Кафедра лісової таксації
та лісовпорядкування
курсовий проект
з організації і розвитку лісового господарства
на
ДП “Радехівське ЛМГ”
Зміст
Вступ | 4 |
1. Характеристика території і лісорослинних умов | 5 |
1.1. Місцезнаходження і площа | 5 |
1.2. Організація території | 6 |
1.3. Лісорослинна зона і клімат | 6 |
1.4. Рельєф, грунти та гідрологічні умови | 7 |
2. Характеристика лісового фонду | 10 |
2.1. Групи і категорії земель | 10 |
2.2. Основні показники лісового фонду | 11 |
2.2.1. Розподіл загальної площі на групи і категорії земель | 12 |
2.2.2. Розподіл вкритих лісом земель за переважаючими породами і класами бонітету | 13 |
2.2.3. Розподіл вкритих лісом земель за породами і повнотами | 13 |
2.2.4. Розподіл вкритих лісом земель за породами і типами лісу | 13 |
3. Економічні умови | 20 |
4. Основні положення організації і ведення лісового господарсьва на майбутній період | 23 |
4.1. Господарські частини | 23 |
4.2. Господарські секції | 25 |
4.3. Розподіл площ господарських секцій за категоріями земель | 28 |
4.4. Розподіл вкритих лісом земель (га) і запасів (10 м³) за класами віку | 29 |
4.5. Середні таксаційні показники насаджень | 34 |
5. Використання лісу | 41 |
5.1. Розподіл площі і запасу на вікові групи | 41 |
5.2. Головне користування лісом | 45 |
5.3. Розподіл лісосік головного користування | 47 |
5.4. Розмір лісосік, пов’язаних із веденням лісового господарства | 58 |
5.5. Санітарні рубки | 60 |
5.6. Рубки догляду | 61 |
6. Проектовані господарські заходи | 67 |
6.1. Об’єм лісовідновних робіт | 67 |
6.2. Заходи лісозахисну | 68 |
6.3. Об’єм меліоративних робіт | 70 |
6.4. Протипожежні заходи | 70 |
6.5. Побічне користування | 71 |
6.6. Будівництво, транспорт і механізація виробництва | 72 |
6.7. Розмір затрат на ревізійний період | 74 |
7. Очікувана ефективність запроектованих заходів | 78 |
7.1. Зміни у розподілі площ | 78 |
7.2. Зміни породного складу | 79 |
7.3. Основні показники лісового фонду | 82 |
Висновки | 83 |
Література | 84 |
Додатки | 85 |
Вступ
Ліс – важлива частина природних багатств кожної країни. Він виступає у якості джерела цінної деревини, технічної сировини, харчових та кормових ресурсів. За останні роки зросло значення лісу як екологічного фактора. Лісові насадження широко використовують в захисному лісорозведенні, а також при проведенні меліорацій.
Лісовпорядкування є обов’язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства. Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.
Першочерговим завданням лісовпорядкування є окреслення шляхів якнайшвидшого приведення лісового фонду держави до еталону на принципах раціонального, безперервного та невиснажливого лісокористування. У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об’єкта лісовпорядкування.
Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.
Розділ 1. Характеристика території та лісорослинних умов
1.1.Місцезнаходження і площа
ДП «Радехівське ЛМГ» розташоване в північній частині Львівської області на території трьох адміністративних районів: Сокальського, Радехівського і Кам’янко-Бузького.
Поштова адреса: 80200 Львівська обл., м. Радехів вул. Витківська, 26.
Адміністративно – організаційна структура та загальна площа наведена в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Адміністративно – господарська структура і загальна площа
Найменування лісництв | Адміністративний р-н | Загальна площа |
1. Сокальське | Сокальський | 5069 |
2. Бендюзьке | Сокальський Радехівський | 1371 2646 |
Усього по лісництву | – | 4017 |
3. Витківське | Радехівський | 6869 |
4. Радехівське | Сокальський Радехівський | 887 2503 |
Усього по лісництву | – | 3390 |
5.Лопатинське | Радехівський | 5583 |
6.Бабичівське | Радехівський Кам’янко-Бузький | 4288 987 |
Усього по лісництву | – | 5275 |
7. Нивицьке | Радехівський | 4891 |
Разом по підприємству | – | 35094 |
1.2.Організація території
ДП «Радехівське лісомисливське господарство» було створене в 1960 р. згідно постанови Ради Міністрів України від 30 листопада 1959 року за №1834 і наказом по головному управлінню лісового господарства і лісозаготівель при РМ України від 14 травня 1960 року №117 „Про реорганізацію системи управління лісового господарства і лісозаготівель”.
Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу ДП “Радехівське ЛМГ” проведено в 1948 році Львівською експедицією Українського аеролісовпорядного тресту. Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1960, 1970, 1980,1991 роках.
1.3.Лісорослинна зона і клімат
Згідно лісорослинного районування територія лісгоспу відноситься до широколистяної зони Східноєвропейської провінції Поліської підпровінції Малополіського округу соснових і дубово-соснових лісів.
Клімат району розміщення лісгоспу помірно-континентальний зі слабким коливанням температур, відсутністю сильних морозів, частими відлигами, значною кількістю опадів, досить високою вологістю повітря і порівняно невеликою кількістю ясних безхмарних днів.
Кліматичні показники наводяться за даними метеостанції м.Радехова за період спостережень 1946-1994 роки.
Клімат території підприємства сприятливий для успішного росту таких деревних порід і чагарників як: сосна, дуб, ясен, клен гостролистий, граб, вільха чорна, ліщина, калина, бруслина, горобина.
Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства :
Температура: середня 7,4 , максимальна +36,9, мінімальна – 32,2. Середня кількість опадів – 720 мм.
Напрям переважаючих і шкідливих вітрів та їх швидкість: весна – Зх, літо – Зх, осінь – ПдЗх, зима – ПдЗх. Тривалість вегетаційного періоду 215 днів.
Приморозки: останні весняні 2 липня, перші осінні – 16 жовтня. Снігове вкриття: час появи 25 грудня, товщина 8 см, час сходу 15 березня. Глибина промерзання грунту 38 см. Середні дати: замерзання рік 12 грудня, скресання рік 15 березня.
1.4.Рельєф, грунти та гідрологічні умови
Вся територія лісгоспу відноситься до рівнинних лісів. Північна частина території розташована на Волинській височині піднятій в середньому на 260м. над рівнем моря з окремими підвищеннями (Повчанські висоти) до 340-360м. над рівнем моря.
В границях лісгоспу поверхня цієї височини не перевищує 270 м над рівнем моря і утворює пасмо, яке називається Сокальським. Сокальське пасмо, що в цілому відноситься до лісостепового ландшафту, переходить на півдні не високим, але виразним уступом в зовсім іншу природну область, т. з. Мале або Львівське Полісся.
В цілому рельєф місцевості ДП «Радехівське ЛМГ» понижено рівнинний, горбистий на периферії, місцями переривчастий піщаними підвищеннями, які тягнуться в основному з північного-заходу на південний-схід.
В основі геологічної будови району розташування лісгоспу лежать третинні відкладення (третинні піски, піски, вапняки, кремнеземи і крейдяна товща).
Основна площа покрита флювіогляціальними і дерново-алювіальними пісками, частково крейдяними мергелями.
По характеру впливу рослинності на грунтово-утворювальний процес і характеру самих ґрунтів територія поділяється на 2 ґрунтові зони:
– лісосмугову з перевагою дерново-підзолистих ґрунтів в Буго-Стрийській низовині;
– лісостепову з опідзоленими сірими лісовими ґрунтами на Сокальському підвищенні.
На значних площах ґрунти сформувались в умовах надмірного зволоження. В заплавах рік і мікропониженнях залягають болотні ґрунти: іловато-глеєві, торфяно-глеєві і торф’яники.
На Сокальському підвищенні утворились сірі лісові ґрунти на лесовидних суглинках і третинних глинах під широколистяними лісами. Грядовий рельєф, м’яка підстилка і присутність карбонатів сприяли лужній реакції, тому ґрунти тут частіше слабо- і середньо-підзолисті, які являються основою формування свіжих і вологих дібров. Разом з тим тут зустрічаються дернові слабо- і середньо-підзолисті суглинисто-піщані і піщано-глинисті ґрунти з прошарками суглинку, на яких формуються судіброви.
Процеси ерозії спостерігаються в лісах, розташованих на горбистому рельєфі, але інтенсивність цих процесів незначна. В запобіганні ерозії ґрунтів велику захисну роль відіграють широколистяні насадження, із яких виділені урядовими постановами байрачні ліси.
Територія лісгоспу розташована в басейні рік Західний Буг і Стир.
За ступенем вологості більша частина ґрунтів відноситься до вологих, які становлять більше 51%. На долю земель з надмірним зволоженням припадає 0,3% площі вкритих лісовою рослинністю земель. Болота займають площу 498 га – з них: верхові – 18 га, перехідні – 2 га, низинні – 478 га.
Гідромеліоративні роботи на території ДП почали проводити з 1976 року.
Осушувальна система на території ДП „Радехівське ЛМГ” не пов’язана з загальною системою водорегулювання сільськогосподарських робіт.
Розділ 2. Характеристика лісового фонду
До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.
До лісового фонду України не належать:
– зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів;
– окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
2.1.Категорії лісів
Розрізняють такі основні категорії лісів:
- захисні ліси (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисті функції) ;
- рекреаційно-оздоровчі ліси (виконують переважно рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції);
- ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення (виконують особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо);
- експлуатаційні ліси.
Розподіл загальної площі земель на групи і категорії зависності наводимо в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл загальної площі земель на групи і категорії захисності
Категорії захисності лісів | Категорія лісів, га | Разом, га | Відсоток від загальної площі, % | |
Захисні | Експл. | |||
1. Захисні ліси | ||||
1.1. Водоохоронні | 668,0 | 668,0 | 1,9 | |
1.2. Захисні | 5363,0 | 5363,0 | 15,3 | |
1.3. Санітарно-гігієнічні та оздоровчі | ||||
1.3.1. Зелені зони | 7035,0 | 7035,0 | 20,1 | |
1.3.2. Ліси населених пунктів | ||||
1.3.3. Ліси зон санітарної охорони джерел водопостачання | ||||
1.3.4. Ліси зон санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій | ||||
1.4. Заповідники і національні парки | 105,0 | 105,0 | 0,3 | |
1.5. Субальпійські ліси | ||||
2. Експлуатаційні ліси | ||||
2.1. Експлуатаційні | 21870,0 | 21870,0 | 62,4 | |
2.2. Спецзони і спецсмуги | ||||
Разом | 13171,0 | 21870,0 | 35041,0 | 100 |
З наведених даних видно, що більшу частину площі займають експлуатаційні ліси (21870 га). Серед захисних пануючими є ліси зелених зон.
2.2.Основні показники лісового фонду
Загальна площа лісового фонду становить 35041,0 га. В наступних підрозділах ми проведемо розподіл площі держлісгоспу за переважаючими породами, типами лісу, в залежності від класу бонітету та повноти насаджень.
2.2.1.Розподіл загальної площі на групи і категорії земель
Поділ лісів на групи здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням державних органів лісового господарства, погодженим з державними органами охорони природи (стаття 40).
Даний поділ площі ДП “Радехівське ЛМГ” подаємо у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл загальної площі ДЛГ на групи і категорії земель станом на 2004 р.
Групи і категорії земель | Категорії лісв | Разом | ||||
Захисні | Експлуатаційні | |||||
га | % | га | % | га | % | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1. Лісові, всього | 12615,2 | 95,8 | 21012,5 | 96,1 | 33627,7 | 96,0 |
1.1. Вкриті лісовою рослинністю | ||||||
1.1.1. природного походження | 3373,1 | 25,6 | 4922,7 | 22,5 | 8295,8 | 23,7 |
1.1.2. штучного походження | 8261,7 | 62,7 | 14436,3 | 66,0 | 22698,0 | 64,8 |
Разом | 11634,8 | 88,3 | 19359,0 | 88,5 | 30993,8 | 88,5 |
1.2. Незімкнені лісові культури | 495,1 | 3,8 | 834,2 | 3,8 | 1329,3 | 3,8 |
1.3. Не вкриті лісовою рослин-ністю землі | ||||||
1.3.1. рідколісся | 0,7 | 0 | 5,9 | 0 | 6,6 | 0 |
1.3.2. згарища та загиблі насадження | ||||||
1.3.3. незаліснені лісосіки, зруби | 148,8 | 1,1 | 228,1 | 1,1 | 376,9 | 1,1 |
1.3.4. галявини і пустки | 111,7 | 0,9 | 153,0 | 0,7 | 264,7 | 0,8 |
1.4. Дороги і просіки | 221,1 | 1,7 | 398,2 | 1,8 | 619,3 | 1,8 |
1.5. Постійні плантації і школи | 3,0 | 0 | 34,1 | 0,2 | 37,1 | 0,1 |
Разом не вкритих лісовою рослинністю земель | 261,2 | 2,0 | 387,0 | 1,8 | 648,2 | 1,9 |
2. Нелісові | ||||||
2.1. Угіддя | ||||||
2.1.1. рілля | 42,7 | 0,3 | 16,5 | 0,1 | 59,2 | 0,2 |
2.1.2. сіножаті | 131,4 | 1,0 | 247,7 | 1,1 | 379,1 | 1,1 |
2.1.3. пасовища (вигони) | 1,6 | 0 | 1,6 | 0 | ||
2.1.4. води | 24,1 | 0,2 | 86,1 | 0,4 | 110,2 | 0,3 |
Разом угідь | 198,2 | 1,5 | 351,9 | 1,6 | 550,1 | 1,6 |
2.2. Землі спеціального призначення | ||||||
2.2.1. канави | ||||||
2.2.2. садиби, електротраси | 77,2 | 0,6 | 134,6 | 0,6 | 211,8 | 0,6 |
Продовження табл. 2.2
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Разом земель спецпризначення | 77,2 | 0,6 | 134,6 | 0,6 | 211,8 | 0,6 |
2.3. Невикористовувані землі | ||||||
2.3.1. болота | 220,7 | 1,7 | 357,9 | 1,6 | 578,6 | 1,7 |
2.3.2. піски і кам`янисті розсипи | 59,7 | 0,4 | 13,1 | 0,1 | 72,8 | 0,2 |
2.3.3. яри і крутосхили | ||||||
Разом невикористаних земель | 280,4 | 2,1 | 371,0 | 1,7 | 651,4 | 1,9 |
Всього нелісових земель | 555,8 | 4,2 | 857,5 | 3,9 | 1413,3 | 4,0 |
Загальна площа | 13171,0 | 100,0 | 21870,0 | 100,0 | 35041,0 | 100,0 |
Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що більшу частину підприємства становлять лісові землі (96 %), нелісові ж становлять всього 4 % площі. З них на угіддя припадає 1,6 %, на землі спецпризначення – 0,6 %.
2.2.2. Розподіл вкритих лісом земель за переважаючими породами і класами бонітету
Розподіл вкритих лісом земель наводимо у табл. 2.3. З наведених даних бачимо, що переважаючими в ДП “Радехівське ЛМГ” є деревні породи з I (57.3 %) і II(19.0 %) класами бонітету. 16,3 % насаджень мають Ia клас бонітету, а 3,3 % – Iв. Решту (близько 4 %) насаджень мають бонітет III і нижчих класів.
2.2.3.Розподіл вкритих лісом земель за породами і повнотами
Даний розподіл відображаємо у табл. 2.4. Аналізуючи дану таблицю, бачимо, що переважаючими є насадження з повнотою 0,6 і 0,7 (відповідно 23,4 % і 41,9 %). Найменшу площу займають насадження з повнотою 0,3 і 1,0. Найбільшу середню повноту мають насадження дуба червоного (0,79).
2.2.4. Розподіл вкритих лісових земель за породами і типами лісу
Цей розподіл приводимо у табл. 2.5.
