Зміст
| Вступ ……………………………………………………………… | ||
| 1. | Опис аналогічного типу лісу ……………………………………… | |
| 1.1. | Типоутворююча роль породи ……………………………………. | |
| 1.2. | Класифікація типів лісу породи у даному типі лісорослинних умов ……………………………………………………………….. | |
| 1.3. | Діагностична характеристика типу лісу:………………………… | |
| 1.3.1. | Опис аналізованого типу лісу ……………………………………. | |
| 1.3.2. | Характеристика можливого травостою у даному типі лісу…… | |
| 1.3.3. | Опис відповідного типові лісу ґрунту …………………………… | |
| 2. | Типологічний аналіз ……………………………………………… | |
| 2.1. | Визначення фактичної і потенціальної продуктивності насаджень ………………………………………………………….. | |
| 2.2. | Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани ………….. | |
| 3. | Лісівничо-економічна ефективність типологічного аналізу …… | |
| 4. | Висновки про сучасний стан насаджень ………………………… | |
| Список використаних джерел ……………………………………. |
Вступ
Історія людства нерозривно пов’язана з історією природи, без цього зв’язку неможливо говорити про світову, планетарну історію. Ліс як головний компонент біосфери завжди відігравав величезну роль ужитті людини.
Первісна залежність людини від навколишнього середовища є цілковитою. Ліс годував її плодами, зігрівав, з дерева виготовляли знаряддя праці, будували житло тощо.
У наш час з посиленням використання природних ресурсів постала загроза їх виснаження. Зменшуються площі лісів та орних земель, у багатьох країнах спостерігається нестача питної води. Індустрія інтенсивно споживає запас кисню.
Головним завданням лісового господарства є найбільш раціональне використання земель державного лісового фонду з метою отримання максимальної кількості деревини та іншої побічної продукції з одиниці лісової площі, покращення стану і підвищення якості лісів з одночасним використанням, збереження і відновлення всіх багатогранних особливостей лісу, оскільки дуже великий відсоток лісів України, особливо в лісостеповій і степові частині України, відноситься до першої групи – ліси, які виконують природоохоронні функції, лісозаготівля в яких практично відсутня. Успішне виконання цих завдань можливе при веденні лісового господарства на типологічній основі.
Лісова типологія об’єднує вчення про грунт, гідрологію, лісові породи і трав’янисту рослинність у взаємодії з кліматом та іншими факторами навколишнього середовища. Це наука про класифікацію лісових площ, однорідних за комплексом кліматичних і лісорослинних потенціальних можливостей, що однакові за лісівничими ознаками і потребують однакових лісогосподарських заходів. Таким чином, тип лісу дає можливість групування окремих за площею ділянок за спільністю ознак, що визначає конкретність і предметність, цільове спрямування і результативність комплексу лісогосподарських заходів залежно від лісорослинних умов.
Запропонована класифікаційна схема і діагностична характеристика типів лісу рекомендується для практичного використання при лісовпорядкуванні, проведенні лісогосподарських заходів, а також під час проведення і планування цих робіт.
Діяльність людини протягом тривалого історичного періоду, різноманітність фізико-географічних умов та взаємодія природних процесів значною мірою вплинули на сучасний рівень лісистості і нерівномірність розміщення лісів на території України. Темпи і напрямки людської діяльності щодо зміни площі і географії лісів у різні історичні епохи визначалась рівнем розвитку продуктивних сил і характером суспільного виробництва.
Резервом подальшого збільшення лісових площ є не вкриті лісовою рослинністю землі лісового фонду, еродовані сільськогосподарські землі та землі, заліснення яких підвищить продуктивність сільськогосподарського виробництва. Успішне виконання цих та багатьох інших завдань можливе лише у випадку застосування фундаментальних знань лісової типології.
РОЗДІЛ 1. ОПИС АНАЛІЗОВАНОГО ТИПУ ЛІСУ
1.1. Типоутворююча роль породи.
Бук лісовий (Fagus silvatica L) є однією з головних типоутворювальних порід Ураїнських Карпат. В умовах сугрудів і грудів формує високо продуктивні деревостани.Відносяться до типових порід вологого клімату.
| Т Г | A | B | C | D |
| 0 | ||||
| 1 | ||||
| + | + | |||
| 3 | + | + | ||
| 4 | + | + | ||
| 5 |
Широкий діапазон типологічної різноманітності бука лісового зумовлений його біоекологічними властивостями росповюдженнням у висотному плані та іншими факторами. У складі деревостанів букових типів лісу приймають участь фактично всі аборигенні породи Українських Карпат: граб, ялиця, явір, смерека та інші. Серед характерної домішки зустрічається також реліктова порода — тис ягідний, який разом з буком і ялицею формує унікальний тип лісу вологу тисову бучину (80 га).
В Українських Карпатах деревостани букових типів лісу займають площу близько 500 тис.га. Найбільш розповсюджені і господарсько цінні насадження представлені свіжими і вологими смереково-ялицевими субучинами і бучинами, грабовими і чистими бучинами. Інші типи лісу займають незначні площі.
1.2. Класифікація типів лісу.
Букові ліси поширені в Карпатах досить широко. Вони охоплюють північно-східні передгір’я з висотами 300 м н.р.м., включаючи майже повністю Бескиди і схили низько – і середньогірної частини Полонинського хребта до 1350 – 1450 м. В середньому нижня межа поясу проходить на висоті 450 м /у Закарпатті – 580, у Прикарпатті – 300/, а верхня – на висоті 1130 м /у Закарпатті – 1140, в Прикарпатті – 920/.
На вершинах Рівної, Боржави, Красної, Свидівця та інших гірських масивів сучасна межа букового лісу є майже всюди антропогенною і проходить на 100 – 200 м нижче від природної.
Букові ліси із Fagus silvatica L. Займають в Карпатах 430 тис. га, або 35 % вкритої лісом площі цього регіону. Вони сформувались на середньо – потужних бурих лісових ґрунтах зі слабо вираженими і явними ознаками опідзолення. У Карпатах місцями збереглися непорушені господарською діяльністю праліси. У сприятливих лісорослинних умовах на бурих лісових ґрунтах бук формує високопродуктивні лісостани І – Іа бонітету, досягаючи у 100 річному віці загального запасу фітомаси більше 600 т/га. В Закарпатській області бук є головною лісотвірною породою, займає 284 тис. га. Найбільш поширений бук у західній частині Українських Карпат, менше на сході. В Івано – Франківській області букові ліси займають 63,6 тис. га, в Чернівецькій – 48,7 і в гірській частині Львівської – 33,7 тис. га.
Букові гірські ліси Закарпаття (IV) – з двома поясами: до 1100 – 1300 м н.р.м. – з пануванням букових лісів; вище – на Полонинському хребті – пояс криволісся. Буковий пояс розділений на чотири під пояси: під пояс грабово – букових лісів до висоти 600 м, підпояс чистих букових лісів на висотах 600 – 800 (900) м.н.р.м., підпояс середньо продуктивних мішаних букових лісів, іноді зі значною участю явора (1000 – 1100 м.н.р.м.),під пояс приполонинних букових лісів (криволісся).
