraceae
1. Lythrum salicaria L. Космополітний бореально- субтропічний болотний Гелофіт
Порядок: 14. Papaverales
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Родина: 1. Papaveraceae
1. Chelidonium majus L. Євро-Сибірсько- неморальний рудеральний Гемікриптофіт
Центрально- азійський
2. Papaver rhoeas L. Євроазійсько- неморально- рудеральний Терофіт
Північно- африканський субнеморальний
Порядок: 15. Polemoniales
Родина: 1. Boraginaceae
1. Echium vulgare L. Євро-Сибірсько- неморально-субнеморально- лучно-степовий Гемікриптофіт
Середньоазійський монтанний
2. Myosotis arvensis (L.) Hill Євро-Сибірсько- Малоазійський бореально- субнеморальний рудеральний Терофіт
3. Symphytum bohemicum Євро-Кавказько- Сибірський неморально- кам’янисті Гемікриптофіт
F.W.Schmidt субнеморальний місця, між
чагарниками
4. Symphytum officinale L. Євро-Сибірсько- бореально- лучний Гемікриптофіт
Середньоазійський субнеморальний
Родина: 2. Convolvulaceae
1. Convolvulus arvensis L. Космополітний мультизональний рудеральний Гемікриптофіт
Порядок: 16 . Polygonales
Родина: 1. Polygonaceae
1. Fagopyrum tataricum (L.) Євро-Сибірсько- бореально- неморальний рудеральний Терофіт
Gaertn. Центрально-азійський
2. Polygonum aviculare L. Космополітний мультизональний рудеральний Терофіт
3. Polygonum convolvulus L. Голарктичний мультизональний рудеральний Терофіт
4. Polygonum hydropiper L. Голарктичний бореально-неморально- лучно-болотний Гелофіт
монтанний
5. Polygonum paniculatum Євроазійський неморально- по берегах Гелофіт
Andrz. субнеморальний водойм
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
6. Polygonum persicaria L. Циркумполярний бореально-субнемораль- по берегах Гелофіт
ний водойм
7. Polygonum sachalinense Східноазійський мультизональний рудеральний Гемікриптофіт
Fr.Schmidt
8. Rumex acetosa L. Голарктичний мультизональний лучний Гемікриптофіт
9. Rumex acetosella L. Голарктичний бореально-субтропічний лісо-лучний Гемікриптофіт
10. Rumex confertus Willd. Середньоєвропейсько- неморально- рудеральний Гемікриптофіт
Балкансько-Малоазійський субнеморальний
11. Rumex crispus L. Циркумполярний неморально- рудеральний Гемікриптофіт
субнеморальний
Порядок: 17. Primulales
Родина: 1. Primulaceae
1. Lysimachia nummularia L. Євро- неморально- лісо-лучний Гемікриптофіт
Американський субнеморальний
Порядок: 18. Ranunculales
Родина: 1. Ranunculaceae
1. Ranunculus repens L. Голарктичний бореально-неморально- лучний Гемікриптофіт
монтанний
2 . Ranunculus acris L. Євро-Сибірсько- неморально-монтанний лучний Гемікриптофіт
Середньоазійський
3. Ranunculus auricomus L. Євро-Кавказько- Сибірський мультизональний лісо-лучний Гемікриптофіт
4. Ranunculus lanuginosus L. Європейсько- Кавказький неморально-монтанний лісо- Гемікриптофіт
чагарниковий
Порядок: 19. Rhamnales
Родина: 1. Vitaceae
1. Parthenocissus quinquefolia Північноамериканський бореально-субтропічний рудеральний Hанофанерофіт
(L.) Planch.