Таблиця 2.3
Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель (га)
за переважаючими породами і класами бонітету
Переважаючі породи | Класи бонітету | Разом | Сер. клас бонітету | ||||||||
Iв | Ia | I | II | III | IV | V | Va | га | % | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
1. Хвойні | |||||||||||
Сзв | 284,7 | 3168,0 | 11308,3 | 2632,4 | 551,0 | 42,1 | 48,7 | 4,9 | 18040,1 | 58,2 | I,0 |
См | 5,4 | 17,2 | 55,9 | 6,6 | – | – | – | – | 85,1 | 0,3 | Ia,7 |
Сбан | – | – | 0,5 | 0,5 | 0,8 | – | – | – | 1,8 | 0 | I,5 |
МдЄ | 27,0 | 10,2 | 11,5 | – | – | – | – | – | 48,7 | 0,1 | Ib,7 |
СВей | – | 0,1 | 0,2 | 0,6 | – | – | – | – | 0,9 | 0 | I,6 |
Савст. | – | – | – | – | 1,9 | – | – | – | 1,9 | 0 | III,0 |
Разом | 317,1 | 3195,5 | 11376,4 | 2640,1 | 553,7 | 42,1 | 48,7 | 4,9 | 18178,5 | 58,6 | – |
2. Твердолистяні | |||||||||||
Дзв | 13,2 | 334,8 | 4150,6 | 1952,3 | 362,6 | 0,8 | – | – | 6814,3 | 22,0 | I,3 |
Дчер | 316,0 | 296,1 | 32,0 | 5,0 | 2,0 | – | – | – | 651,1 | 2,1 | Ib,6 |
Бкл | – | 0,6 | – | – | – | – | – | – | 0,6 | 0 | Ia,7 |
Гзв | – | – | 81,1 | 225,6 | 69,0 | – | – | – | 375,7 | 1,2 | II,0 |
Ясзв | 48,5 | 168,8 | 220,2 | 35,2 | 1,7 | – | – | – | 474,4 | 1,5 | Ia,5 |
Клг | 2,7 | 9,9 | 6,6 | 0,7 | – | – | – | – | 19,9 | 0,1 | Ia,3 |
Ак б | 12,8 | 5,2 | 1,5 | 0,8 | – | – | – | – | 20,3 | 0,1 | Ib,6 |
Продовження табл. 2.3
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | |
Разом | 393,2 | 815,4 | 4492,0 | 2219,6 | 435,3 | 0,8 | – | – | 8356,3 | 27,0 | – | |
3. М’яколистяні | ||||||||||||
Бп | 51,5 | 200,1 | 188,2 | 181,1 | 74,0 | 16,0 | – | – | 710,9 | 2,3 | I,1 | |
Ос | 14,8 | 20,6 | 5,4 | 1,0 | 0,8 | – | – | – | 42,6 | 0,1 | Ib,6 | |
Вхч | 256,9 | 802,3 | 1664,0 | 815,6 | 77,2 | 5,1 | 2,2 | 1,2 | 3624,5 | 11,7 | Ia,9 | |
Вхс | – | 0,6 | – | – | 0,6 | – | – | – | 1,2 | 0 | I,5 | |
Лп д | 0,3 | 4,7 | 27,1 | 34,0 | 2,5 | – | – | – | 68,6 | 0,3 | I,5 | |
Тополі | – | – | – | 1,9 | 4,4 | 2,5 | 1,4 | – | 10,2 | 0 | III,3 | |
Горіх гр. | – | – | – | – | 1,0 | – | – | – | 1,0 | 0 | III,0 | |
Разом | 323,5 | 1028,3 | 1884,7 | 1033,6 | 160,5 | 23,6 | 3,6 | 1,2 | 4459,0 | 14,4 | – | |
Всього | га | 1033,8 | 5039,2 | 17753,1 | 5893,3 | 1149,5 | 66,5 | 52,3 | 6,1 | 30993,8 | 100 | – |
% | 3,3 | 16,3 | 57,3 | 19,0 | 3,7 | 0,2 | 0,2 | – | 100 | – |
Таблиця 2.4
Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель (га)
за переважаючими породами і повнотами
Переважаючі породи | Відносні повноти | Разом | Середня повнота | |||||||
0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1,0 | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
1. Хвойні | ||||||||||
Сзв | 75,4 | 296,9 | 1087,4 | 4230,6 | 7144,6 | 4412,9 | 733,2 | 59,1 | 18040,1 | 0,69 |
См | 4,1 | 4,4 | 5,4 | 9,2 | 23,6 | 36,8 | 1,6 | – | 85,1 | 0,69 |
Сбан | – | – | – | 1,8 | – | – | – | – | 1,8 | 0,60 |
МдЄ | – | – | 2,2 | 7,7 | 25,3 | 9,8 | 3,7 | – | 48,7 | 0,71 |
СВей | – | – | 0,1 | 0,6 | 0,2 | – | – | – | 0,9 | 0,61 |
Савст. | – | – | 0,7 | 1,2 | – | – | – | – | 1,9 | 0,56 |
Разом | 79,5 | 301,3 | 1095,8 | 4251,1 | 7193,7 | 4459,5 | 738,5 | 59,1 | 18178,5 | – |
2. Твердолистяні | ||||||||||
Дзв | 22,1 | 129,7 | 749,0 | 1634,7 | 3118,8 | 1048,6 | 108,3 | 3,1 | 6814,3 | 0,67 |
Дчер | – | – | 7,9 | 13,3 | 185,7 | 265,3 | 157,3 | 21,6 | 651,1 | 0,79 |
Бкл | – | – | – | – | 0,6 | – | – | – | 0,6 | 0,70 |
Гзв | – | 23,1 | 19,3 | 125,8 | 164,4 | 42,6 | 0,5 | – | 375,7 | 0,65 |
Ясзв | 5,2 | 17,9 | 101,0 | 302,1 | 44,7 | 3,5 | – | – | 474,4 | 0,58 |
Клг | – | – | 0,3 | 1,6 | 15,7 | 2,3 | – | – | 19,9 | 0,70 |
Ак б | – | 0,6 | 2,8 | 9,4 | 2,8 | 4,7 | – | – | 20,3 | 0,64 |
Продовження табл. 2.4
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | |
Разом | 27,3 | 171,3 | 880,3 | 2086,9 | 3532,7 | 1367,0 | 266,1 | 24,7 | 8356,3 | – | |
3. М’яколистяні | |||||||||||
Бп | 0,8 | 37,7 | 51,9 | 128,3 | 264,8 | 178,4 | 45,6 | 3,4 | 710,9 | 0,69 | |
Ос | – | 2,3 | 4,7 | 13,4 | 18,3 | 3,1 | 0,8 | – | 42,6 | 0,63 | |
Вхч | 3,1 | 31,3 | 144,4 | 915,9 | 1690,9 | 718,3 | 116,3 | 4,3 | 3624,5 | 0,69 | |
Вхс | – | – | – | 0,6 | – | 0,6 | – | – | 1,2 | 0,70 | |
Лп д | 0,7 | 4,1 | 13,0 | 30,5 | 19,5 | 0,8 | – | – | 68,6 | 0,60 | |
Тополі | – | – | 3,8 | 4,4 | 2,0 | – | – | – | 10,2 | 0,58 | |
Горіх гр. | – | – | 1,0 | – | – | – | – | – | 1,0 | 0,50 | |
Разом | 4,6 | 75,4 | 218,8 | 1093,1 | 1995,5 | 901,2 | 162,7 | 7,7 | 4459,0 | – | |
Всього | га | 106,2 | 535,3 | 2111,8 | 7230,0 | 12979,3 | 6768,9 | 1170,8 | 91,5 | 30993,8 | – |
% | 0,3 | 1,7 | 6,8 | 23,4 | 41,9 | 21,8 | 3,8 | 0,3 | 100 | – |
Таблиця 2.5
Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель (га)
за переважаючими породами і типами лісу
Переважаючі породи | Типи лісу | |||||||||||||||
А1-С | А2-С | А3-С | А4-С | А5-С | В2-дС | В3-дС | В4-дС | С2-гД | С2-гдС | С2-гсД | С3-гД | С3-дС | С3-гдС | С3-гсД | С4-Д | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
1. Хвойні | ||||||||||||||||
Сзв | 18,7 | 316,8 | 175,0 | 56,7 | 47,0 | 3520,3 | 5152,8 | 330,2 | – | 1394,5 | 6,6 | 19,9 | 17,4 | 6641,0 | 88,9 | – |
См | – | – | – | – | – | 1,5 | 1,8 | 0,7 | – | 3,7 | – | 5,6 | – | 14,7 | 3,4 | – |
Сбан | – | – | – | – | – | – | 1,3 | – | – | – | – | – | – | 0,5 | – | – |
МдЄ | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 3,0 | – | 13,9 | 5,7 | – |
СВей | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 0,9 | – | – |
Савст. | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 1,2 | – | – | – | 0,7 | – | – |
Разом | 18,7 | 316,8 | 175,0 | 56,7 | 47,0 | 3521,8 | 5155,9 | 330,9 | – | 1399,4 | 6,6 | 28,5 | 17,4 | 6671,7 | 98,0 | – |
2. Твердолистяні | ||||||||||||||||
Дзв | – | – | – | – | – | – | – | – | 6,6 | 61,6 | 50,9 | 296,5 | 24,6 | 159,3 | 3138,3 | 3,0 |
Дчер | – | – | – | – | – | 13,5 | 3,7 | – | 5,3 | 2,0 | 4,2 | 19,5 | – | 20,6 | 259,3 | – |
Бкл | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – |
Гзв | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 9,1 | 2,7 | 4,5 | – | 14,6 | 76,0 | – |
Ясзв | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 1,1 | 0,5 | 25,4 | – | 0,9 | 109,3 | 3,5 |
Клг | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 0,9 | – | – | 0,5 | – |
Продовження таблиці 2.5
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | |
Ак б | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 0,5 | – | – | – | 11,0 | 1,2 | – | |
Разом | – | – | – | – | – | 13,5 | 3,7 | – | 11,9 | 74,3 | 58,3 | 346,8 | 24,6 | 206,4 | 3584,6 | 6,5 | |
3. М’яколистяні | |||||||||||||||||
Бп | – | – | 4,8 | 9,3 | 9,3 | 5,1 | 118,3 | 134,0 | – | 7,0 | – | 28,1 | – | 136,0 | 125,9 | – | |
Ос | – | – | – | – | – | – | 0,8 | 0,9 | – | – | 0,5 | 2,0 | – | 4,0 | 3,2 | – | |
Вхч | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 76,3 | 2,3 | 115,6 | 115,5 | – | |
Вхс | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 0,6 | – | |
Лп д | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 5,9 | 9,2 | 0,8 | – | 20,0 | – | |
Тополі | – | – | – | – | – | – | 1,4 | – | – | – | – | 0,9 | – | – | 4,8 | – | |
Горіх гр. | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
Разом | – | – | 4,8 | 9,3 | 9,3 | 5,1 | 120,5 | 134,9 | – | 7,0 | 6,4 | 116,5 | 3,1 | 255,6 | 270,0 | – | |
Всього | га | 18,7 | 316,8 | 179,8 | 66,0 | 56,3 | 3540,4 | 5280,1 | 465,8 | 11,9 | 1480,7 | 71,3 | 491,8 | 45,1 | 7133,7 | 3952,6 | 6,5 |
% | 0,1 | 1,0 | 0,6 | 0,2 | 0,2 | 11,4 | 17,0 | 1,5 | 0 | 4,8 | 0,2 | 1,6 | 0,1 | 23,0 | 12,8 | 0 |
З даної таблиці можна зробити висновок, що найпоширенішими типами лісо рослинних умов на території ДП “Радехівське ЛМГ” є С2, С3 та D2.Найбільшу площу займають такі типи лісу як С3-гдС (7133,7 га) і С3-гсД
(3952,6 га), найменшу – А1-С (18,7 га) і С2-гД (11,9 га).
Розділ 3. Економічні умови
3.1.Основні галузі народного господарства у районі розміщення лісгоспу
Основними підприємствами в районі розташування лісгоспу є: Радехівський цукровий завод, Лопатинський і Вузлівський спиртзаводи, Стоянівське торфопідприємство, Червоноградський деревообробний комбінат, шахти №5 і №8 “Великомостівська”.
Переробкою деревини займаються ДП “Радехівське ЛМГ”, а також Сокальське та Радехівське ДП ЛГП “Галсільліс”.
Сільське господарство направлено на вирощування зернових (пшениця, жито, кукурудза) і технічних культур (льон, цукровий буряк).
3.2.Потреба в деревині та її відпуск
Державне підприємство «Радехівське ЛМГ» задовольняє потребу в деревині споживачів адміністративних районів Львівської області. Найбільшим споживачем є державний комітет лісового господарства. Річна потреба в деревині в зоні діяльності ДП складає 44,2 тис. м3. Відпуск її за останні два роки з лісів державного лісового фонду становить 78,4 тис. м3.
Основні сортименти, що заготовляються в державному підприємстві: пиловник, буд. ліс, підтоварник, дрова.
Розмір вивозу деревини за межі зони діяльності за останні два роки становив близько 35 тис. м3.
Потреба в деревині задовольняється на 64 %, в тому числі на власні потреби 54 %. Дефіциту деревини в районі розташування ДП немає.
Район характеризується добре розвинутою мережею штяхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності ДП є залізниця Ковель-Чернівці і автомобільна дорога Львів-Луцьк.
3.3.Лісові такси
Ліси ДП «Радехівське лісомисливське господарство» віднесені до другого лісотаксового поясу. Розподіл за лісотаксовими розрядами проведено згідно «Такс на деревину лісових порід, що відпускаються на пні і на живицю». Існуючий розподіл площі на лісотаксові пояси і розряди відповідає сучасним економічним умовам.
Ці такси застосовуються під час відпуску будь-яким заготівельникам деревини лісових порід на пні в порядку рубок головного користування, суцільних санітарних та лісовідновних рубок, рубок, не пов’язаних з веденням лісового господарства (розчищення земельних ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, доріг тощо), а також під час заготівлі живиці.
Розподіл площ лісництв і держлісгоспу за розрядами такс наводимо в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Розподіл площ лісництв і лісгоспу за розрядами такс
Назва лісництв | Розподіл площ за розрядами, га | Разом | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
Сокальське | – | – | 3049 | 2021 | – | 5070 |
Бендюзьке | – | 1259 | 2758 | – | – | 4017 |
Витківське | 716 | 6153 | – | – | – | 6869 |
Радехівське | 1717 | 1619 | – | – | – | 3336 |
Лопатинське | – | 2903 | 2680 | – | – | 5583 |
Бабичівське | 144 | 5131 | – | – | – | 5275 |
Нивицьке | – | 4287 | 604 | – | – | 4891 |
Разом | 2577 | 21352 | 9091 | 2021 | – | 35041 |
3.4.Роль лісового господарства в економіці району
Лісове господарство в економіці району займає провідне місце. Основними напрямками його розвитку є відновлення і підвищення продуктивності насаджень, їх водозахисних, захисних, естетичних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих і інших корисних властивостей лісу. Загальна потреба районів у деревині з місцевих лісів задовольняється на 64 %, в тому числі з лісів господарства на 54 %.
Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб лісової охорони, ведення підсобного господарства, потреб мисливського господарства. Значення лісових сіножатей і пасовищ у кормовому балансі району незначне.
З побічних лісових користувань в ДП “Радехывське ЛГМ” мають місце збір грибів, ягід, лікарських рослин, розміщення пасік.
Ліси виконують ґрунтозахисну, водоохоронну і водо регулюючу роль. В умовах господарства ліс відіграє санітарно-гігієнічну та естетичну роль. В лісах проводять полювання. Воно носить як спортивний так і промисловий характер.
Розділ 4. Основні положення організації і ведення лісового
господарства на майбутній період
Організація лісового господарства має своїм завданням забезпечувати ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, цільового призначення, лісорослинних умов, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують [3].
4.1.Господарські частини
Організація господарства у різних категоріях лісів не може бути однаковою. Беручи до уваги функціональне призначення лісів, установлений у них режим ведення лісового господарства і лісокористування, для практичної організації господарської діяльності лісовий фонд підприємства ділять на самостійні одиниці – господарські частини.
Господарська частина – це територіально відокремлена сукупність насаджень та інших категорій земель підприємства, об’єднана спільною метою ведення господарства, напрямком і рівнем інтенсивності лісового господарства та лісоексплуатації. Господарські частини повинні мати визначені межі у вигляді просік або природних рубежів (доріг, річок, гірських хребтів тощо).
Кількість утворюваних господарських частин залежить від різноманітності економічних умов, народногосподарських та місцевих вимог до лісового господарства. Підставою для їхнього виділення є поділ лісів на групи та категорії захисності. Господарська частина може об’єднувати деревостани, утворені різними деревними породами, однак сукупність цих насаджень повинна мати однакове господарське призначення і перебувати в однакових економічних умовах. Насадження господарської частини можуть відрізнятися не тільки за складом порід, але й за своєю продуктивністю, походженням, станом.
У ДП “Радехівське ЛМГ” виділено дві господарські частини: експлуатаційну, яка займає 21870,0 га і захисну, яка займає 13171,0 га. Детальніший поділ на господарські частини наводимо в табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Розподіл загальної площі на категорії земель
у межах утворених господарських частин, га
Категорії земель | Назва господарських частин | Разом | |
I група | II група | ||
1. Лісові землі | |||
1.1. Вкриті лісовою рослинністю землі | 11634,8 | 19359,0 | 30993,8 |
1.2. Незімкнуті лісові культури | 495,1 | 834,2 | 1329,3 |
1.3. Не вкриті лісовою рослинністю землі | |||
1.3.1. Рідколісся | 0,7 | 5,9 | 6,6 |
1.3.2. Згарища і загиблі насадження | – | – | – |
1.3.3. Незаліснені лісосіки, зруби | 148,8 | 228,1 | 376,9 |
1.3.4. Галявини та пустки | 111,7 | 153,0 | 264,7 |
1.4. Дороги і просіки | 221,1 | 398,2 | 619,3 |
1.5. Постійні плантації і школи | 3,0 | 34,1 | 37,1 |
РАЗОМ не вкритих лісовою рослинністю земель | 261,2 | 387,0 | 648,2 |
ВСЬОГО лісових земель | 12615,2 | 21012,5 | 33627,7 |
Нелісові землі | |||
2.1. Угіддя | 198,2 | 351,9 | 550,1 |
2.2. Землі спеціального призначення | 77,2 | 134,6 | 211,8 |
2.3. Невикористовувані землі | 280,4 | 371,0 | 651,4 |
ВСЬОГО нелісових земель | 555,8 | 857,5 | 1413,3 |
Загальна площа | 13171,0 | 21870,0 | 35041,0 |
4.2.Господарські секції
Господарська секція – це сукупність вкритих та невкритих лісовою рослинністю ділянок земель, територіально хоч і відокремлених, але об’єднаних в єдине ціле однією панівною деревною породою, спільністю господарської мети, формами господарства, віком стиглості, однорідністю основних лісогосподарських заходів.