Типи лісу:
Основні типи нижнього поясу – свіжа грабова – дубова субучина і бучина, волога грабова субучина і бучина, сира бучина; середнього поясу – волога грабово – ялицева субучина і бучина, волога ялицева субучина і бучина; верхнього поясу – волога чиста субучина і бучина, волога смереково – ялицева субучина і бучина, волога тисова бучина, свіжий і вологий чисто буковий субір, волога приполонинна яворова субучина.
Вікова структура: переважно різновікова у грабових бучинах і субучинах і абсолютно – різновікова структура – у ялицевих і смериково – ялицевих субучинах і бучинах.
Вертикальна структура: переважно двоярусна у грабових бучинах і субучинах і триярусна в інших типах лісу.
Горизонтальна структура: Переважно групове, а також рівномірне розміщення порід по площі – у культурах.
Таблиця 1.1
Класифікація типів лісу бука звичайного для типу лісорослинних умов С3
| Тип ЛРУ | Типотвірна порода | Характеристика кліматичних домішок | Назва типу лісу | Склад корінного деревостану |
| С3 | Бук лісовий | Смерека звичайна, ялиця звичайна | Волога смереково – ялицева субучина | 6Бк2См2Яц |
1.3. Діагностична характеристика типу лісу.
1.3.1. Опис аналізованого типу лісу.
Тип лісу – волога смериково – ялицева субучина(С3 – см-яц-Бк)
Волога смериково – ялицева субучина(С3 – см-яц-Бк). Розповсюджений по всій території Карпат в межах висот 500 м н.р.м. Ґрунти гірсько – лісові буроземні потужністю до 60- 70 см, які сформувались на глинистих і піщаних сланцях. Деревостан: бук ІІ бонітету. У домішці постійні ялиця біла, ялина звичайна.
Підлісок, підріст: дуже рідкий із ліщини, верби козячої. Відновлення добре.
Переважаючі типи деревостану: яличники, смеречники, бучняки.
Трав’яниста рослинність: щитник чоловічий, голокучник дубовий, ожика лісова, квасениця, купина кільчаста, чорниця, яглиця звичайна, веснівка дволиста, зірочник ланцетовидний, грушанка круглолиста і однобока, костяниця, золотушник звичайний, одинарник європейський,герань лісова, плаун булавовидний, перлівка поникла, чина весняна, орляк, фіалка дивна, безщитник жіночий, міцеліс стінний, герань Роберта, зніт гірський, молочай мигдалевидний. Із мохів: євринзіум, глокомій проростаючий, зозулин льон, лисняні мохи. Крім того постійними є: зубниця бульбиста, осока лісова, підмаренник запашний, купина багатоквіткова, ранник вузлуватий, живокіст лікарський, безщитник жіночий, квасениця, жавтець їдкий, материнка.
1.3.2. Характеристика можливого травостою у даному типі лісу.
Види трав індикаторів розділяють на:
– Постійні види;
– Характерні види;
– Переважаючі види.
| Постійні | ||
| Зубниця бульбиста | Dentaria bulbifera L. | C2-3, D2-3 |
| Осока лісова | Carex sylvatica Huds. | C2-3, D2-3 |
| Підмаренник запашний | Galium odoratum (L. ) Scop. | C2-3, D2-3 |
| Характерні | ||
| Ожика лісова | Luzula sylvatica (Huds) Gaudin. | B2-3, C2-3 |
| Квасениця | Oxalis acetosella L. | C2-3, D2-3 |
| Купина кільчаста | Polygonatum verticillatum (L)AH | B1-2, C1-2 |
| Чорниця | Vaccinium myrtillus L. | А,В,C,2-4 |
| Зірочник ланцетовидний | Steilaria holostea L. | C2-3, D2-3 |
| Материнка | Origanum vulgare L. | B1-2, C1-2 |
| Квасениця | Oxalis acetosella L. | C2-3, D2-3 |
| Переважаючі | ||
| Купина багатоквіткова | Poligonatum multiflorum (L. ) All | C2-4, D2-4 |
| Ранник вузлуватий | Scrophularia nodosa L. | C2-4, D2-4 |
| Щитник чоловічий | Dryopteris filix-mas (L. ) Schott | C2-4, D2-4 |
1.3.3. Опис відповідного типові лісу ґрунту.
Тип лісу: волога буково-ялицева смеречина відноситься до типу лісостану: вологий груд – D3.
Ґрунти – дерново-підзолисті з ознаками глеєватості, в горах бурі – лісові та дерново – буроземні.
Загальним в кліматичному відношенні для регіонів розповсюдження бурих лісових ґрунтів – це наявність промивного типу водного режиму, тепле та вологе літо, що позитивно впливає на ріст деревної рослинності.
Бурі лісові ґрунти мають слабодеференційований профіль. Під горизонтом лісової підстилки (А0) залягає перегнійно-акумулятивний горизонт (А1) 5-30 см жовто-бурого кольору, рихлого складу, зернистої структури. Перегнійно-акумулятивний горизонт змінюється перехідним горизонтом бурого кольору, від 15 до 30-40 см, який переходить в грунтотвірну породу. В профілі бурих лісових ґрунтів дуже слабо вираженні ознаки підзолоутворення.
Характерним для процесу утворення бурих-лісових ґрунтів є оглиненість – процес утворення вторинних глинистих мінералів. Для механічного складу бурих-лісових ґрунтів характерне збільшення ілистої фракції вниз по профілю. Це відображає процес поглинення, а також прояв лесиважа.
Валовий склад бурих лісових ґрунтів характеризується деяким збільшенням R2O2 вниз по профілю та збільшенням SiO верхніх горизонтів. Найбільш чітко ця закономірність виражена в підтипах опідзолених та поверхневооглеєних ґрунтів. Склад гумусу відрізняється домінуванням фульвокислот над гумінувами.
Фізико-хімічні ознаки бурих лісових ґрунтів суттєво варіюють в залежності від направлення ґрунтоутворення і складу порід. В більшості випадків реакція профілю слабокисла, або кисла. Висока кількість рухаючого амонію.
