Розглянуто і рекомендовано для тиражування і використання у навчальному процесі методичною радою лісогосподарського факультету Українського державного лісотехнічного університету 7 жовтня 1999 року, протокол № 10.
Практикум розробили:
Зеленський М. Н., к. с.-г. н, професор кафедри лісової таксації
та”лісовпорядкування
Горошко М. П., к. с.-г. н, завідувач кафедри лісової таксації та лісовпорядкування
Рецензенти:
Миклуш С. І., к.с. – г.н., доцент кафедри лісової таксації та лісовпорядкування УкрДЛТУ;
Сміх М. М., заступник начальника Львівської державної лісовпорядної експедиції, ВО „Укрдержліспроект”.
Відповідальний за випуск
Завідувач кафедри лісової таксації та лісовпорядкування УкрДЛТУ, Горошко М. П.
Редактор Павлишин Г.Ф.
УДК 630*625
Лісоінвентаризяція. Практикум для виконання лабораторних робіт. Зеленський М. Н., Горошко М.П. Львів: УкрДЛТУ, 2003. 44 с.
Наводиться методика складання таблиць класів віку насаджень, форми 1 обліку лісового фонду, актуалізації лісового фонду, визначення і оцінки середніх таксаційних показників деревостанів, аналізу стану і структури лісового фонду, продуктивності деревостанів, внесення поточних змін у лісоінвентаризаційні документи. Розглянуті питання ілюструються прикладами.
Призначені для студентів спеціальності 6.130401.
ВСТУП
Ліс кожної держави є складовою частиною її природних багатств. Для управління лісовим господарством на державному та регіональному рівнях, оцінки господарської діяльності, контролю за лісокористуванням, оптимізації розподілу засобів на лісогосподарське виробництво потрібні дані про територіальне розміщення лісів, їхню кількісну і якісну характеристику. Особливо це важливо при багатоукладності господарювання, роздрібненості лісових масивів, при належності їх різним постійним користувачам. Різноманітну інформацію про лісові ресурси та землі лісового фонду забезпечує лісоінвентаризація.
Інвентаризація лісу (від лат. Іпгепіагшт – опис) – це комплекс геодезичних і таксаційних робіт, спрямованих на розділення, вимірювання, опис і оцінку однорідних ділянок земель лісового фонду та лісових ресурсів [8].
Інвентаризація проводиться з метою планування та управління лісами. Розрізняють три види лісоінвентаризації: 1) лісогосподарську, яка проводиться в порядку проведення лісовпорядкування; 2) національну – облік лісів; 3) оперативну, яка проводиться для швидкої оцінки лісового фонду на певній території.
Предметом лісоінвептаризації є лісові масиви підприємства, регіону чи держави. Завданням лісоінвентарнзації є: 1) встановлення й закріплення границь земель лісового фонду; 2) проведення внутрішньогосподарської організації території; 3) забезпечення планових органів достовірною інформацією про кількісний і якісний стан та динаміку лісових та лісосировинних ресурсів; 4) отримання лісоінвентаризаційних матеріалів, необхідних для розробки проектів організації та розвитку лісового господарства; 5) забезпечення лісових підприємств необхідними матеріалами для вирішення виробничих завдань.
При лісовпорядкуванні методом класів віку насадження однієї породи за віком інтегрують у класи, які об’єднують у деревостани з більш-менш однаковими розмірами дерев і потребують близьких господарських заходів. Підсумкові дані насаджень у межах класів віку виконують функцію вихідної інформації для подальшою проектування ряду господарських заходів.
Метою лабораторних робіт є напрацювати практичних навичок користування та ведення лісоінвентаризаційної документації, здійснення її первинної обробки та аналізу, внесення поточних змін та вивчення документів, які надають юридичне право вносити ці зміни.
Програмою дисципліни передбачено виконати такі завдання:
- ознайомитися із лісоінвентаризаційною документацією, що
знаходиться у лісництвах і держлісгоспах, їхніми особливостями і
практичним користуванням; - скласти короткий опис природних та економічних умов розташування
об’єкту лісоінвентаризації; - скласти таблиці класів віку, повнот, бонітетів, типів лісу й запасів для
переважаючих порід і за їх даними скласти таблицю обліку лісового
фонду (форма 1);
- провести актуалізацію лісового фонду з урахуванням давності
проведення базової лісоінвентаризації та поточних змін; - розрахувати середні таксаційні показники всіх переважаючих порід;
- оцінити та проаналізувати сучасний стан і структуру лісового фонду
та продуктивність деревостанів; дати порівняльну оцінку повноти
використання лісорослинного потенціалу. - внести поточні зміни у таксаційні описи й планшети;
- заповнити картки таксації на шість різних категорій земель із
кодуванням усієї інформації, користуючись діючими
класифікаторами.
Усі завдання є комплексними. Вихідні дані студенти отримують на кафедрі у вигляді таксаційних описів різних лісництв.
1. Коротка характеристика природних умов району й підприємства
Дається загальна характеристика лісового підприємства (ДЛГ) – його територіальне розміщення, площа, склад – з показом площ окремих лісництв, час організації ДЛГ, розряд останнього лісовпорядкування та кілометраж таксаційних ходів.
Більш детально розглядаються лісорослинні умови, які впливають на ріст, продуктивність і стійкість лісів та проведення польових лісоінвентаризаційних робіт.
Як приклад, наводимо таку характеристику для Золочівського ДЛГ ВЛГО “‘Львівліс”.
Золочівський ДЛГ площею 32537 га розміщений у східній частині Львівської області на території Буського, Бродівського, Золочівського і Перемишлянського адміністративних районів. У склад ДЛГ входить сім лісництв (табл. 1.1).
Таблиця 1.1. Список лісництв Золочівського ДЛГ
| Назва лісництв | Площа, га | Назва лісництв | Площа, га |
| 1. Білокам’янське | 3835 | 5. Пеняківське | 4147 |
| 2. Зозулівське | 3921 | 6. Спасівське | 4711 |
| 3. Золочівське | 6637 | 7. Словітське | 3476 |
| 4. Нестюківське | 5810 | РАЗОМ: | 32537 |
Золочівський ДЛГ організований у 1960 році. Останнє лісовпорядкування проведене у 1992 році по першому розряду. За геодезичну основу прийняті дані землевпорядкування та лісовпорядкування 1980 року. Кілометраж таксаційних ходів на 1000 га з використанням АФЗ становив 62 км, в т. ч. по проміряних лініях 25 км, без застосування АФЗ відповідно 92 і 61 км.
За лісорослинним районуванням територія розміщення ДЛГ належить до західного лісостепу Подільського плато в зоні Львівсько-Бережанського водорозподільчого плато.
Клімат району – помірно-континентальний з помірно-холодною зимою і відносно прохолодним літом, з достатньою кількістю опадів (706 мм). Тривалість вегетаційного періоду 212 днів. Весняні приморозки можливі до 2 червня, а перші осінні настають іноді 16 вересня. Сніговий покрив нестійкий – до 12 см (з 23 грудня до 13 березня). Глибина промерзання грунту – 37 см.
Основні грунтоутворюючі породи – лес і лесоподібні породи, а місцями залягають мергелі, водно-льодовикові та делювіальні піски, у заплавах рік -алювіальні суглинисті відклади. Грунти представлені опідзоленими чорноземами, темно-сірими лісовими грунтами і, менше, – ясно-сірими опідзоленими грунтами, а в долинах річок – дерново-слабопідзолистими глинисто-пішаними грунтами. За зволоженням домінують свіжі і, почасти, вологі грунти. Перезволожених грунтів виявлено лише 17 га.
У цілому грунтово-кліматичні умови сприяють вирощуванню високопродуктивних лісових насаджень з цінних аборигенних порід та екзотів.
2. Складання таблиць класів віку У
Лісовий фонд об’єкта лісоінвентаризації може бути представленим усякими категоріями земель, які мають різний правовий режим і вимагають неоднакових господарських заходів з метою раціонального їх використання. Найскладнішою категорією для таксації є вкриті лісовою рослинністю землі. Вони можуть бути представлені різними переважаючими породами, а в межах однієї породи розрізнятись за віком, складом, типом лісу, продуктивністю, повнотою, товарністю тощо. Таке розмаїття ускладнює вирішення багатьох господарських питань. Адже насадження різного віку характеризуються неоднаковими приростами і запасами на одиниці площі, у них по-різному відбувається диференціація дерев, що вимагає відмінних господарських заходів. А тому доцільно групувати їх за віком у класи, в яких насадження були б однорідними.
Лісовпорядкування методом класів віку [1, 2, 4, 5] передбачає проведення ряду розрахунків та господарських заходів для господарських секцій з урахуванням класів віку. Ідея ділення лісів на класи віку була запропонована ще у 1765 році німецьким (саксонським) лісничим Еттельтом. Він встановлював 8 нерівномірних за тривалістю класів віку. Ці класи відображали природні стадії розвитку лісів, а тривалість їх залежала від обігу рубання.
У сучасному лісовпорядкуванні для спрощення роботи тривалість класів віку встановлена незмінною для окремих деревних порід з урахуванням їх інтенсивності росту, походження, району використання та прийнятого віку рубання. Для деревних порід з високим віком рубання та тих, що в першій половині життя відзначаються сповільненим ростом, приймається подовжена тривалість класу віку. Для швидкорослих порід з коротким обігом рубання тривалість класів віку приймається невисокою. В Україні для швидкорослих листяних порід (тополя, акація біла, верба деревовидна, гледичія) встановлені п’ятирічні класи віку. Для ялиці білої, бука лісового і кримського, сосен кедрової європейської і гірської, тиса ягідного, явора і смереки (ялини) європейської у горах у відповідних їй типах лісу тривалість класу віку встановлена у двадцять
років. Для решти деревних порід тривалість класів віку становить десять років (в т. ч. і для ялини звичайної, що росте на бучинах і на рівнинах). Для чагарників прийняті однорічні класи віку.
Для характеристики й аналізу лісового фонду об’єкта лісоінвентаризації чи його господарських одиниць та з метою ряду лісогосподарських і технічних розрахунків складаються підсумки розподілу площ і запасів у межах класів віку по групах лісів, господарських частинах, господарських секціях, переважаючих породах. У них фіксується клас бонітету, відносні повноти, типи лісу, а в гірських умовах такий облік ведеться ще й за групами крутизни схилів. Підсумки не вкритих лісовою рослинністю земель і незімкнених лісових культур проводяться за типами лісу або типами лісорослинних умов та класами бонітету [1].
Таблиця класів віку є важливим підсумковим лісоінвентаризаційним документом, який дає підставу для встановлення співвідношення між різними насадженнями, об’єднаними в єдине ціле. Вихідними матеріалами для складання цих таблиць є таксаційні описи або картки таксації. Лісовпорядкувальною інструкцією 1952 року було передбачено, що у лісах експлуатаційного значення не повинно бути більше восьми стандартних класів віку (всі хвойні і твердолистяні породи насіннєвого походження мали 20-річні класи віку). Враховуючи високий вік рубання у багатьох лісових підприємствах України трапляються насадження досить високих класів віку (15-22). Тому типова таблиця класів віку повинна бути розширеною. Вона передбачає внесення інформації лише про лісові землі. З навчальною метою та з ціллю отримання вихідних даних для складання таблиці форми 1 обліку лісового фонду всього умовного лісництва учбова таблиця розширена для обліку всіх категорій земель. На підсумках цієї таблиці базуються основні лісовпорядкувальні розрахунки.
У цій таблиці таксаційні виділи лісових земель ірупуютьея за переважаючими породами. Назва породи записується під головкою таблиці. Починаючи з першого кварталу таксаційного опису, у першу графу таблиці записується його номер. Потім для першого виділу встановлюється переважаюча порода (незалежно від складу насадження) та його клас віку. У перший рядок таблиці відповідного класу віку у першу графу записується номер таксаційного виділу (ділянки). Із другої графи таксаційного опису виписується площа виділу з точністю до 0,1 га. З наступних граф даного виділу виписується тип лісу чи тип лісорослинних умов, клас бонітету, відносна повнота, клас товарності (для достигаючих і стиглих насаджень) та запас на всьому таксаційному виділі сироростучої деревини у декастрах (десятках кубометрів). У таксаційному описі олівцем доцільно зробити помітку, що виділ уже враховано.
Якщо наступний таксаційний виділ стосується тієї ж породи, але іншого класу віку, то інформація про нього заноситься також у перший рядок, але у графи відповідного класу віку. Якщо ж виділ має той самий вік, то всі дані заносяться у наступний рядок того самого класу віку. Інформація про виділи цієї ж цільової породи не вкритих лісовою рослинністю земель та незімкнених лісових культур заноситься у другу частину бланка. Дані про площі нелісових земель даного кварталу записуються у третю частину бланка таблиці класів віку незалежно від переважаючої породи насаджень.
