ЗМІСТ
Вступ
1. Характеристика території і лісорослинних умов………………………………
1.1. Місце знаходження і площа……………………………………………………
1.2. Лісорослинна зона і клімат…………………………………………………….
2. Характеристика лісового фонду…………………………………………………
2.1. Групи і категорії земель………………………………………………………..
2.2. Основні показники лісового фонду……………………………………………
2.2.1. Розподіл загальної площі на групи і категорії земель……………………..
2.2.2. Розподіл вкритих лісом земель за переважаючими породами і класами бонітету………………………………………………………………………………
2.2.3. Розподіл вкритих лісом земель за породами і повнотами…………………
2.2.4. Розподіл вкритих лісом земель за породами і типами лісу………………..
3. Економічні умови…………………………………………………………………
4. Основні положення організації і ведення лісового господарсьва на майбутній період………………………………………………………………………………………………………..
4.1. Господарські частини………………………………………………………….
4.2. Господарські секції…………………………………………………………….
4.3. Розподіл площ господарських секцій за категоріями земель………………
4.4. Розподіл вкритих лісом земель (га) і запасів (10 м³) за класами віку………
4.5. Середні таксаційні показники насаджень…………………………………….
5. Використання лісу………………………………………………………………..
5.1. Розподіл площі і запасу на вікові групи……………………………………….
5.2. Головне користування лісом……………………………………………………
5.3. Розподіл лісосік головного користування…………………………………….
5.4. Розрахунок лісосік із ведення господарства………………………………….
5.5. Санітарні рубки…………………………………………………………………
5.6. Рубки догляду…………………………………………………………………..
6. Проектовані господарські заходи……………………………………………….
6.1. Об’єм лісовідновних робіт…………………………………………………….
6.2. Заходи лісозахисну…………………………………………………………….
6.3. Об’єм меліоративних робіт……………………………………………………
6.4. Протипожежні заходи………………………………………………………….
6.5. Побічне користування………………………………………………………….
6.6. Будівництво, транспорт і механізація виробництва…………………………
6.7. Розмір затрат на ревізійний період……………………………………………
7. Очікувана ефективність запроектованих заходів………………………………
7.1. Зміни у розподілі площ…………………………………………………………
7.2. Зміни породного складу…………………………………………………………
7.3. Основні показники лісового фонду…………………………………………….
Висновки…………………………………………………………………………..…
Література……………………………………………………………………………
Вступ
Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та наукова обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.
Лісовпорядкування детально вивчає зв’язки лісового господарства з лісовою, деревообробною, целюлозно-паперовою промисловістю, сільським господарством та іншими галузями з метою подальшого поліпшення організації господарської діяльності лісокористувача.
Важливою рисою лісовпорядкування є його максимальна конкретність, коли внаслідок виконання відповідного комплексу організаційних, таксаційних і проектних робіт підприємство (користувач) отримує для своєї діяльності на певний (ревізійний) період «Проект організації і розвитку лісового господарства».
Лісовпорядкування як навчальна дисципліна спрямована на вивчення теоретичних засад лісовпорядної науки: стиглості лісу, моделей регулювання розміру головного користування, різноманітних методів лісоінвентаризації тощо.
Першочерговим завданням лісовпорядкування є окреслення шляхів якнайшвидшого приведення лісового фонду держави до еталону на принципах раціонального, безперервного та невиснажливого лісокористування.
Вагомою складовою лісовпорядкування є здійснення нагляду за переведенням господарства з метою інтенсифікації лісогосподарського виробництва, збереження і посилення корисних властивостей лісу.
1. Характеристика території і лісорослинних умов
1.1. Місце знаходження і площа
ДП «Стрийське лісове господарство» розташоване в північній частині Івано-Франківської області на території Стрийського адміністративного району. Кількість лісництв і їх площа наведені у табл. 1.1.
1.2. Організація території
Стрийський лісгосп Івано-Франківського управління лісового господарства створений в 1995 році згідно наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.95 р. №57 про створення лісогосподарських підприємств в Івано-Франківській області.
Останнє лісовпорядкування проводилось в 1996 році Львівською державною лісовпорядкувальною експедицією. Лісоінвентаризаційні роботи виконувались по І розряду з використанням матеріалів аерофотозйомки.
Лісовпорядкування проведене у відповідності з вимогами діючої інструкції 1986 року, за методами класів віку. Квартальна мережа в основному збереглася, проте частина території лісгоспу, за прийомки лісів агро формувань і прийомки, передачі лісових масивів від Галицького лісгоспу, була перенумерована. Основні показники проведення лісовпорядкування приведені у табл. 1.2.
Площа Стрийського лісгоспу на момент проведення лісовпорядкування склала 14976 га.
Інвентаризація лісового фонду здійснювалась окомірно-вимірювальним методом, основаному на поєднанні окомірної таксації з вибірковою і переліковою таксацією [4].
1.3. Лісорослинна зона і клімат
За фізико-географічним районуванням територія держлісгоспу знаходиться в зоні рівнинної фізико-географічної країни. Рівнинна фізико-географічна країна представлена лісостеповою зоною (Західна провінція) в котру повністю входить Стрийський лісгосп, відноситься до лісорослинної зони буково-дубових рівнинних лісів Опілля.
Територія розташування лісгоспу за характером рельєфу відноситься до південної області Опільської системи гряд із слідами ерозійної діяльності. Рельєф тут пересічений глибокими ярами і балками. Висота над рівнем моря коливається від 300 до 430 м .
Всі ліси лісгоспу віднесені до рівнинних лісів. Основною грунтоутворюючою породою є лесовидні суглинки. Вони мають світло-коричневий колір, тонкопористі, добре коренепрохідні, мають добру водопроникність. Лесовидні суглинки багаті солями кальцію, при цьому рівень залягання солей знаходиться на різних глибинах, що надзвичайно корисно для використання їх рослинами. На лесовидних суглинках формуються сірі лісові ґрунти. Ерозійні процеси в лісах лісгоспу наявні головним чином на ділянках по схилах долини р. Дністер, на підвищених ділянках рельєфу і крутих схилах. Процеси порушення ґрунтового покриву проявляються в формі плоскосної структурної ерозії, в результаті чого виникають яри.
Територія Стрийського держлісгоспу знаходиться в басейні річок Дністер, Гнила Липа, Нараївка і Свірж.
За ступенем вологості більша частина ґрунтів відноситься до вологих і свіжих. На долю земель з надмірним зволоженням приходиться 1,0 % площі вкритих лісовою рослинністю земель. Болота займають площу 24 га.
Клімат району розташування держлісгоспу помірно-континентальний який характеризується незначним коливанням температур, відсутністю сильних морозів і досить значною вологістю.
Коротка характеристика кліматичних умов району розташування лісгоспу, які мають безпосереднє значення для лісового господарства приведені в табл. 1.3.
В цілому ж клімат вищевказаного лісорослинного району цілком сприятливий для вирощування таких високопродуктивних і господарськоцінних порід, як дуб, бук, модрина, граб, липа, клен, ясен і інші.