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Порядок: 20. Rosales
Родина: 1. Rosaceae
1. Potentilla anserina L. Голарктичний мультизональний рудеральний Гемікриптофіт
2. Agrimonia eupatoria L. Європейсько- Кавказький бореально-субнеморально- лісо-лучний Гемікриптофіт
монтанний
3. Alchemilla gracilis Opiz Північно-середньоєвропейський бореальний лучний Гемікриптофіт
4. Fragaria vesca L. Євроазійський бореально-неморально- лісо- Гемікриптофіт
монтанний чагарниковий
5. Geum urbanum L. Циркумполярний бореально-субтропічний лучно- Гемікриптофіт
чагарниковий
6. Potentilla erecta (L.) Євроазійсько- Північно бореально-неморально- лісо-болотний Гемікриптофіт
Raeusch. африканський монтанний
7. Potentilla pilosa Willd. Євро- Малоазійський неморально- лучний Гемікриптофіт
субнеморальний
8. Potentilla reptans L. Євроазійсько-Північно- неморально- лучно- Гемікриптофіт
африканський субнеморальний чагарниковий
9. Sanguisorba officinalis L. Циркумполярний неморально- лучний Гемікриптофіт
субнеморальний
Порядок: 21. Saxifragales
Родина: 1. Crassulaceae
1. Sedum acre L. Євроазійсько- Північно- бореально-неморальний кам’янисто- Гемікриптофіт
африканський осипищні
2. Sedum reflexum L. Середньо- європейський неморальний кам’янисті Гемікриптофіт
місця, між
чагарниками
Порядок: 22. Scrophulariales
Родина: 1. Plantaginaceae
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1. Plantago major L. Євроазійський бореально-неморально- рудеральний Гемікриптофіт
монтанний
2. Plantago lanceolata L. Євроазійський неморально-монтанний лучний Гемікриптофіт
3. Plantago media L. Євроазійський неморально-монтанний лісо-лучний Гемікриптофіт
Родина: 2. Scrophulariaceae
1. Euphrasia stricta D. Wolff Євроазійський неморально-монтанний лучно- Терофіт
ex J.F.Lehm. чагарниковий
2. Linaria vulgaris Mill. Євро-Сибірський бореально-неморальний рудеральний Гемікриптофіт
3. Melampyrum nemorosum L. Європейський бореально- лісо- Терофіт
субнеморальний чагарниковий
4. Melampyrum pratense L. Євро-Малоазійський бореально-субтропічний лісо- Терофіт
чагарниковий
5. Odontites vulgaris Moench Євро-Центрально- бореально-субтропічний рудеральний Терофіт
азійський
6. Veronica chamaedrys L. Євро-Сибірсько- неморально-монтанний лучно- Гемікриптофіт
Середньоазійський чагарниковий
7. Veronica filiformis Smith Євро-Кавказько- неморально-монтанний рудеральний Терофіт
Малоазійський
8. Veronica hederifolia L. Євро-Центральноазійський бореально-субнеморальний рудеральний Терофіт
Родина: 3. Solanaceae
1. Solanum nigrum L. Євро-Середньоазійсько- мультизональний рудеральний Терофіт
Північно- американський
Порядок: 23 . Theales
Родина: 1. Hypericaceae
1. Hypericum maculatum Євро-Сибірський бореально-неморально- лучно- Гемікриптофіт
Crantz монтанний чагарниковий
2. Hypericum perforatum L. Євро-Сибірсько- неморально-монтанний лісо- Гемікриптофіт
Центрально-Азійський чагарниковий
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Порядок: 24. Urticales
Родина: 1. Urticaceae
1. Urtica dioica L. Космополітний мультизональний рудеральний Гемікриптофіт
2. Urtica urens L. Голарктичний бореально-неморально- рудеральний Терофіт
монтанний
Порядок: 25. Violales
Родина: 1. Violaceae
1. Viola arvensis Murr. Євро- Американський бореально-субтропічний рудеральний Терофіт
2. Viola odorata L. Євро-Кавказько- неморально-субнеморально- лісо- Гемікриптофіт
Малоазійський монтанний чагарниковий
Клас: 4. Liliopsida
Порядок: 1. Cyperales
Родина: 1. Cyperaceae
1. Carex brizoides L. Середньо- європейський неморальний лісо-лучний Гемікриптофіт
2. Carex hirta L. Євро-Північно- американський- бореально-субнеморально- лучний Гемікриптофіт
Північно-африкансько- монтанний
Малоазійський
3. Carex pilosa Scop. Південно-середньо- неморальний лісовий Гемікриптофіт
східноєвропейський
4. Carex praecox Schreb. Євро-Сибірсько- бореально- субнеморальний лучний Гемікриптофіт
Середньоазійський
5. Scirpus sylvaticus L. Євро-Центрально- бореально-субнеморально- лісо-болотний Гелофіт
азійський монтанний
Порядок: 2. Juncales
Родина: 1. Juncaceae
1. Juncus bufonius L. Голарктичний бореально-субнемораль- лучний Терофіт
но-монтанний
2. Juncus compressus Jacq. Євро-Сибірсько- Центрально- бореально-неморально- монтанний лучно-болотний Гелофіт
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
3. Juncus conglomeratus L. Азійський -Євроазійський бореально-субнемораль- болотний Гелофіт
но-монтанний
4. Juncus effusus L. Євро-Сибірсько- бореально-неморально- болотний Гелофіт
Малоазійський монтанний
5. Juncus gerardii Loisel. Євро- неморально- субнеморальний солончаковий Гемікриптофіт
Американський
6. Juncus tenuis Willd. Європейсько- Кавказький неморальний лучно-болотний Гелофіт
Порядок: 3. Poales
Родина: 1. Poaceae
1. Lolium perenne L. Євроазійсько- Північно- неморально- лучний Гемікриптофіт