Утворення господарських секцій підпорядковане певній господарській меті, відповідати особливостям складу і росту насаджень, господарському значенню деревних порід, біологічним особливостям та продуктивності лісостанів. Обєднання насаджень однієї породи в одну господарську секцію дає можливість визначити для неї конкретні господарські цілі, запроектувати однакові методи догляду за лісом та його відновлення.
За шириною палітри типів лісорослинних умов і типів лісу, формування, у зв’язку з цим, деревостанів різної продуктивності, в насадженнях однієї деревної породи можуть бути організовані господарські секції. Іноді підставою для створення господарських секцій слугує походження.
Підставою для організації окремої господарської секції може слугувати також санітарний стан лісів, походження деревостанів на значній площі хворобами і шкідниками.
Якщо насадження кількох деревних порід займають незначну площу, вони можуть бути об’єднані в одну господарську секцію. Ці породи повинні бути близькими близькими за своїми біологічними властивостями, належати до одного господарства (хвойного, твердолистяного, мяколистяного), мати спільну мету лісовирощування та однаковий вік стиглості.
За наявності в лісовому фонді насаджень, породна структура яких не відповідає цілям ведення лісового господарства, утворюють тимчасові господарські секції. Метою ведення господарства у них є поступова заміна малоцінних насаджень високопродуктивними деревостанами, котрі відповідають даним лісорослинним умовам.
Назви господарським секціям дають за породою, котра переважає, та їхнім господарським призначенням. В ДП «Радехівське лісомисливське господарство» виділено такі господарські секції: хвойна – з площею 102,2 га, соснова – 4821,3 га, чорновільхова – 1033,4 га, дубова – 4549,0 га, твердолистяна – 896,5 га та м’яколистяна – 232,2 га (див. табл. 4.2).
Таблиця 4.2
Форми господарства господарських секцій
Назва господарських секцій | Переважаючі породи | Площа, га | Форми господарства | ||
за поход-женням | за способами рубання | за товар-ністю | |||
Захисна господарська частина | |||||
Хвойна | См, Мдє | 102,2 | високо-стовбурне | суцільно-лісосічна | крупно-товарне |
Соснова | Сзв | 4821,3 | високо-стовбурне | суцільно-лісосічна | крупно-товарне |
Чорновільхова | Вхч | 1033,4 | високо-стовбурне | суцільно-лісосічна | крупно-товарне |
Дубова | Дзв | 4549,0 | високо-стовбурне | суцільно-лісосічна | крупно-товарне |
Твердолистяна | Дч, Яс | 896,5 | високо-стовбурне | суцільно-лісосічна | крупно-товарне |
М’яколистяна | Бп, Лпд | 232,2 | високо-стовбурне | суцільно-лісосічна | крупно-товарне |
Разом | – | 11634,6 | – | – | – |
Організовуючи господарство в конкретних об’єктах, лісовпорядкування повинно запроектувати такий режим його ведення, який би забезпечив досягнення поставленої мети у даних природних та економічних умовах з максимальною ефективністю. Цей режим називається формою господарства.
Форму господарства встановлюють за певною домінантою – походженням насаджень, їхньою продуктивністю, способом головної рубки тощо.
За походженням виділяють насіннєву (високостовбурну) та порослеву (низькостовбурну) форми господарства. Усі хвойні насадження відновлюються тільки насінням, тому в них може бути організована лише високостовбурна форма господарства. Листяні деревостани можуть відновлюватись як насінням, так і вегетативним шляхом.
Високостовбурні насадження звичайно довговічніші ніж низькостовбурні й у віці стиглості мають більші запаси деревини на одиниці площі, утворені крупнішими та більш якісними деревами. Високостовбурна форма господарства орієнтована на вирощування крупних сортиментів. Організовуючи господарства у дубових лісах, до високостовбурного відносять і високопродуктивні (II і вищих класів бонітету) дубняки порослевого походження.
Форми господарства за способом рубки встановлюється лісосічна та вибіркова.
У суцільнолісосічному господарстві насадження вирубують при головній рубці за один прийом, поновлення відбувається штучним (посів чи посадка) або природним (самосів) шляхом за період, що не перевищує одного класу віку. Суцільнолісосічна форма господарства зумовлює утворення одновікових (одноярусних) насаджень.
При насіннєво-лісосічній формі господарства лісосіки вирубують за декілька прийомів, що сприяє природному поновленню лісу та захисту його від шкідливих факторів середовища деревами, що зостаються після проведення чергового прийому рубки. Рубки, що проводять в насадженні кілька разів, називають поступовими.
Насіннєво-лісосічна форма ведення господарства є добрим способом переведення тимчасових (похідних) листяних господарств (грабові, осикові і т.п.) у корінні типи лісу.
Під товарністю насаджень розуміють частку в них ділової деревини певного класу крупності. Крупнотоварні господарства організовують з метою вирощування деревини до часу, коли з неї можна отримати грубі сортименти, при цьому частково отримують тонкомірну деревину та дрова. Такі господарства організовують у здорових насадженнях I-III класів бонітету. Вони характеризуються високим віком головної рубки, який призначається, як правило, за віком технічної стиглості головних порід, тобто за віком, у якому дають найбільший середній приріст провідних сортиментів.
4.3.Розподіл площ господарських секцій за категоріями
земель у межах госпчастин
Даний розподіл наводимо в табл. 4.3.
Таблиця 4.3
Категорії земель | Господарські секції | Разом | ||||||
Хвой-на | Сосно-ва | Твер-долис- тяна | Дубова | М’яко-листя-на | Чорно-вільхо-ва | |||
Господарська частина – захисні ліси | ||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
1. Вкриті лісовою рослинністю | 102,2 | 4821,3 | 896,7 | 4549,0 | 232,2 | 1033,4 | 11634,8 | |
2. Незімкнені лісові культури | 5,9 | 332,8 | 1,9 | 134,8 | 0,8 | 18,9 | 495,1 | |
3. Не вкриті лісовою рослинністю | ||||||||
3.1. рідколісся | – | – | – | 0,7 | – | – | 0,7 | |
3.2. згарища і загиблі насадження | – | – | – | – | – | – | – | |
3.3. незаліснені лісосіки, зруби | – | 85,4 | – | 63,1 | – | 0,3 | 148,8 | |
3.4. галявини і пустки | – | 39,9 | – | 56,8 | – | 15,0 | 111,7 | |
4. Постійні плантації і школи | – | – | – | 3,0 | – | – | 3,0 | |
ВСЬОГО | 108,1 | 52798,4 | 898,6 | 4807,4 | 233,0 | 1067,6 | 12394,1 | |
Господарська частина – експлуатаційні ліси | ||||||||
1. Вкриті лісовою рослинністю | 36,2 | 13218,8 | 645,3 | 2265,3 | 602,3 | 2591,1 | 19359,0 | |
2. Незімкнені лісові культури | 2,6 | 772,7 | – | 26,3 | – | 32,6 | 834,2 | |
3. Не вкриті лісовою рослинністю | ||||||||
3.1. рідколісся | – | 5,9 | – | – | – | – | 5,9 | |
3.2. згарища і загиблі насадження | – | – | – | – | – | – | – | |
Продовження таблиці 4.3
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
3.3. незаліснені лісосіки, зруби | – | 163,8 | – | 25,2 | 5,0 | 34,1 | 228,1 |
3.4. галявини і пустки | – | 93,1 | 0,2 | 17,9 | 0,4 | 41,4 | 153,0 |
4. Постійні плантації і школи | 0,6 | 29,5 | – | 4,0 | – | – | 34,1 |
ВСЬОГО | 39,4 | 14283,8 | 645,5 | 2338,7 | 607,7 | 2699,2 | 20614,3 |
З наведених даних бачимо, що із захисних лісів найбільшу площу займає соснова секція (52798,4 га), найменшу – хвойна (108,1 га). Серед наведених секцій постійні плантації і школи створені лише для однієї – дубової (3,0 га).
4.4. Розподіл вкритих лісом земель (га) і запасів (м3)
за класами віку
Розподіл насаджень на вікові групи залежить від протяжності класів віку кожної породи або господарської секції.
При протяжності класів віку 10 років, розподіл на групи віку проводять наступним чином. Стиглими вважаються насадження класу віку і наступних трьох класів. Перестиглими вважаються насадження усіх класів віку старше стиглих. Пристигаючими вважають насадження двох класів віку перед стиглими. Молодняками вважають насадження перших чотирьох класів віку. Решта насаджень відноситься до середньовікових.
При протяжності класів віку 20 років, стиглими вважають насадження класу віку рубки і наступний клас віку. Перестійними вважаються насадження одного класу віку перед стиглими. До молодників відносять насадження I і II класи віку. Решта насаджень відносять до середньовікових.
При протяжності класів віку 5 років, розподіл на вікові групи аналогічно до розподілу насаджень із протяжністю 10 років. При низькому віці рубки головного користування (менше 60 років) розподіл на вікові групи здійснюється із 20-річними класами віку.
Всі господарські секції виділені в межах ДП “Радехівське ЛГМ” мають протяжність класів віку 10 років.
Розподіл господарських секцій і переважаючих порід за класами віку наводимо в табл. 4.4.
Таблиця 4.4
Господар-ські секції і переважа-ючі породи | Од.виміру | Класи віку | Разом | |||||||||||
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI і старші | ||||
ІI група лісів господарська частина | ||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
Хвойна | См | га | 0,7 | 1,4 | 5,9 | 3,2 | 1,9 | 0,3 | 1,6 | 0,2 | 15,2 | |||
м3 | 0,01 | 0,13 | 0,92 | 0,72 | 0,45 | 0,09 | 0,18 | 0,07 | 2,57 | |||||
МдЄ | га | 8,7 | 2,6 | 4,1 | 3,5 | 18,9 | ||||||||
м3 | 0,06 | 0,2 | 0,49 | 0,75 | 1,50 | |||||||||
С.вей | га | 0,1 | 0,2 | 0,3 | ||||||||||
м3 | 0,02 | 0,08 | 0,10 | |||||||||||
С.бан | га | 0,5 | 1,3 | 1,8 | ||||||||||
м3 | 0,08 | 0,24 | 0,32 | |||||||||||
Разом | га | 9,4 | 4,0 | 10,0 | 7,2 | 1,9 | 1,7 | 1,6 | 0,2 | 0,2 | 36,2 | |||
м3 | 0,07 | 0,33 | 1,41 | 1,55 | 0,45 | 0,35 | 0,18 | 0,07 | 0,08 | 4,49 | ||||
Сосноваа | Сзв | га | 499,6 | 1369,0 | 1360,8 | 1169,0 | 1935,9 | 1987,3 | 2606,1 | 1581,3 | 447,4 | 100,9 | 161,5 | 13218,8 |
м3 | 6,87 | 68,37 | 155,89 | 232,69 | 472,51 | 531,77 | 757,51 | 453,45 | 113,22 | 30,45 | 54,42 | 2877,15 | ||
Твердолистяна | Акб | га | 1,2 | 0,3 | 2,7 | 4,0 | 0,4 | 0,9 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,6 | 11,0 | |
м3 | 0,02 | 0,01 | 0,28 | 0,47 | 0,04 | 0,11 | 0,03 | 0,03 | 0,05 | 0,05 | 1,09 | |||
Дч | га | 1,8 | 53,4 | 163,4 | 17,0 | 6,3 | 241,9 | |||||||
м3 | 0,12 | 7,91 | 31,06 | 3,42 | 1,43 | 43,94 | ||||||||
Бкл | га | |||||||||||||
м3 |
Продовження табл. 4.4
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
Твердолистяна | Гр зв. | га | 0,7 | 1,4 | 3,0 | 5,9 | 4,0 | 8,5 | 2,9 | 26,4 | ||||
м3 | 0,01 | 0,07 | 0,34 | 0,81 | 0,66 | 1,52 | 0,61 | 4,02 | ||||||
Ясзв. | га | 5,1 | 3,1 | 10,5 | 32,1 | 109,5 | 144,2 | 47,4 | 1,7 | 1,1 | 354,7 | |||
м3 | 0,08 | 0,13 | 1,03 | 5,17 | 20,88 | 32,31 | 10,66 | 0,4 | 0,25 | 70,91 | ||||
Клг | га | 0,7 | 8,4 | 2,2 | 11,3 | |||||||||
м3 | 0,13 | 1,49 | 0,48 | 2,10 | ||||||||||
Разом | га | 5,8 | 7,5 | 64,9 | 209,6 | 138,6 | 154,9 | 56,8 | 4,8 | 0,3 | 0,4 | 1,7 | 645,3 | |
м3 | 0,09 | 0,34 | 9,08 | 38,34 | 26,06 | 34,44 | 12,29 | 1,04 | 0,03 | 0,05 | 0,30 | 122,06 | ||
Дубова | Дзв | га | 8,5 | 17,2 | 73,5 | 192,2 | 199,3 | 251,6 | 399,4 | 423,9 | 474,8 | 161,7 | 63,2 | 2265,3 |
м3 | 0,06 | 0,83 | 6,75 | 29,92 | 37,90 | 53,84 | 92,46 | 88,74 | 92,53 | 34,26 | 12,97 | 449,60 | ||
М’яколистяна | Бп | га | 31,8 | 64,3 | 188,4 | 91,6 | 82,5 | 55,8 | 30,9 | 7,1 | 558,7 | |||
м3 | 0,64 | 2,60 | 19,86 | 13,85 | 13,17 | 9,43 | 5,22 | 1,45 | 66,22 | |||||
Ос | га | 1,5 | 5,6 | 6,2 | 0,8 | 1,5 | 15,6 | |||||||
м3 | 0,12 | 0,79 | 0,99 | 0,17 | 0,24 | 2,31 | ||||||||
Вхс | га | 0,6 | 0,6 | |||||||||||
м3 | 0,08 | 0,08 | ||||||||||||
Лпд | га | 0,8 | 5,4 | 3,0 | 5,5 | 4,4 | 2,9 | 22,0 | ||||||
м3 | 0,08 | 0,98 | 0,48 | 1,01 | 1,00 | 0,68 | 4,23 | |||||||
Тополі | га | 1,5 | 3,9 | 5,4 | ||||||||||
м3 | 0,45 | 0,79 | 1,24 | |||||||||||
Горіх гр. | га | |||||||||||||
м3 |
Продовження табл. 4.4
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | |
Разом | га | 38,1 | 65,8 | 195,4 | 103,2 | 86,3 | 62,8 | 35,3 | 11,5 | 3,9 | 602,3 | |||
м3 | 0,64 | 2,72 | 20,81 | 15,82 | 13,82 | 10,68 | 6,22 | 2,58 | 0,79 | 74,08 | ||||
Чорно- вільхова | Вхч | га | 70,3 | 162,9 | 473,9 | 540,6 | 831,1 | 374,1 | 94,5 | 43,7 | 2591,1 | |||
м3 | 1,46 | 9,35 | 45,95 | 77,41 | 141,09 | 75,49 | 20,00 | 8,66 | 379,38 | |||||
Разом по ІI групі | га | 631,7 | 1626,4 | 2178,5 | 2221,8 | 3193,1 | 2832,4 | 3193,7 | 2065,2 | 926,6 | 263,2 | 226,4 | 19359,0 | |
м3 | 9,19 | 8194 | 239,89 | 395,73 | 691,83 | 706,57 | 888,66 | 554,47 | 206,64 | 64,84 | 67,69 | 3906,76 |
Проаналізувавши дану таблицю, можна сказати, що найбільшу площу займають насадження VІ класу віку (3193,7 га), найменшу – ХI і старші (226,4 га). Найбільшим запасом характеризуються насадження того ж таки VІ класу віку (888,66 тис. м3 ), найменшим – I-го (9,19 тис м3 ).
4.5.Середні таксаційні показники насаджень
Важливим питанням для формування деревостану є динаміка основних таксаційних показників відповідно до інтенсивності проведення доглядових рубань, тобто зміна середнього діаметра, висоти, абсолютної повноти та запасу, а також поточного приросту за запасом та продуктивністю. Динаміка зміни стовбурів із віком при різній інтенсивності ведення господарства має важливе як теоретичне, так і практичне значення, оскільки густота впливає на ріст, приріст і форму стовбура, а також на стабільність та стійкість дерев проти впливу несприятливих факторів. Вивчення особливостей росту насадження за діаметром при різній густоті має важливе практичне значення, оскільки цей показник несе не тільки кількісну, але і якісну характеристику. Відомо, що в густих деревостанах, як середній, так і максимальний діаметр набагато менший, ніж у зріджених.
Середні таксаційні показники насаджень ДП «Радехівське лісомисливське господарство» наводимо в табл. 4.5.