Із кліматичних факторів, негативно впливаючих на ріст і розвиток дерев-них порід і чагарників, слід виділити пізні весняні і ранні осінні заморозки, перезволоження земель в понижених місцях, що викликає вимокання і загибель культур, нерідко відмічаються сильні снігопади, які викликають сніголоми і т.п.
2. Економічні умови
Район розташування лісгоспу відноситься до числа досить розвинених сільськогосподарських районів Івано-Франківської області.
Провідною галуззю сільського господарства району з його родючими землями, на більшій частині території, і поєднанні з відносно сприятливими кліматичними умовами і високою культурою землеробства, являється виробництвом зернових культур. Значні площі ріллі зайняті такою цінною технічною породою, як цукровий буряк. Розвинене тваринництво, в основному м’ясо-молочного напряму.
Промисловість в районі лісгоспу розвинена значно менше і представлена в основному підприємствами по переробці сільськогосподарської продукції.
Переробкою деревини займається Стрийське відкрите акціонерне товариство, яке відокремлюється при реорганізації лісокомбінатів, крім того переробкою деревини починає займатись лісгосп, в перспективному плані якого є переробка абсолютної більшості заготовленої деревини.
Характеристика транспортних шляхів і потреба в деревині наведені у п. 2.2 і 2.3.
Ліси держлісгоспу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 1995 року № 130 віднесені до другого лісотаксаційного поясу. В зв’язку з тим, що лісгосп організувався в 1995 році на базі 4 лісництв колишнього Івано-Франківського лісокомбінату, а також лісів агроформуваннь, які були прийняті в склад лісфонду практично в рік лісовпорядкування, що викликало зміну площ лісництв, нумерацію квартальної мережі, лісовпорядження рахує доцільним скласти проект розподілу території лісгоспу по розрядах такс у відповідності з прейскурантом 07 – 01, який введено в дію з 1 березня 1995 року. Лісгосп з проектом такс повинен ввійти у відповідності органи для затвердження їх.
Розподіл площ за лісотаксаційними поясами і розрядами такс приводиться в табл. 2.1.
Господарська діяльність лісгоспу спрямована на виконання усього комплексу завдань, які стоять перед лісовим господарством, а саме: вирощування лісу, переробка деревини, будівництво доріг, охорона і захист лісу і т.п.
Характеристика рівня інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність освітлюється в табл. 2.3. Показники виробничої потужності свідчать про досить високу інтенсивність ведення лісового господарства.
Не дивлячись на те, що лісгосп існує порівняно короткий час і те, що при його організації йому майже не буде виділено технічне і транспортне забезпечення, на даний час наявність його складає 60-70 % від потреби. Не має лісгосп власної контори, є необхідність в житловому фонді.
Кадрами постійних робітників лісгосп забезпечений на 90 %. Недостача в робітниках поповнювалась за рахунок сезонних і тимчасових робітників. Лісова охорона залучається для виконання робіт по лісовому господарству, посадці лісу, рубках догляду, заготівлі насіння і т.п. Основною формою організації праці являється комплексна бригада. Штат лісгоспу укомплектований повністю і достатній для виконання усіх виробничих програм.
Лісгосп переробкою деревини не займається, по причині відсутності приміщень і обладнання. В 1996 – 1997 роках лісгосп збудував лісопильний цех і встановив стрічкову пилораму, столярний цех, сушильні камери. Нижній склад обслуговується, як автомобільним транспортом, так і залізницею.
Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продуктах побічного користування, виключно важливе значення лісів заклечається в тому, що вони забезпечують захисні, гігієнічні і естетичні функції.
3. Характеристика лісового фонду
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд [3].
До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.
До лісового фонду України не належать:
– зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади,
сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку
до лісів;
– окремі дерева і групи дерев, чагарники на
сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових
ділянках.
3.1. Групи і категорії земель
Ліси України згідно до ст. 36 Лісового кодексу діляться на дві групи:
- перша група – ліси, що виконують, переважно, природоохоронні функції. Залежно від переваг виконуваних ними функцій, ліси першої групи належать до таких категорій захисності:
- водоохоронні – захисні смуги вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів, смуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, а також захисні лісові насадження на смугах відводу каналів;
- захисні – протиерозійні ліси, приполонинні захисні смуги, особливо цінні лісові масиви, державні захисні лісові смуги, байрачні ліси, степові переліски та інші ліси степових, лісостепових, гірських районів, які мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища;
- санітарно-гігієнічні та оздоровчі – ліси населених пунктів, ліси зелених зон та зон санітарної охорони джерел водопостачання;
- спеціального цільового призначення – заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, пам’ятки природи, заповідні лісові урочища, ліси, що мають наукове або історичне значення;
- друга група – ліси, призначені для промислового одержання деревини, тобто для лісовирощування. З метою збереження екологічних функцій лісів другої групи встановлюється режим обмеженого лісокористування.
3.2. Основні показники лісового фонду
Загальна площа лісового фонду складає 14946,0 га. Завдяки таким показникам як групи та категорії земель, породний склад, повнота, бонітет, тип лісу, площу Стрийського лісгоспу можна розділити на більш дрібні частини, що дозволяє конкретніше охарактеризувати стан лісового фонду підприємства.
3.2.1. Розподіл загальної площі на групи і категорії земель
Поділ лісів на групи здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням державних органів лісового господарства, погодженим з державними органами охорони природи (стаття 40).
Питання поділу лісів на групи і категорії захисності, яке призводить до обмеження чи збільшення обсягів користування ресурсами деревини, має вирішуватися чітко на конституційних засадах, тобто за поданням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
У Стрийському лісгоспі нема I групи лісів. Є лиша II група лісів, яка включає лісові та нелісові землі. Лісові землі займають 98 % (14699,3 га) всієї площі лісгоспу. До лісових земель належать вкриті лісовою рослинністю землі (14154,0 га), незімкнуті лісові культури (184,5 га), лісові розсадники і плантації (17,3 га), невкриті лісовою рослинністю землі (150,0 га). Нелісові землі займають 2 % (246,7 га) (див. табл. 3.2).
3.2.2. Розподіл вкритих лісом земель за переважаючими породами і класами бонітету
Домінуючою породою є бук лісови й, він займає площу 6129,7 га. Найвищу продуктивність має дуб червоний. Займає площу 518,0 га при I класі бонітету. Найменш продуктивними є м’яколистяні породи. Середній клас бонітету –I. Хіба у граба бонітет – 11, 7.
3.2.3. Розподіл вкритих лісових земель за породами і повнотами
Переважаючою породою є бук лісовий. Найвища повнота відрізняється у дуба червоного та клена (74 %). Така висока повнота залежить від типу лісу, який є ідеальним для вирощування дуба. Найнижча середня повнота у липи (57 %).
3.2.4. Розподіл вкритих лісових земель за породами і типами лісу
В Стрийському лісгоспі є як корінні, так і похідні деревостани. Корінні займають близько 40 % усієї площі. Варто звернути увагу на те, що майже вся хвойна секція створена у несприятливому для її росту типі лісу (див. табл. 3.5).