| Будова цілинного дерново-підзолистого ґрунту така: |
РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТИПУ ЛІСУ
Вихідними матеріалами для виконання цього розділу є матеріали видані індивідуально і занесені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
| № виділу | Площа | Склад деревостану | Вік | Hсp,см | Dcp, см | Бонітет | Повнота | Запас на 1 га | Запас на виділі | Тип деревостану | |
| 1 | 11,7 | 7Бк3Г+Б | 10 | 3 | 2 | I | 0,8 | 30 | 351 | П | |
| 2 | 7,1 | 6Бк4Ос | 10 | 3 | 3 | I | 0,9 | 30 | 213 | П | |
| 3 | 8,3 | 6Бк4Яц | 7 | 3 | 2 | I | 0,7 | 30 | 249 | П | |
| 4 | 8,8 | 3Бк3См3Яц1Г | 10 | 3 | 4 | I | 0,7 | 25 | 220 | К | |
| 5 | 8,9 | 8Бк2Г+См | 9 | 3 | 3 | I | 0,7 | 25 | 222,5 | П | |
| 6 | 8,3 | 6Бк3См1Яц | 8 | 3 | 2 | I | 0,7 | 25 | 207,5 | К | |
| 7 | 2,3 | 7Бк3Г | 7 | 3 | 3 | I | 0,9 | 30 | 69 | П | |
| 8 | 2,1 | 9Яв1Яс | 3 | 1 | 1 | I | 0,8 | 10 | 21 | П | |
| 9 | 2 | 4Бк2Б3См1Яц | 19 | 3 | 4 | I | 1 | 50 | 100 | К | |
| 10 | 8,1 | 4Бк2См4Яц | 10 | 4 | 4 | I | 1 | 50 | 405 | К | |
| 11 | 9,7 | 3Бк1Яв5См1Яц | 6 | 2 | 1 | I | 0,7 | 10 | 97 | К | |
| 12 | 4,4 | 8Бк2См | 10 | 2 | 1 | I | 0,5 | 10 | 44 | П | |
| 13 | 5,4 | 10См | 7 | 1 | 1 | II | 0,9 | 10 | 54 | П | |
| 14 | 2,3 | 8Бк2Кл | 8 | 3 | 2 | I | 0,9 | 30 | 69 | П | |
| 15 | 5,5 | 7Бк2Яв1См | 10 | 4 | 3 | I | 0,8 | 30 | 165 | П | |
| 16 | 6,2 | 8Бк2Яв | 9 | 4 | 3 | 1а | 0,8 | 30 | 186 | П | |
| 17 | 2,2 | 4Бк3Г2Б1Ос | 7 | 2 | 1 | I | 0,7 | 15 | 33 | П | |
| 18 | 16,5 | 6Бк3Яц1См | 2 | 1 | 1 | I | 0,8 | 10 | 165 | К | |
| 19 | 7,8 | 4Бк2Б3Г1Ос | 5 | 2 | 1 | I | 0,7 | 15 | 117 | П | |
| 20 | 2,4 | 4Бк2Г2Б1Ос | 4 | 2 | 1 | I | 0,8 | 15 | 36 | П | |
| 21 | 11 | 4См3Яв3Бк | 9 | 3 | 2 | I | 0,8 | 25 | 275 | П | |
| 22 | 5,3 | 7Бк3Г | 9 | 3 | 3 | I | 0,7 | 25 | 132,5 | П | |
| 23 | 4,9 | 8Бк2См+Г | 10 | 3 | 3 | I | 0,9 | 30 | 147 | П | |
| 24 | 13,7 | 9Бк1См | 10 | 3 | 3 | I | 1 | 35 | 479,5 | П | |
| 25 | 6,3 | 10Бк+Г | 9 | 3 | 3 | I | 0,6 | 20 | 126 | П | |
| 26 | 7,5 | 6Бк2См2Г | 8 | 4 | 3 | I | 0,7 | 30 | 225 | П | |
| 27 | 3,5 | 6Бк2Яв2Яц | 10 | 5 | 4 | I | 1 | 30 | 105 | П | |
| 28 | 6,5 | 7Яц2Бк1См | 5 | 1 | 1 | 1 | 0,7 | 10 | 65 | К | |
| 29 | 2 | 6Бк3См1Яц | 10 | 5 | 6 | 1а | 1 | 50 | 100 | К | |
| 30 | 7,4 | 9См1Д | 9 | 4 | 6 | I | 1 | 40 | 296 | П | |
| Групав1ку 11-20рок1в | |||||||||||
| 1 | 11,5 | 5Бк2См3Яц | 15 | 6 | 6 | I | 1 | 60 | 690 | К | |
| 2 | 12,5 | 7Бк2Яц1См | 20 | 7 | 8 | I | 0,7 | 50 | 625 | К | |
| 3 | 5,6 | 9Бк1Б | 20 | 7 | 8 | I | 0,8 | 60 | 336 | П | |
| 4 | 4,5 | 7Бк2См1Яц | 20 | 6 | 6 | I | 0,8 | 50 | 225 | К | |
| 5 | 4,5 | 4Бк6Г | 15 | 6 | 6 | I | 0,8 | 50 | 225 | П | |
| 6 | 8,7 | 4Бк4См2Яв | 15 | 7 | 8 | I | 0,9 | 70 | 609 | П | |
| 7 | 4,7 | 9Бк1Яв | 19 | 8 | 8 | I | 0,9 | 70 | 329 | П | |
| 8 | 4 | 6Бк4Яц | 16 | 10 | 8 | I | 0,8 | 100 | 400 | П | |
| 9 | 3,3 | 7Яц3Бк | 14 | 9 | 8 | I | 0,7 | 70 | 231 | П | |
| 10 | 3,7 | 8Бк1Б1Г | 19 | 6 | 6 | I | 0,9 | 60 | 222 | П | |
| 11 | 11,5 | 4Бк4См2Яв | 15 | 7 | 8 | II | 0,9 | 70 | 805 | П | |
| 12 | 7,8 | 6Бк4См | 15 | 5 | 6 | II | 0,9 | 50 | 390 | П | |
| 13 | 13,4 | 8Бк1Яц1См | 20 | 8 | 8 | II | 0,7 | 70 | 938 | К | |
| 14 | 8,6 | 4Яц4См2Бк | 15 | 8 | 6 | III | 0,7 | 90 | 774 | П | |
| 15 | 5,5 | 8Бк1Яц1Г | 13 | 7 | 6 | II | 0,7 | 50 | 275 | П | |
| 16 | 5,4 | 3См3Яц2Бк2Г | 18 | 6 | 6 | I | 0,9 | 60 | 324 | П | |
| 17 | 9,4 | 10Яц | 18 | 10 | 8 | II | 0,8 | 90 | 846 | П | |
| 18 | 4,4 | 10Бк | 20 | 10 | 8 | I | 0,9 | 100 | 440 | П | |
| 19 | 9,4 | 10Бк | 17 | 6 | 6 | I | 0,8 | 50 | 470 | П | |
| 20 | 3,2 | 8Бк2Яв | 15 | 4 | 6 | I | 0,6 | 40 | 128 | П | |
| 21 | 6,8 | 8Бк2См | 20 | 8 | 8 | 1а | 0,8 | 60 | 408 | П | |
| 22 | 6,8 | 8Бк2См | 20 | 8 | 8 | I | 0,8 | 60 | 408 | П | |
| 23 | 4,2 | 7Бк2См1Яв | 15 | 7 | 6 | II | 0,8 | 60 | 252 | П | |
| 24 | 2,4 | 3Бк3Яц4Яв | 11 | 4 | 3 | I | 0,9 | 40 | 96 | П | |
| 25 | 5,8 | 3Бк3Яц3Яв1Г | 20 | 10 | 8 | I | 1 | 100 | 580 | П | |
| 26 | 4,5 | 3Яц5Г-2Бк | 15 | 4 | 2 | II | 1 | 40 | 180 | П | |
| 27 | 6,7 | 5Яц2Бк3Г | 15 | 5 | 4 | II | 1 | 50 | 335 | П | |