Таблиця 4.5
Середні таксаційні показники насаджень
Господарські секції і переважаючі породи | Загальний | Середні таксаційні показники | |||||||||||
запас , тис.м3 | стиглих насаджень, тис.м3 | середн. приріст, тис.м3 | вік, років | клас бонітету | повнота | Середній запас на 1 га, м3 | Середній приріст на 1га, м3 | ||||||
стиглих | вкрит. ліс. росл. | лісових | вкрит. ліс. росл. | ||||||||||
Господарська частина – захисні ліси | |||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | ||
Хвойна | Смерека | 2,57 | 0,52 | 0,078 | 45 | Іа,7 | 0,67 | 400 | 269 | 3,2 | 5,13 | ||
Сосна Вейм. | 0,1 | 0,16 | 0,0012 | 82 | І,5 | 0,61 | 267 | 267 | 4,0 | ||||
Модрина європ. | 1,50 | – | 0,066 | 16 | Іб,7 | 0,71 | – | 172 | 3,49 | ||||
Сосна банк. | 0,32 | – | 0,006 | 49 | ІІ,2 | 0,60 | – | 26 | 3,3 | ||||
Сосно- ва | Сосна звичайна | 2877,15 | 84,87 | 61,579 | 49 | І,02 | 0,69 | 315 | 261 | 3,4 | 4,66 | ||
Продовження табл. 4.5
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
Твердолистяна | Дуб черв. | 43,94 | 1,33 | 1,313 | 34 | Іб,6 | 0,79 | 296 | 170 | 3,0 | |
Граб звич | 4,02 | 0,27 | 0,078 | 52 | І,9 | 0,65 | 300 | 175 | |||
Ясен звич. | 70,91 | 20,9 | 1,436 | 56 | Іа,5 | 0,59 | 192 | 191 | |||
Клен гостро. | 2,10 | 12,9 | 0,059 | 37 | Іа,3 | 0,70 | 294 | 237 | |||
. Акація біла | 1,09 | 0,09 | 0,005 | 25 | Іб,5 | 0,63 | 300 | 195 | |||
Дубова | Дуб звичайний | 449,60 | 73,1 | 7,186 | 67 | І,3 | 0,62 | 212 | 201 | 3,1 | |
М’яколистяна | Береза | 66,22 | 4,65 | 2,054 | 33 | І,1 | 0,69 | 171 | 131 | 2,9 | 3,68 |
Осика | 2,13 | 0,09 | 0,076 | 32 | Іб,9 | 0,64 | 150 | 186 | 4,87 | ||
Вільха сіра | 0,08 | – | 0,003 | 25 | І,5 | 0,7 | – | 150 | 5,33 | ||
Липа дрібнол. | 4,23 | 0,80 | 0,084 | 52 | І,5 | 0,59 | 178 | 193 | 3,82 | ||
Тополі | 1,24 | 0,08 | 0,03 | 42 | ІІІ,3 | 0,58 | 267 | 250 | 5,55 | ||
Чорно-вільхова | Вільха чорна | 379,38 | 45,1 | 9,896 | 39 | Іа,9 | 0,69 | 223 | 153 | 3,0 | 3,82 |
Разом | 3906,76 | 324,98 | 83,95 | – | – | – | – | – | – | – |
З наведених даних бачимо, що загальний запас по всіх секціях становить 2559,38 тис.м3. Найбільшим загальним запасом характеризується соснова секція (1256,92 тис.м3 ). Сумарний запас стиглих насаджень становить 324,98 тис.м3. Загальний середній приріст рівний 469,513 тис.м3.
Середній вік насаджень коливається в межах від 16 років для модрини європейської до 67 для дуба звичайного.
Найвищим класом бонітету (Ib,5) характеризуються насадження за участю акації білої, найнижчим (III,3) – за участю тополь.
Повнота насаджень ДП “Радехівське ЛМГ” варіює в межах від 0,58 для тополі до 0,79 для дуба червоного.
Приклади розрахунку середніх таксаційних показників для сосни звичайної наводимо в табл. 4.6 – 4.9.
Таблиця 4.6
Визначення середнього приросту
Показ-ники | Класи віку | Разом | ||||||||||
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI старші | ||
Запас, м3 | 6870 | 68370 | 155890 | 232690 | 472510 | 531770 | 757510 | 453450 | 113220 | 30450 | 45420 | 2877150 |
Середній вік класу, р. | 5 | 15 | 25 | 35 | 45 | 55 | 65 | 75 | 85 | 95 | 105 | – |
Середній приріст, м3 | 1374 | 4558 | 6235,6 | 6648,3 | 10500,2 | 9668,5 | 11654 | 6046 | 1332 | 3204,7 | 357,3 | 61578,6 |
Середній приріст знаходимо як частку від ділення запасу, для конкретного класу віку, на його середній клас віку. Середній приріст на 1 га знаходимо як частку від ділення загального середнього приросту на площу вкритих лісовою рослинністю земель для конкретної породи: 2877150 / 61578,6 = 4,66 м3.
Таблиця 4.7
Визначення середнього віку
Показ-ники | Класи віку | Разом | ||||||||||
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI старші | ||
Площа, га | 499,6 | 1369,0 | 1360,8 | 1169 | 1935,9 | 1987,3 | 2606,1 | 1581,3 | 447,4 | 100,9 | 161,5 | 13218,8 |
Середній вік класу, р. | 5 | 15 | 25 | 35 | 45 | 55 | 65 | 75 | 85 | 95 | 105 | – |
Добуток (1*2) | 2498 | 20535 | 34020 | 40915 | 87115 | 109301,5 | 169396 | 118597 | 38029 | 9585,5 | 17948,5 | 647942 |
Середній вік знаходимо як частку від ділення сумарного добутку (1*2) на загальну площу: 647942 / 13218,8 = 49 років.
Таблиця 4.8
Визначення середнього класу бонітету
Показники | Класи віку | Разом | ||||||||
Ib | Ia | I | II | III | IV | V | Va | Vb | ||
Площа , га | 284,7 | 3168,0 | 11308,3 | 2632,4 | 551,0 | 42,1 | 48,7 | 4,9 | – | 18040,1 |
Умовний індекс | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | – |
Добуток (1*2) | 284,7 | 6336,0 | 33924,9 | 10529,6 | 2755,0 | 252,6 | 340,9 | 39,2 | – | 54462,9 |
Середній індекс знаходимо як частку від ділення сумарного добутку (1*2) на загальну площу: 54462,9 / 18040,1 = 3,0. Тоді по даному індексі вибираємо середній клас бонітету, який у данному випадку становитиме I,0.
Таблиця 4.9
Визначення середньої повноти
Повнота | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1,0 | Разом |
Площа, га | 75,4 | 296,9 | 1087,4 | 4230,4 | 7144,6 | 4412,9 | 733,2 | 59,1 | 18040,1 |
Добуток (1*2) | 22,6 | 118,8 | 543,7 | 2538,4 | 5001,2 | 3530,3 | 659,9 | 59,1 | 12474,0 |
Середню повноту знаходимо як частку від ділення сумарного добутку (1*2) на загальну площу: 12474,0 / 18040,1 = 0,69.
Природна стиглість є тим максимальним віком, до якого можна тримати дерева на корені. Відновлювальна стиглість насаджень настає тоді, коли забезпечується найкраще їхнє природне поновлення. Вона вказує на ту вікову межу, за яку не повинна переходити рубка, що має задовольняти вимоги постійності користування на основі забезпечення природного лісовідновлення. Технічною стиглістю називають такий стан насадження, при якому спостерігається максимальний середній приріст провідного сортименту або групи основних сортиментів. Технічна стиглість відображає цільову спрямованість господарства у певних економічних і природних умовах.
Кількісною стиглістю називають той вік дерева чи насадження, при якому їхній середній об’ємний приріст досягає максимальної величини. Характерною особливістю віку, при якому настає ця стиглість, є однаковість середнього і поточного приростів.
Приклад розрахунку кількісної стиглості для модрини європейської наводимо у табл. 4.10. Графічний розрахунок кількісної стиглості для цієї ж породи зображений на рис. 1.
Таблиця 4.10
Приклад розрахунку віку кількісної і технічної стиглості
Порода: Модрина європейська Клас бонітету: Ia,7 Клас товарності :I
Вік, років | Се-редні | При-ріст | Запас, м3/ га | Ділової деревини | Середній приріст цільових сортиментів, м3/ га | ||||||||||
висота, м | діаметр, см | середній, м3 | поточний,м3 | всього | грубої | середньої | |||||||||
% від стовбур- ного запасу | запас, м3 | середній приріс, т. м3/ га | % від стовбур- ного запасу | запас, м3 | середній приріс, т. м3/ га | % від стовбур- ного запасу | запас, м3 | середній приріс, т. м3/ га | |||||||
10 | 6.5 | 7.7 | 5.8 | – | 58 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – |
20 | 13.3 | 13.4 | 9.6 | 13.4 | 164 | 80 | 131 | 6.55 | – | – | – | – | – | – | – |
30 | 18.5 | 18.3 | 11.3 | 14.6 | 278 | 83 | 231 | 7.70 | 3 | 7 | 0.23 | 54 | 125 | 4.17 | 4.40 |
40 | 22.7 | 22.3 | 12.0 | 14.1 | 384 | 84 | 323 | 8.08 | 14 | 45 | 1.13 | 63 | 203 | 5.08 | 6.21 |
50 | 25.8 | 25.7 | 12.1 | 12.5 | 473 | 84 | 397 | 7.94 | 31 | 123 | 2.46 | 55 | 218 | 4.36 | 6.82 |
60 | 28.2 | 28.5 | 11.9 | 10.9 | 546 | 83 | 453 | 7.55 | 39 | 177 | 2.95 | 49 | 222 | 3.70 | 6.65 |
70 | 30.0 | 30.8 | 11.5 | 9.3 | 605 | 83 | 502 | 7.17 | 45 | 226 | 3.23 | 45 | 226 | 3.23 | 6.46 |
80 | 31.4 | 32.7 | 11.1 | 7.9 | 652 | 83 | 541 | 6.75 | 54 | 292 | 3.65 | 39 | 211 | 2.64 | 6.29 |
З наведених даних бачимо, що вік технічної стиглості для модрини європейської становить 60 років, а кількісної – 53 роки.
Вік рубань для переважаючих господарських секцій в ДП “Радехівське ЛМГ” наведено в табл. 4.11.
Таблиця 4.11
Вік рубання
Господарські секції | Переважаючі породи | Вік стиглості | Вік рубання | ||||
головного | лісовідновного | ||||||
Кіль-кісної | техніч-ної | існую- чий | проекто-ваний | існую- чий | проекто-ваний | ||
Хвойна | См, МдЄ | 51-60 | 51-60 | – | 81-90 | – | – |
Соснова | Сзв | – | – | – | 91-100 | – | – |
Твердолистяна | Акб, Дчер, | – | – | – | 71-80 | – | – |
Дубова | Дзв | – | – | – | 101-110 | – | – |
М’яколистяна | Бп, Ос | – | – | – | 51-60 | – | – |
Чорновільхова | Вхч | – | – | – | 61-70 | – | – |
Розділ 5. Використання лісу
Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
Заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах.
Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом, і деревостани, які вийшли з підсочування.
5.1.Розподіл площі і запасу на вікові групи
При протяжності класів віку 10 років молодняки I і II класи віку вважаються молодняками I класу, III і IV класи віку – це молодняками II класу. Середньовікові насадження поділяють на середньовікові молодших класів і середньовікові включені у розрахунок. Якщо середньовікових один клас віку, він вважається включеним у розрахунок. Якщо середньовікових два класи – включеними у розрахунок старший. Якщо три класи – старший включений у розрахунок. Якщо чотири і більше – два старші.
Разподіл площ і запасів на вікові групи поданий в табл. 5.1.
Таблиця 5.1
Розподіл площі (га) і запасів (тис.м3) на вікові групи
Господарські секції | Молодняки | Середньовікові | Дости-гаючі | Стиглі і пере-стійні | Всього | |||
І класу | ІІ класу | разом | вкл. в розрах. | |||||
Господарська частина – експлуатаційні ліси | ||||||||
Хвойна | га | 13,4 | 17,2 | 3,6 | 3,6 | 1,6 | 0,4 | 36,2 |
тис. м3 | 0,4 | 2,96 | 0,8 | 0,8 | 0,18 | 0,15 | 4,49 | |
Соснова | га | 1868,6 | 2529,8 | 6529,3 | 4593,4 | 2028,7 | 262,4 | 13218,8 |
тис. м3 | 75,24 | 388,58 | 1761,79 | 1289,28 | 566,67 | 84,87 | 2877,15 | |
Твердолистяна | га | 13,3 | 274,5 | 138,6 | 138,6 | 211,7 | 7,2 | 645,3 |
тис. м3 | 0,43 | 47,42 | 26,06 | 26,06 | 46,73 | 1,42 | 122,06 | |
Дубова | га | 25,7 | 265,7 | 1274,2 | 823,3 | 636,5 | 63,2 | 2265,3 |
тис. м3 | 0,89 | 36,67 | 272,94 | 181,2 | 126,99 | 12,97 | 449,60 | |
М’яколистяна | га | 38,1 | 65,8 | 298,6 | 103,2 | 86,3 | 113,5 | 602,3 |
тис. м3 | 0,64 | 2,72 | 36,63 | 15,82 | 13,82 | 20,27 | 74,08 | |
Чорновільхова | га | 70,3 | 162,9 | 1014,5 | 540,6 | 831,1 | 512,3 | 2591,7 |
тис. м3 | 1,46 | 9,35 | 123,36 | 77,41 | 141,09 | 104,15 | 379,38 | |
Разом | га | 2029,4 | 3315,9 | 9258,8 | 6202,7 | 3795,9 | 959,0 | 19359,6 |
тис. м3 | 79,06 | 487,7 | 2221,58 | 1590,57 | 895,48 | 223,83 | 3906,76 |
Загальний експлуатаційний фонд, який включає стиглі та перестійні насадження, становить 223,83 тис.м3, розміщений він буде на 959,0 га.
Розподіл запасів експлуатаційного фонду за складовими породами наводимо у табл. 5.2.
Таблиця 5.2
Розподіл запасів експлуатаційного фонду за складовими породами
Господарські секції і переважаючі породи | Складові породи | Разом | Формула середнього складу | ||||||||||||||||||
См | Сб | МдЄ | Св | Сзв | Акб | Дчр | Гз | Яс | Клг | Дзв | Бп | Ос | Вхс | Лп | Т | Вхч | |||||
Господарська частина – захисні ліси | |||||||||||||||||||||
Хвойна | 1,80 | 0,90 | 1,35 | 0,44 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – – | 4,49 | 4См 3Мд 2Сб 1Св | |
Соснова | – | – | – | – | 2014,0 | – | – | – | – | – | 575,43 | – | – | – | – | – | 287,72 | – | 2877,15 | 7Сз 2Дз 1Влч | |
Твердолис-тяна | – | – | – | – | – | 12,21 | 36,62 | 12,21 | 48,82 | 12,2 | – | – | – | – | – | – | – | – | 122,06 | 4Яс 3Дчр 1Кл 1Гз 1Акб | |
Дубова | – | – | – | – | – | – | – | 44,96 | – | – | 404,64 | – | – | – | – | – | – | – | 449,60 | 9Дз 1Гз | |
М’яколис-тяна | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 44,45 | 7,41 | 7,41 | 7,40 | 7,41 | – | – | 74,08 | 6Бп 1Ос 1Вхс 1Лп 1Т | |
Чорно- вільхова | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 37,94 | – | – | – | 341,44 | – | 379,38 | 9Влч 1Ос | |
Разом | 1,8 | 0,9 | 1,35 | 0,44 | 2014 | 12,21 | 36,62 | 57,17 | 48,82 | 12,2 | 980,07 | 44,45 | 45,35 | 7,41 | 7,40 | 7,41 | 629,16 | – | 3906,76 | ||
Найбільшу частку запасу експлуатаційного фонду становить сосна звичайна (2014 тис.м3).
Розрахунок товарної структури експлуатаційного фонду наведений у табл. 5.3, і проводиться на основі запасів переважаючих порід з табл. 5.2. Методика визначення таксової вартості деревини полягає у наступному. Спочатку з товарних таблиць виписуємо відсоток ділової деревини, дров, відходів, а також відсотки грубої, середньої і дрібної ділової деревини. За відсотковим співвідношенням і загальними запасом визначаємо скільки м³ припадає на грубу, середню, дрібну ділову деревину, дрова та відходи.