4. Основні положення організації і ведення лісового господарства на майбутній період
Основна адміністративно-господарська одиниця – лісгосп – об’єднує ліси різного народногосподарського призначення, тобто ліси різних груп та категорій захисності [1].
4.1. Господарські частини
Організація господарства у різних категоріях лісів не може бути однаковою. Беручи до уваги функціональне призначення лісів, установлений у них режим ведення лісового господарства і лісокористування, для практичної організації господарської діяльності лісовий фонд підприєства ділять на самостійні одиниці – господарські частини.
Господарська частина – це територіально відокремлена сукупність насаджень та інших категорій земель підприєства, обєднана спільною метою ведення господарства, напрямком і рівнем інтенсивності лісового господарства та лісоексплуатації. Господарські частини повинні мати визначені межі у вигляді просік або природних рубежів (доріг, річок, гірських хребтів тощо).
Кількість утворюваних госодарських частин залежить від різноманітності економічних умов, народногосподарських та місцевих вимог до лісового господарства. Підставою для їхнього виділення є поділ лісів на групи та категорії захисності. Однак занадто детального поділу лісового фонду на господарські частини слід уникати, оскільки це не завжди сприяє раціональній організації ведення господарства, ускладнює лісовпрорядкування та подальшу роботу підприєства.
Господарська частина може обєднувати деревостани, утворені різними деревними породами, однак сукупність цих насаджень повинна мати однакове господарське призначення і перебувати в однакових економічних умовах. Насадження господарької частини можуть відрізнятися не тільки за складом порід, але й за своєю продуктивністю, походженням, станом.
У ДП «Стрийський лісгосп» виділена лише одна господарська частина – експлуатаційна, яка займає 14699,3 га лісових земель та 246,7 га нелісових земель (див. табл. 4.1).
4.2. Господарські секції
Під господарською секцією розуміють сукупністю укритих та невкритих лісовою рослинністю ділянок земель, територіально хоч і відокремлених, але об’єднаних в єдине ціле однією панівною деревною породою, спільністю господарської мети, формами господарства, віком стиглості, однорідністю основних лісогосподарських заходів.
Утворення господарських секцій підпорядковане певній господарській меті, відповідати особливостям складу і росту насаджень, господарському значенню деревних порід, біологічним особливостям та продуктивності лісостанів. Обєднання насаджень однієї породи в одну господарську секцію дає можливість визначити для неї конкретні господарські цілі, запроектувати однакові методи догляду за лісом та його відновлення.
За шириною палітри типів лісорослинних умов і типів лісу, формування, у зв’язку з цим, деревостанів різної продуктивності, в насадженнях однієї деревної породи можуть бути організовані господарські секції. Іноді підставою для створення господарських секцій слугує походження.
Підставою для організації окремої господарської секції може слугувати також санітарний стан лісів, походження деревостанів на значній площі хворобами і шкідниками.
Якщо насадження кількох деревних порід займають незначну площу, вони можуть бути об’єднані в одну господарську секцію. Ці породи повинні бути близькими близькими за своїми біологічними властивостями, належати до одного господарства (хвойного, твердолистяного, мяколистяного), мати спільну мету лісовирощування та однаковий вік стиглості.
За наявності в лісовоиу фонді насаджень, породна структура яких не відповідає цілям ведення лісового господарства, утворюють тимчасові господарські секції. Метою ведення господарства у них є поступова заміна малоцінних насаджень високопродуктивними деревостанами, котрі відповідають даним лісорослинним умовам.
Назви господарським секціям дають за породою, котра переважає, та їхнім господарським призначенням. В ДП «Стрийський лісгосп» виділено такі господарські секції: хвойна – з площею 533,7 га, твердолистяна – 6968,8 га, букова – 6129,7 га, м’яколистяна – 521,7 га (див. табл. 4.2).
Організовуючи господарство в конкретних об’єктах, лісовпорядкування повинно запроектувати такий режим його ведення, який би забезпечив досягнення поставленої мети у даних природних та економічних умовах з максимальною ефективністю. Цей режим називається формою господарства.
Форму господарства встановлюють за певною домінантою – походженням насаджень, їхньою продуктивністю, способом головної рубки тощо.
За походженням виділяють насіннєву (високостовбурну) та порослеву (низькостовбурну) форми господарства. Усі хвойні насадження відновлюються тільки насінням, тому в них може бути організована лише високостовбурна форма господарства. Листяні деревостани можуть відновлюватись як насінням, так і вегетативним шляхом.
Високостовбурні насадження звичайно довговічніші ніж низькостовбурні й у віці стиглості мають більші запаси деревини на одиниці площі, утворені крупнішими та більш якісними деревами. Високостовбурна форма господарства орієнтована на вирощування крупних сортиментів. Організовуючи господарства у дубових лісах, до високостовбурного відносять і високопродуктивні (II і вищих класів бонітету) дубняки порослевого походження.
Форми господарства за способом рубки встановлюється лісосічна та вибіркова.
У суцільнолісосічному господарстві насадження вирубують при головній рубці за один прийом, поновлення відбувається штучним (посів чи посадка) або природним (самосів) шляхом за період, що не перевищує одного класу віку. Суцільнолісосічна форма господарства зумовлює утворення одновікових (одноярусних) насаджень.
При насіннєво-лісосічній формі господарства лісосіки вирубують за декілька прийомів, що сприяє природному поновленню лісу та захисту його від шкідливих факторів середовища деревами, що зостаються після проведення чергового прийому рубки. Рубки, що проводять в насадженні кілька разів, називають поступовими.
Насіннєво-лісосічна форма ведення господарства є добрим способом переведення тимчасових (похідних) листяних господарств (грабові, осикові і т.п.) у корінні типи лісу.
Під товарністю насаджень розуміють частку в них ділової деревини певного класу крупності. Крупнотоварні господарства організовують з метою вирощування деревини до часу, коли з неї можна отримати грубі сортименти, при цьому частково отримують тонкомірну деревину та дрова. Такі господарства організовують у здорових насадженнях I-III класів бонітету. Вони характеризуються високим віком головної рубки, який призначається, як правило, за віком технічної стиглості головних порід, тобто за віком, у якому дають найбільший середній приріст провідних сортиментів.
4.3. Розподіл площ господарських секцій за категоріями земель
Найбільшу площу займає твердолистяна господарська секція (7124,0 га), а найменшу – м’яколистяна (536,5 га). Найбільша площа непокритих лісовою рослинністю земель відноситься до букової секції (52 га). Детальніша інформація наведена у табл. 4.3.
4.4. Розподіл вкритих лісом земель (га) і запасів (10 м3) за класами віку
Розподіл насаджень на вікові групи залежить від протяжності класів віку кожної породи або господарської секції.
При протяжності класів віку 10 років (хвойна і твердолистяна господарська секція), розподіл на групи віку проводять наступним чином. Стиглими вважаються насадження класу віку і наступних трьох класів. Перестиглими вважаються насадження усіх класів віку старше стиглих. Пристигаючими вважають насадження двох класів віку перед стиглими. Молодняками вважають насадження перших чотирьох класів віку. Решта насаджень відноситься до середньовікових.