| 28 | 21 | 4Яв4См2Б | 20 | 10 | 8 | I | 1 | 100 | 2100 | П | |
| 29 | 11,5 | 5Бк2См3Яц | 15 | 6 | 6 | I | 1 | 60 | 690 | К | |
| 30 | 5,6 | 7Яц3Бк | 20 | 7 | 6 | I | 1 | 70 | 392 | П | |
| Група вiкy 21-30 років | |||||||||||
| 1 | 6,9 | 9Бк1См | 25 | 10 | 8 | I | 0,9 | 110 | 759 | П | |
| 2 | 4,1 | 8Бк1См1Яц | 30 | 13 | 14 | II | 0,9 | 160 | 656 | К | |
| 3 | 14,2 | 8Бк2Яв | 25 | 10 | 8 | I | 0,9 | 100 | 1420 | П | |
| 4 | 4,5 | 5Бк4См1Вб | 30 | 12 | 10 | I | 0,9 | 170 | 765 | П | |
| 5 | 6,4 | 6Бк2Б2Ос | 30 | 14 | 12 | 1а | 1 | 170 | 1088 | П | |
| 6 | 12,2 | 4См4Яц2Вх | 30 | 15 | 14 | I | 0,6 | 150 | 1830 | П | |
| 7 | 2,4 | 3Бк5Яц2См | 30 | 13 | 12 | I | 0,7 | 130 | 312 | П | |
| 8 | 5,7 | 9Бк1См | 25 | 11 | 8 | II | 0,9 | 120 | 684 | П | |
| 9 | 3,3 | 4Бк4См2Яц | 30 | 13 | 10 | I | 0,9 | 170 | 561 | К | |
| 10 | 6,9 | 7Бк3Вб | 30 | 13 | 12 | I | 0,9 | 170 | 1173 | П | |
| 11 | 3,8 | 8Бк2Яв | 25 | 11 | 12 | I | 0,7 | 120 | 456 | П | |
| 12 | 2,3 | 3Бк3Б4Вх | 25 | 10 | 8 | I | 1 | 130 | 299 | П | |
| 13 | 4,5 | 6Бк4Г | 25 | 11 | 10 | I | 1 | 150 | 675 | П | |
| 14 | 4,4 | 10Бк | 30 | 13 | 10 | II | 0,9 | 170 | 748 | П | |
| 15 | 3,8 | 8Бк2Яв | 25 | 11 | 12 | I | 0,7 | 120 | 456 | П | |
| Група вiкy 31-40 років | |||||||||||
| 1 | 5,7 | 7Бк1См1Яц1Б | 35 | 14 | 14 | I | 0,7 | 160 | 912 | К | |
| 2 | 3,8 | 8Бк1Яц1См+Б | 35 | 15 | 14 | I | 1 | 220 | 836 | К | |
| 3 | 20 | 7Бк2См1Яц | 35 | 14 | 14 | I | 0,9 | 160 | 3200 | К | |
| 4 | 9 | 10Бк+См,Яц | 40 | 17 | 14 | I | 0,9 | 250 | 2250 | К | |
| 5 | 1,1 | 10Бк+Б,См,Яц | 35 | 14 | 10 | I | 0,7 | 160 | 176 | К | |
| 6 | 6,5 | 9Бк1См | 35 | 14 | 10 | I | 0,9 | 170 | 1105 | П | |
| 7 | 12,2 | 10Бк+Яц | 35 | 16 | 14 | I | 0,8 | 200 | 2440 | П | |
| 8 | 2,7 | 8Бк2Яв+Г | 38 | 15 | 14 | II | 0,8 | 170 | 459 | П | |
| 9 | 15 | 8Бк1Б1Ос | 36 | 14 | 13 | I | 0,8 | 160 | 2400 | П | |
| 10 | 36,3 | 8Бк1Б1Г | 40 | 15 | 15 | I | 0,8 | 170 | 6171 | П | |
| 11 | 1,7 | 6Бк2Б1См1Ос | 40 | 19 | 20 | I | 0,9 | 280 | 476 | П | |
| 12 | 8,6 | 4Бк4Б2См | 35 | 13 | 14 | I | 0,9 | 160 | 1376 | П | |
| 13 | 5,9 | 10См+Яц | 40 | 18 | 20 | I | 0,5 | 190 | 1121 | П | |
| 14 | 0,2 | 8Бк2См | 40 | 14 | 20 | I | 0,7 | 100 | 20 | П | |
| 15 | 1,5 | 6Бк4Яц | 40 | 17 | 14 | I | 1 | 280 | 420 | П | |
| Група віку 41-50 років | |||||||||||
| 1 | 9 | 10Бк+См | 50 | 17 | 14 | I | 0,9 | 260 | 2340 | П | |
| 2 | 1,5 | 6Бк4Яц | 50 | 17 | 14 | I | 1 | 280 | 420 | П | |
| 3 | 0,9 | 7Бк2Яц1См | 45 | 18 | 16 | I | 1 | 270 | 243 | К | |
| 4 | 6,2 | 4Бк4См2Яц+Яв | 50 | 15 | 16 | I | 0,9 | 200 | 1240 | П | |
| 5 | 20 | 7Бк2См1Яц | 45 | 14 | 14 | I | 0,9 | 180 | 3600 | К | |
| 6 | 9 | 10Бк+См | 50 | 17 | 14 | I | 0,9 | 260 | 2340 | П | |
| 7 | 3 | 10Бк+Б | 45 | 14 | 10 | I | 0,6 | 120 | 360 | П | |
| 8 | 6,5 | 9Бк1См | 45 | 14 | 10 | I | 0,9 | 170 | 1105 | П | |
| 9 | 12,4 | 10Бк+Яц | 45 | 16 | 14 | I | 0,8 | 190 | 2356 | П | |
| 10 | 1,4 | 6Бк2Б1См1Яв | 50 | 18 | 16 | I | 0,9 | 250 | 350 | П | |
| 11 | 6,8 | 4Бк4Б1См1Ос | 45 | 13 | 14 | I | 0,8 | 200 | 1360 | П | |
| 12 | 3,9 | 7См2Бк1Яв | 50 | 16 | 18 | I | 0,9 | 170 | 663 | П | |
| 13 | 3,8 | 8Бк1Яв1См+Б | 45 | 15 | 14 | I | 1 | 220 | 836 | П | |
| 14 | 20 | 7Бк2См1Яц | 45 | 14 | 14 | I | 0,9 | 160 | 3200 | К | |
| 15 | 9 | 10Бк+См,Яц | 50 | 17 | 14 | II | 0,9 | 250 | 2250 | К | |
| 16 | 29,6 | 3Бк2Яц5См+Б | 45 | 15 | 14 | 1а | 1 | 220 | 6512 | П | |
| 17 | 2,8 | 8Б1Бк1Яц | 50 | 16 | 18 | II | 0,9 | 180 | 504 | П | |
| 18 | 6,2 | 4Бк4См2Яц+Яв | 50 | 15 | 16 | I | 0,9 | 200 | 1240 | К | |
| 19 | 3,2 | 6Бк1Яц2См1Яв | 45 | 14 | 14 | I | 0,9 | 160 | 512 | К | |
| 20 | 7 | 8Бк2Яц+Б | 45 | 16 | 14 | I | 0,9 | 200 | 1400 | П | |
| 21 | 6,5 | 9Бк1См | 45 | 14 | 10 | I | 0,9 | 170 | 1105 | П | |
| 22 | 1,8 | 10См | 50 | 18 | 16 | I | 0,9 | 260 | 468 | П | |
| 23 | 1,6 | 4Бк3Б3См | 45 | 13 | 12 | I | 1 | 200 | 320 | П | |
| 24 | 3,9 | 7См1Бк2Яв | 50 | 16 | 18 | I | 0,9 | 170 | 663 | П | |
| 25 | 4,4 | 3Бк3Яв3Яс1См | 45 | 17 | 16 | II | 0,9 | 260 | 1144 | П | |
| 26 | 29,6 | 3Бк2Яц5См+Б | 45 | 15 | 14 | 1а | 1 | 220 | 6512 | П | |
| 27 | 1,5 | 6Бк4Яц | 50 | 17 | 14 | I | 1 | 280 | 420 | П | |