Після закінчення вибірки виділів даної переважаючої породи у кварталі у першу графу бланка записується номер наступного кварталу і знову основна інформація про цю породу заноситься у відповідні рядки і графи. Закінчивши виписування характеристики даної переважаючої породи, підрахуються підсумки площ і запасів насаджень кожного класу віку та площі невкритих лісовою рослинністю земель і нелісових земель. Далі аналогічна процедура здійснюється з іншими переважаючими породами (табл. 2.1.).
Після складання таблиці класів віку для всіх кварталів і порід підводиться загальний підсумок, який повинен дорівнювати загальній площі умовного лісництва.
Підсумкові дані таблиці певною мірою характеризують ліси даного лісництва (ДЛГ). Не вкриті лісовою рослинністю лісові землі свідчать про наявність лісокультурного фонду з показом цільової породи та імовірного класу бонітету. Нестиглі високоповнотні насадження можуть бути об’єктом доглядових рубань, а зріджені – реконструктивних заходів. Достигаючі, стиглі і перестиглі насадження є об’єктом розрахунків розміру річної лісосіки головного користування. Запаси на 1 га дають можливість співставити продуктивність реальних насаджень з нормальними і таким чином дати оцінку веденню господарства в минулому. Останньому сприяє оцінка відповідності переважаючих порід лісорослинним умовам. Частка невикористовуваних земель і загиблих насаджень свідчить про незадовільну охорону лісів, про необхідність детальніше вивчити лісорослинні умови.
Підсумкові дані таблиці класів віку дають можливість скласти таблицю обліку лісового фонду за формою № 1 (табл. 2.2.).
3. Актуалізація лісового фонду
Базова лісоінвентаризація проводиться періодично кожні 10 років або рідше, тому інформація у таксаційних описах про лісовий фонд лісництва має статичний характер. Але в процесі господарської діяльності, під впливом стихійних явищ чи техногенної дії та в результаті природного росту відбуваються постійні зміни, а тому в районах інтенсивного ведення лісового господарства інформація старіє уже через 2-4 роки. Частина ділянок лісу, що досягли цільової стиглості, у розмірі річної лісосіки вирубується у порядку головного користування чи лісовідновних рубань, частина насаджень підлягає суцільним санітарним чи реконструктивним рубанням. На частині ділянок зменшується запас за рахунок проведення вибіркових санітарних рубань та доглядових рубань. На частині не вкритих лісовою рослинністю земель відбувається природне чи штучне лісопоновлення, змикаються лісові культури і ділянки переходять у категорію вкритих лісовою рослинністю земель. У всіх насадженнях відбувається поступове накопичення запасів деревини за рахунок річного природного приросту при одночасному відмиранні окремих дерев. Щорічно всі насадження стають старшими на один рік і частина з них переходить у старші класи віку, у яких, як правило, запас на одиниці площі буде більшим, ніж у молодшому класі віку.
| еважаюча порода – ялина звичайна |
Таблии*1 ‘ ‘ Фрагмент таблиці класів віку, повнот, бонітетів] запасів^ ^
| Лі | Класи віку | ||||||||||||
| квар- | 2 | ||||||||||||
| іа.і> | Виділ | Площа, | тип | Боні- | пов- | запас, | виділ | Площа, | ТИП | бонітет | . повнота | запас, 10 м3 | ВИДІЛ |
Таблиця 2.2.
Розподіл площ лісового фонду на категорії земель
Категорії земель
1. Лісові землі
І 1.1. Вкриті лісовою рослинністю
- Незімкнені лісові культури_____
- Не вкриті лісовою рослинністю:
| 6 | 0,8 | |
| і .уші/./, иігиблінасадження | – | – |
| і і і І/уЯи | 2 | 0.3 |
| /, і -14411114. пустирі | 1 | 0.1 |
| икритих лісовою рослинністю | 9 | 1.2 |
| І І ІІІі’іші плантації і школи | – | – |
| Ні пні шляхи, просіки, протипожежні розриви | 6 | 0,8 |
| /’ніші ПЧШІІХ земель | 742 | 99,3 |
| її, іііоні чемлі: | ||
| Iі ‘ілі.еі.когосподарські угіддя: | ||
| 2,1,1. І’і’іин | 2 | 0,3 |
| 1 \.}.( ‘іиожсіті | – | – |
| І 1 ! Пасовища | – | – |
| ■ і 1 І»і.;ііпорічні насадження (сади, виноградники) | – | – |
| , ііьсі.когосподарських угідь | 2 | 0.3 |
| – | – | |
| ) 1 Іичіота | – | – |
| ‘ 1 і адиби, споруди | 1 | од |
| ‘ і Граси | 1 1 | од од |
| Інші пелісові землі | ||
| І’н «ом нелісових земель | 3 | |
| ІІГІ.ОІ 0 | 747 100,0 | |
Отже, інформація про лісовий фонд, отримана при базовій ІІООІнвентаризації, поступово старіє. Для оперативного управління лісовими ресурсами, обгрунтованого планування розвитку лісового господарства, розміщення капіталовкладень потрібні дані про реальний стан лісового фонду. З ЦІЄЮ метою здійснюється актуалізація лісового фонду. Актуалізація (від лат. Акіиаііа – справжній, назрілий, теперішній, сучасний) означає постійне оновлення Інформації різної давності збирання і приведення їх до реального стану, до однієї гни. Стосовно лісового фонду актуалізація означає приведення цифрових даних обліку лісового фонду різної давності лісоінвентаризації до стану на 1 січня поточного року [2, 4, 10].
Актуалізація лісового фонду у практиці ведення лісового господарства здійснюється різними шляхами. Із впровадженням банку даних “Лісовий фонд України” актуалізація здійснюється автоматизовано за допомогою спеціальних підсистем, яка включає фази оброблення інформації, планування та прийняти рішень. Дані оновлюються у двох напрямках: а) з урахуванням змін під впливом господарської діяльності і стихійних явищ; б) під впливом природних процесів, які проходять в насадженнях. Оновлення повидільної бази даних здійснюється введенням даних про зміну у таксаційній характеристиці виділів, які відбулися внаслідок різних причин господарського чи природного характеру та у зв’язку з їх природним ростом. Останнє здійснюється за спеціальними нормативами або за
–
математичними моделями ходу росту деревостанів. Нормативи або моделі актуалізації розробляються за участю зонапьних наукових чи навчальних установ.
Виконуючи комплексну лабораторну роботу, студенти використовують дані інвентаризації різного часу її проведення, а тому їх потрібно скоректувати на рік виконання роботи, тобто провести їх актуалізацію. З навчальною метою актуалізація лісового фонду здійснюється вручну. Актуалізацію проводять після складання таблиці класів віку та таблиці форми № 1 обліку лісового фонду. При цьому слід пам’ятати про тривалість класів віку кожної переважаючої породи в конкретних умовах виростання та час, що пройшов від останньої лісоінвентаризації.
Маючи дані про розподіл плош насаджень на класи віку, для їх актуалізації враховують кількість років після проведення останньої лісоінвентаризації. Знаючи річну лісосіку головного користування при суцільнолісосічній формі господарства, її величину перемножують на кількість років, що пройшли після базової лісоінвентаризації. Це означає, що у групі стиглих насаджень старшого класу віку на таку величину зменшилася площа насаджень. Але за цей час зміняться площі насаджень в усіх класах віку. Наприклад, якщо після останньої інвентаризації минуло 7 років при 10-річних класах віку, то з кожного класу віку 7/10 площ насаджень перемістяться у старший клас. Але у цей клас перейде також 7/10 площ насаджень молодшого класу віку. У перший клас віку перейдуть усі враховані при інвентаризації незімкнені лісові культури (середній термін на заході України їх переведення у зімкнені насадження становить 5 років), а також створені лісові культури перших двох років поточного ревізійного періоду, тобто площі двох річних лісосік. При іншому терміні переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі чи іншій кількості років після останньої лісоінвентаризації це потрібно враховувати.
Якщо ж для даної породи прийнято 20-річні класи віку, то через 7 років після інвентаризації з кожного класу віку переміститься у старший клас 7/20 площ насаджень. У нормальному господарстві не повинні залишатись незаліснені лісові землі, за винятком зрубів останнього року, доріг і просік, постійних шкіл і плантацій. Тобто ці категорії земель (рідколісся, галявини, загиблі насадження, згарища, пустирі тощо) повинні бути заліснені і враховані у насадженнях першого класу віку з урахуванням часу їх заліснення та терміну їх змикання. При актуалізації площ земель лісового фонду потрібно врахувати можливі суцільні санітарні та реконструктивні рубання різних класів віку (табл. 3.1).
Розрахунок зміни запасу здійснюється після визначення запасу та поточної зміни запасу на 1 га кожного класу віку. І Іри цьому слід враховувати, що ділянки вкритих лісовою рослинністю земель, що перейдуть у вищий клас віку, будуть мати запас на 1 га той же, що був раніше, збільшений на 7 річних поточних змін запасу. Якщо у третій клас віку із другого перейде 32,9 га із запасом 99 м3/га і поточною зміною запасу 6,7 м3/га, то запас деревостанів третього класу зріс на 32,9 х (99 + (6,7 х 7)) = 4800 м3. Одночасно запас цього класу віку зменшиться за рахунок переходу у четвертий клас віку на 261,8 х 159 = 41626 м3. Запас на площі 112,1 га насаджень, що не переходять у четвертий клас віку, щорічно буде збільшуватись на 6,0 м3. Отож, за сім років запас зросте із 159 м3/га до 159 4 (7 х
6,0) = 201 м3/га, а на всю площу становитиме 22552 м’. Таким чином, через сім років запас деревостанів третього класу віку становитиме 59540 + 4800 – 41626 + 22552 = 45266 м3 на всіх 145,1 га без урахування доглядових рубань.
Для спрощення розрахунків динаміки запасів будемо вважати , що за такий короткий час запаси на одиниці площі не змінились.
4. Розрахунок середніх таксаційних показників переважаючих порід та їх оцінка
Якісні та кількісні показники вкритих лісовою рослинністю земель у певній мірі характеризують середні значення, якими лісовпорядкування оперує, при розроблені проектів конкретних господарських заходів. Всі середні показники для деревостанів розраховуються як середньозважені величини з урахуванням площ, віку, складу, запасу тощо кожної переважаючої породи. Комплексна робота з лісоіивентаризації передбачає розрахунок середніх величин: віку, відносної повноти, класу бонітету, запасу на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель, загальну середню зміну запасу і зміну запасу на 1 га вкритих лісовою рослинністю та лісових земель для кожної переважаючої породи, а також склад деревостанів для лісництва в цілому.
Середній вік деревостанів визначається як середньозважена величина через суми площ виділів кожного класу віку даної породи та середній вік класів. Середній вік вказується тому, що в кожному класі віку рівномірно можуть бути представлені деревостани різного віку у межах тривалості класу віку. Наприклад, насадження другого класу віку при 10-ти річних класах віку можуть бути представлені таксаційними виділами віком від 11 до 20 років, тому середній вік класу приймаємо 15 років. Середній вік кожної породи розраховується діленням на площу вкритих лісовою рослинністю земель суми добутків площ насаджень кожного класу віку на його середній вік. З цією метою з підсумків таблиці класів віку кожної породи (табл. 4.1.) виписуються сумарні значення площ насаджень для кожного класу віку та вказуються значення середнього віку кожного класу.
Таблиця 4.1.
Розрахунок середнього віку
| ПОКАЗНИКИ | Класи віку | Сума | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | ||
| Площа, га | 11 | 47 | 374 | 124 | 45 | 40 | 53 | 19 | 713 |
| Середній вік класу, р. | 5 | 15 | 25 | 35 | 45 | 55 | 65 | 75 | — |
| Добуток | 55 | 705 | 9350 | 4340 | 2025 | 2200 | 3445 | 1425 | 23545 |
| А = |
| -33 роки |
23545
——-
713
10
її
-Якщо середній вік рубання головного користування для ялинових експлуатаційних лісів на рівнинах прийняти 81-90 років, а в нормальних насадженнях середній вік повинен бути близьким до половини віку рубання, то у наших умовах його слід вважати недостатнім – нижчим від оптимального (45 років) на 12 років.
Загальна середня зміна запасів знаходиться як сума середніх змін запасів дереиостанів кожного класу віку даної породи. Останні є часткою від ділення запасів деревостанів кожного класу на середній вік класу (табл. 4.2.).