При протяжності класів віку 20 років (бук), стиглими вважають насадження класу віку рубки і наступний клас віку. Перестійними вважаються насадження одного класу віку перед стиглими. До молодників відносять насадження I і II класи віку. Решта насаджень відносять до середньовікових.
При протяжності класів віку 5 років (м’яколистяна секція), розподіл на вікові групи аналогічно до розподілу насаджень із протяжністю 10 років. При низькому віці рубки головного користування (менше 60 років) розподіл на вікові групи здійснюється із 20-річними класами віку.
Розподіл насаджень за класами віку наведений у табл. 4.4.
4.5. Середні таксаційні показники насаджень
Загальний запас стиглих насаджень у Стрийському лісгоспі для хвойної секції становить 5,46 тис. м³, для букової – 198,89 тис. м³, для твердолистяної – 5,97 тис. м³, а для м’яколистяної – 9,4 тис. м³. А сума середнього приросту для хвойної секції рівна 2,842 тис. м³, для букової – 25,301 тис. м³, твердолистяної – 27,545 тис. м³, м’яколистяної – 2,003 тис. м³.
Середній вік насаджень коливається від 19 (клен-явір) до 84 (тополя) років. Середній вік у господарських секціях за переважаючою породою становить 42 роки для хвойної (сосна), 50 – букова, 38 – твердолистяна (дуб), 44 – м’яколистяна (береза).
Середній бонітет доволі високий, коливається від Iб, 8 (дуб червоний) до IV (шовковиця, яблуня). У переважаючих порід за господарськими секціями бонітет Iа, 6 – для хвойної, Iа,9 – для букової, I, 2 – для твердолистяної і I, 4 для м’яколистяної.
Середня повнота варіює від 0,50 (шовковиця) до 0,75 (клен-явір). Середня повнота для переважаючих порід по господарських секціях становить Iа, 6 для хвойної секції, Iа,9 – букової, I,2 – твердолистяної, I, 4 – м’яколистяної. Детальніше середні таксаційні показники наведені у табл. 4.5. А приклад розрахунку наведений для бука у табл. 4.6, 4.7, 4.8, 4.9.
Під стиглістю лісу розуміють такий його стан, при якому він найкраще відповідає меті господарства, тобто найповніше задовольняє потреби господарства у конкретних сортиментах деревини або проявляє свої корисні властивості.
Природна стиглість є тим максимальним віком, до якого можна тримати дерева на корені. Відновлювальна стиглість насаджень настає тоді, коли забезпечується найкраще їхнє природне поновлення. Вона вказує на ту вікову межу, за яку не повинна переходити рубка, що має задовольняти вимоги постійності користування на основі забезпечення природного лісовідновлення. Технічною стиглістю називають такий стан насадження, при якому спостерігається максимальний середній приріст провідного сортименту або групи основних сортиментів. Технічна стиглість відображає цільову спрямованість господарства у певних економічних і природних умовах. Кількісною стиглістю називають той вік дерева чи насадження, при якому їхній середній об’ємний приріст досягає максимальної величини. Характерною особливістю віку, при якому настає ця стиглість, є однаковість середнього і поточного приростів.
Приклад розрахунку кількісної і технічної стиглості наведений у табл. 4.10. Дані для її розрахунку брали з Таблиць ходу росту відповідно до віку і класу товарності. Кількісна стиглість виявилась при розрахунках меншою, ніж проектований вік головної рубки, а от технічна стиглість у хвойній і м’яколистяній секціях виявилася більшою.
Вік рубки наведений у табл. 4.11.
5. Використання лісу
Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
Заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах.
Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом, і деревостани, які вийшли з підсочування.
Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.
5.1. Розподіл площі і запасу на вікові групи
Експлуатаційним фондом вважаються насадження придатні для рубки, тобто стиглі і перестійні.
Розподіл площ і запасів на вікові групи наведений у табл. 5.1. Особливості поділу за класами віку наведена у п. 4.4. Більш детальний поділ наведений нижче.
При протяжності класів віку 10 років молодняки I і II класи віку вважаються молодняками I класу, III і IV класи віку – це молодняками II класу. Середньовікові насадження поділяють на середньовікові молодших класів і середньовікові включені у розрахунок. Якщо середньовікових один клас віку, він вважається включеним у розрахунок. Якщо середньовікових два класи – включеними у розрахунок старший. Якщо три класи – старший включений у розрахунок. Якщо чотири і більше – два старші.
При протяжності класів віку 20 років до молодників відносять насадження I і II класи віку. Молодняки I класу – це I клас, а молодняки II класу – це II клас. Решта насаджень відносять до середньовікових, принцип виділення аналогічний до попереднього.
Отже, експлуатаційний фонд становить 902,3 га і 219,72 тис. м³.
Кожна господарська секція містить кілька порід, які є переважаючими. Розподіл запасів експлуатаційного фонду за складовими породами наведений у табл. 5.2. Даний розподіл проводиться на основі експлуатаційного фонду, який порахували у табл. 5.1, і формули середнього складу.
Розрахунок товарної структури експлуатаційного фонду наведений у табл. 5.3, і проводиться на основі запасів переважаючих порід з табл. 5.2. Методика визначення таксової вартості деревини полягає у наступному. Спочатку з товарних таблиць виписуємо відсоток ділової деревини, дров, відходів, а також відсотки грубої, середньої і дрібної ділової деревини. За відсотковим співвідношенням і загальними запасом визначаємо скільки м³ припадає на грубу, середню, дрібну ділову деревину, дрова та відходи. Потім записуємо вартість відпуску деревини на пні. Вартості деревини рівна добутку вартості 1 м³ деревини на її об’єм. Вартість відходів не визначається. Просумувавши суму вартості ділової деревини всього і вартість дров отримуємо таксову вартість, яка складає 4155,45 грн. Таксова вартість 1 м³ рівна частці від ділення таксової вартості на об’єм ділової деревини та дров.
4155,45/195,85=21,22 грн.
5.2. Головне користування лісом
Рубки головного користування (далі – рубки) – це вирубування стиглих деревостанів з метою заготівлі деревини.
Вибіркові (добровільно-вибіркові) рубки – це рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку (при цьому способі рубки ділянка залишається вкритою лісовою рослинністю).
Поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові, смуговопоступові) рубки – це рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів.
Суцільні (суцільні вузьколісосічні) – це рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних й рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню згідно з Правилами відпуску деревини на пні в лісах України.
Оскільки хвойні породи поновлюються в основному шляхом лісових культур, м’яколистяні породи не мають цінності, тому на їх місці створюються господарсько цінні породи шляхом штучного заліснення, а в твердолистяній господарській секції варто відновити корінні типи лісу, тому для них була прийнята суцільно-лісосічна форма. Елементи рубок для суцільно-лісосічної форми головного користування наведені у табл. 5.4.
Поступові рубки проводяться у насадженнях з метою створення умов для появи і збереження наявного життєздатного підросту або другого ярусу господарсько цінних порід.
