Матеріальна оцінка лісосік дозволяє обчислити загальний об’єм деревини з розподілом його на ділову і дров’яну тобто ліквідний об’єм. За розмірами ділова деревина розподіляється на велику, середню, та дрібну.
Грошова оцінка лісосічного фонду здійснюється у відомості матеріально-грошової оцінки на основі підсумків виходу деревини різної категорії та діючих такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні. Відмежовані в процесі відводу лісосіки таксують суцільним переліком дерев. Переліку підлягають дерева, починаючи з 8-ми сантиметрової ступені товщини за чотири сантиметрових ступенями, із подальшим розподілом їх кількості за категоріями технічної придатності – за відповідними ознаками дерев. При цьому ведеться перелікова відомість дерев.
За технічною придатністю дерева поділяють на:
1. ділові – дерева, у яких загальна довжина ділових сортиментів в нижній половині стовбура становить 6,5 м і більше, а у дерев висотою до 20 м не менше третини їхньої висоти;
2. напівділові – дерева з діловою частиною стовбура від 2 до 6,5 м;
3. дров’яні – дерева з довжиною ділової частини стовбура менше 2 м.
Пошкоджені у нижній частині стовбура дерева, якщо пошкодження не розповсюджується вище 2,5 м, відносять до категорії ділових за умови, якщо довжина ділової частини залишається не менше 6,5 м.
Віднесення дерев до різних категорій технічної придатності проводиться відповідно з вимогами державного стандарту, внаслідок огляду стовбура і визначення пошкоджень (гнилей, механічних пошкоджень і т.п.) за зовнішніми ознаками після огляду дерев, що зрубані на візирах або суміжних лісосіках.
Залежно від категорії технічної придатності, дерева позначають наступним чином:
1. ділові – однією рискою (\);
2. напівділові – двома риками (\ \);
3. дров’яні – трьома рисками (\ \ \).
Ділові дерева, це такі дерева, у яких перший живий сучок знаходиться на висоті 6,1 м і вище. Клас за Крафтом становить І або ІІ.
Після переліку вимірюють діаметри і висоти не менше як дев’яти дерев із п’яти центральних ступенів товщини. Кожне модельне дерево нумерують, а результати вимірів записують у відомість переліку. Потім виконують матеріально – грошову оцінку, використовуючи діючі сортиментні таблиці К. Нікітіна (1984 р.).
Вартість 1 м3 деревини залежить від лісотаксового поясу, цінності породи та якості деревини (ділова, дрова, відходи, ліквід з крони, сучки).
Матеріальна оцінка лісосіки починається з встановлення розряду висот. На першу сторінку відомості переносять ступені товщини і їхні висоти, взяті з графіків висот окремо для кожного елемента лісу.
За співвідношенням діаметрів і висот за сортиментними таблицями визначають розряд висот кожної ступені, а потім приймають середній. Після цього до відповідного бланку записують породу, прийнятий середнім розряд висот і переносять кількість дерев за ступенями товщини зі переліскової відомості. При цьому число напівділових дерев розділяють навпіл і додають відповідно до ділових та дров’яних. Якщо у ступені товщини є непарна кількість напівділових дерев, то більшу частину додають до дров’яних; якщо є лише одне напівділове дерево – його також відносять до дров’яних.
У сортиментних таблицях шукають потрібну таблицю згідно породи і встановленого розряду висот. Перемножуючи дані таблиць на відповідну кількість дерев знаходять об’єми різних категорій деревини для кожної ступені, а потім, просумувавши отримані результати – для всієї ділянки. Слід пам’ятати, що об’єм великої, середньої, дрібної ділової деревини і відходів знаходять за кількістю лише ділових дерев ступеней, об’єм ліквіду з крони і сучків – за числом усіх дерев у ступені, а об’єм дров’яної – як суму об’єму дров з ділових дерев і об’єму дров з дров’яних дерев.
Детальна інформація про порядок відведення лісосіки та обчислення “Матеріально-грошової оцінки лісосіки” наведено в “МЕТОДИЧНИХ ВКАЗІВКАХ
з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України“