Таблиця 4.2.
Визначення середньої зміни запасів
| ПОКАЗНИКИ | Класи віку | Сума | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | ||
| Запас, декастрів | 35 | 407 | 54240 | 2232 | 984 | 932 | 1309 | 529 | — |
| Середній вік класу, р. | 5 | 15 | 25 | 35 | 45 | 55 | 65 | 75 | — |
| Зміна запасу, м3: загальна на 1 га | 70 | 271 | 2170 | 638 | 219 | 169 | 201 | 71 | 3809 |
| 6,4 | 5,8 | 5,8 | 5.1 | 4.9 | 4,2 | 3,8 | 3,7 | 5,8 | |
Отож, загальна середня зміна запасу ялинових насаджень у Золочівському ДЛГ становить 3809 м . Цією величиною, як правило, лісовпорядкування обмежує розмір користування деревиною від усіх видів рубання. Але ця величина не дає уяви про продуктивність насаджень. Більш інформативною є величина середньої зміни запасу на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель. За даними К. Є. Нікітіна (1960), ялина 1 а класу бонітету у 33 роки повинна створювати щорічно 11,8 м3 деревини наявної частини насаджень. Таким чином, в умовах ДЛГ середня зміна запасів внаслідок різних причин і факторів (повнот, типів лісу, господарської діяльності) у 1,8 рази менша від можливої в даних умовах. Але якщо в Україні середня зміна запасів становить 4,0 м /га, то наші насадження мають дещо вищу продуктивність, хоч недостатню при високому класі бонітету.
Середня відносна повнота розраховується діленням на суму площ вкритих лісовою рослинністю земель, зайнятих даною породою, суми добутків площ насаджень різних повнот на показники повнот (табл. 4.3.).
Таблиця 4.3. Розрахунок середньої відносної повноти
| Відносні повноти | 0,3 | 0.4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | Разом |
| Площа, га | 6 | 7 | 79 | 120 | 285 | 192 | 25 | 713 |
| Добуток | 1,8 | 2,8 | 39,5 | 72,0 | 199.5 | 153,6 | 22,5 | 491,7 |
| __ ф „ |
491.7
713
5
2
о є о
оз О
«
В
| Нелі-сові землі | 1 | ||||||||||||||||||
| ороги, зосіки | і | і | 1 | ||||||||||||||||
| к 5 | |||||||||||||||||||
| Гал вик | і | ! | 1 | ||||||||||||||||
| і« | |||||||||||||||||||
| і | 1 | ||||||||||||||||||
| (X ч | |||||||||||||||||||
| Зруби | Єї ?” | +3,7 -3,7 | +1,3 -8,0 | ||||||||||||||||
| *~ 5 | |||||||||||||||||||
| “Я? | т | -14 | 2,7 | 5,3 | сл | ||||||||||||||
| £«$ | |||||||||||||||||||
| Разом | 713 | 12742 | 179 | і | і | і | 276,7 | 14754 | |||||||||||
| 265 | і | +13.3 | і | -9,3 | 4,0 | 106 | |||||||||||||
| с; <и | ос | о* | 00 | г– | і | 13,3 37,1 | і | 1 | 2,8 | 190 | |||||||||
| зе | “ | “ | 1 | — | |||||||||||||||
| ‘я | -„*- | ос | |||||||||||||||||
| з | о | *л | _- | ОІ | ! | — | |||||||||||||
| ж | ‘ ■* | – | |||||||||||||||||
| росли | ■о | о | 1092 | 273 | 5,0 | 1 | -25,4 +31,5 | і | 42,4 | 1158 | |||||||||
| ісовою | 1084 | 3,7 | і | -31,5 +84,9 | 98,4 | 2371 | |||||||||||||
| 5 | .«■ | 124 | 532 | 204 | 5,8 | 4,5 | 84,9 261, | 98,2 | і | ||||||||||
| Ь£ вз | гя | 374 | 5954 | 159 | 6,4 | І | і | 261,8 +32,9 | 1 | 1 | 145,1 | 2307 | |||||||
| Класи | 467 | 6,6 | і | О\ г- ■ ГІ” і-‘ Т1 ■+■ | 1 | 1 | 21,8 | 216 | |||||||||||
| – | V | й | 6,4 | і | ■■*■ | +6.3 | + 2,7 | 1 | +3,7 | +2,7 | 32,7 | 105 | |||||||
| X | X | 3 | в: | X к | |||||||||||||||
| оказники | I | Г\ СГ о | м” /га | 1 03 <Я | їлощ за 7 років д незімкнен того 10-річчя. | орення л/к х землях | природно | ання. тьних санітарн | орення л/к | 1 6. Площа станом 1 01.01.2009 р.,га | ас станом 009 р., декастрі | ||||||||
| ] І. ГІЛОШс | Запас. | Запас | 11 і | 1 і. 1 | 1 | а | а. | з РУ зистув ) суці Зань. | І 5.7 ств 1 згубах | с <*■ Г– | о | ||||||||
| г> | |||||||||||||||||||
12
| \ |
Розрахунок показує, що ялинники ДЛГ у загальному відносяться до середньоповнотних. При цьому 92 га (12,9%) є низькоповнотними і лише 25 га (3,5%) – високоповнотними. Частково невисоку середню зміну запасів пояснює значна частка середньо- і низькоповнотних насаджень.
Середній- клас бонітету породи знаходиться також як середньозважена величина. Оскільки, крім основних класів бонітету є додаткові з літерними індексами, на які неможливо множити площі насаджень, то для розрахунків вводяться умовні індекси. Для насаджень найвищого класу бонітету приймається індекс “одиниця”, а для інших класів бонітету у порядку їх зменшення з’являються наступні порядкові номери. Суму добутків площ насаджень різних класів бонітету на присвоєні їм індекси ділять на площу насаджень. Отриманий середній індекс класу бонітету слід скоректувати на клас бонітету з урахуванням того, на скільки одиниць індекси занижують (чи завищують) клас бонітету. Найпростіше використати індекс, прийнятий для першого класу бонітету як різницю між їх показниками. Знайдену різницю для визначення середнього класу бонітету віднімають (або додають) від обчисленого середнього індекса (табл. 4.4.)
У цілому насадження досить високопродуктивні, оскільки середній клас бонітету дорівнює 1а,8. Виявлено середньопродуктивних насаджень лише 55 га
Таблиця 4.4. Знаходження середнього класу бонітету
| ПОКАЗНИКИ | Класи бонітету | Разом | |||||
| 16 | 1а | 1 | 2 | з | 4 | ||
| Площа, га | 2 | 232 | 423 | 46 | 9 | 1 | 713 |
| Індекс бонітету | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | — |
| Добуток | 2 464 | 1269 | 184 | 45 | 6 | 1970 | |
І = X « :$ = 1970 :713 = 2.76 * 2.8
В = І – 2 = 2.8 – 2 = 1а,8
(7,7%), а низькопродуктивних – лише 1 га. Складається таблиця розподілу насаджень по типах лісу.
Загальний запас усіх деревостанів становить 127,42 тис. м3 (як сума запасів насаджень усіх класів віку). Середній запас стовбурної деревини становить 127420 : 713 = 179 м3/га вкритих лісовою рослинністю земель.
За підсумком розрахунків для всіх переважаючих порід складається результуюча таблиця середніх таксаційних показників (табл. 4.5.).
Таблиця 4.5. Середні таксаційні показники насаджень
| ПОКАЗНИКИ | Переважаючі породи | |||
| ялина звич. | дуб звич. | сосна звич. | вільха чорна | |
| Загальний запас, 10 м3 | 12742 | |||
| Запас на 1 га, м3 | 179 | |||
| Середня зміна запасу, м3 | 414,6 | |||
| на 1 га лісових земель | 5,6 | |||
| на 1 га вкритих лісовою гюслинністю земель | 5,8 | |||
| Вік, років | 33 | |||
| Клас бонітету | 1а.8 | |||
| Відносна повнота | 0,76 |
5. Аналіз структури лісового фонду
Для досягнення цільової мети вирощування лісів потрібно довести структуру лісового фонду до такого стану, який би максимально відповідав вимогам народного господарства залежно від категорій захисності лісів та лісорослинних умов. Під структурою (лат. Нігисіига – побудова, розміщення, будова) лісового фонду розуміють певний взаємозв’язок і розподіл категорій його земель та внутрішній розподіл площ земель, вкритих лісовою рослинністю, та їх запасів у межах класів віку. Вказаним вимогам може задовольняти така структура, при якій у будь-якому за тривалістю інтервалі часу у лісовому підприємстві забезпечувалось би рівномірне та максимальне за абсолютним значенням і якістю лісокористування. Для лісів експлуатаційного значення, у першу чергу, це стосується деревини. Таким вимогам відповідають об’єкти з максимальним залісненням земель лісового фонду, переважаючі породи відповідають лісорослинним умовам, продуктивність деревостанів є максимально можливою у даних умовах виростання, розподіл насаджень за класами віку рівномірний до віку рубання головного користування, відсутні невикористовувані землі тощо.
Необхідна структура лісового фонду, перш за все, визначається цільовим призначенням лісів. Якщо для лісів рекреаційного значення потрібні різні групи типів лісопаркових ландшафтів високої санітарно-гігієнічної та естетичної цінності, то їх співвідношення регламентується санітарно-гігієнічними нормами, а склад і структура насаджень — вимогами естетики та видом відпочинку. Для експлуатаційних лісів структура лісового фонду повинна забезпечувати отримання максимально можливого запасу деревини потрібної якості та сортиментної структури, а також рівномірне, невиснажливе і максимально можливе в даних лісорослинних умовах користування деревиною протягом оберту рубання.
Найважливішими параметрами, які характеризують структуру лісового фонду є: розподіл і співвідношення площ різних категорій земель, породна і вікова структура, середні запаси на одиниці площі насаджень різних класів віку. Продуктивність характеризується породною структурою та запасами деревини на І га по класах віку з урахуванням типів лісу, а тому окремо можна не розглядати класи бонітетів. Товарна структура у певній мірі виражається продуктивністю, породною та віковою структурами. Санітарний стан лісостанів частково иідображається відсотком загиблих насаджень.
Найоб’єктивнішою оцінкою стану лісового фонду є цифрова форма (ниражена числом). Вона може виражатися абсолютною чи відносною величинами (\ відсотках чи інших показниках). О. Г. Машкальов та ін. [6| рекомендують стан І структуру лісового фонду оцінювати індексами, які змінюються від нуля до
14
одиниці. Найкращий стан будь-якого показника (параметра) оцінюється одиницею, а найгірший – нулем.
Структура земель лісового фонду оцінюється кількома індексами.
5.7. Лісові землі
І1 = 1-((8І:8о-52:8о)(5,:8о),
де 81 – максимально-можлива площа лісових земель, га; $2 – фактична площа лісових земель, га; $о – загальна площа, га.
До максимально можливої площі лісових земель відносять існуючі площі лісових земель та нелісові землі, які можуть бути залісненими і не використовуються у господарській діяльності з іншою метою. У нашому прикладі із нелісових земель є лише два гектари ріллі, яка використовується за цільовим призначенням як підсобне господарство.
І, = 1 – ((742 . 744 742 : 744)( 742 : 744) – 1,00 Тобто, землі лісового фонду використовуються повністю за призначенням.
// ? І- ((щ ••*♦* – пні • ічг)(цчн ■■ »**] і 0,94*
5.2. Індекс вкритих лісовою рослинністю земель
І2=1-(8з-84):83, де §з – максимально можлива площа вкритих лісовою рослинністю земель, га;
§4— фактична площа земель, вкритих лісовою рослинністю, га При цьому за можливу площу вкритих лісовою рослинністю земель приймається сума площ земель фактично вкритих лісовою рослинністю, незімкнених лісових культур, рідколісся, галявини, загиблі насадження і зруби, за винятком площ суцільних зрубів останнього року.
І2 = 1 – (734 – 713) : 734 – 0,9Ж4-
Індекс свідчить, що лісові землі використовуються раціонально, але є резерв для збільшення вкритих лісовою рослинністю земель на 3 %.
5.3. Індекс гідромеліоративного фонду
І3=ї-85:8о,
де $5 – площа земель, які потребують гідромеліоративних заходів, га.
У розрахунок включається загальна площа лише тих земель, які повинні бути піддані осушенню, не включених у заповідний фонд, призначених (використовуваних) для збирання журавлини тощо. Оскільки такі землі у нашому прикладі відсутні, то індекс не розраховується. Аналогічно визначається індекс використання аїролісомеліоративного фонду.