Під час визначення кількості прийомів та черговості рубок беруться до уваги біологічні особливості головної породи, повнота насаджень, умови місцезростання, перебіг природного поновлення і стан підросту чи другого ярусу.
Після першого прийому рубки наступні проводяться за умови накопичення життєздатного підросту, який може забезпечити за довільне лісовідновлення зрубу через 10 років.
Кінцевий прийом поступової рубки призначається за наявності рівномірно розміщеного по площі життєздатного, висотою до 0,5 метра, підросту господарськоцінних порід насіннєвого походження в такій кількості:
у соснових насадженнях – не менш як 6 тисяч штук на гектар;
у дубових насадженнях – не менш як 10 тисяч штук на гектар;
в ялинових насадженнях – не менш як 12 тисяч штук на гектар;
у букових і ялицевих насадженнях – не менш як 15 тисяч штук
на гектар.
Оскільки бук добре поновлюється сам, варто сприяти його природному поновленню і застосовувати 2-прийомну рубку. Детальніша характеристика поступової рубки для бука наведена у табл. 5.5.
5.3. Розміри лісосік головного користування
Розрахункова лісосіка – щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів.
Розрізняють такі розрахункові лісосіки:
- за стиглістю;
- перша вікова;
- друга вікова;
- рівномірного користування;
- середнього приросту;
- за станом;
- інтегральна;
- раціональна;
- графічна.
Розрахунок лісосік головного користування для насіннєво-лісосічної форми господарства:
1. За стиглістю.
Mе/га=(ΣMст.+ ΣMпер.)/ (ΣSст.+ ΣSпер.)
Lст/s=(Sст.+Sпер.)/K
Lст/м=( Lст/s* Mе/га)
Mе/га – середній запас експлуатаційного фонду
Мст – запас стиглих насаджень
Mпер – запас перестійних насаджень
K – протяжність одного класу віку
Sст – площа стиглих деревостанів
Sпер площа перестійних деревостанів
- Перша вікова.
LI/s=(Sст.+Sпер. +Sприст.)/2K
LI/м=( LI/s* Mе/га)
Sприст. – площа пристигаючих насаджень
3. Друга вікова.
LII/s=(Sст.+Sпер. +Sприст.+ Sсер.вкл)/3K
LII/м=( LII/s* Mе/га)
Sсер.вкл – площа середньовікових насаджень включених у розрахунок
4. Рівномірного користування.
Lp/s=S:а
Lp/м=( Lp/s* Mе/га)
S – загальна площа господарської секції
a – нижня межа віку рубки
5. Середнього приросту.
Lz/м= ΣZсер
Lz/s= ( Lz/м: Mе/га)
6. Інтегральна.
L70=0.01(2.5*S4i>+1.8*S3+1.1*S2+0.3*S1)
L100=0.01(1,8*S5i>+1,4*S4+ S3+0,6*S2+0,2*S1)
LI/м=( LI/s* Mе/га)
L70 – площа лісосік при віці рубки 70 років
L100 – площа лісосік при віці рубки 100 років
7. Раціональна.
LR1/s=(SVIII i >0.5*SVII)/K
LR2/s=(SVIII i >+ SVII+0,5*SVI)/2К
LR2/s=(SVIII i >+ SVII+SVI+0,5*SV)/3К
LR4/s=(SVIII i >+ SVII+SVI+ SV +0,5*SIV)/4К
LR5/s=(SVIII i >+ SVII+SVI+ SV + SIV +0,5*SIII)/5К
LR6/s=(SVIII i >+ SVII+SVI+ SV + SIV + SIII +0,5*SII)/6К
LR7/s=(SVIII i >+ SVII+SVI+ SV + SIV + SIII + SII +0,5*SI)/7К
LR/м= L R/min* Mе/га
SVIII – площа насаджень у віці рубки
Розрахунок лісосік головного користування для насіннєво-лісосічної форми господарства:
1. За стиглістю.
Mе/га=(ΣMст.+ ΣMпер.)/ (ΣSст.+ ΣSпер.)
Lст/м=(Sст.+Sпер.)/K* Mе/га
Lст/s= Lст/s/ (Mе/га*0,4)
- Перша вікова.
LI/м=(Sст.+Sпер. +Sприст.)/2K* Mе/га
LI/s=LI/s/(Mе/га*0,4)
3. Друга вікова.
LII/м=(Sст.+Sпер. +Sприст.+ Sсер.вкл)/3K* Mе/га
LII/s=LII/s/(Mе/га*0,4)
4. Рівномірного користування.
Lp/м=(S:а)* Mе/га
Lp/s=Lp/s/(Mе/га*0,4)
5. Середнього приросту.
Lz/м= Σсер
Lz/s=Lz/м/(Mе/га*0,4)
6. Раціональна.
LR1/s=(SVIII i >0.5*SVII)/K* Mе/га
LR2/s=(SVIII i >+ SVII+0,5*SVI)/2К* Mе/га
LR2/s=(SVIII i >+ SVII+SVI+0,5*SV)/3К* Mе/га
LR4/s=(SVIII i >+ SVII+SVI+ SV +0,5*SIV)/4К* Mе/га
LR5/s=(SVIII i >+ SVII+SVI+ SV + SIV +0,5*SIII)/5К* Mе/га
LR6/s=(SVIII i >+ SVII+SVI+ SV + SIV + SIII +0,5*SII)/6К* Mе/га
LR7/s=(SVIII i >+ SVII+SVI+ SV + SIV + SIII + SII +0,5*SI)/7К* Mе/га
LR/м= L R/min* Mе/га
Результати розрахунків занесені у табл. 5.6.
Розрахунок лісосік головного користування для хвойної секції:
- За стиглістю.
Mе/га= 5460/22,3=245
Lст/s=22,3/10=2,2 га
Lст/м=2,2*0,245=0,539 тис. м³
- Перша вікова.
LI/s=(22.3+112.3)/2*10=6.7 га
LI/м=6.7*0.245=1.642 тис. м³
3. Друга вікова.
LII/s=(22,3+112,3+87,9)/3*10=7,4 га
LII/м=7,4*0,245=1,813 тис. м³
4. Рівномірного користування.
Lp/s=533,7/70=7,6 га
Lp/м=7,6*0,245=1,862 тис. м³
5. Середнього приросту.
Lz/м.=2,842 га
Lz/s=2,842*0,245=11,6 тис. м³
6. Інтегральна.
L70=0.01(2.5*404.7+1.8*111.4+1.1*10.5+0.3*7.1)=12.3 га
LI/м=12.3*0.245=3.014 тис. м³
7. Раціональна.
LR1/s=(18.9+3.4+0,5*41,9)/10=4,3 га
LR2/s=(22,3+41,9+0,5*70,3)/2*10=5,0 га
LR3/s=(64,2+70,3+0,5*43,95)/3*10=5,9 га
LR4/s=(134,5+87,9+0,5*182,3)/4*10=7,8 га
LR5/s=(222,4+182,3+0,5*111,4)/5*10=9,2 га
LR6/s=(404,7+111,4+0,5*10,5)/6*10=8,7 га
LR7/s=(516,1+10,5+0,5*7,1)/7*10=7,6 га
LR/м=4,3*0,245=1,054 тис. м³
Розрахунок лісосік головного користування для твердолистяної секції:
- За стиглістю.