| 28 | 2,8 | 8Б1Бк1Яц | 50 | 16 | 18 | II | 0,9 | 180 | 504 | П | |
| 29 | 14,3 | 4Бк4Б1Яц1Ос | 45 | 16 | 16 | I | 0,9 | 200 | 2860 | П | |
| 30 | 6,2 | 4Бк4См2Яц+Яв | 50 | 15 | 16 | I | 0,9 | 200 | 1240 | К | |
| Група віку 51-60 років | |||||||||||
| 1 | 6,2 | 10Бк | 60 | 18 | 20 | II | 0,7 | 250 | 1550 | П | |
| 2 | 3,8 | 8Бк1Яц1См+Б | 60 | 18 | 20 | II | 0,9 | 270 | 1026 | К | |
| 3 | 4 | 6Бк2См1Яц1Яв | 60 | 16 | 18 | I | 0,8 | 180 | 720 | К | |
| 4 | 9,8 | 5Бк3Яц2См | 55 | 19 | 22 | I | 0,8 | 300 | 2940 | К | |
| 5 | 6,3 | 10Бк+Г | 60 | 19 | 20 | I | 0,8 | 260 | 1638 | П | |
| 6 | 6,5 | 9Бк1См | 60 | 19 | 20 | I | 0,7 | 220 | 1430 | П | |
| 7 | 2,2 | 7Бк3Г | 60 | 19 | 20 | I | 0,9 | 280 | 616 | П | |
| 8 | 8,5 | 8Бк2Г+См | 55 | 20 | 20 | I | 0,9 | 270 | 2295 | П | |
| 9 | 8,5 | 6Бк2См2Яв | 55 | 21 | 20 | I | 0,8 | 290 | 2465 | П | |
| 10 | 7,9 | 6Яс2Бк2Яв | 60 | 20 | 21 | I | 0,8 | 250 | 1975 | П | |
| 11 | 10,7 | 10Бк | 60 | 20 | 21 | I | 0,8 | 280 | 2996 | П | |
| 12 | 3,7 | 4См1Бк5Г | 55 | 20 | 20 | I | 0,8 | 290 | 1073 | П | |
| 13 | 15,9 | 7Бк1Яц1См1Г | 60 | 19 | 18 | I | 0,9 | 200 | 3180 | К | |
| 14 | 3,2 | 9Яц1Бк+См | 60 | 21 | 22 | I | 0,8 | 300 | 960 | П | |
| 15 | 5,8 | 6Яв4См+Бк | 60 | 18 | 18 | I | 0,8 | 250 | 1450 | П | |
| Група віку 61-70 рок1в | |||||||||||
| 1 | 12,2 | 10Бк+Яц | 70 | 28 | 28 | II | 0,5 | 280 | 3416 | П | |
| 2 | 13,8 | 7Яц2См1Бк | 70 | 25 | 28 | I | 0,8 | 380 | 5244 | П | |
| 3 | 7,4 | 8Бк1Яц1См | 70 | 23 | 30 | I | 0,6 | 210 | 1554 | К | |
| 4 | 4,8 | 4Яц3Бк3Г | 70 | 25 | 28 | I | 0,7 | 340 | 1632 | П | |
| 5 | 9,3 | 5Яц4Бк1См | 65 | 24 | 26 | I | 0,7 | 280 | 2604 | П | |
| 6 | 7,5 | 6Бк4Г | 70 | 21 | 32 | 1а | 0,7 | 220 | 1650 | П | |
| 7 | 21,2 | 10Бк | 70 | 25 | 28 | I | 0,8 | 350 | 7420 | П | |
| 8 | 7,1 | 8Бк1Яц1См | 70 | 23 | 30 | I | 0,6 | 240 | 1704 | К | |
| 9 | 1,5 | 9Бк1Яц+Г | 70 | 25 | 26 | 1а | 0,8 | 380 | 570 | П | |
| 10 | 6,9 | 6Ос3Г1Б | 70 | 24 | 28 | I | 0,8 | 320 | 2208 | П | |
| 11 | 8,7 | 9Яц1Бк+См | 70 | 24 | 26 | I | 0,7 | 280 | 2436 | П | |
| 12 | 10,7 | 6Бк3Яц1См | 70 | 24 | 28 | 1а | 0,7 | 300 | 3210 | К | |
| 13 | 12,9 | 7Яц2См1Бк | 70 | 24 | 28 | 1а | 0,6 | 240 | 3096 | П | |
| 14 | 8,2 | 7Бк2Яц1См | 70 | 24 | 26 | 1а | 0,9 | 380 | 3116 | К | |
| 15 | 6,4 | 6Бк3Яц1См | 70 | 25 | 26 | I | 0,9 | 400 | 2560 | К | |
| Група віку 71-80 років | |||||||||||
| 1 | 3,8 | 4Бк3Б2Яц1См | 80 | 26 | 28 | I | 0,7 | 420 | 1596 | К | |
| 2 | 4,6 | 5Бк3Б2Г | 75 | 24 | 30 | I | 0,8 | 330 | 1518 | П | |
| 3 | 6,5 | 8Яц1Бк1См | 75 | 25 | 32 | 1а | 0,5 | 240 | 1560 | П | |
| 4 | 3,1 | 7Яц2Бк1См | 80 | 25 | 23 | 1а | 0,4 | 180 | 558 | П | |
| 5 | 18,3 | 10Бк | 80 | 29 | 28 | 1а | 0,8 | 460 | 8418 | П | |
| 6 | 2,8 | 10Бк+См | 80 | 27 | 26 | 1а | 0,8 | 400 | 1120 | П | |
| 7 | 5,2 | 5Бк4См1Яв | 80 | 25 | 29 | I | 0,7 | 330 | 1716 | П | |
| 8 | 8,5 | 10Бк | 80 | 26 | 30 | I | 0,8 | 380 | 3230 | П | |
| 9 | 5,6 | 8Яц1См1Бк | 80 | 27 | 32 | I | 0,5 | 300 | 1680 | П | |
| 10 | 14 | 10Бк | 80 | 30 | 32 | I | 0,8 | 500 | 7000 | П | |
| 11 | 9,7 | 6Яв3Вх1Бк | 80 | 25 | 36 | II | 0,7 | 300 | 2910 | П | |
| 12 | 6,2 | 6См2Бк1Яц1Б | 80 | 26 | 31 | II | 0,5 | 200 | 1240 | П | |
| 13 | 5,9 | 9Бк1См | 75 | 30 | 30 | I | 0,8 | 480 | 2832 | П | |
| 14 | 2,3 | 10Бк | 80 | 27 | 30 | I | 0,8 | 400 | 920 | П | |
| 15 | 11,8 | 7Яц2См1Бк | 80 | 25 | 32 | I | 0,6 | 300 | 3540 | П | |
| Група віку 81-100 років | |||||||||||
| 1 | 17,8 | 10Бк+Яв | 100 | 29 | 40 | I | 0,7 | 320 | 5696 | П | |
| 2 | 4,2 | 10Бк | 90 | 29 | 32 | I | 0,8 | 330 | 1386 | П | |
| 3 | 2,2 | 3Бк5Яц2См | 90 | 30 | 40 | 1а | 0,5 | 240 | 528 | П | |
| 4 | 4,5 | 9Бк1См+Ос | 90 | 28 | 36 | 1а | 0,4 | 180 | 810 | П | |
| 5 | 13 | 10Бк+См | 90 | 30 | 28 | 1а | 0,8 | 460 | 5980 | П | |
| 6 | 2,9 | 10Бк+Яц | 90 | 29 | 32 | 1а | 0,8 | 400 | 1160 | П | |
| 7 | 4,2 | 10Бк+См | 100 | 28 | 36 | I | 0,7 | 330 | 1386 | П | |
| 8 | 2,5 | 10Бк | 90 | 25 | 28 | I | 0,8 | 380 | 950 | П | |
| 9 | 22,5 | 9Бк1См+Яц | 90 | 28 | 28 | I | 0,5 | 500 | 11250 | К | |