5.4. Індекс загиблих насаджень
І4 = 1 – $6 : 84,
де 86 – площа згарищ, вітровалів, відмерлих насаджень від шкідників, хвороб, техногенного забруднення та інших причин.
Оскільки, у нашому прикладі такі ділянки відсутні, то розрахунок індексу не проводиться.
Перші чотири індекси стосуються всього лісового фонду лісового підприємства.
5.5. Індекс породної структури
де 87І – площа земель, яка повинна бути зайнятою деревостанами /-Ї породи, га; 8ві – фактична площа деревостану з переважанням 7-ї породи, га.
Площа земель, яка повинна бути зайнята г’-ю породою, встановлюється на підставі аналізу даних розподілу переважаючих порід за типами лісу. Виходячи з даних нашого прикладу, ялина звичайна виростає за межами природного ареалу, тобто вона не відповідає типам лісу. Але враховуючи потребу балансної деревини та гірничих стояків і швидкість росту вона є досить високопродуктивною у вологих сугрудових і свіжих та вологих грудових типах лісу, що ми і будемо вважати за відповідні породі умови використання. У такому випадку лише 8,4 га насаджень не відповідають умовам виростання.
Отже:
^-[727,6-713(^ = 0,98
5У становлять площі земель, які відповідають вимогам ялини, тобто 704,6 га вкритих лісовою рослинністю земель, 9 га не вкритих лісовою рослинністю земель і 14 га незімкнених лісових культур.
Таким чином, лише 2 % земель, зайнятих ялиновими насадженнями, не відповідають умовам виростання.
5.6. Індекс вікової структури
руур /, «1 – (Щ5, – (і/,): п\: 2/, :«):
де І6 – індекс вікової структури;
5у – площа деревостанів і-ї породи поу-х класах віку, га; пі- кількість класів віку переважаючої породи і.
При цьому не враховуються окремо класи віку перестійних насаджень, а їх площі додаються до останнього класу стиглих деревостанів. Даним індексом оцінюється рівномірність розподілу площ насаджень за класами віку порівняно з рівномірним розподілом, що відповідало б нормальному розподілу. Застосування індексу вікової структури, вираженої}’ класах віку, дозволяє виражати у відносних величинах вікову структуру насаджень різної тривалості класів віку і різного віку рубання головного користування.
Для соснових насаджень цього ж ДЛГ розподіл менш сприятливий, що нидію з табл. 5.1. Тобто, 14% соснових насаджень виростають у невідповідних і иігах лісу, що суттєво відбивається на продуктивності і стійкості деревостанів.
Враховуючи, що для ялинових насаджень у рівнинних умовах тривалість і чи ін віку становить 10 років, а вік рубання головного користування прийнято 81-к>[) років, то найвищим класом віку стиглих насаджень був би 12-й клас. Отож, при рівномірному розподілі насаджень у кожному класі віку ПОВИННО бути 713 : 12 • 59 ГІ
16
і ■
Таблиця 5.1.
| 7…Х |
| 1 |
Розподіл соснових насаджень за типами лісу
| ШИФР ТИПУ ЛІСУ | ПЛОЩА, га | |
| фактична | оптимальна за цільовою породою | |
| А2С | 230.9 | 230,9 |
| А3С | 2.0 | 2,0 |
| В2ДС | 648.2 | 671,9 |
| ВзДС | 53,8 | 62.2 |
| с2гд | 5,6 | — |
| с2гдс | 1526,9 | 1749,9 |
| С2ГБС | 100.9 | 114,5 |
| С2ГБД | 4,0 | — |
| С2ГДБ | 44,1 | — |
| СзГД | 9,3 | 0,3 |
| СзГБД | 267,9 | 282,7 |
| СзГЖ | 0,6 | 2,1 |
| С4Влч | 0,3 | — |
| ОтД | 196,4 | — |
| О2ГБД | 33.8 | — |
| БоГДС | 22,3 | 22.3 |
| ОзГД | 230,7 | — і |
| ПзДГБ | 91,4 | — |
| РАЗОМ | 3591,4 | ЗІ38,Я |
13591,4-3138,8 =0,86
1^3138,8′
| 59-45 59 |
| 59-53 59-19^ ^ 59 ) ) |
Розрахуємо величину індексів окремо для кожного класу віку, що дасть можливість здійснювати аналіз не тільки для всього насадження, але і в межах класів віку.
| 59-40 |
59-И 59-47 374-59 124-59
| І __ 1 |
іі і
Т
Т Т ^ т Т
| 59 |
| 59 |
59 59 374 124 59 59
= 1 – ((0,18 + 0,80 + 0,36 + 0,48 + 0,76 + 0,68 + 0,90 + 0,32): 12)= 0,37
Оскільки найстарші насадження у нашому прикладі представлені восьмим класом віку, то індекси 9-12 класів віку будуть рівні “0”. Через відсутність стиглих насаджень різко погіршується рівномірність розподілу деревостанів за класами віку. У загальному для господарства цей коефіцієнт становить лише 0,37, тобто лише 1/3 насаджень певних класів віку наближується до середніх значень. Якщо аналізувати розподіл насаджень по класах віку, то відзначено вкрай нерівномірний їх розподіл за віком. У 1-му і 3-му класах віку індекс вікової структури становить лише 0,18-0,36. Найближчі площі насаджень до середніх значень виявились у деревостанах 2-го, 5, 6 і 7-го класів. Такий нерівномірний розподіл насаджень за віком створює несприятливі умови ведення неперервного господарства.
18
5.7. Індекс запасів деревостанів
Найбільш інформативним показником продуктивності насаджень та інтенсивності ведення його лісового господарства є запас наявних деревостанів та його порівняння із запасом нормальних насаджень у даних лісорослинних умовах з урахуванням віку насаджень та їх середнього класу бонітету. Індекси запасів деревини кожної переважаючої породи визначається за формулою:
‘М1і/-М2у
| т |
■■Т
де
– максимально можливий запас стовбурної деревини (м3/га) г’-ї
переважаючої породи ву’-му класі віку; МгУ – середній фактичний запас стовбурної деревини (м3/га) /-Ї
переважаючої породи ву-му класі віку; пі – кількість класів віку і-ї породи.
Тут не враховуються класи віку перестійних насаджень. їх запаси додаються до запасів останнього класу віку стиглих деревостанів.
При розрахунках індексу запасів використовують місцеві таблиці ходу росту. Для ялини звичайної в рівнинних умовах використовуємо таблицю, складену К. Є. Шкітіним [6]. Для розрахунку значення індексів спочатку розраховуємо фактичні запаси стовбурної деревини для кожного класу віку діленням відповідних запасів на площі (табл. 5.2.)
Таблиця 5.2. Розрахунок запасів деревини, м3/га
| Класи віку | І | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Запас, м3 | 350 | 4070 | 54240 | 22320 | 9840 | 9320 | 13090 | 5290 |
| Площа, га | 11 | 47 | 374 | 124 | 45 | 40 | 53 | 19 |
| Запас, м3/га | 32 | 87 | 145 | 180_____ , | 219 | 233 | 247 | 278 |
| Запас, м3/га (за Шкітіним) | 31 | 140 | 274 | 408 | 527 | 626 | 715 | 778 |
Розрахуємо індекси запасів для насаджень кожного класу віку і в цілому для породи:
]-32 + И0^:87 +274-145 408-180 527-219 626-233 715-247 778-278^ _ 31 + 140 + 274~~+ 408 + 527~ + ~~626 + 715′ + 778Г”)~ = 1 – (0,03 + 0,38 + 0,47 + 0,56 + 0,58 + 0,63 + 0,65 + 0,69) = (0,97 + 0,62 + 0,53 + 0,44 + 0,42 + 0,37 + 0,35 + + 0,31+ 0 + 0 + 0 + 0): 12 = 3,93:12 = 0,33
Розрахунки показують, що у першому класі віку фактичний індекс запасу насаджень близький до запасу нормальних деревостанів (і = 0,97). Зі збільшенням піку насаджень індекси запасів поступово зменшуються. І якщо у перших трьох класах віку індекси запасів не зменшуються нижче 0,53, то, починаючи з четвертого класу віку, господарство недоотримує уже більше половини потенційно можливих запасів. Причиною цього є невідповідність лісорослинних умов біологічним вимогам породи, недостатнє врахування темпів приростів всіх порід, що беруть участь у створенні лісових культур, не повне врахування ніаємовпливу складових порід у перші два десятиріччя існування насаджень,
19
\
| В |
надмірне зрідження деревостанів у наступних класах віку з метою збереження екземплярів дуба тощо. Звичайно, що причини такого явища потрібно шукати з метою підвищення продуктивності лісів майбутнього.
У наведеному прикладі для ялини з урахуванням віку рубання через відсутність стиглих насаджень індекс запасів у цілому становить лише 0,33, а з урахуванням тільки насаджень наявних класів віку – 0,50. У будь-якому випадку видно, що господарство недоотримує 50-67% можливих запасів, що свідчить про незадовільне ведення лісового господарства.
6. Аналіз продуктивності деревостанів
Найвищою продуктивністю відзначається нормальні насадження, які найповніше використовують потенційну родючість грунтів. Для таких насаджень у таблицях перебігу (ходу) росту (ТХР) наводяться дані про динаміку запасів основної (залишеної) частини деревостанів та їх середні і поточні зміни від виникнення насаджень до віку рубання головного користування чи іншого віку. Ці дані повинні бути орієнтиром для лісівників при веденні лісового господарства. Недоліком сучасних ТХР є те, що вони складені для чистих насаджень, а у практиці лісового господарства домінують мішані деревостани, які відрізняються середніми показниками від нормальних насаджень. Особливо це стосується запасів стовбурної деревини. У перспективі лісоіивентаризаційних робіт для мішаних деревостанів запас кожного таксаційного виділу буде визначатись для окремих елементів лісу і як сумарна величина для ярусу.
Завданням даної роботи є порівняння запасів існуючих деревостанів кожної переважаючої породи з даними нормальних насаджень, які беруться із нормативних довідників відповідних класів бонітетів. Для скорочення розрахунків середній клас бонітетів (розділ 4) закруглюється до найближчого цілого. Закруглення бонітетів залежно від виду деревної породи, походження, віку та класів продуктивності може викликати помилки: у молодняках до 15-25%, середньовікових насадженнях – до 10-14%, достигаючих і стиглих деревостанах -до 7-10%.
Під впливом господарських заходів (особливо оглядових рубань), шкідників, хвороб, дикої фауни та стихійних явищ (посухи, морози, вітровали тощо) реальні дерево стани у більшості не мають максимальної повноти, що відбивається на їх запасах. При цьому запаси на 1 га часто підпорядковані скачкоподібній, а не плавній зміні. Тому для порівняння доцільно реально існуючі запаси графічно або аналітично вирівняти.
Завдання для кожної породи виконуються у вигляді заповнених таблиць (табл..6.1), відповідних ірафіків (рис.6.1) та пояснень. При цьому слід мати на увазі, що у ТХР запаси наводяться для кінцевого значення прийнятого вікового періоду (при 10-річних класах віку у 20, 30, 40 і т.д. років), а запаси досліджуваних насаджень наведені для середині тривалості кожного класу віку (15, 25, 35 і т.д. років). Тому для порівняння потрібно запаси нормальних насаджень привести до середніх значень класів віку чи вікових періодів, або дійсні запаси середин класів віку перевести на кінець класів віку.
20
| аз |
1
х
В
Б Ч
О С4
ш .Й
‘і.і
«
і! її
і©
к X X « X 03
оо г-1
04141
ГО З
а о
‘а. ^
05 д
Ц я
со к
| Зміна м3/га: |
1?
а.-і;
О “_
х 2 .2 в“
м аз п
І 8. І
а и їй
У табл.6.1 заносяться площі і запаси дерево станів кожного класу віку із таблиці класів віку (розділ 2). Середній запас насаджень кожного класу віку знаходиться діленням запасів деревостанів на їх площу. Отримані запаси потрібно вирівняти, щоб уникнути скачкоподібних середніх і поточних змін запасів (приростів наявної частини запасів дерево станів). У наступну стрічку заносяться запаси нормальних насаджень, скоректовані на середнє значення класу бонітету. Для цього на графіку динаміки запасів (рис.6.1, 6.2)
| 500 |
| 400 – |
| 300 |
| 200 – |
| 100 |
600 т
0 20 40 60 80 100 120 140 Рис. 6.1. Динаміка запасів
| – Реальних насаджень |
| 7 -6 -5 -4 -З -2 1 О -1 -2 |
■ Нормальних насаджень
| ..Д.40 |
-20. 40 60 80. 1
А (роки)
Рис.6.2. Динаміка змін запасу
•♦« – середня зміна реальнихнасаджень
-* поточна зміна реальних.насаджень
ж- ■ середня зміна нормальних насаджень
-X—- поточна зміна нормальних насаджень
І
відклаються точки, які відображають запаси у кінці кожного класу віку, вирівнюються графічно чи аналітично і всановлюються запаси середини класів віку, або реальні вирівнянні запаси прераховуються на кінець класів віку. У нашому прикладі дійсні запаси вирівняні аналітично за рівнням
М= 6,330А – 24, 779 – 0,0577А2 + 0,0002А3
і перераховані на кінець класів віку для порівняння із запасами нормальних дерево станів.