Таблиця 5.3
Розподіл експлуатаційного фонду за породами і класами товщини, тис.м3
Господарські секції і переважаючі породи | Заг. запас | Ділова деревина | Дрова | Від-ходи | ||||||||||
всього | з них | |||||||||||||
груба | середня | дрібна | ||||||||||||
% | тис. м3 | % | тис. м3 | % | тис. м3 | % | тис. м3 | % | тис. м3 | % | тис. м3 | |||
тис. грн. | тис. грн. | тис. грн. | тисгрн | тисгрн | тисгрн | |||||||||
Хвойна | Смерека | 1,8 | 86 | 1,57 | 39 | 0,89 | 49 | 0,58 | 12 | 0,10 | 8 | 0,03 | 8 | 0,03 |
17,88 | 9,95 | 0,66 | 0,02 | – | ||||||||||
Сосна веймутова | 0,44 | 87 | 0,38 | 60 | 0,23 | 34 | 0,13 | 6 | 0,02 | 6 | 0,01 | 8 | 0,01 | |
7,12 | 2,59 | 0,15 | 0 | – | ||||||||||
Соснова | Сосна звичайна | 2014,0 | 87 | 1752,18 | 54 | 683,35 | 39 | 858,57 | 7 | 210,26 | 7 | 9,25 | 9 | 11,89 |
21142,85 | 17076,96 | 1619,00 | 7,40 | – | ||||||||||
Твердрлистяна | Акація біла | 21,21 | 78 | 9,52 | 30 | 2,86 | 64 | 6,09 | 6 | 0,57 | 8 | 0,29 | 13 | 0,46 |
87,95 | 159,86 | 7,47 | 0,38 | – | ||||||||||
Граб звичайний | 57,17 | 78 | 37,16 | 15 | 8,17 | 69 | 22,30 | 16 | 6,69 | 8 | 1,36 | 12 | 2,61 | |
36,76 | 86,97 | 19,0 | 1,50 | – | ||||||||||
Ясен звичайний | 48,82 | 78 | 38,08 | 21 | 19,42 | 70 | 17,90 | 9 | 0,76 | 8 | 0,29 | 12 | 0,43 | |
597,17 | 469,87 | 19,9 | 0,38 | – | ||||||||||
Дубова | Дуб звичайний | 980,87 | 77 | 755,2 | 85 | 687,3 | 15 | 67,97 | – | – | 8 | 7,32 | 13 | 11,9 |
56358,60 | 2676,66 | – | 9,52 | – | ||||||||||
М’яколистяна | Береза | 44,45 | 88 | 28,89 | 31 | 4,04 | 55 | 18,2 | 14 | 6,65 | 32 | 1,93 | 8 | 0,48 |
18,18 | 70,98 | 18,9 | 2,12 | – | ||||||||||
Осика | 45,35 | 44 | 19,95 | 31 | 2,79 | 55 | 12,57 | 14 | 4,59 | 29 | 3,30 | 20 | 2,27 | |
7,53 | 30,17 | 7,57 | 2,31 | – | ||||||||||
Липа дрібнол. | 7,40 | 43 | 3,26 | 3 | 0,72 | 54 | 1,96 | 43 | 0,58 | 60 | 0,90 | 18 | 0,54 | |
3,24 | 7,64 | 1,65 | 0,99 | – | ||||||||||
Тополі | 7,41 | 44 | 3,26 | 31 | 0,26 | 55 | 1,99 | 14 | 1,01 | 29 | 1,87 | 20 | 1,29 | |
0,70 | 4,78 | 1,67 | 1,31 | – | ||||||||||
Вхч | Вільха чорна | 629,16 | 44 | 276,8 | 22 | 85,82 | 60 | 152,2 | 18 | 38,7 | 29 | 125 | 20 | 6,90 |
386,19 | 593,8 | 110,44 | 138,41 | – | ||||||||||
Разом | 3906,76 | 2926,35 | 1495,82 | 1160,52 | 269,98 | 37,734 | 40,69 | |||||||
101661,00 | 78664,16 | 21190,25 | 1806,59 | 38,48 | – |
Потім записуємо вартість відпуску деревини на пні. Вартість деревини рівна добутку вартості 1 м³ деревини на її об’єм. Вартість відходів не визначається.
Таксову вартість знаходимо як суму ділової та дров’яної деревини по всім господарським секціям і переважаючим породам: 78,664+21,190+1,806 = тис. грн. Таксову вартість 1 м3знеособленої деревини знаходимо, як частку від ділення таксової вартості на загальний запас: 101661 3906,76 = 26 грн. 02 коп.
5.2.Головне користування лісом
До рубки в першу чергу призначаються пошкоджені, усихаючі, низькоповнотні та інші насадження, що потребують термінової рубки за своїм станом, і насадження, які вийшли з підсочки. Залежно від групи лісів і категорії захисності, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, типу лісу, складу і вікової структури деревостанів, наявності й стану підросту господарсько цінних порід, крутизни схилів, ступеня стійкості грунтів проти ерозії та інших особливостей проводяться вибіркові, поступові та суцільні рубки.
Вибіркові (добровільно-вибіркові) рубки – це рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку (при цьому способі рубки ділянка залишається вкритою лісовою рослинністю).
Поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові, смуговопоступові) рубки – це рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів.
Суцільні (суцільні вузьколісосічні) – це рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних й рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню згідно з Правилами відпуску деревини на пні в лісах України.
Прийняті елементи рубань для суцільно-лісосікової форми подані в табл. 5.4.
Таблиця 5.4
Прийняті елементи рубань головного користування
для господарств суцільно-лісосікової форми
Господарські секції | Лісівничо-технічні елементи рубань | |||||
напрям рубання | спосіб прими-кання | ширина лісосіки | строки прими-кання | способи | ||
лісовіднов-лення | очищення лісосіки | |||||
Хвойна | Назустріч переважаючим вітрам | безпосе- редній | 50 | 4 | л/к | Подріб-нення і розки-дання |
Соснова | безпосе- редній | 50 | 4 | л/к | ||
Твердолистяна | безпосе- редній | 50 | 3 | л/к | Складання в купи і спалювання | |
Дубова | безпосе- редній | 50 | 3 | л/к | ||
М’яколистяна | безпосе- редній | 50 | 2 | л/к, прир. поновлення | ||
Чорновільхова | безпосе- редній | 50 | 2 | л/к |
Бачимо, що напрям рубань для усіх господарських секцій – назустріч переважаючим вітрам, спосіб примикання лісосік – безпосередній. Ширину лісосіки запроектували вузько лісосічну (50 м). Строки примикання лісосік для хвойної і соснової секцій становлять 4 роки, для дубової і твердолистяної – 3 роки, для м’яколистяної і чорно вільхової – 2 роки.
5.3.Розмір лісосік головного користування
Розрахункова лісосіка – це щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів.
Виділяють такі розрахункові лісосіки:
- за стиглістю;
- перша вікова;
- друга вікова;
- рівномірного користування;
- середнього приросту;
- за станом;
- інтегральна;
- раціональна;
- графічна.
Розрахунок лісосік головного користування для хвойної секції:
- За стиглістю:
Lст/s = (Sст.+ Sпер.) / K;
Lст/м = ( Lст/s * Mе/га),
де:
Sст – площа стиглих деревостанів;
Sпер – площа перестійних деревостанів;
K – протяжність одного класу віку;
Mе/га – середній запас експлуатаційного фонду.
Lст/s = 1,9 / 10 = 0,19 га;
Lст/м = 0,19 * 357,9 = 68,00 м³.
- Перша вікова:
LI/ s= (Sст.+ Sпер. + Sприст. )/ 2K;
LI/м = ( LI/s * Mе/га),
де:
Sприст. – площа пристигаючих насаджень.
LI/s = (1,9 + 5,5) / 2*10 = 0,37 га;
LI/м = 0,37 * 357,9 = 132,42 м³.
- Друга вікова:
LII/s = (Sст .+ Sпер. + Sприст .+ Sсер.вкл) / 3K;
LII/м = (LII/s * Mе/га),
де:
Sсер.вкл – площа середньовікових насаджень, включених у розрахунок.
LII/s = (1,9 + 5,5 + 53,8) / 3*10 = 2,04 га;
LII/м = 2,04 * 357,9 = 730,12 м³.
4. Рівномірного користування:
Lp/s = S / а;
Lp/м = (Lp/s * Mе/га),
де:
S – загальна площа господарської секції;
a – середній вік рубки.
Lp/s = 102,2 / 90 = 1,14 га;
Lp/м = 1,14 * 357,9 = 408,01 м³.
5. Середнього приросту:
Lz/м = ΣZсер.пр;
Lz/s= Lz/м / Mе/га,
де:
ΣZсер.пр – загальний середній приріст секції.
Lz/м .= 582 м³;
Lz/s = 582 / 357,9 = 1,63 га.
6. Інтегральна:
L80=0,01*(2,2*S4i>+1,65*S3+0,9*S2+0,3*S1).
L80=0,01*(2,2*87,2+1,6*8,8+0,9*6,2) = 2,12 га;
LI/м = 2,12 * 357,9 = 758,75 м³.
Розрахунок лісосік головного користування для соснової секції:
- За стиглістю:
Lст/s = 523,9 / 10 = 52,39 га;
Lст/м = 52,39*315,3 = 16518,57 м³.
- Перша вікова:
LI/ s= (1796,41 + 52,39) / 2*10 = 92,44 га;
LI/м = 92,44*315,3 = 29146,33 м³.
- Друга вікова:
LII/s = (717,4+1796,41 + 52,39) / 3*10 = 85,54 га;
LII/м = 85,54*315,3 = 26970,76 м³.
4. Рівномірного користування:
Lp/s = 4821,3 / 100 = 48,21 га;
Lp/м = 48,21*315,3 = 15200,61 м³.
5. Середнього приросту:
Lz/м. = 20976 м³;
Lz/s = 20976 / 15,3 = 66,53 га.
6. Інтегральна:
L90=0,01*(2,0*S5i>+1,6*S4+1,1*S3+0,7*S2+0,2*S1).
L90=0,01*(2,0*4184,1+1,6*193,8+1,1*182,6+0,7*81,9+0,2*178,9)=89,72 га;
LI/м = 89,72*315,3 = 28288,72 м³.
Розрахунок лісосік головного користування для твердолистяноїсекції:
- За стиглістю:
Lст/s = 162,9 /10 = 16,29 га;
Lст/м =16,29*219,0 = 3567,51 м³.
- Перша вікова:
LI/s = (239,5+162,9) / 2*10 = 20,12 га;
LI/м = 20,12*219,0 = 4406,28 м³.
- Друга вікова:
LII/s = (164,9+239,5+162,9) / 3*10 = 18,91 га;
LII/м = 18,91*219,0 = 4141,29 м³.
4. Рівномірного користування:
Lp/s = 896,5 / 80 = 11,21 га;
Lp/м = 11,21*219,0 = 2454,99 м³.
5. Середнього приросту:
Lz/м = 3729,0 м³;
Lz/s = 3729,0 / 219,0 = 17,03 га.
6. Інтегральна:
L70 = 0,01*(2,5*S4i>+1,8*S3+1,1S2+0,3*S1).
L70= 0,01*(2,5*749,8+1,8*101,8+1,1*38,8+0,3*6,1) = 21,02 га;
LI/м = 21,02*219,0 = 4603,38 м³.
Розрахунок лісосік головного користування для дубової секції:
- За стиглістю:
Lст/s = 345,5 / 10 = 34,55 га;
Lст/м = 34,55*211,6 = 7310,78 м³.
- Перша вікова:
LI/s = (526,5+345,5) / 2*10 =43,60 га;
LI/м = 43,60*211,6 = 9225,76 м³.
- Друга вікова:
LII/s = (666,7+526,5+345,5) / 3*10 = 51,29 га;
LII/м = 51,29*211,6 = 10852,96 м³.
4. Рівномірного користування:
Lp/s = 4549,0 / 110 = 41,35 га;
Lp/м = 41,35*211,6 = 8749,66 м³.
5. Середнього приросту:
Lz/м =16540,0 м³;
Lz/s = 16540,0 / 211,6 = 78,17 га.
6. Інтегральна:
L100 = 0,01*(1,8*S5i>+1,4*S4+S3+0,6*S2+0,2*S1).
L100 = 0,01*(1,8*3690,6+1,4*613,4+142,2+0,6*58,0+0,2*44,8) = 76,88 га;
LI/м = 76,88*211,6 = 16267,81 м³.
Розрахунок лісосік головного користування для м’яколистяної секції:
- За стиглістю:
Lст/s = 81,4 / 10 = 8,14 га;
Lст/м = 8,14*185,0 = 1505,90 м³.
- Перша вікова:
LI/s = (54,8+81,4) / 2*10 = 6,81 га;
LI/м = 6,81*185,0 = 1259,85 м³.
- Друга вікова:
LII/s = (38,4+54,8+81,4) / 3*10 = 5,82 га;
LII/м = 5,82*185,0 = 1076,70 м³.
4. Рівномірного користування:
Lp/s = 232,2 / 60 = 3,87 га;
Lp/м = 3,87*185,0 = 715,95 м³.
5. Середнього приросту:
Lz/м = 840,0 м³;
Lz/s = 840,0 / 185,0 = 4,54 га.
6. Інтегральна:
L50 = 0,01*(2,9*S4i>+2,0*S3+1,3*S2+0,5*S1).
L50 = 0,01*(2,9*174,6+2,0*30,2+1,3*7,1+0,5*20,3) = 5,86 га;
LI/м = 5,86*185,0 = 1084,1 м³.
Розрахунок лісосік головного користування для чорновільхової секції:
- За стиглістю:
Lст/s = 222,0 / 10 = 22,2 га;
Lст/м = 22,2*222,0 = 4928,4 м³.
- Перша вікова:
LI/s = (174,0+222,0) / 2*10 = 19,8 га;
LI/м = 19,8*222,0 = 4395,6 м³.
- Друга вікова:
LII/s = (37,5+174,0+222,0) / 3*10 = 14,45 га;
LII/м = 14,45*222,0 = 3207,9 м³.
4. Рівномірного користування:
Lp/s = 1033,4 / 70 = 14,76 га;
Lp/м = 14,76*222,0 = 3276,72 м³.
5. Середнього приросту:
Lz/м = 3837,0 м³;
Lz/s = 3837,0 / 222,0 = 17,28 га.
6. Інтегральна:
L60 = 0,01*(2,7*S4i>+1,9*S3+1,2*S2+0,4*S1).
L50 = 0,01*(2,7*732,5+1,9*148,6+1,2*128,7+0,4*23,6) = 24,34 га;
LI/м = 24,34*222,0 = 5403,48 м³.
Зведені відомості з розрахунку і встановлення щорічного розміру лісосік головного користування наводимо у табл. 5.5.
В додатку 1 наводяться обрахунки відсотків переходу насаджень кожної господарської секції у стиглі в розрізі класів віку.
В додатку 2 подані графічні лісосіки головного користування для наявних секцій.
В додатку 3 наведені зведені відносні площі лісосік для кожної секції, а також встановлено їх відсоток від площі вкритих лісом земель по кожній секції.
Таблиця 5.5
Розрахунок і встановлення щорічного розміру лісосік головного користування
(площа, га; запас – м3)
Показники | Господарські секції | Разом | |||||
Хвойна | Соснова | Твердолис-тяна | Дубова | М’яколис-тяна | Чорновіль-хова | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
1. Спосіб рубання | Суцільно-лісосічний | – | |||||
2. Вік рубання | 81-90 | 91-100 | 71-80 | 101-110 | 51-60 | 61-70 | – |
3. Площа вкритих лісовою рослинністю земель, всього | 36,2 | 13218,8 | 645,3 | 2265,3 | 602,3 | 2591,1 | 19359,0 |
з них: І класу | 9,4 | 499,6 | 5,8 | 8,5 | 38,7 | 70,3 | 631,7 |
ІІ класу | 4,0 | 1369,0 | 7,5 | 17,2 | 65,8 | 162,9 | 1626,4 |
III класу | 10,0 | 1360,8 | 64,9 | 73,5 | 195,4 | 473,9 | 2177,7 |
IV класу | 7,2 | 1169,0 | 209,6 | 192,2 | 103,2 | 540,6 | 2221,8 |
V класу | 1,9 | 1935,9 | 138,6 | 251,6 | 86,3 | 831,1 | 3245,4 |
VІ класу | 1,7 | 1987,3 | 154,9 | 399,4 | 62,8 | 374,1 | 2980,2 |
VII класу | 1,6 | 2606,1 | 56,6 | 423,9 | 35,3 | 94,5 | 3218,0 |
VIII класу | – | 1581,3 | 4,8 | 474,8 | 11,5 | 43,7 | 2115,8 |
IХ класу | 0,2 | 447,4 | 0,3 | 161,7 | 3,9 | – | 613,5 |
X класу | 0,2 | 100,9 | 0,4 | 41,0 | – | – | 142,5 |
XІ класу | – | 91,8 | 1,1 | 20,5 | – | – | 113,4 |
XII класу і старше | – | 69,7 | 0,6 | 1,7 | – | – | 72,0 |
4. Середній запас експлуатаційного фонду, м3/га | 124,0 | 217,65 | 189,15 | 198,47 | 123,0 | 146,42 | – |
Продовження табл. 5.5
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
5. Середній приріст, тис. м3 | 0,1512 | 61,579 | 2,891 | 7,186 | 2,247 | 9,896 | 83,95 | |
6. Розрахункові лісосіки: | ||||||||
6.1. За стиглістю | га | 0,04 | 26,24 | 0,72 | 6,32 | 11,35 | 51,23 | 95,9 |
м3 | 0,015 | 8,487 | 0,142 | 1,297 | 2,027 | 10,41 | 22,387 | |
6.2. Перша вікова | га | 0,10 | 114,56 | 10,95 | 34,99 | 9,99 | 67,17 | 237,76 |
м3 | 0,037 | 37,003 | 2,156 | 7,172 | 1,788 | 13,636 | 61,792 | |
6.3. Друга вікова | га | 0,19 | 172,11 | 11,92 | 38,08 | 10,10 | 47,1 | 279,5 |
м3 | 0,070 | 55,592 | 2,134 | 7,805 | 1,808 | 9,561 | 76,97 | |
6.4. Рівномірного корист. | га | 0,45 | 146,87 | 9,22 | 22,65 | 12,05 | 43,19 | 234,43 |
м3 | 0,170 | 47,440 | 1,816 | 4,644 | 2,156 | 8,761 | 64,987 | |
6.5. Середнього приросту | га | 0,40 | 190,65 | 14,68 | 35,05 | 12,55 | 48,75 | 302,08 |
м3 | 0,1512 | 61,579 | 2,891 | 7,186 | 2,247 | 9,896 | 83,95 | |
6.6. За станом | – | – | – | – | – | – | – | – |
6.7. Інтегральна | га | 0,51 | 220,66 | 15,44 | 35,49 | 13,74 | 62,11 | 347,95 |
м3 | 0,191 | 71,273 | 3,042 | 7,275 | 2,459 | 12,608 | 96,848 |
Продовження табл. 5.5
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
6.8. Раціональна | – | – | – | – | – | – | – | – |
6.9. Графічна | га | 0,16 | 72,0 | 4,77 | 19,03 | 11,81 | 14,77 | 122,54 |
м3 | 0,60 | 23,256 | 0,940 | 3,901 | 2,113 | 2,998 | 33,268 | |
7. Прийнята лісосіка | га | 0,16 | 72,0 | 4,77 | 19,03 | 11,81 | 14,77 | 122,54 |
м3 | 0,60 | 23,256 | 0,940 | 3,901 | 2,113 | 2,998 | 33,268 | |
8. Експлуатаційний фонд буде використаний за років | 3 | 4 | 2 | 3 | 10 | 35 | – |
Проаналізувавши дану таблицю, можна сказати, що для усіх господарських секцій прийнятою лісосікою стала графічна. Найдовше експлуатаційний фонд буде використовуватися для чорно вільхової секції секції (35 років), найменше – для твердолистяної (2 роки). Найбільший запас деревини отримають із соснової секції (23,256 тис м³), найменше – з хвойної (0,60 тис м³).