| 10 | 5,8 | 10Бк | 90 | 23 | 32 | I | 0,8 | 500 | 2900 | П | |
| 11 | 1,5 | 6Бк2См2Яц | 90 | 26 | 32 | II | 0,7 | 300 | 450 | К | |
| 12 | 11,7 | 10Бк+См | 100 | 28 | 32 | II | 0,5 | 200 | 2340 | П | |
| 13 | 5,2 | 10Бк+Б | 90 | 26 | 28 | I | 0,8 | 480 | 2496 | П | |
| 14 | 19,6 | 10Бк+Яв,Г | 90 | 30 | 36 | I | 0,8 | 400 | 7840 | П | |
| 15 | 17,8 | 10Бк+Яв | 100 | 29 | 40 | I | 0,6 | 300 | 5340 | П | |
| Група віку 101 і старше | |||||||||||
| 1 | 0,7 | 7Бк2Яв1Яц+См | 120 | 26 | 40 | II | 0,4 | 150 | 105 | К | |
| 2 | 2,2 | 8Бк2Яц+См | 110 | 27 | 36 | I | 0,4 | 200 | 440 | К | |
| 3 | 1,6 | 7Бк2См1Яц | 110 | 28 | 40 | I | 0,5 | 320 | 512 | К | |
| 4 | 1 | 5Бк3Яц2См | 105 | 28 | 48 | I | 0,5 | 340 | 340 | К | |
| 5 | 7,4 | 9Бк1Яц | 120 | 25 | 36 | III | 0,6 | 220 | 1628 | П | |
| 6 | 3,9 | 8Бк2Яц | 110 | 26 | 32 | II | 0,7 | 290 | 1131 | П | |
| 7 | 3,5 | 5См4Яц1Бк | 110 | 29 | 40 | I | 0,6 | 470 | 1645 | П | |
| 8 | 3,1 | 7Яц2См1Бк | 120 | 27 | 40 | II | 0,5 | 350 | 1085 | П | |
| 9 | 2,7 | 9Бк1См | 110 | 27 | 40 | II | 0,5 | 250 | 675 | П | |
| 10 | 19 | 5Бк4Яц1См | 120 | 27 | 40 | II | 0,6 | 360 | 6840 | К | |
| 11 | 2,4 | 7Бк2См1Яц | 120 | 27 | 38 | II | 1 | 510 | 1224 | К | |
| 12 | 20 | 6Бк2Яц2См | 120 | 26 | 44 | II | 0,7 | 370 | 7400 | К | |
| 13 | 2,6 | 7Бк2См1Яц | 120 | 26 | 36 | II | 0,7 | 320 | 832 | К | |
| 14 | 13 | 10Бк+Яц | 120 | 26 | 40 | III | 0,6 | 250 | 3250 | П | |
| 15 | 21 | 10Бк+Яц | 120 | 35 | 52 | I | 0,8 | 580 | 12180 | П |
За даними табл. 2.1. визначаємо:
- запас на ділянці, для цього перемножуємо площу ділянки (гр. 2) на запас 1 га даної ділянки (гр. 9);
- загальну площу для кожної вікової групи типу лісу цілому (підсумок по вікових групах у гр. 2);
- загальний запас для вікової групи і типу лісу в цілому (підсумок у гр. 10);
- тип деревостану (гр. 11) згідно з принципами екологічної типології.
Типи деревостану можна позначити символами: корінний тип деревостану «К» і похідний – «П».
2.1 Визначення фактичної і потенційної продуктивності
Визначення вказаних показників та вирахування ступені типологічного потенціалу зведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Типологічний потенціал вологої смереково – ялицевої субучини і ступінь його використання
| Група віку, роки | Загальна площа, га | Фактичний запас на всій площі, м3 | Середній фактичний запас на 1 га, м3 | Середній фактичний приріст, м3/га | Існуючий типологічний еталон | Потенційний запас на площі, м3 | Ступінь використання типологічного потенціалу | |||
| Склад дерево-стану | Приріст на 1 га, м3/га | Повнота | Запас, м3/га | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11,0 |
| 5 | 198,1 | 4975 | 25,1 | 5,0 | 6Бк3См1Яц | 5,0 | 1 | 50 | 9905 | 50,2 |
| 15 | 216,9 | 14723 | 67,9 | 4,5 | 8Бк1Яц1См | 3,5 | 0,7 | 70 | 15183 | 97,0 |
| 25 | 85,4 | 11882 | 139,1 | 5,6 | 4Бк4См2Яц | 5,7 | 0,9 | 170 | 14518 | 81,8 |
| 35 | 130,2 | 23362 | 179,4 | 5,1 | 8Бк1Яц1См+Б | 5,5 | 1 | 220 | 28644 | 81,6 |
| 45 | 234,8 | 25404 | 108,2 | 2,4 | 7Бк2Яц1См | 6,0 | 1 | 270 | 63396 | 40,1 |
| 55 | 103,0 | 26314 | 255,5 | 4,6 | 5Бк3Яц2См | 5,5 | 0,8 | 300 | 30900 | 85,2 |
| 65 | 138,6 | 42420 | 306,1 | 4,7 | 6Бк3Яц1См | 5,7 | 0,9 | 400 | 55440 | 76,5 |
| 75 | 108,3 | 39838 | 367,8 | 4,9 | 4Бк3Б2Яц1См | 5,3 | 0,7 | 420 | 45486 | 87,6 |
| 90 | 135,4 | 50512 | 373,1 | 4,1 | 9Бк1См+Яц | 5,6 | 0,5 | 500 | 67700 | 74,6 |
| 110 | 104,1 | 39287 | 377,4 | 3,4 | 7Бк2См1Яц | 4,3 | 1 | 510 | 53091 | 74,0 |
| ∑ | 1454,8 | 278717 | 384273 | |||||||
| сер | 191,6 | 4,2 | 5,2 | 291 | 74,9 |
Для визначення показників табл. 2.2 виконуємо наступну роботу:
- середній фактичний запас на 1 га (гр. 5) отримаємо, як частку від ділення фактичного запасу на всій площі (гр. 4) на загальну площу групи (гр. 3);
- середній фактичний приріст на 1 га. (гр. 6) визначається шляхом ділення середнього запасу на середній вік даної групи, тобто на 5, 15, 25, і т.д. років;
- -середній вік насаджень типу лісу визначається, як середньозважена величина. Для цього перемножуємо площу кожної вікової групи на її середній вік. Відтак сумуємо їх і розділяємо на загальну площу лісу.