Mе/га= 5970/29,8=200
Lст/s=8,5+21,3/10=3,0 га
Lст/м=3,0*0,2=0,6 тис. м³
- Перша вікова.
LI/s=(29,8+130)/2*10=8,0 га
LI/м=8,0*0,2=1,6 тис. м³
3. Друга вікова.
LII/s=(29,8+130+376,8)/3*10=17,9 га
LII/м=17,9*0,2=3,58 тис. м³
4. Рівномірного користування.
Lp/s=6968,8/100=69,7 га
Lp/м=7,6*0,245=1,862 тис. м³
5. Середнього приросту.
Lz/м.=27,545 га
Lz/s=27,545/0,2=5,5 тис. м³
6. Інтегральна.
L100=0.01(1,8*1501,9+1,4*2594,9+1060,5+0.6*624,7+0,2*186,8)=96,1 га
LI/м=96,1*0,2=19,22 тис. м³
7. Раціональна.
LR1/s=(18.9+3.4+0,5*41,9)/10=4,3 га
LR2/s=(22,3+41,9+0,5*70,3)/2*10=5,0 га
LR3/s=(64,2+70,3+0,5*43,95)/3*10=5,9 га
LR4/s=(134,5+87,9+0,5*182,3)/4*10=7,8 га
LR5/s=(222,4+182,3+0,5*111,4)/5*10=9,2 га
LR6/s=(404,7+111,4+0,5*10,5)/6*10=8,7 га
LR7/s=(516,1+10,5+0,5*7,1)/7*10=7,6 га
LR/м=4,3*0,245=1,054 тис. м³
Розрахунок лісосік головного користування для м’яколистяної секції:
- За стиглістю.
Mе/га= 9400/47,1=200
Lст/s=(47,1/10)*4,7 га
Lст/м=4,7*0,2=0,940 тис. м³
- Перша вікова.
LI/s=(47,1+124,6)/2*10=8,6 га
LI/м=8,6*0,2=1,72 тис. м³
3. Друга вікова.
LII/s=(47,1+124,6+138,3)/3*10=10,3 га
LII/м=10,3*0,2=2,06 тис. м³
4. Рівномірного користування.
Lp/s=521,7/60=8,7 га
Lp/м=8,7*0,2=1,74 тис. м³
5. Середнього приросту.
Lz/м.=2,0 га
Lz/s=2,0*0,2=10 тис. м³
6. Інтегральна.
L =
LI/м=
7. Раціональна.
LR1/s=(47,1+0,5*124,6)/10=10,9 га
LR2/s=(47,1+124,6+0,5*138,3)/2*10=12,0 га
LR3/s=(171,7+138,3+0,5*104,4)/3*10=12,1 га
LR4/s=(310+104,4+0,5*43,5)/4*10=10,9 га
LR5/s=(414,4+43,5+0,5*16,4)/5*10=9,3 га
LR6/s=(457,9+16,4+0,5*47,4)/6*10=8,3 га
LR/м=8,3*0,2=1,66 тис. м³
Розрахунок лісосік головного користування для букової секції:
- За стиглістю.
Mе/га= 198890/803,1=248
Lст/м=803,1/10*0,248=19,917 тис. м³
Lст/s=(19,917/(0,248*0,4)=200,8 га
- Перша вікова.
LI/м=(803,1+946,6)/2*10*0,248=21,696 тис. м³
LI/s=21,696/(0,248*0,4)=218,7 га
3. Друга вікова.
LII/м=(803,1+946,6+1656)/3*10*0,248=28,154 тис. м³
LII/s=28,154/(0,248*0,4)=283,8 га
4. Рівномірного користування.
Lp/м=(6129,7/100)*0,248=15,202 тис. м³
Lp/s=15,202/(0,248*0,4)=153,2 га
5. Середнього приросту.
Lz/м.=25,301 га
Lz/s=25,301/(0,248*0,4)=255,1 тис. м³
6. Раціональна.
LR1/м=(803,1+0,5*946,6)/10*0,248=31,655 га
LR2/м=(803,1+946,6+0,5*1656)/2*10*0,248=31,963 га
LR3/м=(803,1+946,6+1656+0,5*1546,8)/3*10*0,248=34,547 га
LR4/м=(803,1+946,6+1656+1546,8+05*652,4)/4*10*0,248=32,728 га
LR5/м=(803,1+946,6+1656+1546,8+652,4+0,5*524,5)/5*10*0,248=29,101 га
LR/s=29,101/(0,248*0,4)=293,4 тис. м³
5.4. Розрахунок лісосік пов’язаних з веденням лісового господарства
У лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися заготівля другорядних лісових матеріалів: живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків.
Нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства може бути передбачено заготівлю інших другорядних лісових матеріалів.
Додаткового головного господарства у Стрийському лісгоспі не ведеться.
5.5. Санітарні рубки
Санітарні правила в лісах – це сукупність норм здійснення санітарно-оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та здійснення робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Санітарно-оздоровчі заходи проводяться на основі відповідних планів незалежно від віку лісонасаджень у лісах усіх груп і категорій захисності.
До санітарно-оздоровчих заходів належать:
вибіркові санітарні рубки;
суцільні санітарні рубки;
ліквідація захаращеності;
запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу;
захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб.
Насадження під санітарні рубки відводяться в рік здійснення цих рубок не пізніше ніж за три місяці ( в період з квітня по жовтень – не пізніше одного місяця) до початку їх проведення:
а) у насадженнях, пошкоджених пожежею, – не пізніше ніж через місяць після завершення її гасіння;
б) у листяних насадженнях – за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок стихійних природних явищ та техногенних впливів;
в) у насадженнях, пошкоджених кореневою губкою, – з розрахунку проведення рубки тільки в морозний період (листопад – березень).
Санітарно-оздоровчі заходи проводяться позачергово в насадженнях, пошкоджених внаслідок стихійних явищ та техногенних впливів, а також в осередках хвороб і масового розмноження шкідників.
Суцільні санітарні рубки проводяться на площі 4,0 га, а вибіркові – на площі 474,0 га. Прибирання захаращеності здійснюється на території 137,0 га. Інші господарські заходи займають 8,0 га (див. табл. 5.8)
5.6. Рубки догляду
Доглядові рубки – це система послідовних заходів, які спрямовані на забезпечення вирощування лісу від його насадження до віку стиглості. До цих заходів належить, насамперед, поступове видалення частин дерева, які небажані для деревостану. Таким чином формують склад майбутнього лісу і створюють сприятливі умови для росту. До завдань догляду належить чимало традиційних способів покращення якості насадження та підняття товарної вартості деревини – обрізування сухих і частини зелених гілок на кращих деревах, формування лісових галявин закритого типу, проведення заходів з організації площі лісових ділянок, що дає змогу забезпечити виконання технологічних робіт без нанесення шкоди лісу та інше.