Оскільки запаси деревостанів при відносній повноті 1.0 є найпродуктивнішими, то слід знайти відхилення вирівняних фактичних запасів від запасів деревостанів з нормальною відносною повнотою, що показується у четвертому пункті табл.6.1. Середня і поточна зміна запасів розраховуються за прийнятими у лісовій таксації формулами. Із даних табл.6.1 видно, що в насадженнях першого класу віку реально існуючі запаси перевищують цю величину нормальних насаджень на 13,8%. Імовірно, це пояснюється слабкою інтенсивністю освітлень та наявністю порослевого природного поновлення. Починаючи з другого десятиріччя поступово різниця у запасах зростає на користь нормальних деревостанів. Зменшення темпів приростів запасів і посиленні доглядові рубання після 40-річоного віку привели до зменшення у 75-річних насадженнях запасів на 50%, а починаючи з дев’ятого класу віку поточна зміна запасів стає від’ємною. Якщо вік кількісної стиглості у нормальних насадженнях настає у 51-60 років, то у реальних насадженнях – у 21-30 років.
На закінчення завдання для кожної породи робиться висновок щодо динаміки запасів та змін запасів досліджуваних насаджень у порівнянні з нормальними деревостанами.
7. Оформлення заявок на проведення натурної таксації на наступний рік
З метою вирішення низки організаційно-технічних питань, необхідних для своєчасної організації, оперативного і якісного виконання польових лісоінвентаризаційних робіт при неперервній інвентаризації лісництвами ДЛГ разом з інженерами – таксаторами складаються відомості-заявки набору ділянок лісового фонду для формування проект)’ плану господарських заходів на найближчу перспективу [9, 4]. Після здійснення запроектованих заходів ці виділи повинні бути протаксовані знову.
По рубанню головного користування збирання відомостей здійснюється на два наступні роки; по рубаннях, пов’язаних з веденням лісового господарства, інших рубаннях; по ділянках, що залучаються у підсочу сосняків і по створенню лісових культур – на наступний рік. Відомості до проекту рубань і підсочування імпосяться у спеціальну відомість (табл. 7.1.). При цьому графи 8, 9, 14 і 15 не іаіювнюються. У графі 2 проставляється номер виділу попереднього лісовпорядкування, а в графі 3 – номер останнього базового лісовпорядкування.
22
23
Таблиця 7.1.
Виконання господарських заходів у 2001 році або набір виділів для формування проекту плану господарських заходів на 2002 рік
| Запас | Лісорубний | |||||||||||||
| X | квиток | |||||||||||||
| ? | ||||||||||||||
| Лісогоспо- | 1 | пас | 1 | |||||||||||
| о. | ‘З | Ч з: | дарські | ч | 15 | X | о -| | « | іачі | |||||
| а | к | Під | заходи (шифр) | РІК ВИІ | П | ореневи | О | ш | Плої | ліквідн | ділов. | 2 | номе | дата вщ |
| з | ||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | |
| Головне рубання лісу | ||||||||||||||
| 13 | 1 | 2002 | Д3 | 343 | 2,5 | 343 | 209 | |||||||
| 18 | 3 | 2002 | Бп | 10,0 | 1472 | 987 | ||||||||
| Гз | 178 | 161 | ||||||||||||
| Бк | 46 | 41 | ||||||||||||
| Разом; | 2039 | 1189 | ||||||||||||
Проект лісовідновних заходів (створення лісових культур і сприяння природному поновленню лісів) оформляється у спеціальній таблиці (табл.7.2.)
Таблиця 7.2.
Проект лісовідновних заходів
| № кварталу | 2 в ■ 3 ‘5 ?3 ш г і а | Площа, га | Категорія земель | ТЛРУ | Лісовідновний захід, що проектується | Головна порода |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 , | 6 | 7 |
| Лісові культури посадкою | ||||||
| 12 | 17 | 2,8 і | Галявина | Сг | Посадка 2-річних сіянців | Сосна звичайна |
| 32 | 9 | 4,2 | Вигін | Посів жолудів | Дуб звичайний | |
| 63 | 3 | 3,5 | Зруб | п2 | Посадка сіянців із закритою кореневою системою | Горіх чорний |
| Сприяння природному поновленню | ||||||
| 28 | 16/2 | 3,1 | Рідколісся | Г>2 | Боронування смугами | Бук лісовий | ||
Проект плану господарських заходів підписується лісничим (головним лісничим) та інженером-таксатором.
У загальну заявку включаються всі таксаційні виділи, у яких протягом календарного року будуть виконуватись будь-які роботи і відбуватись кількісні чи якісні зміни (переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі,
відмерлі насадження внаслідок різних причин, прийняті землі у склад лісового фонду, ділянки з виявленими помилками в інформації про них, різного виду рубання деревини тощо).
8, Ведення картки таксації
Вся інформація про кількісну і якісну характеристику таксаційних виділів у польових умовах вноситься у картку таксації (форма 01.01. 1.01). Оскільки інвентаризація лісів здійснюється з метою подальшого планування та управління лісами і постійного оновлення повидільного банку даних “Лісовий фонд України”, то інформацію доцільно заносити у картки таксації у кодованому вигляді. На кожний таксаційний виділ заповнюється окрема картка таксації (у необхідних випадках заповнюються і додаткові картки), у яку за допомогою алфавітно-цифрових символів-кодів вноситься повна інформація про даний таксаційний виділ.
Для кодування різноманітних показників використовується “Збірник класифікаторів. Техніко-економічні показники підсистеми управління лісовими ресурсами. – Ірпінь, 1993”. Витяг із даних класифікаторів наведений у методичних вказівках “Ведення картки таксації” [3]. Дані методичні вказівки укладені відповідно до діючих виробничих методик та інструкцій [3,4,9].
Порядок заповнення різних макетів типової уніфікованої картки таксації достатньо описаний у методичних вказівках [3], тому тут не описуються.
З навчальною метою студенти заповнюють картки таксації на шість різних категорій земель, використовуючи дані таксаційних описів або спеціальні Мвдання. Заповнені картки таксації супроводжуються відповідними поясненнями.
9. Внесення поточних змін у лісоінвентаризаційні документи
У процесі різних господарських заходів та дії стихійних і техногенних ПИЩ у лісовому фонді відбуваються постійні зміни. Всі зміни повинні бути ііиявлені своєчасно, а інформація про ці зміни – занесена у відповідні лісоінвентаризаційні документи, оформлені за результатами базової ліеоінвентаризації. Лісництвами такі зміни вносяться щорічно до 1 березня у Відповідні документи. Підставою для внесення поточних змін у документацію можуть служити певні документи, що мають юридичну силу. До таких документів \ иіеництвах належать:
І Акт і робочі відомості технічного приймання лісових культур. 2. Матеріали інвентаризації лісових культур. • Акти відведення лісонасінневих ділянок. І Акти і звіти про переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі.
Акти і звіти про переведення ділянок з проведеним сприянням природному
поновленню.
І Акти на списання і зведені відомості загиблих лісових культур. / Акти і звіти обстеження місць, залишених під природне зарощування і
переведення їх у вкриті лісовою рослинністю землі. Н Акти перевірки наземної сигналізації про появу шкідників, хвороб і
пошкодження лісу та книга обліку динаміки осередків шкідників і хвороб.
24
- Акти про лісові пожежі та книга обліку лісових пожеж.
- Акти обстежень змін, що відбулися внаслідок стихійних явищ з доданими
планами пошкоджених ділянок лісу. - Матеріали відведення лісосік.
- Акти обстеження деревини і місць рубання.
- Матеріали відведення соснових насаджень у підсочку та акт передачі їх у
підсочку, акти обстеження насаджень, переданих з підсочення. - Типовий договір на передачу земель без виключення зі складу державного
лісового фонду. - Акти на відведення земель лісового фонду з виключенням зі складу
державного лісового фонду.
- Постанови і рішення уряду і державних органів про переведення земель з однієї групи
чи категорії в іншу, про зміну границь адміністративних районів, областей. - Акти з таксаційним описом на приймання земель у лісовий фонд
держлісгосну. - Акти введення в експлуатацію осушувальних систем.
Всі зміни, які відбулись у лісовому фонді підприємства протягом року, повинні бути відображені у лісоінвентаризаційних документах. Зміни вносяться помічниками лісничих відповідних лісництв. У першу чергу, це стосується планшетів і таксаційних описів. На планшети вносяться всі зміни відповідними умовними знаками [9]:
- Ділянки земель, переданих іншим користувачам з виключенням зі складу
лісового фонду лісництва, оконтурюються суцільною лінією чорною тушшю,
а на середині контура вказується площа. - Ділянки земель, переданих у тимчасове довгострокове користування
(торфорозробки, пасовища, лінії електромереж, газопроводів, сіножаті, табори
відпочинку тощо) оконтурюються штриховою лінією синього кольору. - Ділянки земель, передані в постійне користування іншим міністерствам і
відомствам для ведення лісового господарства, обводяться на планшетах
суцільною лінією синього кольору. - Ділянки земель, прийняті до складу лісового фонду, обводяться чорною
тушшю штриховою лінією з обов’язковою прив’язкою до основного масиву. - Пошкоджені ділянки лісу внаслідок стихійних явищ до ступеня припинення росту
оконгурюються суцільною лінією оранжового кольору, а на середині контура
проставляється рік та вид стихійного лиха. Такі ж ділянки, але зараховані до лісосік
чергового року, позначаються як рубання головного користування. - Ділянки лісових культур, в т. ч. і під наметом лісу, оконтурюються і
штрихуються звичайним олівцем горизонтальними лініями, а на середині
контура вказують рік посадки лісових культур. - Ділянки, на яких проведена реконструкція насаджень, оконтурюються і
заштриховуються олівцем вертикальними лініями, а в середині контура
вказується рік здійснення і виконаний захід “РК”. - Ділянки зімкнених культур оконтурюються суцільною лінією зеленого кольору та
заштриховуються горизонтальними лініями кольору переважаючої породи. На середині
контура позначається рік створення лісових культур.
26
- Заліснені суцільні зруби та інші землі природним шляхом оконтурюються
штриховою лінією зеленого кольору та штрихуються штриховою лінією під
кутом 45 кольором переважаючої породи. На середині контура вказують вид
поновлення (П – природне, ПП – природне із збереженням підросту, ПС –
природне із заходами сприяння) і рік гюновлення. - Відведені в натурі лісосіки головного користування наносяться простим
олівцем суцільною лінією з показом площі і призначеного року рубання. - Суцільні зруби оконтурюються суцільною червоною лінією із зазначенням
площі і року рубання. - Ділянки лісу, де проведені поступові і групово-вибіркові види рубань
головного користування, оконтурюються штриховою лінією червоного
кольору з нанесенням на середині контуру року і прийому рубання. - Ділянки лісу, де проведені добровільно-вибіркові рубання, оконтурюються
подвійним штрихом червоного кольору із показом площі і року рубання. - Ділянки лісу, де проведені доглядові та вибіркові санітарні рубання,
оконтурюються подвійним штрихом червоного кольору із зазначенням року і
виду рубання {Ос – освітлення, Прч – прочищення, Прж – проріджування,
Прх – прихідне рубання, ВСР – вибіркове санітарне рубання).
Якщо зміни відбулись лише на частині виділу, то на планшеті виділяється
мідвиділ із зазначенням чорною тушшю його номера і площі. Внесення зміну таксаційні описи: Записи про всі зміни у таксаційних виділах робляться навпроти даного
ІНДІлу на чистій сторінці таксаційного опису. Всі записи робляться чорнилом чи
пастою, розбірливо, у хронологічному порядку виконання господарських заходів.
І При суцільних рубаннях вказується фактична площа зрубаної ділянки, запас зрубаної деревини по породах відповідно до даних в таксаційному описі, рік рубання та стан підросту. Запас деревини, що списується, повинен відповідати середньому запасу на 1 га, визначеному для кожного виділу при таксації або з урахуванням відповідного акту про внесення змін у матеріали таксації лісу.