5.4.Розмір лісосік пов’язаних із веденням лісового господарства
Для розрахунку лісосік додаткового головного користування по господарських секціях, використовувались не вкриті лісовою рослинністю землі, а саме рідколісся та незаліснені лісосіки, зруби. Брався до уваги період рубання (10; 5 років), загальна площа і загальний запас.
Розрахунок лісосік додаткового головного користування для господарських секцій наводимо в табл. 5.6.
Таблиця 5.6
Лісосіка додаткового головного користування
Показники | Господарські секції | Разом | ||||||
Хвойна | Соснова | Твердолис- тяна | Дубова | М’яколис- тяна | Чорновіль-хова | |||
1. Рідколісся: | ||||||||
1.1. Загальна площа, га | – | 5,9 | – | – | – | – | 5,9 | |
1.2. Загальний запас, м3 | – | 129,8 | – | – | – | – | 129,8 | |
1.3. Період рубання | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | – | |
1.4. Річна лісосіка: площа, га | – | 0,59 | – | – | – | – | 0,59 | |
запас, м3 | – | 12,98 | – | – | – | – | 12,98 | |
2. Старовікові поодинокі дерева : | – | 256,9 | 0,2 | 43,1 | 5,4 | 75,5 | 381,1 | |
2.1. Загальний запас, м3 | – | 1120,1 | 0,8 | 171,5 | 13,3 | 220,5 | 1526,2 | |
2.2. Період рубання | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | – | |
2.3. Річна лісосіка: | ||||||||
За площею, га | – | 51,38 | 0,04 | 8,62 | 1,08 | 15,1 | 76,22 | |
За запасом, м3 | – | 224,02 | 0,16 | 34,3 | 2,66 | 44,1 | 305,24 | |
ВСЬОГО | га | – | 52,24 | 0,04 | 8,62 | 1,08 | 15,1 | 76,81 |
м3 | – | 237 | 0,16 | 34,3 | 2,66 | 44,1 | 318,22 |
З наведених даних бачимо, що розмір лісосіки додаткового головного користування становить 76,81га, а її запас рівний 318,22 м³.
5.5.Санітарні рубання
Санітарні правила в лісах – це сукупність норм здійснення санітарно-оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та здійснення робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Санітарно-оздоровчі заходи проводяться на основі відповідних планів незалежно від віку лісонасаджень у лісах усіх груп і категорій захисності.
До санітарно-оздоровчих заходів належать:
- вибіркові санітарні рубки;
- суцільні санітарні рубки;
- ліквідація захаращеності;
- запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу;
- захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб.
Насадження під санітарні рубки відводяться в рік здійснення цих рубок не пізніше ніж за три місяці ( в період з квітня по жовтень – не пізніше одного місяця) до початку їх проведення.
Санітарно-оздоровчі заходи проводяться позачергово в насадженнях, пошкоджених внаслідок стихійних явищ та техногенних впливів, а також в осередках хвороб і масового розмноження шкідників.
Розрахунок щорічної лісосіки санітарних рубань і ліквідації захаращення наводимо в табл. 5.7.
Таблиця 5.7
Розрахунок щорічної лісосіки санітарних рубань і ліквідація захаращення
Назва заходів | Насадження, які потребують ру-бання і ліквідації захаращення | Строк повтор-ності або проведен-ня робіт | Щорічний розмір | |||||
площа, га | запас, тис.м3 | |||||||
га | м3 | |||||||
заг. | ліквідна д-на | % ліквіду | ||||||
1. Санітарні рубання | ||||||||
1.1. суцільні | – | – | – | – | – | – | – | |
1.2. вибіркові | 193,53 | 3677,07 | 10 | 19,353 | 367,71 | 330,94 | 90 | |
2. Прибирання захаращення | 967,65 | 4838,25 | 10 | 96,765 | 483,83 | 416,09 | 86 |
Щорічна лісосіка вибіркових санітарних рубань становить 19,353 га, запас її деревини – 0,367 тис.м3. Площа щорічної лісосіки прибирання захаращення 96,765 га, запас її деревини – 0,48 тис.м3.
5.6.Доглядові рубання
Під доглядовими рубаннями розуміють систему послідовних заходів, які спрямовані на забезпечення вирощування лісу від його насадження до віку стиглості. До цих заходів належить, насамперед, поступове видалення частин дерева, які небажані для деревостану. Таким чином формують склад майбутнього лісу і створюють сприятливі умови для росту. До завдань догляду належить чимало традиційних способів покращення якості насадження та підняття товарної вартості деревини – обрізування сухих і частини зелених гілок на кращих деревах, формування лісових галявин закритого типу, проведення заходів з організації площі лісових ділянок, що дає змогу забезпечити виконання технологічних робіт без нанесення шкоди лісу та інше.
Рубки догляду традиційно поділяють на освітлення, прочищення, проріджування та прохідні рубки. Основним показником, за якими здійснено такий розподіл, є вік насаджень. Хоча така градація відносна, зате вона дає змогу як планувати роботи, так і визначати інтенсивність рубок.
Освітлення проводять до 10 років; прочищення – від 11 до 20; прорідження – від 21 до 40 років, а в листяних порослевих деревостанах – до 30 років. Після цього розпочинають прохідні рубки, які закінчують напередодні переходу деревостанів у вік пристигаючих.
Інтенсивність зріджування насаджень при рубках догляду визначається відсотком відбору від запасу або ступенем зниження повноти чи зімкненості намету. Іноді показником інтенсивності рубок служить відсоток відбору за кількістю дерев. При відборі з насадження до 15 % запасу інтенсивність зрідження називають слабкою, при відборі 16 – 25 – помірною, при 26 – 35 – сильною і понад 35 % – дуже сильною [5]. Інтенсивність вибірки з віком зменшується.
У насадженнях з переважанням сосни рубками догляду відбираються, як правило, дуже розвинені дерева з найосвітленішою частиною верхнього намету.
Прочищування призначаються у високоповнотних, чистих і змішаних соснових насадженнях. Чагарники, які заважають росту головної породи, підлягають вирубуванню.
При освітленнях і прочищеннях у соснових молодняках вирубуються дерева й чагарники, що перешкоджають нормальному росту і розвитку головних та господарсько-цінних порід.
Повторні рубки, залежно від умов росту, наявності дерев другорядних порід і їх біологічних особливостей, доцільно проводити через 5-8 років.
Прохідними рубками забезпечується догляд за приростом і формою стовбурів. Строк повторності рубок становить 10-15 років.
Проведенням проріджування продовжується догляд за складом і формою насаджень. Для формування першого ярусу залишають прямо стовбурні дерева з інтенсивним ростом, розвинутою кроною і добрим очищенням від сучків. Одночасно створюються сприятливі умови для розвитку другого ярусу з підгінних деревних порід і проводиться омолодження підліску. Інтенсивність приймаємо 15 %, а повторність – 7-10 років.
При прохідних рубках увага зосереджується на одержанні приросту кращих дерев верхнього намету деревостану. Інтенсивність слабка – 10 %, повторність – 15 років.
У насадженнях м’яколстяної секції з переважанням берези основним завданням рубок догляду є забезпечення рівномірного розміщення дерев. Освітлення проводять з інтенсивністю 15-20 % і повторністю 2-3 роки, прочищення – 15 %.
Розрахунок щорічної лісосіки доглядових рубань наводимо в табл. 5.8.
Таблиця 5.8
Розрахунок щорічної лісосіки
№ п/п | Поро-да | Вид рубання | Площа га | Запас,м3 | Інтен-сивні-сть вибірки, % | Вибір-ка, м3/ га | Повтор-ність рубань, років | Щорічна лісосіка | Вихід ліквіду в т.ч. ділової, м3 | ||||
загаль-ний | на 1 га | площа, га | запас, м3 | ||||||||||
лікв. | діл. | ||||||||||||
1 | См | освітлення | 6,30 | 46,9 | 7,44 | 20 | 1,49 | 4 | 1,575 | 2,35 | – | – | |
прочищення | 2,68 | 221,1 | 82,5 | 20 | 16,5 | 6 | 0,45 | 7,43 | 1,11 | 0,2 | |||
проріджування | 11,52 | 1983,2 | 172,15 | 15 | 25,82 | 10 | 1,15 | 29,69 | 8,91 | 5,9 | |||
прохідне рубання | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |||
Разом | 20,5 | 2251,2 | – | – | – | – | 3,175 | 39,47 | 10,02 | 6,1 | |||
2 | Сзв | освітлення | 344,72 | 4740,3 | 13,8 | 20 | 2,76 | 4 | 86,18 | 237,86 | – | – | |
прочищення | 944,61 | 47175,3 | 49,9 | 25 | 12,48 | 6 | 157,36 | 1963,85 | 294,58 | 39,28 | |||
проріджування | 1745,56 | 268120,2 | 153,6 | 15 | 23,04 | 10 | 174,56 | 4021,86 | 1206,56 | 804,37 | |||
прохідне рубання | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |||
Разом | 3034,89 | 320035,8 | – | – | – | – | 418,1 | 6223,57 | 1501 | 843,65 | |||
3 | Яс | освітлення | 3,4 | 53,1 | 15,6 | 20 | 3,12 | 3 | 1,13 | 3,53 | – | – | |
прочищення | 4,4 | 200,6 | 45,6 | 20 | 9,12 | 5 | 0,88 | 8,03 | 1,20 | 0,24 | |||
проріджування | 161,96 | 27977,8 | 172,7 | 15 | 25,91 | 7 | 23,14 | 599,56 | 179,87 | 119,91 | |||
прохідне рубання | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |||
Разом | 169,76 | 28231,5 | – | – | – | – | 25,15 | 611,12 | 181,07 | 120,15 | |||
4 | Дзв | освітлення | 5,27 | 37,2 | 7,1 | 20 | 1,42 | 3 | 1,76 | 2,50 | – | – | |
прочищення | 10,66 | 514,6 | 48,3 | 20 | 9,66 | 5 | 2,13 | 20,58 | 2,05 | 0,5 | |||
проріджування | 164,73 | 22735,4 | 138,0 | 15 | 20,7 | 7 | 23,53 | 487,07 | 112,53 | 68,3 | |||
прохідне рубання | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |||
Разом | 180,66 | 23287,2 | – | – | – | – | 27,42 | 510,12 | 114,58 | 68,8 | |||
5 | Бп | освітлення | 26,29 | 441,6 | 16,8 | 25 | 4,2 | 3 | 8,76 | 36,79 | – | – | |
прочищення | 45,4 | 1876,8 | 41,3 | 20 | 8,26 | 4 | 11,35 | 93,75 | 9,37 | 2,45 | |||
проріджування | 134,83 | 14358,9 | 106,5 | 20 | 21,3 | 7 | 19,26 | 410,24 | 82,48 | 65,24 | |||
прохідне рубання | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |||
Разом | 206,52 | 16667,3 | – | – | – | – | 39,37 | 510,15 | 91,85 | 67,69 | |||
6 | Вхч | освітлення | 48,51 | 1007,4 | 20,8 | 25 | 5,2 | 3 | 16,7 | 84,08 | – | – | |
прочищення | 112,4 | 6451,5 | 57,4 | 20 | 11,48 | 4 | 28,1 | 322,59 | 32,2 | 2,50 | |||
проріджування | 326,99 | 31705,5 | 97,0 | 20 | 19,4 | 7 | 46,71 | 906,17 | 192,34 | 90,6 | |||
прохідне рубання | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |||
Разом | 487,9 | 39164,4 | – | – | – | – | 90,98 | 1312,84 | 224,54 | 93,1 | |||
Всього | освітлення | 434,49 | 6326,5 | – | – | – | – | 115,57 | 367,11 | – | – | ||
прочищення | 1120,15 | 56439,9 | – | – | – | – | 200,27 | 2416,23 | 24,16 | 2,31 | |||
проріджування | 2545,59 | 366881 | – | – | – | – | 288,35 | 6454,59 | 1936,2 | 968,1 | |||
прохідне рубання | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |||
Разом | 4100,23 | 429647,4 | – | – | – | – | 604,195 | 9237,93 | 1960,36 | 970,23 |
Отже, загальна щорічна лісосіка доглядових рубань становить 604,195 га (9237,93 м3), в тому числі: освітлення – 115,57 га (367,11 м3), прочищення – 200,27 га (2416,23 м3), проріджування – 288,35 га (6454,59 м3). Загальний вихід ліквіду складає 1960,36 м3, ділової деревини – 970,23 м3.
Реконструкція малоцінних молодняків та похідних деревостанів не проектується.
Розрахунок розміру річної лісосіки від усіх видів рубання наведений у табл. 5.9.
Таблиця 5.9
Розмір річної лісосіки від усіх видів рубання
Вид рубання | Площа, га | Запас, тис. м3 | Питома вага | Ліквідна деревина, м3 | % ліквіду | |
по S | по G | |||||
1. Головне користування | 122,54 | 33,268 | 13,32 | 76,17 | 28943,16 | 87 |
2. Додаткове головне корист. | 76,81 | 0,318 | 8,35 | 0,73 | 260,76 | 82 |
3. Доглядові рубання | 604,195 | 9,238 | 65,70 | 21,15 | 923,8 | 10 |
4. Санітарні рубання | 116,12 | 0,852 | 12,63 | 1,95 | 690,12 | 81 |
5. Інші рубання | – | – | – | – | – | – |
Разом | 919,665 | 43,676 | 100 | 100 | 30817,84 | – |
Як бачимо, загальний розмір річної лісосіки від усіх видів рубань становить 919,665 га, причому на головне користування припадає всього 122,54 га (13,32 %). Загальний запас деревини річної лісосіки становить 43,676 тис. м3, більша половина його відноситься до рубок головного користування (76,17 %). Загальний об’єм ліквідної деревини рівний 30817,84 м3.
Порівняння щорічного розміру лісосік для усіх видів рубань з 1 га вкритих лісовою рослинністю земель наводимо в табл. 5.10.
Таблиця 5.10
Порівняння щорічного розміру лісосік з 1 га вкритих лісовою рослинністю земель, м3
Вид рубання | Розрахункова лісосіка лісовпорядкування | Фактична лісосіка | Запроектована лісосіка | |||
м3 | га | м3 | га | м3 | га | |
1. Головне користування | – | – | – | – | 33268 | 122,54 |
2. Лісовідновні рубання | – | – | – | – | – | – |
3. Доглядові рубання | – | – | – | – | 9238 | 604,195 |
4. Санітарні рубання | – | – | – | – | 852 | 116,12 |
5. Інші рубання | – | – | – | – | – | – |
ВСЬОГО | – | – | – | – | 43358 | 842,855 |
% використання середнього приросту | – | – | – | – | – | 48,2 |
Відсоток використання середнього приросту знаходимо як добуток частки від ділення загального запасу запроектованої лісосіки по всім видам рубань на величину загального середнього приросту по всім секціям, на сто: (43358,0 / 8395,0) * 100 = 48,2 %.
Розділ 6. Проектовані господарські заходи
6.1.Об’єм лісовідновних робіт
Лісовідновлення проектується здійснювати трьома шляхами: природним відновленням, сприянням природному відновленню та створенням лісових культур.
Розподіл площі, яка підлягає лісовідновленню на категорії лісових земель, наводимо в табл. 6.1.
Таблиця 6.1
Об’єм лісовідновних робіт
Категорія лісових земель | Площа, га | Способи лісовідновлення | ||
природне віднов-лення | сприяння природному відновленню | лісові культури | ||
1. Рідколісся | 5,9 | 1,5 | 2,0 | 2,4 |
2. Згарища і загиблі насадження | 381,1 | 87,0 | 145,0 | 149,1 |
3. Незаліснені лісосіки | 228,1 | 45,0 | 93,0 | 90,1 |
4. Галявини і пустки | 153,0 | 38,0 | 52,0 | 63,0 |
5. Яри і крутосхили | – | – | – | – |
Разом | 768,1 | 171,5 | 292,0 | 304,6 |
6. Лісосіки ревізійного періоду | 1225,4 | 230,0 | 420,0 | 575,4 |
ВСЬОГО | 1993,5 | 401,5 | 712,0 | 880,0 |
З наведених даних бачимо, що загальна площа, на якій необхідно провести лісовідновні роботи , становить 1993,5 га. З цих земель майже половину проектується заліснити шляхом створення лісових культур (880, га). На природне відновлення припадає 401,5 га від загальної площі.
6.2.Заходи лісозахисту
На території даного ЛГ підприємства із лісозахисних заходів планується проводити рекогносцирувальне лісопатологічне обстеження, грунтові розкопки, вибірку свіжо заражених і ловчих дерев, а також розселення мурашників (див. табл. 6.2).