Всі методи доглядових рубок мають головну лісівничу мету – методами цілеспрямованих рубок, в кожному конкретному випадку, забезпечити максимальну стійкість насаджень і створити умови для функціонального виконання поставленої мети.
Рубки догляду традиційно поділяють на освітлення, прочищення, проріджування та прохідні рубки. Основним показником, за якими здійснено такий розподіл, є вік насаджень. Хоча така градація відносна, зате вона дає змогу як планувати роботи, так і визначати інтенсивність рубок.
Освітлення проводять до 10 років; прочищення – від 11 до 20; прорідження – від 21 до 40 років, а в листяних порослевих деревостанах – до 30 років. Після цього розпочинають прохідні рубки, які закінчують напередодні переходу деревостанів у вік пристигаючих.
Інтенсивність зріджування насаджень при рубках догляду визначається відсотком відбору від запасу або ступенем зниження повноти чи зімкненості намету. Іноді показником інтенсивності рубок служить відсоток відбору за кількістю дерев. При відборі з насадження до 15 % запасу інтенсивність зрідження називають слабкою, при відборі 16 – 25 – помірною, при 26 – 35 – сильною і понад 35 % – дуже сильною [5]. Інтенсивність вибірки з віком зменшується.
У насадженнях з переважанням сосни рубками догляду відбираються, як правило, дуже розвинені дерева з найосвітленішою частиною верхнього намету.
Прочищування призначаються у високоповнотних, чистих і змішаних соснових насадженнях. Чагарники, які заважають росту головної породи, підлягають вирубуванню.
При освітленнях і прочищеннях у соснових молодняках вирубуються дерева й чагарники, що перешкоджають нормальному росту і розвитку головних та господарсько цінних порід.
Повторні рубки, залежно від умов росту, наявності дерев другорядних порід і їх біологічних особливостей, доцільно проводити через 5-8 років.
Прохідними рубками забезпечується догляд за приростом і формою стовбурів. Строк повторності рубок становить 10-15 років.
У твердолистяна господарська секція, де переважає дуб, в перші роки життя він легко заглушується іншими деревними породами й чагарниками і при несвоєчасному й недбалому догляді майже повністю випадає за насадження. Освітлення тут слід починати з моменту зімкнення крон. Повторність освітлень теж залежить від умов місцезростання і складу молодників. Оскільки лісорослинні умови є кращими, то освітлення потрібно проводити частіше – через 2 роки. Вирубуються дерева, які затіняють дуб зверху.
Інтенсивність освітлень залежить від ступеня пригнічення дуба. Освітлення слабкої інтенсивності потребує дуже частого повторення, що не завжди можливо. Тому застосовується освітлення високої інтенсивності (40 %). При прочищенні інтенсивність досить висока (30 %) з повторністю 3 роки.
Проведенням проріджування продовжується догляд за складом і формою насаджень. Для формування першого ярусу залишають прямо стовбурні дерева з інтенсивним ростом, розвинутою кроною і добрим очищенням від сучків. Одночасно створюються сприятливі умови для розвитку другого ярусу з підгінних деревних порід і проводиться омолодження підліску. Інтенсивність приймаємо 10 %, а повторність – 7 років.
При прохідних рубках увага зосереджується на одержанні приросту кращих дерев верхнього намету деревостану. Інтенсивність дуже слабка – 5 %, повторність – 15 років.
Для нормального росту й розвитку букових насаджень необхідно створити відповідні умови світлового режиму, який досягається при повноті 0,8-0,9.
Освітлення слід проводити на 2-й рік. При цьому слід вилучати в основному великомірні екземпляри, пошкоджені під час лісосічних робіт, та сухостійниі. Зімкнутість намету після освітлення знижується до 0,8-0,7; інтенсивність вирубування повинна становити 40% загальної маси; повторність рубок – 2-3 роки. При прочищеннях інтенсивність рубок допускається 30%; зімкненість знижується до 0,8, повторність прочищань 3 роки.
Проріджування проводяться комбінованим методом інтенсивністю 10 %; зімкненість насаджень знижується до 0,8; повторність рубок 7 років.
Прохідні рубки проводять комбінованим методом дуже слабкої інтенсивності (5 %), з повторністю 15 років.
У насадженнях м’яколстяної секції з переважанням берези основним завданням рубок догляду є забезпечення рівномірного розміщення дерев. Освітлення проводять з інтенсивністю 40 % і повторністю 2 роки, прочищення – 30 %. А от прохідна рубка проводиться з інтенсивністю 5 %, повторність – 10 років.
Рубки, пов’язані з реконструкцією малоцінних молодняків та похідних деревостанів (далі реконструктивні рубки), проводяться з метою забезпечення належного використання лісорослинних умов, підвищення продуктивності, стійкості та довговічності, посилення захисних властивостей насаджень.
До реконструктивних рубок призначають:
чагарникові зарості з недостатнім відновленням головних порід;
сильно зріджені, з куртинним розміщенням дерев молодняки природного та штучного походження;
насадження з сильно пригніченими головними породами;
низькоповнотні (0,3 – 0,4) насадження;
деревостани, які за своїм складом не відповідають певним лісорослинним умовам і є малоцінними в господарському відношенні.
Реконструктивні рубки проводяться способами, які забезпечують проведення робіт з відновлення лісу відповідно до Технічних вказівок щодо виправлення і заміни (реконструкції) малоцінних насаджень в лісах України.
Реконструкцію насаджень у Стрийському лісгоспі проводять на площі 80 га (20 га припадає на букову секцію, 60 га – на твердолистяну). Детальніша характеристика про реконструкцію насаджень наведена у табл. 5.10.
Розмір річної лісосіки від усіх видів рубок наведений у табл. 5.11.
6. Проектовані господарські заходи
6.1. Об’єм лісовідновних робіт
Загальна площа відведена на лісовідновлення становить 2028,6 га. Детальний розподіл на категорії приведений у табл. 6.1. Під природне поновлення бука виділена площа у 1532 га, оскільки дана порода добре поновлюється сама. Решта площа (496,6 га) відведена під лісові культури.
Переважаючим типом лісу, на якому зростає більшість порід, є D2ДГБк. На площі 139 га не вдалося зберегти підріст корінних та супутніх порід під час рубок головного користування запроектовуємо суцільні культури складом 8Бк1Д1Яс, з розміщенням садивних місць 3,0×0,75 м, кількістю – 4 тис. шт./га. А на площі 337,6 га склад культур наступний 7Бк1Д1Яс1Г. На даній ділянці вводиться граб, оскільки йому нема від чого поновитись, оскільки він тут не ріс. На площі 20 га з типом лісорослинних умов С2ГД створюються чисті культури з дуба. Склад культур 10Д.
6.2. Заходи лісозахисту
У Стрийському лісгоспі з заходів лісозахисту запроектовано лісопатологічне обстеження, грунтові розкопки, профілактичне оприскуванння, виготовлення шпаківень, розселення мурашників, а також закупка обладнання. Загальна вартість даних заходів становить 6293,30 грн. (див. табл. 6.4).