2, При поступових і групово-вибіркових рубаннях головного користування або лісовідновних рубаннях навпроти кожного виділу, де проведене таке рубання, нмисується запас зрубаної деревини по породах, прийом, рік рубання, характеристика підросту після рубання.
і І Іри вибіркових рубаннях головного користування вказується площа ділянки, яка пройдена рубанням, вирубаний запас по породах, вік рубання і стан підросгу.
і І Іри доглядових та вибіркових санітарних рубаннях вписується площа ділянки, на якій проведено рубання, вид рубання, вирубаний запас по породах, а для молодняків – ще і склад після проведення рубання. При переведенні лісових культур і природно поновлених ділянок лісового фонду у вкриті лісовою рослинністю землі вказується фактична площа її іяпки, породний склад, повнота та запас молодняка. Склад визначається за І шмвідношенням числа стовбурів складових порід. Повнота записується ІМХОДЯЧИ із ступеня зімкнення крон в наметі молодняка. Запас на 1 га лісових і | и.тур визначається множенням річного приросту насаджень першого класу ІІК] на вік насаджень. Якщо ж у таблицях ходу росту відсутні такі дані, то
27
запас у хвойних молодниках встановлюється як добуток 40% приросту насаджень другого класу віку на фактичний вік культур, а у листяних молодняках – як добуток 60% річного приросту молодняків другого класу віку на фактичний вік лісових культур. У молодняках природного походження віком до 10 років запас визначається аналогічно лісовим культурам або окомірно за умови його не менше 5 м3/га.
Обстеження природно поновлених ділянок лісу з метою переведення їх у вкриті лісовою рослинністю землі проводиться у визначеному відповідною інструкцією порядку. В таксаційному описі робляться записи про виконані лісогосподарські заходи. Вказується найменування заходу, рік його виконання і площа, на якій він проведений.
При переведенні лісових культур, створених в порядку реконструкції малоцінних насаджень, у вкриті лісовою рослинністю землі, вони відносяться до того господарства, до якого належить введена головна порода.
- При переведенні насаджень з одного господарства в інше внаслідок
доглядових рубань в графах відповідного виділу червоним олівцем
закреслюється таксаційна характеристика, визначена лісовпорядкуванням і
вписується нова, зазначена в акті обстеження місця рубань. - При переведенні насаджень з одного класу віку в інший у випадку виявлення помилок
таксації у графах відповідного таксаційного виділу червоним олівцем псрекреслюсться
вік і клас віку, встановлені при таксації, а зверху синьою пастою проставляються
уточнені дані. Запас вказується таким, яким він є фактично. - Для ділянок лісу, пошкоджених внаслідок стихійного лиха до припинення
росту, у таксаційному описі вказується причина, що викликала пошкодження. - Номери таксаційних виділів (ділянок), в яких стались будь-які зміни,
окреслюються в таксаційних описах червоним олівцем.
10. Вивчення природних та економічних умов
розміщення лісового підприємства
(Семінарське заняття)
При підготовчих лісоінвентаризаційних роботах з метою обгрунтованого проектування ряду господарських заходів та вирішення організаційних питань вивчають природні та економічні умови району розміщення даного лісового підприємства [1, 2, 4, 5, 18]. Як правило, ця інформація доповнюється у процесі польових і камеральних робіт. Необхідні дані збираються в місцевих органах лісового господарства, наукових і проектних організаціях, діяльність яких пов’язана з лісовим господарством та використанням лісових ресурсів. (геологічних, геодезичних і геофізичних експедиціях, найближчих метеостанціях). Інформацію про природні умови збирають також при аналізі спеціальної літератури. Можуть бути використані енциклопедії, агрокліматичні довідники. описи природи областей, геоботанічне, лісорослинне, лісогосподарське, геоморфологічне чи інше районування, опис регіонів (наприклад “Природо Українських Карпат”), спеціальні монографії (наприклад “Грунти західних областей України” або “Клімат України'”), спеціальні статті у фахошп періодичних виданнях тощо.
28
Із природних умов збираються й аналізуються лише ті, які впливають на процеси лісовирощування, проведення господарських заходів та експлуатації лісових ресурсів, здійснення лісоінвентаризації. Вивчаючи тему, перш за все, потрібно з’ясувати, для чого вивчаються природні умови району. їх можна умовно згрупувати так:
- для проектування організаційно-технічних заходів виконання польових
лісоінвентаризаційних робіт (сезонні особливості клімату; наявність
боліт, їх прохідність: наявність гаусу і кліщів; необхідність проведення
протиенцефалітних щеплень та термінів їх проведення; категорії
важкості лісоінвентаризації; умови вибору місць для польових таборів і
вертолітних площадок тощо); - для вивчення зв’язків “середовище-рослинність”, бо від цього залежить склад,
продуктивність, структура насаджень, типи росту деревостанів та їх товарність,
лісопоновлення, формування типів лісу, пожежна небезпека; - для проектування господарських заходів (способів і типір лісових
культур, сезону і способу заготівлі і вивезення деревини, інтенсивність і
повторність доглядових рубань, особливостей протипожежних заходів
та охорони лісів).
Вивчаючи економічні умови району розміщення лісового підприємства прагнуть привести у відповідність проектовані заходи і їх характер з конкретними економічними умовами району. Комплексне вивчення лісового господарства та піших галузей виробництва райоїгу дозволяє покращити вирішення питання організації території лісового підприємства, визначити роль і значення окремих чіісгин лісового фонду району, обгрунтувати об’єм і характери лісогосподарських входів.
В результаті підготовки до даного семінару студенти повинні з’ясувати:
- Для чого при проведенні лісоінвентаризації вивчають природні умови району?
- Яка роль належить вивченню лісорослинної зони та районування території?
З.Від чого залежить глибина вивчення елементів фізико-географічних умов
району розміщення лісового підприємства?
4.Коли і ким здійснюється вивчення природних умов при лісоінвентаризації? 5.Звідки працівниками лісовпорядчих експедицій береться інформація про
| при |
природні умови? 6.Які фактори природних умов і для чого вивчаються
лісоінвентаризації?
| при |
7.Для чого і в якому напрямку вивчаються геологічні умови і рельєф? Х.Які показники кліматичних факторів і для чого вони вивчаються
лісоінвентаризації?
| цс |
11 Які показники вивчаються для грунтів і для чого? 10 Як виділяються типи лісорослинних умов і на чому базується
виділення?
І І Типи пробних площ, їх завдання і роль при вивченні природний умов. Відповіді на питання повинні бути повними, аргументованими кепі прикладами.
Список рекомендованої літератури:
- Анучин Н. П. ЛесоустроЙство: Учебник для ВУЗов – М.: Зкология, 1991. – С.
15-88. - Ермаков В. Е. ЛесоустроЙство – Минск: Вьішзйшая школа, 1982. – с. 62-
106. - Зеленський М. Н. Ведення картки таксації: Методичні вказівки – Львів:
УкрДЛТУ, 1998. – 35 с.
- Інструкція по впорядкуванню лісового фонду України: Проект – К.: МЛГ
України, 1994. – С. 40-52, 56-70. - Е. С. Мурахтанов и др. ЛесоустроЙство – М.: Лссная промншленность, 1983.
-С. 108-170. - Нікітін К. Є. Ялинові культури як зразок високопродуктивних насаджень на
Україні // Наукові праці УСГА. – 1960. Т.16. – Вип. 8. – С. 119-124.
- Оптимизация обьемов лесохозяственньїх мероприятий при лееоустройстве /
Моишкалев А. Г. и др. – Л.: ЛенНИИЛХ, 1982. – 67 с. - Свалов С. Н., Дзебисашвили Г. С. Методьі лесоинвентаризации. – Тбилиси:
Мецниереба, 1982.-222 с. - Технологічна інструкція по безперервному лісовпорядкуванню лісового фонду
України. – Ірпінь: Укрдержліспроект, 1994 – 87 с.
10.Федосимов А. Н., Богачев А. В. О введений в учет лесного фонда поправок на давность лесоустройства// Лесное хозяйство – 1970. – № 12. – С. 55-56.
ДОДАТКИ ФРАГМЕНТИ ІЗ КЛАСИФІКАТОРІВ
10100001. Групи і категорії захисності лісів
03 Заповідники
80 природні заповідники
- заповідні лісові урочища
- пам’ятки природи
07 ліси, що мають наукове або історичне значення
09 ліси населених пунктів
12 національні природні парки
- національні природні парки (заповідна зона)
- національні природні парки (зона регульов. рекреації)
- національні природні парки (зона стадіон, рекреації)
- національні природні парки (господарська зона)
- ліси зон санітарної охорони джерел водопостачання
- ліси 1 поясу зон санітарної охорони джерел водопост.
- ліси 2 поясу зон санітарної охорони джерел водопост.
20 ліси зон округів сан.охорони лікувально оздор. терит.
21 ліси 1 зони округів сан.охорони лікув. оздор. терит. 22 ліси 2 зони округів сан.охорони лікув. оздор. терит.
- особливо цінні лісові масиви
- ліси протиерозійні
- ділянки лісів на стрімких гірських схилах
- ліси протиерозійні
‘ 1 захисні лісові насадження на смугах відводу залізниць
32 захисні лісові насадження на смугах відводу доріг
і < субальпійські деревні та чагарникові угруповання
IX лісоплодові насадження
11 смуги лісів, що захищають нерестовища цінних пром. риб
45 захисні смуги лісів вздовж залізниць
Ні іахисні смуги лісів вздовж автом. доріг держ.значення
’18 ліси 3 зони округів сан.охорони лікув. оздор. терит.
пси зелених зон навколо насел. пунктів і пром. підпр. і нісопаркові частини лісів зелених зон іісогосподарські частини лісів зелених зон пси приполонинні
14 * му ги лісів вздовж річок, навколо озер, водойм, та ін. 1 •’ Інші ліси, що мають важл.знач. для захисту прир.серед.
ігіональні ландшафтні парки И1‘ регіональні ландшафтні парки (заповідна зона)
і іональні ландшафтні парки (зона регульов. рекреац.) 11 реї іональні ландшафтні парки (зона стаціон. рекреац.)
і іональні ландшафтні парки (господарська зона) і експлуатаційні ліси
ЗО
31
| 10200001. Категорії земель |
10100003. Особливо захисні земельні ділянки лісового фонду
- Узлісся вздовж межі з безлісною місцевістю
- невеликі ділянки лісів, розташовані серед безлісної місцевості
- ліси навколо кам’янистих розсипів
- ділянки лісів навколо витоків річок
- берегозахисні ділянки лісів
- узлісся, що прилягають до залізниць і автодоріг держави, знач.
- ділянки лісів навколо оздоровчих та рекреаційних територій
- ділянки лісів навколо мінеральних джерел
- особливо охоронні частини заказників
- ділянки лісів з наявністю реліктових, або ендемічних рослин
- ділянки лісів на ярах, берегах балок і річкових долин
- смуги лісів в горах, уздовж верхньої їх межі з безлісн. місцев.
- смуги лісів вздовж русел снігових лавин
- ділянки лісів на стрімких гірських схилах
- захисні смуги лісів вздовж ліній вододілу
- захисні смуги лісів навколо карстових утворень
- смуги лісів вздовж постійних трас туристських маршрутів
- ділянки лісів в селенебезпечних басейнах
- ділянки лісів у лавинонебезпечних басейнах
- ділянки лісів на малопотужних кам’янистих грунтах
- пам’ятки природи
- насадження – медоноси
- ділянки лісів, що мають спеціальне господарське значення
- ділянки лісів, що мають наукове, або історичне значення
- ділянки лісів, забрудн. радіонуклідами 15 ки/кв.км і більше
- ділянки стиглого лісу 5а-5б бонітету з запасом 40 м3/га і менше
- насадження, в складі яких є породи, що не підлягають рубці
- смуги лісів уздовж магістр, нафтогазоконденс. та продуктопров.
- високогірні ліси
- узлісся, що прилягають до земель історико-культурного призначення
- Насадження природного походження
- насадження із збереженого підросту
- насадження в стадіі реконструкції
- насадження, що мають в осн. ярусі
домішку лісов. кульіур - насадж. природи, походження з
попередніми лісов.культ.