Таблиця 6.2
Заходи лісозахисту
Назва заходу | Одиниця виміру | Об’єм | Вартість, грн | |
одиниці | всього | |||
Рекогносцирувальне лісопатологічне обстеження | га | 1935,9 | 0,10 | 193,59 |
Грунтові розкопки | ями | 1936 | 0,80 | 1548,80 |
Вибірка свіжозаражених і ловчих дерев | м3 | 1000 | 4500 | 4500 |
Розселення мурашників | шт. | 194 | 2,69 | 521,86 |
Разом | – | – | – | 6764,25 |
Загальна сума витрат на заходи лісозахисту становить 6764,25 грн. З них найбільша частка затрачуваних коштів припадає на вибірку свіжо заражених і ловчих дерев (4500,00 грн).
Проектуючи лісові культури необхідно керуватись корінним типом лісу, який є характерним для того чи іншого типу лісорослинних умов. Для даного підприємства переважаючим типом лісу є С3-гдС.
Потреба у посадковому матеріалі по породах визначається множенням кількості посадкових місць кожної із порід на площу ділянок, де створюються лісові культури.
Часткові культури і реконструкція проектуються на тій частині площі природного поновлення і сприяння природному поновленню, де кількість поновлених рослин на одиницю площі нижча за допустиму.
Доповнення культур становить 10% від суцільних і часткових, а нестандартні сіянці 3% від загальної площі (суцільних, часткових та доповнення).
Розрахунок потреби в садивному матеріалі наводимо в табл. 6.3.
Таблиця 6.3
Розрахунок потреби в насінні та садивному матеріалі
Склад проектованих лісових культур | Площа проекто-ваних культур, га | Кількість посадко-вих місць, шт/га | Потреба посадкового матеріалу (тис.шт/ га) по породах | ||||
Сзв | См | Дзв | Яс | МдЄ | |||
1. Суцільні культури | 880,0 | – | – | – | – | – | – |
8Сзв1Дзв0,6См0,4Яс | 368,0 | 5500 | 4,40 | 0,33 | 0,55 | 0,22 | – |
7Сзв2Дзв0,5См0,5Яс | 347,0 | 5000 | 3,50 | 0,25 | 1,00 | 0,25 | – |
6Сзв3Дзв1Мдє | 165,0 | 4500 | 2,70 | – | 1,35 | – | 0,45 |
2. Часткові культури і реконструкція | |||||||
8Сзв2Дзв | 100,4 | 1300 | 1,04 | – | 0,26 | – | – |
3. Доповнення культур | 980,4 | 500 | 0,35 | 0,05 | 0,1 | 0,05 | – |
4. Нестандартні сіянці | 53,9 | 130 | – | – | – | – | 7007 |
ВСЬОГО | 980,4 | – | 3726,756 | 257,21 | 896,294 | 216,73 | 81,257 |
Лісові культури проектуються на загальній площі 980,4 га. Найбільша кількість садивного матеріалу, яку необхідно виростити, припадає на сосну звичайну.
Розрахунок потреби насіння та площі посівного відділення розсадника приводимо у табл. 6.4.
Таблиця 6.4
Розрахунок потреби насіння та площі розсадника
Показники | Потреба по породах | Разом | ||||
Сзв | Дзв | См | Яс | МдЄ | ||
1. Потреба насіння, кг | 123,0 | 7259,4 | 14,4 | 62,0 | 6,0 | 7464,8 |
2. Площа розсадника, га | 6,15 | 5,88 | 0,54 | 0,93 | 0,18 | 13,68 |
Загальна потреба в насінні типотвірних порід складає 7464,8 кг. З них левова частка припадає на насіння (жолуді) дуба звичайного (7259,4 кг). Загальна площа посівного відділення розсадника для однорічного вирощування садивного матеріалу становить 13,68 га.
6.3.Об’єм меліоративних робіт
На території ДП “Радехівське ЛМГ” меліоративні роботи не проводяться, оскільки тут немає в наявності площ земель, які би потребували таких заходів.
6.4.Протипожежні заходи
Розподіл території держлісгоспу на структурні одиниці подаємо в табл. 6.5.
Таблиця 6.5
Розподіл території лісгоспу
Показники | Кількість | Площа, га | ||
середня | максимальна | мінімальна | ||
1. Лісництв | 7 | 4500 | 6869,0 | 3336,0 |
2. Майстерських дільниць | 14 | 2500 | – | – |
3. Обходів | 60 | 700 | – | – |
З протипожежних заходів проектується наймання пожежних сторожів, встановлення аншлагів, розрубування пожежних розривів (8,0 км), влаштування мінералізованих смуг (6 км), а також придбання протипожежного обладнання.
Розрахунок вартості усіх цих заходів зведено у табл. 6.6.
Таблиця 6.6
Протипожежні заходи
Заходи | Одиниці обліку | Проек-тується | Вартість, грн | |
одиниці | загальна | |||
1. Протипожежна пропаганда і адміністративна служба | ||||
1.1. наймання пожежних сторожів | чол. | 21 | 42000,00 | 882000,00 |
1.2. встановлення аншлагів | шт. | 140 | 250,00 | 35000,00 |
2. Розрубування пожежних розривів | км | 8,0 | 6,67 | 53,36 |
3. Влаштування мінералізованих смуг | км | 6,0 | 11,36 | 681,6 |
4. Придбання протипожежного обладнання | тис. грн | – | – | 75000,00 |
5. Інші заходи | тис. грн | – | – | 50000,00 |
Разом | – | – | – | 1043215,20 |
Загальна сума витрат на протипожежні заходи складає 1043215,20 грн.
6.5.Побічне користування
На території ДП “Радехівське ЛМГ” є наявні такі ресурси побічних користувань як: землі для сінокосіння (131,4 га), орні землі (42,7 га), також в наявності є ресурси грибів, ягід та лікарських рослин. Значна частина цих благ використовується місцевим населенням (див. табл. 6.7).
Таблиця 6.7
Побічне користування
Види користування | Об’єм, га | Розподіл по користувачах | ||
Лісгосп | агрооб’єднання | населення | ||
1. Сінокосіння | 247,7 | 247,7 | – | – |
2. Орні землі | 16,5 | 16,5 | – | – |
3. Випас худоби | 1,6 | 1,6 | – | – |
Крім цього в бюджет лісгоспу передбачається додаткові надходження від виробництва та реалізації товарів широкого вжитку (сувеніри, березові вінники, , штахетник, жерді). Загальні прибутки від їх реалізації становлять 125 тис. грн.
6.6.Будівництво, транспорт і механізація виробництва
У даному лісгоспі з поміж усього різноманіття будівництва житла і споруд, дорожнього будівництва, благоустрою території та придбання транспорту, проектуються лише лісові роботи, а саме – розчищення просік (див. табл. 6.8).
Таблиця 6.8
Будівництво і транспорт
Назва | Од. вим | Проектується | Сума витрат |
1. Дорожне будівництво | |||
1.1. Будівництво доріг | км | – | – |
1.2. Будівництво мостів | пог.м. | – | – |
1.3. Капітальний ремонт доріг | км | – | – |
1.4. Капітальний ремонт мостів | пог.м. | – | – |
Разом | – | – | |
2. Лісові роботи | |||
2.1. Осушувальні канави | км | – | – |
2.2. Розрубування нових просік | км | – | – |
2.3. Розчищення просік | км | 24,0 | 192,72 |
Разом | 24,0 | 192,72 | |
ВСЬОГО | 24,0 | 192,72 |
Загальна сума витрат на будівництво і транспорт складає 192,72 грн.
Механізація ж виробництва включає в себе закупівлю на ревізійний період бензиномоторних пил у кількості 14 шт. на загальну суму 42000,00 грн. (див. табл. 6.9).
Таблиця 6.9
Механізація виробництва
Назва | Од. вим. | Потреба | Проекту-ється | Сума витрат |
1. Машини і знаряддя | ||||
1.1. Трактори | шт. | – | – | – |
1.2. Бульдозери | шт. | – | – | – |
1.3. Кущорізи | шт. | – | – | – |
1.4. Корчувальні машини | шт. | – | – | – |
1.5. Канавокопачі | шт. | – | – | – |
1.6. Лісосадильні машини | шт. | – | – | – |
1.7. Автокрани | шт. | – | – | – |
1.8. Пожежні машини | шт. | – | – | – |
1.9. Автопричепи | шт. | – | – | – |
1.10. Бензопили | шт. | 14 | 14 | 42000,00 |
Разом | 14 | 14 | 42000,00 |
У наступній таблиці (табл. 6.10) наводимо штат працівників ДП “Радехівське лісомисливське господарство”, а також вказуємо їх середньомісячний оклад.
Таблиця 6.10
Штат лісового підприємства
Назва | Кількість одиниць | Зарплата, грн. | |
на місяць | на рік | ||
1 | 2 | 3 | 4 |
1. Директор | 1 | 2500,00 | 30000,00 |
2. Головний лісничий | 1 | 2200,00 | 26400,00 |
3. Інженери | 3 | 1500,00 | 54000,00 |
4. Лісничі | 7 | 1200,00 | 100800,00 |
Продовження табл. 6.10
1 | 2 | 3 | 4 |
5. Помічники лісничих | 7 | 1000,00 | 84000,00 |
6. Майстри лісу | 14 | 900,00 | 151200,00 |
7. Лісники | 60 | 750,00 | 540000,00 |
8. Обслуговуючий персонал | 3 | 800,00 | 28800,00 |
Разом | 96 | 10850,00 | 1015200 |
Як бачимо, загальні середньорічні затрати на утримання штату працівників лісгоспу складають 1015200 грн. Загальний штат працюючих становить 96 чол.
6.7.Розмір затрат на ревізійний період
Зведену відомість затрат на ревізійний період (10 р.) наводимо в табл. 6.11.
Таблиця 6.11
Розмір затрат на ревізійний період
Види робіт | Одиниці виміру | Об’єм | Вартість, грн | |
одиниці | всього | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1.Організація лісового господарства | га | 21870 | 10,18 | 222636,6 |
2. Лісогосподарські роботи : | ||||
2.1. Відведення лісосік головного користування | га | 122,54 | 6,13 | 751,17 |
2.2. Відведення лісосік, пов’язаних з веденням лісового господарства | га | 720,32 | 3,98 | 2866,87 |
2.3. Проведення рубань, пов’язаних із веденням лісового господарства: | ||||
2.3.1. освітлення | м3 | 367,11 | 26,6 | 9765,126 |
2.3.2. прочищення | м3 | 2416,23 | 26,6 | 64271,718 |
2.3.3. проріджування | м3 | 6454,59 | 14,90 | 96173,39 |
2.3.4. прохідні | м3 | – | 8,00 | – |
2.3.5. санітарні рубання | м3 | 367,71 | 4,76 | 1750,30 |
Продовження табл. 6.11
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
2.3.6. очищення від захаращення | м3 | 483,825 | 5,86 | 2835,21 |
2.4. Інші лісогосподарські рубання | м3 | – | 4,19 | – |
2.5. Трелювання деревини | м3 | 40893 | 5,28 | 215915,04 |
2.6. Інші роботи | тис.грн | – | – | – |
Разом | – | – | 394328,82 | |
3. Лісозахисні роботи | тис.грн | – | – | 6764,25 |
4. Протипожежні заходи | тис.грн | – | – | 1043215,2 |
5. Лісовідновні заходи: | ||||
5.1. Сприяння природному поновленню | га | 712,0 | 6,73 | 4791,76 |
5.2. Лісові культури | га | 880,0 | 129,0 | 113520 |
5.3. Догляд за лісовими культурами | га | 8800 | 17,60 | 154880 |
5.4. Доповнення лісових культур | га | 88,0 | 29,45 | 2591,60 |
Разом | – | – | 275783,36 | |
6. Будівництво споруд | тис.грн | – | – | – |
7. Дорожне будівництво | тис.грн | – | – | – |
8. Лісові роботи | тис.грн | – | – | – |
9. Придбання транспорту | тис.грн | – | – | – |
10. Механізація | тис.грн | – | – | 42000 |
Всього за 10 років | – | – | 1984728,1 |
Загальна сума затрат на ревізійний період складає 1984728,10 грн.
Середньорічні витрати на здійснення запроектованих заходів наводимо в табл. 6.12.
Таблиця 6.12
Середньорічні витрати
на здійснення запроектованих заходів
Заходи | Сума витрат | Витрати на 1 га | ||
грн | % | загальної площі | лісових земель | |
1.Організація лісового господарства | 22263,6 | 7,0 | 1,02 | 1,06 |
2. Лісогосподарські роботи | 39432,88 | 12,5 | 1,80 | 1,88 |
3. Лісозахисні роботи | 676,42 | 0,2 | 0,03 | 0,03 |
4. Протипожежні заходи | 104321,52 | 33,0 | 4,77 | 4,96 |
5. Лісовідновні роботи | 27578,34 | 8,7 | 1,26 | 1,31 |
7. Утримання апарату підприємства | 101520,0 | 32,1 | 4,64 | 4,83 |
8. Адміністративно-господарські витрати | 20705,49 | 6,5 | 0,95 | 0,99 |
Разом | 316498,30 | 100 | 14,47 | 15,06 |
Загальна сума середньорічних витрат на здійснення запроектованих заходів становить 316498,30 грн. Найбільше коштів з цієї суми затрачається на виконання протипожежних заходів (104321,52 грн.), найменше – на лісозахисні роботи (676,42 грн.).
Найбільшу кількість витрат на 1 га становлять витрати по утриманню апарату підприємства (32,1 %), найменше – на лісозахисні роботи (0,2 %).
Порівняння середньорічних прибутків і витрат ДП «Радехівське ЛМГ» наводимо в табл. 6.13.
Таблиця 6.13
Порівняння прибутків і витрат,
тис. грн / рік
Середньорічні прибутки | Середньорічні витрати | ||
назва | сума | назва | сума |
1. Прибутки у держбюджет (плата від пня) | 865,633 | 1. Операційні витрати на лісове господарство | 316,498 |
2. Прибуток від реалізації продукції лісогосподарської діяльності | 270,816 | 2. Собівартість продукції госпрозрахункової діяльності | 12,50 |
3. Прибутки від реалізації продукції госпрозрахункової діяльності | 125,00 | 3. Капіталовкладення | 42,00 |
Разом | 1261,449 | Разом | 321,948 |
Співвідношення між середньорічними прибутками і витратами становлять: 1261,449 / 321,948 * 100 = 391,8 %. Це в свою чергу свідчить про те, що дане підприємство є рентабельним, оскільки прибутки перевищують витрати.
Розділ 7. Очікувана ефективність запроектованих заходів і підвищення продуктивності лісів
7.1.Зміни у розподілі площ
Таблиця 7.1
Розрахунок заходів по підвищенню продуктивності лісових земель
та витрат на їх проведення
Назва заходу | Запас, тис. м3 | Середня зміна запасу, тис. м3 | Сума витрат, тис.грн | ||||||
всього | хвойні | тв/л | м /л | всього | хвойні | тв/л | м /л | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
1.Наявність станом на 01.01. 2010 р. | 3906,76 | 2881,64 | 571,66 | 453,46 | 83,95 | 61,73 | 10,08 | 12,14 | – |
2. Вирубується за рік | – | – | – | – | 33,26 | 23,32 | 4,83 | 5,11 | – |
3. Залишок зміни запасу | 506,9 | 384,1 | 52,5 | 7,03 | 50,69 | 38,41 | 5,25 | 7,03 | – |
4. Збільшення приросту і запасу завдяки : | |||||||||
4.2. сприяння природному поновленню | 10,55 | 7,15 | 3,4 | – | 2,11 | 1,43 | 0,68 | – | 4,792 |
4.3. природного поновлення | 6,20 | 2,8 | 2,38 | 1,00 | 1,24 | 0,56 | 0,48 | 0,20 | – |
4.4. лісових культур | 13,65 | 9,05 | 4,2 | 0,4 | 2,73 | 1,81 | 0,84 | 0,08 | 113,52 |
4.6. Переведення незлім-кнутих молодняків у вкриті лісовою росл. землі | 31,1 | 28,7 | 1,1 | 1,3 | 3,11 | 2,87 | 0,11 | 0,13 | – |
Продовження табл. 7.1
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
4.7. доглядовим рубанням | 17,61 | 14,3 | 0,94 | 2,37 | 1,761 | 1,43 | 0,094 | 0,237 | 174,79 |
Разом | 79,11 | 62,0 | 12,02 | 5,07 | 10,95 | 8,10 | 2,20 | 0,65 | 293,11 |
Очікується станом на 01.01. 2020 р. | 3985,87 | 2943,64 | 583,68 | 458,53 | 94,9 | 69,83 | 12,28 | 12,79 | – |
Витрати на 1 м3підвищення середнього приросту знаходимо так: 2353,4 / 2760,68 = 260,76 грн.
Середньозважена такса 1 м3знеособленої деревини становить 26,02 грн.
Витрати окуплять себе за 10 років (260,76 / 26,02 = 10 р.)
Відсоток підвищення продуктивності лісів знаходимо так: ((2760,68-2559,38) / 2559,38)*100 = 2,02 %.