африканський субнеморально- монтанний
2. Dactylis glomerata L. Євроазійсько- Північно- бореально-неморально- лісо-лучний Гемікриптофіт
африканський монтанний
3. Poa annua L. Космополітний мультизональний лучний Терофіт
4. Agrostis canina L. Євро-Сибірський бореально-неморально- лучно- Гемікриптофіт
монтанний чагарниковий
5. Agrostis stolonifera L. Голарктичний бореально-неморально- лучно-болотний Гелофіт
монтанний
6. Agrostis tenuis Sibth. Голарктичний бореально-неморально- лісо-лучний Гемікриптофіт
монтанний
7. Alopecurus pratensis L. Євро-Кавказько- бореально-субнемораль- лучний Гемікриптофіт
Середньоазійський но-монтанний
8. Anisantha tectorum (L.) Євро-Середньо-азійсько- бореально-субнемораль- рудеральний Терофіт
Північно-американський но-монтанний
9. Anthoxanthum odoratum L. Голарктичний мультизональний лучний Гемікриптофіт
10. Arrhenatherum elatius (L.) Євроазійський бореально-субнемораль- лучний Гемікриптофіт
J. et C.Presl но-монтанний
11. Brachypodium sylvatica Євроазійсько- Північ- бореально-неморально- лісовий Гемікриптофіт
(Huds.) Beauv. ноафриканський монтанний
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
12. Bromopsis inermis (Leyss.) Євро- Середньоазійський бореально-субнемораль- лучно- чагарниковий Гемікриптофіт
Holub но-монтанний
13. Bromus mollis L. Циркумполярний бореально-субнемораль- рудеральний Терофіт
но-монтанний
14. Calamagrostis arundinacea Євро-Сибірсько- бореально-неморально- лісо- Гемікриптофіт
(L.) Roth Малоазійський монтанний чагарниковий
15. Calamagrostis epigeios (L.) Євро-Сибірсько- бореально-неморально- лучно- Геофіт
Roth Середньоазійський монтанний чагарниковий
16. Cynosurus cristatus L. Євро-Кавказько- Малоазійський бореально-неморально- лучний Гемікриптофіт
монтанний
17. Deschampsia caespitosa (L.) Космополітний бореально-неморально- лучно-болотний Гемікриптофіт
Beauv. монтанний
18. Digitaria sanguinalis (L.)Scop. Космополітний бореально-субтропічний рудеральний Терофіт
19. Echinochloa crusgalli (L.)Beauv. Космополітний бореально-субтропічний по берегах водойм Терофіт
20. Elytrigia repens (L.) Nevski Євро- Середньоазійський бореально-неморальний лучно- Гемікриптофіт
чагарниковий
21. Festuca gigantea (L.) Vill. Євро-Сибірсько- неморальний лучно- Гемікриптофіт
Середньоазійський чагарниковий
22. Festuca ovina L. Євро-Кавказько- Сибірський неморально-монтанний лісо-лучний Гемікриптофіт
23. Festuca pratensis Huds. Євроазійський бореально-субтропічний лучний Гемікриптофіт
24. Festuca rubra L. s.str. Голарктичний бореально-неморально- лісо-лучний Гемікриптофіт
монтанний
25 . Glyceria plicata (Fries ) Fries Євроазійський бореально-неморально- лучно-болотний Гелофіт
монтанний
26. Holcus lanatus L. Євроазійсько- Північно- бореально-неморально- лісо-лучний Гемікриптофіт
африканський монтанний
27. Hordeum murinum L. Євро- Малоазійський субнеморально- рудеральний Терофіт
бореосубтропічний
Продовження додатку З
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
28. Lolium multiflorum Lam. Євро- Американський бореально-неморальний рудеральний Гемікриптофіт
29. Melica nutans L. Євроазійський неморально-монтанний лісовий Гемікриптофіт
30. Milium effusum L. Голарктичний бореально-неморально- лісовий Гемікриптофіт
монтанний
31. Phalaroides arundinacea Голарктичний мультизональний лучно-болотний Гелофіт
(L.) Rausch.
32. Phleum pratense L. Євро-Малоазійсько-Північно неморально-субнемораль- лісо-лучний Гемікриптофіт
африканський но-монтанний
33. Phragmites australis (Cav.) Космополітний мультизональний лучно-болотний Гелофіт
Trin. ex Steud.
34. Poa bulbosa L. Євро-Центрально- азійський бореально-субнемораль- лісо-лучний Геофіт
но-монтанний
35. Poa compressa L. Євро- Малоазійський бореально- скельно-лучний Гемікриптофіт
субнеморальний
36. Poa nemoralis L. Паннеморальний неморально-монтанний лісо- чагарниковий Гемікриптофіт
37. Poa pratensis L. Голарктичний бореально-неморально- лучний Гемікриптофіт
монтанний
38. Poa trivialis L. Євроазійсько- Північно- бореально-субнемораль- лучно-болотний Гемікриптофіт
американський но-монтанний
39.Roegneria canina (L.) Євро- Малоазійський бореально- лісо- Гемікриптофіт
Nevski субнеморальний чагарниковий
40. Scleropoa rigida (L.) Циркумполярний середземноморський скельний Терофіт
(петрофільний)
41. Setaria viridis (L.) Beauv. Євроазійсько- Північно бореально- рудеральний Терофіт
африканський субнеморальний
42.Trisetum flavescens (L.) Євро-Малоазійсько- неморально-монтанний лісо-лучний Гемікриптофіт
Beauv. Середньо- Азійський
* Примітка: + – використовується; – не використовується; +У – в екстремальних умовах
* Примітка: позначення виду газону в межах типу наведено за табл.4.3
* Примітка: Позначення виду газону в межах типу наведено за табл.4.3
+ – вважається бур’яном, – не вважається бур’яном