- насадження реконструйовані
- лісові культури
лісовідновлювальні - лісові культури видові
14 лісові культури ландшафтні
- незімкн. лісові культури, створені
шляхом реконстр. - незімкнені лісові культ., створені
на не вкритих лісом землях
34 незімкнуті лісові культури видові 36 незімкнуті лісові культури ландшафтні 40 розсадники 4 І плантації
- шкілки деревні
- дендрологічні сади
- теплиці і оранжереї
- рідколісся
- згарища
- загиблі насадження
іісосіки поточного року >” іруби
- ГІШЯВИНИ
- пустирі
культивовані землі
‘ІЛЛЯ
N1 сіножаті
N•1 пасовища, вигони
N(1 ділянки субальпійських луків
КІІ оіера
- ріки
- і ірумки
і”і і гадки
||0 ■ .і їм
І С* ні II ПІК II
- залізниці нормальної колії
- залізниці вузької колії
- автомобільні дороги з штучним
покритгям
125 грунтові дороги 127 стежки
- просіки квартальні
- технологічні коридори, волоки
- окружні межі
- канави
135 меліоративні канави
- колекторна мережа
- доріжки
- будівлі господарські і
адміністративні - кордони лісові
- садиби приватні
- склади лісові
- ремізи, біополяни, місця підгодівлі
лісової фауни - кормові поля
- лінії електропередач
- газопроводи
- нафтопроводи
- водопроводи
- лінії зв’язку
- протипожежні розриви
- декоративні галявини
- місця відпочинку
- пляжі
- стоянки транспорту
- кар’єри
- кладовища
- торфорозробки
- яри
- балки
- круті схили
- скелевіоголення
217 болота
228 карстові утворення
224 інші нелісопридатні землі
н
10200003. ДЕРЕВНІ ПОРОДИ
| СБ | Сосна Банкса | ТП |
| СВ | Сосна Веймутова | тч |
| СІІ | Сосна Палласова | АРЧ |
| сз | Сосна звичайна | ББЗ |
| СА | Сосна австрійська | БРБР |
| СмС | Ялина східна | БРЄ |
| СмЄ | Ялина європейська | БЮЗ |
| СмК | Ялина колюча | ВРЧ |
| СмСб | Ялина сибірська | ВРК |
| ЯііБ | Ялиця біла | ВРПР |
| МдЄ | Модрина європейська | ВРПУ |
| мдс | Модрина сибірська | ВРПЯ |
| скє | Сосна кедрова європейська | ВРБ |
| ДБ | Дуб бореальний | ВРЛ |
| ДЧр | Дуб червоний | ВРРУ |
| ДПУ | Дуб пухнатий | ВРТР |
| де | Дуб скельний | ВРВУ |
| ДЗ | Дуб звичайний | ГЛІК |
| БКЛ | Бук лісовий | БЗЧЕ |
| гз | Граб звичайний | БЗЧО |
| ясз | Ясен зелений | ВОЯЗ |
| яз | Ясен звичайний | ДЕБ |
| ЯПЕ | Ясен пенсільванський | евк |
| клг | Клен гостролистий | ожс |
| клп | Клен польовий | ЖОПР |
| яв | Явір | жип |
| КЛЯс | Клен ясенолисгий | жит |
| вгл | В’яз гладенький | клзв |
| БЕЛ | В’яз листуватий | КАДР |
| ВКО | В’яз корковий | КПЕР |
| ВШ | В’яз шорсткий | КУЛ |
| АБ | Акація біла | АГР |
| БЗ | Береза звисла | лщзв |
| БИ | Береза пухната | МАЛЛ |
| ОС | Осика | ОБКР |
| вле | Вільха сіра | ПШЗВ |
| влч | Вільха чорна | 31НР |
| лпк | Лина широколиста | шпе |
| лпе | Липа серцелиста | БУЗЗ |
| ТБА | Тополя бальзамічна | СКП |
| ТБ | Тополя біла | СКІІЗ |
| тд | Тополя дельтолиста | СМА |
Тополя пірамідальна Тополя чорна Аронія чорноплідна Барбарис звичайний Бруслина бородавчаста Бруслина європейська Бирючина звичайна Верби чагарникові
Верба козяча
Верба прутоподібна
Верба пурпурова
Верба п’ятитичинкова
Верба біла
Верба ламка
Верба руська
Лоза
Верба вушката
Глід колючий
Бузина червона
Бузина чорна
Вовчі ягоди звичайні
Дерен білий
Свидина кров’яна
Ожина сиза
Жостір проносний
Жимолость пухната
Жимолость татарська
Калина звичайна
Карагана дерев’яниста
Клокичка периста
Крушина ламка
Аґрус
Ліщина звичайна
Малина лісова
Обліпиха
крушиноподібна
Плющ звичайний
Зіновать руська
Шипшина собача
Бузок звичайний
Скумпія
Скумпія звичайна
Смородина альпійська
| гом | Горіх маньчжурський | СМЧР | Смородина червона |
| гос | Горіх сірий | СМЧ | Смородина чорна |
| гоч | Горіх чорний | тая | Таволга лісова |
| БЕР | Берека | ДУГ | Дугласія |
| ГБЗ | І ‘оробина звичайна | птз | Псевдотсуга зелена |
| СЛКК | Терен звичайний | ПТС | Псевдотсуга сиза |
| АЛ | Слива розлога | птм | Псевдотсуга Мензиса |
| ЧРЗ | Черемха звичайна | тея | Тис ягідний |
| чп | Черемха пізня | ТУЗ | Туя західна |
| ШБ | Шовковиця біла | клт | Клен татарський |
| НІЧ | Шовковиця чорна | влз | Вільха зелена |
| ЯБДя | Яблун лісова | БХА | Бархат амурський |
| СГ | Сосна гірська | ЧШ | Черешня |
| ялоз | Яловець звичайний | глк | Гледичія колюча |
| БУЗЗ | Бузок звичайний | гшз | Груша звичайна |
| СКП | Скумпія | КРЗ | Каркас західний |
| СКІІЗ | Скумпія звичайна | кшї | Каштан їстивний |
| СМА | Смородина альпійська | гов | Горіх волосьий |
| Класифікатор 10200050 | |||
| Анемона дібровна | 171 | Медунка вузьколиста | 744 |
| Анемона жовтецева | 174 | Медунка лікарська | 741 |
| Анемона лісова | 173 | Мітлиця біла | 1034 |
| Апозеріс смердючий | 23 | Мітлиця звичайна | 750 |
| Арніка гірська | 25 | Мітлиця звичайна | 1036 |
| Астрагал австрійський | 34 | Міцеліс стінний | 652 |
| Астрагал датський | 37 | Мній хвилястий | 750 |
| Астрагал солодколистий | 42 | Молінія голуба | 773 |
| Астранція велика | 45 | Молочай кипарисовий | 779 |
| Аулякомій болотний | 50 | Молочай мигдалевий | 782 |
| Ьигио звичайне | 51 | Молочай посівний | 784 |
| Ішльзамін звичайний | 822 | Молочай волосистий | 777 |
| 1>,і|>нінок малий | 54 | Мох ісландський | 793 |
| І.с іщитник альпійський | 579 | М’ята польова | 799 |
| ІІІ ІІЦИТНИК ЖІНОЧИЙ | 581 | Наперстянка великолистна | 816 |
| Ві ркка польова | 208 | Незабу гка болотна | 825 |
| 1 ні і іікник трилистий | 137 | Незабутка лісова | 828 |
| ІІИЦЯ | 93 | Нечуйвітер волохатий | 1428 |
| Ьубниця залозиста | 420 _і | Одинарник європейський | 1130 |
| Куркун жовтий | 332 | Одноквітка звичайна | 851 |
| 1. \ її чи, лохина | 258 | Ожика волосиста | 853 |
| п і ііль різнобарвний | 212 | Ожика лісова | 854 |
| Іійлсріана лікарська | 14 | Ожика суджетська | 857 |
| Цими трилиста | 137 | Ожина жорстка | |
| ісіш лікарська | 149 | Ожина сиза | 854 |
34
35
| Верес звичайний | 153 | Оленячий мох | 864 |
| Вероніка дібровна | 157 | Орляк звичайний | 870 |
| їероніка лікарська | 161 | Осока багнова | 931 |
| Веснівка дволиста | 726 | Осока загострена | 913 |
| їовконіг європейський • | 426 | Осока пальчата | 914 |
| їовче тіло болотне | 126 | Осока пухирчата | 920 |
| Воронець колосистий | 199 | Осока рідковолоса | 921 |
| Вороняче око чотирилисте | 202 225 | Осока трясучковидна | 931 |
| “воздика лучна | Осот польовий | 938 | |
| “воздика піскова | 227 | Зчерет звичайний | 1266 |
| Герань болотна | 235 | Очиток великий | 948 |
| ^ерань криваво-червона | 239 | Очиток їдкий | 949 |
| Герань лісова | 240_____ | Замник вузлуватий | 837 |
| Герань лучна | 242 | Розхідник волосистий | 96 |
| Гілокомій перистолистий | 250 | Розхідник плющоподібний | 97 |
| Гірчак перцевий | 265 | Ромашка крупнолиста | 1123 |
| Горлянка повзуча | 389 | Ромашка лікарська | 1449 |
| Горошок мишачий | 285 | Самосул гайовий | 346 |
| Горошок лісовий | 284 | Стокротка багаторічна | 733 |
| Гравілат лісовий | 293 | Синяк звичайний | 1132 |
| Гравілат річковий | 194 | Ситник розлогий | 1152 |
| Грушанка круглолиста | 301 | Сугайник австрійський | 333 |
| Грушанка однобока | 304 | Суниця звичайна | 408 |
| Грястиця збірна | 356 | Сфагнум болотний | 1212 |
| Дерев’ясил високий | ^316 | Сфагнум середній | 1228 |
| Дерев’ясил звичайний | 320 | Таволга в’язолиста | 621 |
| Деревій звичайний Дзвоники альпійські | 1272 | Тимофіївка гірська | 1243 |
| 516 | Тонконіг боровий | 803 | |
| Дзвоники карпатські | 520 | Тонконіг вузьколистий | 813 |
| Дзвоники кропиволисті | 521 | Тонконіг дібровник | 804 |
| Дзвоники персиколисті | 527 | Тонконіг лучний | 805 |
| Дзвоники розлогі | 528 | Фіалка собача | 1287 |
| Дивина червона | 548 | Фіалка лісова | 1281 |
| Дікранум хвилястий | 329 | Фіалка триколірна | 1291 |
| Дудник лісовий | 347 | Хвощ болотний | 1299 |
| Дягіль аптечний | 352 | Хвощ лісовий | 1302 |
| Євринхій смугастий | 1393 | Хвощ польовий | 1304 |
| Живокість волосиста | 384 | Хміль звичайний | 1307 |
| Живокість лікарська | 862 | Цибуля ведмежа 693 | |
| Живокість серцеподібна | 863 | Цикута отруйна | 177 |
| Жовтець їдкий 713 | Цирцея альпійська | 310 | |
| Жовтень кашубський | 717 | Цмін пісковий | 1318 |
| Жовтець повзучий | 720 | Чебрець звичайний | 1254 |
| Жовтозілля дібровне | 589 | Чемериця біла 1 322 | |
| Журавлина болотна | 495 | Чемериця Лобея | 1323 |
| Залізняк бульбистий | 416 | Череда перистороздільна | 1326 |
| Звіробій гірський | 399 | Чина весняна | 1338 |
| Звіробій звичайний | 404 | Чина лісова | 1343 |
| Зеленчук жовтий | 406 | Чистець лісовий | 1354 |
| Зірочник болотний | 391 | Чистотіл великий | 1356 |
| Зірочник дібровний | 393 | Чорниця звичайна | 1328 |
| Зірочник ланцетолистий | 395 | Чорноголівка звичайна | 1331 |
| Зірочник лісовий | 396 | Чорноголівник кровохлібник | 1329 |
| Зніт болотний | 465 | Шавлія залозиста | 1359 |
| Зозулині сльози ялівце.бод | 600 | Шавлія клейка | 1360 |
| Зозулині сльози серцелисті | 1240 | Очиток карпатський | 951 |
| Зозулин льон звичайний | 602 | Папороть жіноча | 581 |
| Зубниця бульбиста | 421 | Пахуча трава звичайна | 350 |
| Іван-чай | 429 | Пахучка звична | 960 |
| Калужниця болотна | 443 | Первоцвіт весняний | 965 |
| Квасениця звичайна | 443 | Первоцвіт лікарський | |
| Келерія сиза | 1261 | Перестріч гайовий | 428 |
| Китник лучний | 675 | Перлівка висока | 972 |
| Кладонія лісова | 475 | Перлівка звисла | 976 |
| Конвалія звичайна | 626 | Перлівка поникаюча | 976 |
| Конюшина альпійська | 478 | Перлівка трансільванська | 977 |
| Конюшина лучна | 480 | Перстач білий | 628 |
| Конюшина повзуча | 484 | Перстач гусячий | 631 |
| Конюшина червона | 483 | Перстач гайовий | 428 |
| Копитняк європейський | 541 | Перстач прямостоячий | 645 |
| Коеитер безостий | 560 | Перстач сріблястий | 642 |
| Костриця гірська Костриця лісова | 845 | Петрів хрест лускатий | |
| 847 | Печіночниця звичайна | 983 | |
| Костриця лучна | 848 | Пижма звичайна | 984 |
| Костриця овеча | 849 | Пирій повзучий | 1101 |
| Костриця червона | 846 | Підбіл звичайний | 1006 |