Асер = 46,7р.
Асер-середній вік насаджень.
- склад деревостану типологічного еталону (гр. 7) вибирається для кожної вікової групи з табл. 2.1. За типологічний еталон приймаємо корінний деревостан високої повноти і максимальної продуктивності. Вказані показники заносимо у графи 7, 9, 10. на основі цих даних визначаємо середній приріст потенційного насадження (гр. 8);
Середній склад еталонного деревостану визначається як середньозважена величина, але за запасом ( табл. 2.2.1.). Для визначення участі породи її запас ділять на загальний запас на 1 га.
Таблиця 2.2.1
. Розрахунок усередненого запасу еталонних насаджень
| Група віку | Склад еталону | Запас на 1 га | Участь порід, м3 | |||
| См | Б | Бк | Яц | |||
| 1-10 | 6Бк3См1Яц | 50 | 15 | – | 30 | 5 |
| 11-20 | 8Бк1Яц1См | 70 | 7 | – | 56 | 7 |
| 21-30 | 4Бк4См2Яц | 170 | 68 | – | 68 | 34 |
| 31-40 | 8Бк1Яц1См+Б | 220 | 22 | – | 176 | 22 |
| 41-50 | 7Бк2Яц1См | 270 | 27 | – | 189 | 54 |
| 51-60 | 5Бк3Яц2См | 300 | 60 | – | 150 | 90 |
| 61-70 | 6Бк3Яц1См | 400 | 40 | – | 240 | 120 |
| 71-80 | 4Бк3Б2Яц1См | 420 | 42 | 126 | 168 | 84 |
| 81-100 | 9Бк1См+Яц | 500 | 50 | – | 450 | – |
| 101 і > | 7Бк2См1Яц | 510 | 102 | – | 357 | 51 |
| Разом | 2910 | 433 | 126 | 1884 | 467 | |
| Участь порід у формулі | 10 | 1,5 | 0,4 | 6,5 | 1,6 | |
| Усереднений склад | 6Бк2Яц2См |
- потенційний запас (гр. 11) кожної вікової групи визначаємо шляхом перемножування запасу на 1 га типологічного еталону (гр. 10) на загальну площу вікової групи (гр. 3);
- ступінь використання типологічного потенціалу (гр. 11) визначаємо: К = (гр. 3/ гр. 10)∙100%
В порядку перевірки ступеня використання типологічного потенціалу його можна визначити шляхом співставлення середнього фактичного запасу на 1 га (гр. 4) з потенційним (гр. 10).
Фактичну і потенційну продуктивність насадження відповідного типу лісу рекомендується зобразити на граф. (Рис. 2.1.), де на осі абсцис відкладаємо середній вік групи (роки), а на осі ординат запаси насаджень. Для побудови кривих використовуємо показники гр.4 та гр. 10 граф (табл. 2.2). Такий графік є особливо необхідний при відсутності еталонів для окремих вікових груп. Вважається, що це величина буде знаходитися на кривій, що приходить через сусідні точки.
Рис 2.1 Фактична та потенційна продуктивність насаджень.
2.2 Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани
У зв’язку з впливом росту стихійних і антропогенних факторів типи і лісу представлені, як корінними, так і похідними деревостанами. Останні, як правило, не завжди задовільні за станом. З цього приводу на основі даних табл. 2.1. для кожної вікової групи проводиться розподіл на корінні та похідні деревостани (табл. 2.3). В межах вікової групи типи деревостанів розділяються за групами повнот.
Таблиця 2.3.
Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани за повнотою
| Група віку, роки | Загальна площа, га | Площа деревостанів | |||||||||||||||
| корінні | похідні | ||||||||||||||||
| 1,0-0,8 | 0,7-0,6 | 0,5 і < | сума по групі | 1,0-0,8 | 0,7-0,6 | 0,5 і < | сума по групі | ||||||||||
| га | % | га | % | га | % | га | % | га | % | га | % | га | % | га | % | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
| 1-10 | 198,1 | 28,6 | 13,5 | 17,1 | 11,6 | 0 | 0,0 | 45,7 | 12,6 | 85,5 | 66,9 | 66,9 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 152,4 | 13,9 |
| 11-20 | 216,9 | 27,5 | 13,0 | 25,9 | 17,6 | 0 | 0,0 | 53,4 | 14,7 | 142,9 | 18,7 | 20,6 | 6,5 | 0,0 | 0,0 | 163,5 | 15,0 |
| 21-30 | 85,4 | 7,4 | 3,5 | 0,0 | 0,0 | 0 | 0,0 | 7,4 | 2,0 | 55,8 | 7,3 | 22,2 | 7,0 | 0,0 | 0,0 | 78,0 | 7,1 |
| 31-40 | 130,2 | 32,8 | 15,4 | 6,8 | 4,6 | 0 | 0,0 | 39,6 | 10,9 | 84,5 | 11,0 | 6,1 | 1,9 | 0,0 | 0,0 | 90,6 | 8,3 |
| 41-50 | 234,8 | 65,5 | 30,9 | 0,0 | 0,0 | 0 | 0,0 | 65,5 | 18,1 | 166,3 | 21,7 | 3 | 0,9 | 0,0 | 0,0 | 169,3 | 15,5 |
| 51-60 | 103 | 33,5 | 15,8 | 0,0 | 0,0 | 0 | 0,0 | 33,5 | 9,2 | 56,8 | 7,4 | 12,7 | 4,0 | 0,0 | 0,0 | 69,5 | 6,4 |
| 61-70 | 138,6 | 14,6 | 6,9 | 25,2 | 17,1 | 0 | 0,0 | 39,8 | 11,0 | 43,4 | 5,7 | 55,4 | 17,4 | 0,0 | 0,0 | 98,8 | 9,0 |
| 71-80 | 108,3 | 0,0 | 0,0 | 3,8 | 2,6 | 0 | 0,0 | 3,8 | 1,0 | 56,4 | 7,4 | 45 | 14,1 | 3,1 | 40,8 | 104,5 | 9,6 |
| 81-100 | 135,4 | 0,0 | 0,0 | 24,0 | 16,3 | 0 | 0,0 | 24,0 | 6,6 | 53,2 | 6,9 | 53,7 | 16,8 | 4,5 | 59,2 | 111,4 | 10,2 |
| 101 і > | 104,1 | 2,4 | 1,1 | 44,2 | 30,1 | 2,9 | 100,0 | 49,5 | 13,7 | 21 | 2,7 | 33,6 | 10,5 | 0,0 | 0,0 | 54,6 | 5,0 |
| Всього, га | 1454,8 | 212,3 | 147,0 | 2,9 | 362,2 | 765,8 | 319,2 | 7,6 | 1092,6 | ||||||||
| % | 100 | 14,6 | 10,1 | 0,2 | 24,9 | 52,6 | 21,9 | 0,5 | 75,1 |
В подальшому похідні деревостани розділяються за переважаючими породами (табл. 2.4), що допоможе виявити причини зміни порід.