7.2.Зміни породного складу
Таблиця 7.2
Зміни в розподілі загальної площі підприємства за категоріями земель
Основні категорії земель | на 01.01.2010 р | на 01.01.2020 р | Зміни | |||
площа, га | % | площа, га | % | площа, га | % | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1. Лісові землі | ||||||
1.1. Вкриті лісовою рослинністю землі | ||||||
1.1.1. природного походження | 4922,7 | 22,5 | 5033,45 | 25,1 | +110,75 | +1,8 |
1.1.2. штучного походження | 14436,3 | 66,0 | 14740,0 | 64,3 | +303,7 | +0,8 |
Разом | 19359,0 | 88,5 | 19774,0 | 89,4 | 415,0 | +0,1 |
Продовження табл. 7.2
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1.2. Незімкнені лісові культури | 834,2 | 3,8 | 683,66 | 4,8 | 195,54 | -20,7 |
1.3. Постійні плантації і школи | 34,1 | 0,2 | 34,1 | 0,2 | – | – |
1.4. Не вкриті лісовою рослин-ністю землі | 387,0 | 1,8 | 122,54 | 0,5 | -264,46 | -211,7 |
1.5. Дороги і просіки | 398,2 | 1,8 | 398,2 | 1,8 | – | – |
Разом лісових | 21012,5 | 96,1 | 21012,5 | 96,1 | – | – |
2. Нелісові землі | ||||||
2.1. Угіддя | 351,9 | 1,6 | 351,9 | 1,6 | – | – |
2.2. Землі спец. призначення | 134,6 | 0,6 | 134,6 | 0,6 | – | – |
2.3. Невикористовувані землі | 371,0 | 1,7 | 371,0 | 1,7 | – | – |
Разом нелісових | 857,5 | 3,9 | 857,5 | 3,9 | – | – |
ВСЬОГО | 21870,0 | 100 | 21870,0 | 100 | – | – |
З даної таблички бачимо, що загальна площа підприємства за ревізійний період не зміниться і становитиме 21870,0 га. Серед змін можна відзначити наступні: зростуть площі вкритих лісовою рослинністю земель штучного походження (+303,7 га).
Зведену відомість змін породного складу по наявним господарським секціям і переважаючим породам наводимо в табл. 7.3.
Таблиця 7.3
Зміни породного складу
Переважаючі породи | на 01.01.2010 р | на 01.01.2020 р | Зміни | |||
площа, га | запас, тис.м3 | площа, га | запас, тис.м3 | площа, га | запас, тис.м3 | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1. Хвойні: всього | 13255,0 | 2881,64 | 13679,30 | 2970,71 | 424,3 | 89,07 |
з них сосна зв. | 13218,80 | 2877,15 | 13645,0 | 2946,3 | 426,2 | 69,15 |
смерека | 15,20 | 2,57 | 13,6 | 4,14 | -1,6 | 1,57 |
модрина європ. | 18,9 | 1,50 | 18,9 | 1,85 | 0 | 0,35 |
Продовження табл. 7.3
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
сосна Веймутова | 0,3 | 0,10 | – | – | 0,3 | 0,10 |
сосна банкса | 1,8 | 0,32 | 1,8 | 0,32 | – | – |
2. Твердолистяні : всього | 2910,60 | 571,66 | 2789,7 | 579,59 | -120,9 | 7,93 |
з них: акація біла | 11,0 | 1,09 | 2,0 | 0,19 | 9,0 | -0,90 |
дуб червоний | 241,9 | 43,94 | 241,0 | 60,16 | -0,9 | 16,22 |
граб звичайний | 26,4 | 4,02 | 13,9 | 2,04 | -12,5 | -1,98 |
ясен | 354,7 | 70,91 | 310,8 | 55,15 | -43,9 | -15,76 |
клен гостролистий | 11,3 | 2,10 | 10,8 | 3,46 | -0,5 | 1,36 |
дуб звичайний | 2265,3 | 449,60 | 2307,3 | 490,98 | 42 | 41,38 |
3. М’яколистяні, всього | 3193,4 | 453,46 | 2890,0 | 370,55 | -303,4 | -82,91 |
з них: вільха чорна | 2591,1 | 379,38 | 2369,1 | 317,25 | -222,0 | -62,13 |
береза | 558,7 | 66,22 | 525,0 | 57,7 | -33,7 | -8,52 |
осика | 15,6 | 2,31 | 6,0 | 0,53 | -9,6 | -1,78 |
вільха сіра | 0,6 | 0,08 | 0,6 | 0,08 | – | – |
липа дрібнолиста | 22,0 | 4,23 | 2,7 | 0,45 | -19,3 | -3,78 |
тополі | 5,4 | 1,24 | – | – | -5,4 | -1,24 |
ВСЬОГО | 19359,0 | 3906,76 | 19359,0 | 3920,85 | 0 | 15,01 |
За ревізійний період зміни площ відбулися у всіх господарських секціях. Так: хвойна (+424,7 га, +89,07 тис.м3), твердолистяна (-120,9 га, +7,93 тис.м3 ), м’яколистяна (-303,4 га, -82,91 тис.м3). Серед переважаючих порід по секціях найбільших змін зазнала сосна звичайна. В неї відбулося збільшення площі насаджень на 426,6 га, а запасу – на 69,15 тис.м3.
7.3.Основні показники лісового фонду
Зведену відомість основних показників лісового фонду наводимо в табл. 7.4.
Таблиця 7.4
Зведена таблиця основних показників лісового фонду
Показники | Од. виміру | На 01.01.2010р | На 01.01.2020р | Зміни |
1. Вкриті лісовою рослинністю землі | га | 19359,0 | 19774,0 | +415,0 |
2. Загальний запас | тис.м3 | 39,06 | 3920,85 | +15,01 |
3. Середній запас вкритих лісовою рослинністю земель | м3/га | 198,3 | 201,8 | +3,5 |
4. Експлуатаційний фонд | тис.м3 | 223,83 | 128,3 | -95,53 |
5. Середній запас на 1 га експлуатаційного фонду | м3 | 233,4 | 215,2 | -18,2 |
6. Середній приріст (зміна запасу), всього | тис.м3 | 83,95 | 96,48 | 12,53 |
7. Середній приріст на 1 га: | ||||
7.1. Вкритих лісовою рослинністю земель | м3 | 4,6 | 4,9 | +0,3 |
7.2. Лісових земель | м3 | 4,3 | 4,6 | +0,3 |
7.3. Загальної площі | м3 | 4,1 | 4,4 | +0,3 |
8. Розмір використання деревини, всього | тис.м3 | 43,676 | 33,65 | -10,026 |
8.1. Головного користування | тис.м3 | 33,268 | 28,32 | -4,948 |
8.2. Рубань, пов’язаних з веденням лісового господарства | тис.м3 | 10,408 | 5,33 | -5,078 |
9. Середній розмір користування з 1 га вкритих лісовою рослинністю земель | ||||
9.1. Головного користування | м3 | 1,7 | 1,4 | -0,3 |
9.2. Рубань, пов’язаних з веденням лісового господарства | м3 | 0,5 | 0,3 | -0,2 |
10. Показник використання середнього приросту | % | 48,2 | 56,2 | 8,0 |
11. Процент лісистості підприємства | % | 88,5 | 90,4 | 1,9 |
Висновки
У цьому курсовому проекті ми окреслили основні напрямки діяльності ДП ”Радехівське ЛМГ” на найближчий ревізійний період з урахуванням стану і перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Всі запроектовані нами заходи базувалися на принципах раціонального, безперервного та невиснажливого лісокористування.
На протязі досліджуваного періоду, завдяки розробленим і впровадженим у виробництво заходам, у лісовому фонді підприємства відбувся ряд позитивних змін. Зокрема: збільшилася площа вкритих лісовою рослинністю земель (+10,4 га), зріс загальний запас деревини (+14,09 тис. м3), підвищився середній приріст насаджень (+8,11 тис. м3), а також середній запас вкритих лісовою рослинністю земель (+1,0 м3/га). Варто відзначити також і збільшення середнього приросту на 1 га по вкритих лісовою рослинністю землях, лісових землях та загальної площі в цілому (відповідно +0,69, +0,64, +0,62. Позитивним є і збільшення відсотку лісистості підприємства на 0,1 %.
Негативною тенденцією в розвитку підприємства є зменшення відсотку використання середнього приросту майже вдвічі.
Середньорічні витрати перевищують середньорічні прибутки на 66,2 %. Це означає, що для відновлення нормального ритму функціонування підприємства необхідно проводити залучення коштів з фондів держбюджету.
Список використаної літератури
- Гірс О.А., Новак Б.І., Кашпор С.М. Лісовпорядкування: Підручник. – К.: «Арістей», 2004. – 384 с.
- Дебренюк Ю.М. Лісові культури. Методи і способи їх створення у типах лісу західного регіону України: Навч. посібник. – К.: ІСДОУ, 1994. – 168 с.
- Новий лісовий кодекс України 08.02.2006.
- Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. – К.: Урожай, 1987. – 560 с.
- Проект організації і розвитку ДП «Радехівське лісомисливське господарство», 1999р.
- Сортиментные таблицы для таксации леса на корню (Отв. за выпуск К.Е. Никитин). – К.: Урожай, 1984. – 630 с.
Додатки
Додаток 1
Господарська секція Хвойна Господарська секція Соснова
Класи віку | Вкриті лісовою рослинністю землі | Перехід у стиглі насадження | Вкриті лісовою рослинністю землі | Перехід у стиглі насадження | ||||
га | % | через років | В % від вкритих лісовою рослинністю земель | га | % | через років | В % від вкритих лісовою рослинністю земель | |
XIII | – | – | Вік РГК 81-90 р. | 14,7 | 0,11 | Вік РГК 91-100 р. | ||
XII | – | – | 55,0 | 0,42 | ||||
XI | – | – | 91,8 | 0,69 | ||||
X | 0,2 | 0,55 | 100,9 | 0,76 | 0 | 1,98 | ||
IX | 0,2 | 0,55 | 0 | 1,1 | 447,4 | 3,38 | 10 | 5,36 |
VIII | – | – | 10 | 1,1 | 1581,3 | 11,96 | 20 | 17,32 |
VII | 1,6 | 4,42 | 20 | 5,52 | 2606,1 | 19,72 | 30 | 37,04 |
VI | 1,7 | 4,70 | 30 | 10,22 | 1987,3 | 15,03 | 40 | 52,07 |
V | 1,9 | 5,25 | 40 | 15,47 | 1935,9 | 14,65 | 50 | 66,72 |
IV | 7,2 | 19,89 | 50 | 35,56 | 1169,0 | 8,84 | 60 | 75,56 |
III | 10,0 | 27,62 | 60 | 62,98 | 1360,8 | 10,29 | 70 | 85,85 |
II | 4,0 | 11,05 | 70 | 74,03 | 1369,0 | 10,36 | 80 | 96,21 |
I | 9,4 | 25,97 | 80 | 100 | 499,6 | 3,79 | 90 | 100 |
Разом | 36,2 | 100 | 13218,8 | 100 |
Господарська секція Твердолистяна Господарська секція Дубова
XIII | – | – | Вік РГК 71-80 р. | 1,7 | 0,08 | Вік РГК 101-110 р. | ||
XII | 0,6 | 0,09 | 20,5 | 0,90 | ||||
XI | 1,1 | 0,17 | 41,0 | 1,81 | 0 | 2,79 | ||
X | 0,4 | 0,06 | 161,7 | 7,14 | 10 | 9,93 | ||
IX | 0,3 | 0,05 | 474,8 | 20,60 | 20 | 30,53 | ||
VIII | 4,8 | 0,74 | 0 | 1,1 | 423,9 | 18,71 | 30 | 49,24 |
VII | 56,6 | 8,77 | 10 | 9,88 | 399,4 | 17,63 | 40 | 66,87 |
VI | 154,9 | 24,00 | 20 | 33,88 | 251,6 | 11,11 | 50 | 77,98 |
V | 138,6 | 21,48 | 30 | 55,36 | 199,3 | 8,80 | 60 | 86,78 |
IV | 209,6 | 32,01 | 40 | 87,37 | 192,2 | 8,48 | 70 | 95,26 |
III | 64,9 | 10,57 | 50 | 97,94 | 73,5 | 3,24 | 80 | 98,86 |
II | 7,5 | 1,16 | 60 | 99,10 | 17,2 | 0,76 | 90 | 99,62 |
I | 5,8 | 0,90 | 70 | 100 | 8,5 | 0,38 | 100 | 100 |
Разом | 645,1 | 100 | – | – | 2265,3 | 100 | – | – |
Господарська секція М’яколистяна Господарська секція Чорновільхова
XIII | Вік РГК 51-60 р. | Вік РГК 61-70 р. | ||||||
XII | ||||||||
XI | ||||||||
X | ||||||||
IX | 3,9 | 0,65 | ||||||
VIII | 11,5 | 1,91 | 43,7 | 1,69 | ||||
VII | 35,3 | 5,86 | 94,5 | 3,65 | 0 | 5,34 | ||
VI | 62,8 | 10,43 | 0 | 18,85 | 374,1 | 14,44 | 10 | 19,78 |
V | 86,3 | 14,33 | 10 | 33,18 | 831,1 | 32,08 | 20 | 51,86 |
IV | 103,2 | 17,13 | 20 | 50,31 | 540,6 | 20,86 | 30 | 72,72 |
III | 195,4 | 32,44 | 30 | 82,75 | 473,9 | 18,29 | 40 | 91,01 |
II | 65,8 | 10,92 | 40 | 93,67 | 162,9 | 6,29 | 50 | 97,3 |
I | 38,1 | 6,33 | 50 | 100 | 70,3 | 2,70 | 60 | 100 |
Разом | 602,3 | 100 | – | – | 2591,1 | 100 | – | – |
Додаток 2
Відносні площі лісосік (Хвойна)
Розрахункова лісосіка | Площі лісосік | |||
га | % від вкритих лісо земель | |||
1 | За стиглістю | 0,04 | 0,11 | 8,80 |
2 | Перша вікова | 0,10 | 0,28 | 22,40 |
3 | Друга вікова | 0,19 | 0,52 | 41,60 |
4 | Рівномірного користування | 0,45 | 1,24 | 99,20 |
5 | Середнього приросту | 0,40 | 1,10 | 88,0 |
6 | Інтегральна | 0,51 | 1,41 | 112,80 |
7 | Графічна | 0,16 | 0,44 | 35 |
8 | Прийнята | 0,16 | 0,44 | 35 |
Відносні площі лісосік (Соснова)
Розрахункова лісосіка | Площі лісосік | |||
га | % від вкритих лісо земель | |||
1 | За стиглістю | 26,24 | 0,20 | 18,0 |
2 | Перша вікова | 114,56 | 0,87 | 78,3 |
3 | Друга вікова | 172,11 | 1,30 | 117 |
4 | Рівномірного користування | 146,87 | 1,11 | 99,9 |
5 | Середнього приросту | 190,65 | 1,44 | 129,6 |
6 | Інтегральна | 220,66 | 1,67 | 150,3 |
7 | Графічна | 72,0 | 0,54 | 48,60 |
8 | Прийнята | 72,0 | 0,54 | 48,60 |
Відносні площі лісосік (Твердолистяна)
Розрахункова лісосіка | Площі лісосік | |||
га | % від вкритих лісо земель | |||
1 | За стиглістю | 0,72 | 0,11 | 7,7 |
2 | Перша вікова | 10,95 | 1,70 | 119 |
3 | Друга вікова | 11,92 | 1,85 | 129,5 |
4 | Рівномірного користування | 9,22 | 1,43 | 100,1 |
5 | Середнього приросту | 14,68 | 2,28 | 159,6 |
6 | Інтегральна | 15,44 | 2,39 | 167,3 |
7 | Графічна | 4,77 | 0,74 | 52 |
8 | Прийнята | 4,77 | 0,74 | 52 |
Відносні площі лісосік (Дубова)
Розрахункова лісосіка | Площі лісосік | |||
га | % від вкритих лісо земель | |||
1 | За стиглістю | 6,32 | 0,28 | 28 |
2 | Перша вікова | 34,99 | 1,54 | 154 |
3 | Друга вікова | 38,08 | 1,68 | 168 |
4 | Рівномірного користування | 22,65 | 1,00 | 100 |
5 | Середнього приросту | 35,05 | 1,55 | 155 |
6 | Інтегральна | 35,49 | 1,57 | 157 |
7 | Графічна | 19,03 | 0,84 | 84 |
8 | Прийнята | 19,03 | 0,84 | 84 |
Відносні площі лісосік (М’яколистяна)
Розрахункова лісосіка | Площі лісосік | |||
га | % від вкритих лісо земель | |||
1 | За стиглістю | 11,35 | 1,88 | 94 |
2 | Перша вікова | 9,99 | 1,66 | 83 |
3 | Друга вікова | 10,10 | 1,68 | 84 |
4 | Рівномірного користування | 12,05 | 2,00 | 100 |
5 | Середнього приросту | 12,55 | 2,08 | 104 |
6 | Інтегральна | 13,74 | 2,28 | 114 |
7 | Графічна | 11,81 | 1,96 | 98 |
8 | Прийнята | 11,81 | 1,96 | 98 |
Відносні площі лісосік (Чорновільхова)
Розрахункова лісосіка | Площі лісосік | |||
га | % від вкритих лісо земель | |||
1 | За стиглістю | 51,23 | 1,98 | 118,8 |
2 | Перша вікова | 67,17 | 2,59 | 155,4 |
3 | Друга вікова | 47,10 | 1,82 | 109,2 |
4 | Рівномірного користування | 43,19 | 1,67 | 100,2 |
5 | Середнього приросту | 48,75 | 1,88 | 112,8 |
6 | Інтегральна | 62,11 | 2,40 | 144 |
7 | Графічна | 14,77 | 0,57 | 34 |
8 | Прийнята | 14,77 | 0,57 | 34 |