| Котяча лапка дводомна | 582 | Підбіл повстистий | 1 008 |
| Крсм’яник чорний | 1242 | Підлісник європейський | 1009 |
| Кровихлистка аптечна | 595 | Підмаренник болотний | 1011 |
| 1 1 мишва | 583 | Підмаренник Шультеса | 1027 |
| К ро нива дводомна | 583 | Підмаренник м’який | 1019 |
| Кульбаба осіння | 604 | Підсніжник складчастий | 1033 |
| Куничник волохатий | 136 | Плаун баранець | 994 |
| 1′ \ і нічник наземний | 141 | Плаун булавоподібний | 995 |
| Купальниця европейська | 609 | Плаун-барапець | 994 |
| 1 \ і юна багатоквіткова | 613 | Плеврозій .Шребера | 1000 |
| І N іісна кільчаста | 614 | Плющ звичайний | 1002 |
| 1 )исна лікарська | 610 | Подорожник великий | 102Х |
36
.17
| Купена звивиста | 506 | Подорожник середній | 1031 |
| Лопух повстистий | 603 | Подорожник ланцетний | 1029 |
| Лопух реп’ях | 685 | Полин гіркий | 1044 |
| Латук осіннй | 652 | Полин звичайний | 1048 |
| Леокобріум сизий | 657 | Проліска багаторічна | 1068 |
| Лепеха болотна | 9 | Пухівка піхвова | 1091 |
| Ломиніс прямий | 681 | Пухівка струнка | 1092 |
| Лунарія овальна | 701 | Радіола рожева | 1447 |
| Любка зеленоцвіта | 707 | Рамішія однобока | 1107 |
| Любка дволиста | 706 | Щавель горобинний | 1373 |
| Люцерна маленька | 721 | Щавель кінський | 1375 |
| Лядвенепь рогатий | 725 | Щитник австрійський | 1380 |
| Льнянка звичайна | 705 | Щитник буковий | 1383 |
| Манжетка звичайна | 729 | Щитник дернистий | 1392 |
| Маренка запашна | 1417 | Щитник Ліннея | 1386 |
| Маршанція | 734 | Щитник чоловічий | 1387 |
| Матвейка звичайна | 351 | Яглиця звичайна | 1184 |
| Мати-й-мачуха | 740 |
10200006. ГРУПИ ВІКУ
- Молодняки 1 класу
- молодняки 2 класу
- середньовікові
- середньовікові, включені до розрахунку
- пристигаючі
- стиглі
- перестиглі
10200026. Оцінка вдалого розміщення полезахисних лісових смуг
1 розміщення вдале 2 розміщення невдале
10200027. Лісівничо-меліоративна оцінка полезахисних лісових смуг
| Ібал2 бали3 бали |
- 4 бали
- 5 балів
- 6 балів
10200032. Класи якості культур
| 1 клас якості2 клас якості3 клас якості |
- 4 клас якості
- 5 клас якості
10200034. Тип пошкоджень
Причини загибелі або незадовільного стану насаджень
- Бурелом
- вітровал
- вимокання
- висихання
- заболочення
- механічні пошкодження, викликані діяльністю людини
- порушення правил агротехніки підготовки грунту
- порушення правил агротехніки посіву і посадки
- порушення правил агротехніки догляду
- пошкодження домашніми тваринами
- пошкодження дикими тваринами
- пошкодження ентомошкідниками
- пошкодження хворобами лісу
- пошкодження верховою пожежею
- пошкодження низовою пожежею
21 пошкодження підземною пожежею одновогнищною
- сніголом
- сніговал
- несвоєчасне проведення лісогосподарських заходів
- незадовільне проведення лісогосподарських заходів
- зсуви, обсипання грунтів
- недостатня інтенсивність рубки
- надмірна інтенсивність рубки
- нерівномірне проведення заходу на площі виділу
- захід не проведений
- заглушення інтими породами
- невідповідність породного складу
- незадовільна якість посівного і посадкового матеріалу
- порушення правил зберігання підросту
- порушення правил відбору дерев в рубку
- пошкодження залишених дерев
- недостатня вибірка другорядних порід
48 ущільнення грунту
50 промислові викиди
- вимивання
- пошкодження гризунами
- надмірне рекреаційне навантаження
10200041. Об’єкти можливі джерела пожежної небезпеки
- Промислові підприємства
- транспортні шляхи
- бурові вежі і свердловини природних горючих речовин
38
39
| оздоровчі заклади і місця масового відпочинкунаселені пункти 6 мисливські хатинки 7 туристські маршрути 10200044. Хвороби деревних порід |
| 10200045. Шкідники лісу |
- Вилягання сіянців
- гниль сіянців
- шютте сіянців сосни звичайної
- сніжне шютте сіянців сосни
7 випирання сіянців
- засихання сіянців
- ненормальне забарвлення хвої сіянців
10 опік кореневої шийки сіянців
- дерформація листя
- борошниста роса
- парша листя
- плямистості листя
- іржа хвої
- іржа листя
- чернь листя
- шютте ялини
110 шютте ялиці
- шютте модрини
- бура сніжна пліснява хвої
- омела
- омела біла
- некроз білий
- некроз бурий
- відьмині мітли
44 деформація гілок сосни звичайної 47 мікоз дуба
- поперечний рак дуба
- смоляний рак
- рак
- всихання гілок хвойних порід
- всихання гілок листяних порід
- всихання стовбурів лист, порід
- всих. гілок і стовбурів тополі
- рак чорний
- губка березова
- губка дубова
- губка модринова
- губка соснова
- чага березова
- трутовик гартіга
- трутовик дубовий
- трутовик несправжній дубовий
- трутовик ялиновий
78 трутовик кленовий несправжній
- трутовик несправжній
- трутовик несправжній осиковий
- трутовик північний
- трутовик сірчано-жовтий
- трутовик лускатий V
- трутовик щетинисто-волосистий
- трутовик березовий
- трутовик справжній
- трутовик облямований
- лускатка золотиста
96іубка ялинова
97 трутовик плоский
- трутовик осиковий
- трутовик несправжній вільховий
- трутовик кленовий
- хвороба соснових коренів
133 пухирчаста іржа Веймутової сосни
- гниль коренів дуба
49 східчастий рак - коренева губка
- опеньок осінній
95 трутовик Швсйніца
І Мсіслик білий американський 1 с молюх смерековий К довгоносик великий сосновий ‘) (молюх жердинниковий сосновий І І деревинник смугастий 12 червиця в’їдлива І і червиця пахуча 14 жовтогузка І *> шболонник березовий І (і іаболонник блискучий 17 іаболонник грабовий І 8 іаболонник дубовий !0 іаболонник великий в’язовий ,’ І іаболонник струменястий ,!2 златка дубова бронзова 1 і златка двоплямиста вузькотіла ‘ 1 златка зелена вузькотіла
- златка синя соснова
- златка тополева західна
29 золотогуз
М) щитівка дрібна каліфорнійська
)2 клоп підкоровий сосновий
33 коренежил ялиновий
И коренежил чорний
іб короїд вершинний
37 короїд двійник
З 8 короїд багатоходовий
- короїд непарний дубовий
- короїд західний непарний
- короїд шестизубчатий
- короїд типограф
- червонохвіст
- листовійка ялинова лубоїдна
- листовійка зелена дубова
- листоїд тополевий
- лубоїд великий ялиновий
- лубоїд великий сосновий
- скрипун малий осиковий
- вусач малий чорний ялиновий
- вусач строкатий дубовий
- вусач чорний сосновий
- хрущ червневий
- хрущ травневий східний
- лубоїд великий ясеновий
- лубоїд малий сосновий
- лубоїд малий ясеновий
- лубоїд поліграф ялиновий
- лунка срібляста
- міль бруслинова павутинна
- міль вербова павутинна
- мушка шпанська
- вогнівка соснова пагонова
- вогнівка шишкова
- пильщик березовий північний
- пильщик дубовий
- пильщик ялиновий звичайний
- пильщик рудий
- пильщик сосновий звичайний
- пагонов’юн зимуючий
- пагонов’юн літній
- нагонов’юн-смолівщик
- п’ядун-обдирало
89 п’ядун смерековий - п’ядун ялицевий
- п’ядун сосновий
95 п’ядун-шовкопряд волохатий
99 рогохвіст великий
102 смолюх ялиновий жердинниковий
- смолюх ялицевий
- смолюх стовбуровий сосновий
- смолюх крапчастий
- смолюх сосновий шишковий
- совка сіра коренева
- совка соснова
- совка-шовкопряд
112 ткач ялиновий
56 листоїд вільховий фіолетовий
- вусач великий чорний ялиновий
119 вусач великий дубовий - вусач малий дубовий
- хрущ західний травневий
- хрущ мармуровий
144 шовкопряд кільчастий
- шовкопряд-монашка
- шовкопряд непарний
- шовкопряд дубовий похідний
40
| шовкопряд сосновийп’ядун зимовийвовчок звичайний вогнівка акацієвавусач блискучогрудий ялиновийвусач коротковусий 159 вусач сірий довговусий горіхотвірка шишкоподібнагоріхотвірка яблукоиодібнадеревогриз борозенчастийдовгоносик буковий 168 довгоносик жолудевий 170 довгоносик сосновий синій |
- златка грабова вузькотіла
- златка дубова вузька вузькотіла
- ковалик смугастий
- короїд-гравер
- листовійка ялинова шишкова
- листоїд вільховий зелений
- листоїд осиковий
188 насіннєїд смерековий
191 плодожерка букова
193 плодожерка жолудева
196 попелиця строката дубова
204 совка озима
213 щитівка акацієва несправжня
Ерозія
| Тип | Ступінь | ||
| Водна: 10300027 | Водної: 10300028 | ||
| 11- | розмив грунту вузькими промоїнами, | 1- | слабозмитий (змито гумусовий |
| ярами; | горизонт до 10%); | ||
| 12- | змив грунту з поверхні; | 2- | середньозмитий (10-30%); |
| 13- | вимивання дрібних механічних | 3- сильнозмитий (31-50%); | |
| фракцій; | 4- | дуже змитий (змито гумусовий | |
| 14- | підмивання берегів, утворення мілин, | горизонт понад 50%). | |
| наносів; | Вітрової: 10300029 | ||
| 15- | берегові обриви, прибережні мілини, | 1- | слабоеродовані (площа “видутих” |
| коси; | ділянок до 10%). Відношення | ||
| 16- | водно-грязево-кам’янисті наноси; | світлого піску до темного | |
| 17- | винос ґрунтовими водами на поверхню | менше ніж 30%; | |
| дрібнозему; | 2- | середньоеродовані (10-25%). | |
| 18- оповзні. | Відношення світлого піску до | ||
| Вітрова: | темного 30-60%; | ||
| 21- видування дрібних механічних частин; | 3- | сильноеродовані (26-40%). | |
| 22- | перенесення ґрунтових частин у | Відношення світлого піску до | |
| повітрі. | темного понад 60%. | ||
| 4- | рухомі і напіврухомі піски. | ||
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………………………………………….. з
- Коротка характеристика природних умов району й підприємства……………… 4
- Складання таблиць класів віку………………………………………………………………….. 5
- Актуалізація лісового фонду…………………………………………………………………….. 7
- Розрахунок середніх таксаційних показників переважаючих порід
та їх оцінка……………………………………………………………………………………………….. 11
5. Аналіз структури лісового фонду……………………………………………………………… 15
6. Аналіз продуктивності деревостанів………………………………………………………… 20
- Оформлення заявок на проведення натурної таксації на наступний
рік…………………………………………………………………………………………………………….. 23 - Ведення картки таксації…………………………………………………………………………….. 25
- Внесення поточних змін у лісоінвентаризаційні документи……………………….. 25
- Семінарське заняття. Вивчення природних та економічних умов
розміщення лісового підприємства…………………………………………………………… 28
( мисок рекомендованої літератури………………………………………………………………….. 30
Додатк