6.3. Об’єм меліоративних робіт
Меліоративних заходів у лісгоспі не запроектовано.
6.4. Протипожежні заходи
Розподіл території на лісництва, майстерські дільниці, обходи наведений у табл. 6.6.
У лісгоспі проектується влаштування 5 км мінералізованих смуг. Планується протипожежна пропаганда і адміністративна служба, а також придбання протипожежного обладнання. Загальна вартість таких заходів рівна 7648,60 грн. (див. табл. 6.8).
6.5. Побічне користування
У «ДП Стрийський лісгосп» є наявні такі ресурси побічних користувань як: сіножаті, поля для випасання худоби, поля для розміщення пасік, а також ресурси дикорослих ягід, грибів, лікарських рослин. Хоча всі ці ресурси не використовуються на 100 % (див. табл. 6.9).
Лісовий фонд лісгоспу використовується і для потреб мисливського господарства. Загальні витрати на біотехнічні споруди складають 10230,00 грн. (див. табл. 6.10).
Рекомендації по віковому вилученню мисливських тварин наведені у табл. 6.11. У лісгоспі є наявна сировина лише для підсочки (295,8 га), а от смолокуріння, дьогтекуріння, вуглярство, суха перегонка деревини не проектується (див. табл. 6.12). Зате налагоджене виробництво товарів широкого вжитку. У лісгоспі заготовляють новорічні ялинки, віники, щити штабельні, пучки паливні, клепки, фрези. Прибутки від їх реалізації становить 2086900,00 грн. (див. табл. 6.13).
6.6. Будівництво, транспорт і механічні вироби
У лісгоспі проектується в середньому вдвічі менше потрібних будівель, доріг, лісових доріг, благоустрою і придбання, транспорту. Найбільше витрат йде на дорожнє будівництво 12519500,00 грн., а загальна сума витрат – 12861270,00 грн. (див. табл. 6.14).
Щодо механізації виробництва, то потреба у машинах і знаряддях є більшою, ніж проектована кількість. Сума витрат становить 102400,00 грн. (див. табл. 6.15).
Штат лісового підприємства складається з 97 працівників, фонд зарплати яких на рік рівний 1286400,00 грн. (див. табл. 6.16).
6.7. Розмір затрат на ревізійний період
Об’єм трелювання деревини визначається за формулою:
V = (100%V РГК + 100% V прохідних рубок + 30% V прорідження + 100% V суцільних санітарних рубок) * 10 років = (18457,0 + 260,0 + 318 + 1050,0)*10 = 200850,0 м³
Найбільш дорогим на ревізійний період являється дорожнє будівництво (12519500,00 грн.), а найдешевшим – лісозахисні роботи і протипожежні заходи (див. табл. 6.17). Капіталовкладення складають 90 %.
7. Очікувана ефективність запроектованих заходів
Ефективність запроектованих заходів можна визначити шляхом визначення додаткового середнього приросту (див. дод. 2). Найвищий додатковий приріст у твердолистяній господарській секції, він становить 0,96 м³/га.
7.1. Зміни у розподілі площ
За 10 років у Стрийському лісгоспі пройдуть певні зміни у розподілі загальної площі підприємства за категоріями земель (див. табл. 7.2). Розрахунок площ лісових земель наведений нижче.
Sпп17=Sпп08+SРГК+SСРС+SРСК+SДГД+1/4Sпп+1/2Sпп
Sпп17 – площа природного поновлення на 2017 рік
Sпп08 – площа природного поновлення на 2008 рік
SРГК – площа рубок головного користування
SСРС – площа відведена під суцільні рубки санітарні
SРСК – площа відведена під реконструкції
SДГД – площа відведена під додаткове головне користування
Sшт17=Sшт08+SРГК+SСРС+SРСК+SДГД+1/2Sл/к+Sл/к
Sшт17 – площа штучного походження на 2017 рік
Sшт08 – площа штучного походження на 2008 рік
Sл/к – площа лісових культур
Sнл/к= 1/2Sл/к+1/2Sпп – Sрічної лісосіки
Sнл/к – площа незімкнених лісових культур
Sрічної лісосіки – площа річної лісосіки
Sпп17 =(6129,7+521,7) – (1/2 1532+86) – 20 – ¼ 1532+½ 86+½ 20 = 6215,4 га
Sшт17=( 533,7+6968,8) – (43+30) – 60 – 40+½ 43+½ 30+½ 60+½ 40+184,5+ +½ 150+½ 67,6=7709,3 га
Sнл/к=¼ 1532 ½ 86+½ 20+½ 43+½ 30+½ 60+½ 40+½ 150+½ 67,6 – 169,1= =462,2 га
Площа вкритих лісовою рослинністю земель змінилась з 14154,0 га до 13924,7 га, тобто зменшилась на 229,3 га. Площа лісових земель збільшилась на 67,6 га, за рахунок заліснення ярів і крутосхилів.
7.2. Зміни породного складу
Зміни породного складу по площі розраховуються аналогічно до п. 7.2. Найбільш значні зміни пройшли у твердолистяній господарській секції, її запас зріс на 397,445 тис. м³ (див. табл. 7.3). Найменших змін зазнала ялиця. ЇЇ запас зріс на 2,16 га.
Висновки
В ДП «Стрийський лісгосп» господарство ведеться доволі інтенсивно. Для рівномірного і раціонального використання лісових ресурсів молодників, середньовікових, пристигаючих і стиглих (перестійних) насаджень повинно бути у рівних кількостях. Однак, як видно з проведених розрахунків, молодники і середньовікові насадження в середньому займають 6000 га, а от пристигаючі 1313,4 га, а стиглі – взагалі 902,3 га. Щоб покращити дану ситуацію слід зменшити рубки стиглих деревостанів, що і було взято до уваги лісгоспом, оскільки в лісгоспі проводяться рубки головного користування у таких об’ємах, що недорубується експлуатаційний запас.
Даний лісгосп не є рентабельним. Його витрати перевищують доходи, які можна збільшити за рахунок використання побічних ресурсів лісу, а також виготовлення товарів широкого вжитку.
Велика кількість насаджень зростає на землях, які їм не властиві. Якщо повернути корінні деревостани, шляхом створення відповідних культур, можна підвищити продуктивність лісового фонду.
Збільшити лісистість можна шляхом штучного заліснення нелісових земель, яких є 246,7 га. Щоб зменшити витрати – варто сприяти природному поновленню головних порід.
Перелік використаних джерел
- Гірс О.А., Новак Б.І., Кашпор С.М. Лісовпорядкування: Підручник. – К.: «Арістей», 2004. – 384 с.
- Дебренюк Ю.М. Лісові культури. Методи і способи їх створення у типах лісу західного регіону України: Навч. посібник. – К.: ІСДОУ, 1994. – 168 с.
- Новий лісовий кодекс України 08.02.2006
- Проект організації і розвитку лісгоспу 1996 р.
- Генсірук С. А. Ліси Ураїни / Наук. тов. ім. Шевченка, Укр. держ. Лісотехнічний університет. – Львів, 2002. – 496 с.