Таблиця 2.4
Площа корінних і похідних деревостанів
| Група віку, роки | Загальна площа, га | Типи деревостанів і їх площа, га | ||||||
| Корінні | Похідні | |||||||
| Грабняк | Осичняк | Сменечник | Берзняк | Букняк | Яличник | |||
| 1 | 2 | 3 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||
| 1-10 | 198,1 | 45,7 | 0 | 0 | 33,5 | 0 | 112,4 | 6,5 |
| 11-20 | 216,9 | 53,4 | 4,5 | 0 | 26,4 | 0 | 99 | 33,6 |
| 21-30 | 85,4 | 7,4 | 0 | 0 | 12,2 | 0 | 63,4 | 2,4 |
| 31-40 | 130,2 | 39,6 | 0 | 0 | 5,9 | 0 | 84,7 | 0 |
| 41-50 | 234,8 | 65,5 | 0 | 0 | 68,8 | 5,6 | 94,9 | 0 |
| 51-60 | 103 | 33,5 | 3,7 | 0 | 5,8 | 0 | 56,8 | 3,2 |
| 61-70 | 138,6 | 39,8 | 0 | 6,9 | 0 | 0 | 42,4 | 49,5 |
| 71-80 | 108,3 | 3,8 | 0 | 0 | 6,2 | 0 | 71,3 | 27 |
| 81-100 | 135,4 | 24 | 0 | 0 | 0 | 0 | 109,2 | 2,2 |
| 101 і > | 104,1 | 49,5 | 0 | 0 | 3,5 | 0 | 48 | 3,1 |
| Всього, га | 1454,8 | 362 | 8 | 7 | 162 | 6 | 782 | 128 |
| % типу | 100 | 24,9 | 75,1 | |||||
| % групи | 100 | 24,9 | 0,6 | 0,5 | 11,2 | 0,4 | 53,8 | 8,8 |
3. Лісівничо-економічна ефективність типологічного аналізу
З метою виявлення втрат деревини у віці рубки, які виявленні в результаті типологічного аналізу відповідного типу лісу визначається лісівнича ефективність його проведення. З цією метою використовуємо показники табл. 2.2. (гр. 4, 11) і переносимо в табл. 3.1.
Таблиця 3.1.
Лісівнича ефективність типологічного аналізу
| Тип лісу | Площа всього типу лісу, га | Площа стиглих насаджень | Недобір деревини у віці рубки, м3 | Недобір деревини з 1 га у віці рубки, м3 | Максимально можливі втрати деревини в типі лісу, м3 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| C3-яц-см-Бк | 1454,8 | 239,5 | -30992 | -129 | -188255 |
Показники табл. 3.1. визначаємо наступним чином:
- вік рубки приймаємо згідно діючих вимог залежно від породи, типу лісу та групи лісів, лісорослинної зони.
В даному випадку вік рубки становить 91-100 років.
- недобір деревини (гр. 2) вираховуємо, як різницю між фактичним і потенційним запасом;
- площу стиглих насаджень беремо з табл. 2.1. (гр. 3), на основі даних про вік рубки;
- недобір деревини з 1 га у віці рубки (гр. 5) отримуємо, як частку від ділення недобору деревини у віці рубки (гр. 4) на площу стиглих насаджень;
- площу всього типу лісу (гр. 2) беремо із табл. 2.1. (гр. 2);
- максимально важливі втрати деревини в типі лісу визначається шляхом перемноження недобору деревини з 1 га у віці рубки (гр. 5) на площу всього типу лісу.
РОЗДІЛ 4. ВИСНОВКИ ПРО СУЧАСНИЙ СТАН НАСАДЖЕНЬ СМЕРИКОВО – ЯЛИЦЕВОЇ СУБУЧИНИ.
Волога смериково – ялицева субучина розповсюджена по всій території Карпат. Цей тип лісу поширений переважно в середніх висотах , але стан його насаджень є не зовсім задовільним.
Аналізуючи вікову структуру насаджень, доцільно звернути увагу на те, що найбільшу площу насаджень займають молодняки, тобто деревостани у віці 1-40 років. Важливим значенням є ступінь використання типологічного потенціалу за віковими групами. Загальний рівень використання типологічного потенціалу становить майже 75%. Такий рівень використання є досить характерним для цього типу лісу тому, що досить велику частку становлять похідні деревостани за учатю смереки та ялиці. Зазвичай ялиця досить стійкою в природньму ареалі бука, так як її природнє місцезростання у Карпатах є наближеним до умов зростання бука лісового. На відміну від смереки, яка характеризується меншою стійкістю до шкідників та хвороб. Змішані за складом і складні за формою різновікові лісостани повніше використовують лісорослинні умови, тому є більш продуктивнішими, більш стійкими.
Також, слід звернути увагу на особливості розподілу насаджень. Похідні деревостани займають майже 75 %, порівняно з корінними, які складають 25 % від всієї площі деревостанів. Для того щоб відновити корінні насадження без змін порід, а також підвищити продуктивність деревостанів, необхідно правильно проводити рубки догляду; суцільні рубки; видалити хворі та малопродуктивні похідні деревостани; – застосувати певні методи боротьби з шкідниками.
Варто відзначити наскільки відбуваються втрати деревини у насадження віку рубки – 129 м3, це при тому, що седерні запас у віці рубки становить 500м3 у еталонних і біля 400м3 решті насадженнях. Загальні втрати деревини на всій площі, при досягненні їх віку рубки становить майже 190 тис.м3.
Список використаних джерел
- Герушинський З. Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник. – Львів: вид-во «Піраміда», 1996.- 208 с.
- Тереля І.П., Ященко П.Т., Зварич Ю.В., Михайлів О.Б. Лісознавство: Курсова робота. – Львів: УкрДЛТУ, 2005. – 32 с.
- Швиденко А. Й., Остапенко Б. Ф. Лісознавство: Підручник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001.- 352с.
- Генсірук С.А., Фурдичко О. І., Бондар В.С., Історія лісівництва в Україні. Львів: Світ, 1995.- 424с.;
- Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. – 160 с.